Рішення № 137130252, 27.05.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 359/980/26

Провадження № 2/373/1206/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебедя В.В.,

за участі секретаря судових засідань Герасько К.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Директор ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» Поляков О.В. звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 909637228 від 13.02.2022 у розмірі 10781,00 грн, судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 909637228 (далі - кредитний договір, договір), за умовами якого відповідачу був наданий кредит у загальному розмірі 10000,00 грн. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого та наступних додаткових угод право вимоги за кредитним договором набув новий кредитор - ТОВ «Таліон Плюс».

23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 23/0224-01, за умовами якого останнє набуло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

На підставі договору факторингу № 0711/24/Е від 07.11.2025, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Відповідач не повернув своєчасно кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених договором, внаслідок чого утворилася заборгованість у зазначеному вище розмірі.

Ухвалою судді від 06.04.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Відповідачу було запропоновано протягом 15 днів із дня вручення копії даної ухвали подати відзив на позовну заяву в передбаченому ст. 191 ЦПК України порядку.

Ухвалою суду від 06.05.2026 здійснено перехід у справі з розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом публікації оголошення на веб-порталі «Судова влада України», відзиву на позов, будь-яких заяв чи клопотань до суду не направив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив таке.

13.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова домога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 909637228, за умовами якого товариство надало позичальнику кредит у розмірі 10000,00 грн на строк 98 днів, зі сплатою дисконтної процентної ставки в розмірі 0,69% в день від суми кредиту, стандартної процентної ставки у розмірі 1,30% (п. 2.1, 2.2, 4.2, 4.3 кредитного договору).

Дисконтна процентн ставка застосовується у разі погашення кредиту згідно погодженого сторонами графіку платежів чи у разі дострокового повернення суми наданого кредиту (п. 4.2 кредитного договору).

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора - MNV7U3P7.

До позову також додані копії заявки на отримання грошових коштів в кредит від 13.02.2022,довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»; алгоритму дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладених кредитних договорів; алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти на укладення кредитного договору; копія паспорта споживчого кредиту продукту «КОМФОРТ» до кредитного договору.

Відповідно до п. 5.1.1 кредитного договору кредит надається позичальнику шляхом ініціювання кредитодавцем безготівкового перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальника за реквізитами платіжної карти № НОМЕР_1 протягом трьох банківськх днів з моменту укладення договору.

На підтвердження факту перерахування коштів за вказаним кредитним договором подано копію платіжного доручення від 13.02.2022, з якого вбачається, що 13.02.2022 на карту № НОМЕР_1 , емітовану на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), були перераховані грошові кошти у розмірі 10000,00 грн за кредитним договором № 909637228 від 13.02.2022.

Також із наданої на виконання ухвали суду відповіді АБ «Укргазбанк» № БТ-5251 від 21.04.2026 та виписки із рахунку вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано платіжну карту № НОМЕР_1 , на яку 17.02.2022 були зараховані грошові кошти у розмірі 10000,00 грн.

Із доданого до позову розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 05.05.2022 складає 10781,00 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 781,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

На підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, додаткових угод № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023 право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».

До позову додані копії витягу з реєстру прав вимоги № 176 від 05.05.2022, акту звірки взаємних розрахугків від 31.12.2021, протоколу узгодження предмету факторингової операції та обліку переданих прав вимоги від 05.05.2022.

Відповідно до розрахунку, складеного ТОВ «Таліон плюс», розмір заборгованості за кредитним договором станом на 23.02.2024 складає 10781,00 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 781,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01, відповідно до якого останнє набуло право вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги, в тому числі і до відповідача за кредитним договором № 909637228 від 13.02.2022.

До позову додані копії витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024, платіжної інстоукції № 5703 від 26.02.2024.

На підставі договору факторингу № 0711/24/Е від 07.11.2024, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС», позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 0711/24/Е від 07.11.2024 ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором на загальну суму 10781,00 грн.

До позову також додані копії акту прийому-передачі реєстру боржників від 07.11.2024, платіжної інструкції № 90 від 08.11.2024.

Подані представником позивача докази суд вважає належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність достатньою для ухвалення відповідного рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до норм статті 46 Закону України «Про платіжні послуги» виконання платіжних операцій у платіжній системі здійснюється відповідно до правил такої платіжної системи з урахуванням вимог цього Закону; надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників; надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією. У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг утримувача має право: зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів та зарахувати кошти на відповідний рахунок для встановлення належного утримувача. У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг утримувача зобов`язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення; не уточнювати номер рахунка та/або код утримувача. У такому разі надавач платіжних послуг утримувача зобов`язаний повернути кошти надавачу платіжних послуг платника не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ч. 1 ст. 513 ЦК України зазначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Поданими доказами підтверджено укладення 13.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору № 909637228, отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 10000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем належним чином умови кредитного договору не виконувалися, внаслідок чого утворилися заборгованості у вищезазначеному розмірі.

Представником позивача також долучено належні та допустимі докази, які підтверджують, що у відповідності до вимог закону ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 909637228 від 13.02.2022.

Враховуючи викладене вище, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 909637228 від 13.02.2022 у розмірі 10781,00 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 781,00 грн - заборгованість за процентами.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн, що сплачено позивачем за подання позову до суду.

Відповідно ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, що передбачено ст. 15 ЦПК України.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На обґрунтування вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представником позивача були подані наступні докази в копіях: договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткова угода № 25770798868 від 20.12.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 25.12.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 7073/10 від 19.10.2018.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (заява № 71660/11), «Двойних проти України» (заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі № 756/2114/17 від 13.02.2019, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого адвокатом часу, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат за професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн, що узгоджується з принципом розумності та об`єктивності.

Керуючись ст. 263 - 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 909637228 від 13.02.2022 у розмірі 10781,00 грн (десять тисяч сімсот вісімдесят одна гривня).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, м. Київ, 02094; код ЄДРПОУ 42986956;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ