Рішення № 137130193, 28.05.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/6869/25

Провадження 2-625/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сташків Т.Г.,

при секретарі Таценку М.Д.,

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника третьої особи Кізлівської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Обухівської міської ради, Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2025 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника Загоруй Оксани Вікторівни, звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_3 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Обухівської міської ради, Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якому просить: позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі 137574,63 грн. у виконавчому провадженню №56727889; судові витрати, а також витрати на правничу допомогу, понесені позивачем, стягнути з відповідача на користь позивача.

На обґрунтування позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав, представник позивача зазначила, що позивач та відповідач 14 травня 2005 року зареєстрували шлюб, який 17 травня 2012 року розірвано рішенням Обухівського районного суду Київської області. Сторони є батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батько дитини ОСОБА_3 , з 2018 року повністю самоусунувся від виконання своїх батьківських обовЧязків, щодо виховання та забезпечення дитини, не проявляв жодного інтересу до життя доньки. Таке відношення відповідача до рідної дитини та до її життя в цілому, не має виправдання. Більш того, відповідача навіть воєнний стан у країні не спонукає поцікавитись інформацією щодо безпеки доньки, її життя, здоров`я та морально-психологічного стану під час підвищеної небезпеки. Відповідач не надає жодної матеріальної допомоги на утримання спільної доньки, не цікавиться її життям, не бере участі у її вихованні, не приділяє належної уваги до її навчання та виховання, не спілкується як з самою дитиною, а також і з вчителями доньки, не відвідує батьківські збори, не виявляє жодного бажання бачитися з дитиною. Спільна донька сторін проживає разом зі своєю матірЧю, позивачем у справі, та повністю знаходиться на її утриманні. Матір самостійно займається вихованням та забезпеченням доньки, піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, навчанням, підготовку до самостійного життя, матеріально забезпечує доньку, медичним доглядом, створює всі умови для навчання, культурно-розважальних заходів та відпочинку дитини. Тож, представник позивача вважає, що батько дитини самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків та ухиляється від них, у зв`язку з вищевикладеним позивач звернулася до служби у справах дітей виконавчого комітету Обухівської міськради Київської області.

13.11.2025 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Обухівської міськради Київської області, відповідач був повідомлений про розгляд питання комісією, але на засідання комісії не зЧявився, а тому комісія колегіально прийняла рішення про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав батька відносно малолітньої доньки.

На обґрунтування позовних вимог щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну несплату аліментів, представник позивача зазначила, що на підставі судового наказу, виданого 25 червня 2018 року Обухівським районним судом Київської області, з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 02 квітня 2018 року та до досягнення дітьми повноліття. Вказаний судовий наказ перебуває на примусовому виконанні у Обухівському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області. Згідно з розрахунком заборгованості від 23.10.2025 року, відповідач має заборгованість зі слати аліментів за період з 02.04.2018 року по 30.09.2025 року у загальному розмірі 137574,63 грн. З урахуванням положень статті 196 СК України, а тому за період з 01.10.2023 року по 30.09.2025 року неустойка (пеня) складає у розмірі 142291,70 грн. Проте з відповідача на користь позивача може бути стягнута пеня за прострочення сплати аліментів на утримання дитини в розмірі, що не перевищує 100 % відсотків заборгованості по аліментів. Враховуючи вищевикладені обставини, позивачка звернулася з даним позовом до суду.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 05 грудня 2025 року прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження у даній цивільній справі та призначено у справі підготовче судове засідання на 26 січня 2026 року.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 27 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримала та пояснила, що тривалий час, а саме понад сім років, відповідач повністю відсутній у житті доньки ОСОБА_7 , хоч і проживає поруч з її будинком, взагалі не вітається з донькою, оминає її, таким чином проявляючи до неї байдуже ставлення. Відповідачем взагалі не надається матеріальна допомога на утримання доньки, він навіть не знає, у яку школу та який клас ходить дитина, не телефонує їй та не вітає зі святами. З боку біологічного батька тривалий час відсутній будь-який звЧязок та батьківські почуття відносно доньки. Вихованням та утриманням доньки займається повністю вона разом з її чоловіком.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, вказала, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання доньки, не надавав та не надає ніякої допомоги, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, а подальше збереження за ОСОБА_3 статусу батька є недоцільним та суперечить найкращим інтересам дитини, беручи до уваги наявний моральний аспект відсутності батьківських почуттів у відповідача відносно його доньки. Фактично відповідач самоусунувся від виховання дитини, і вона не має жодного емоційного звЧязку із батьком, який для неї є сторонньою людиною.

Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Обухівської міської ради, ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітньої доньки ОСОБА_4 , щодо позовних вимог підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 26 січня 2026 року через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме копію квитанції від 23.01.2026 року про сплату ним аліментних зобовязань у розмірі 5000, 00 грн. Щодо позовних вимог про позбавлення батьківських прав з поясненнями чи відзивом на позовну заяву відповідач до суду не звертався.

Представник третьої особи - Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що є матір`ю позивача. З її слів, відповідач протягом усього життя дитини не виявляв належного інтересу до її розвитку та виховання, матеріальної допомоги не надавав, участі у вихованні не брав, спілкування з донькою не підтримував. Усі питання щодо утримання та виховання дитини вирішувалися матір`ю самостійно.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що є хрещеною матір`ю дитини та підтримує з нею близькі стосунки. За її спостереженнями, відповідач не бере участі у житті дитини, не надає їй матеріальної підтримки та не підтримує з нею особистого спілкування. Також свідок зазначила, що дитина фактично не має взаємин із біологічним батьком.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши позивача, її представника, представника третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що з 14 травня 2005 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Обухівського районного суду Київської області від 17 травня 2012 року, що підтверджується копією вказаного рішення.

Після розірвання шлюбу сторони проживали спільно, ІНФОРМАЦІЯ_5 у сторін у справі, ОСОБА_11 та ОСОБА_3 народилась донька, ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Обухівського міськрайонного управління юстиції у Київській області, серія НОМЕР_1 .

25 червня 2018 року Обухівським районним судом Київської області винесено судовий наказ, яким з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 02 квітня 2018 року та до досягнення дітьми повноліття.

Вказаний судовий наказ перебуває на примусовому виконанні у Обухівському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 10.07.2018 року ВП 56727889.

15.06.2024 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_12 та змінила прізвище з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_14 », що підтверджується копією витягу з актового запису про шлюб № 216.

ОСОБА_4 проживає разом зі своєю матірю, та її офіційним чоловіком ОСОБА_12 , у дитини є всі необхідні умови для проживання, виховання та повноцінного розвитку, є окрема кімнат, яка облаштована необхідними меблями, а донька забезпечена сезонним одягом та взуттям, продуктами харчування, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов проживання сімЧї від 06.11.2025 року виданого Службою у справах дітей виконавчого комітету Обухівської міської ради.

Відповідно характеристики учениці 5-В класу Академічного ліцею № 3 Обухівської міської ради Київської області, ОСОБА_4 навчається у школі з першого класу, за час навчання зарекомендувала себе як чемна, вихована, урівноважена та відповідальна дитина. Загалом характеризується позитивно.

Як вбачається з довідки № 444 від 06.11.2025 року, виданої за підписом директора та класного керівника Академічного ліцею №3 Обухівської міської ради Київської області, ОСОБА_3 не бере участі та не приділяє належної уваги навчанню та вихованню ОСОБА_4 . Батько з учителями не спілкується та не відвідує батьківські збори. Навчанням та вихованням ОСОБА_7 займається лише мама, ОСОБА_1 .

18 листопада 2025 року рішенням виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області №749 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 165 Сімейного Кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей

У Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» від 30 березня 2007 року зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, тощо), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Враховуюче вищевикладене, суд вважає доведеним факт ухилення відповідача від піклування про фізичний і духовний розвиток своєї неповнолітньої доньки, при цьому відповідач не скористався своїм правом подати до суду відзив та навести факти, які б спростували його поведінку, поважні причини, які змусили його самоусунутися від виховання дитини. Враховуючи всі обставини, з метою захисту інтересів дитини, забезпечення її зростання в умовах турботи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позову про позбавлення батьківських прав та необхідність його задоволення.

При цьому суд наголошує, що у разі зміни поведінки відповідача до своєї доньки, він має право, в порядку ст. 169 СК України, на поновлення батьківських прав.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, судом встановлено наступне.

Відповідач має заборгованість зі слати аліментів за період з 02.04.2018 року по 30.09.2025 року у загальному розмірі 137574,63 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 23.10.2025 року №176762 виданого головним державним виконавцем Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління юстиції України.

Вирішуючи питання про стягнення розміру пені суд виходить з такого.

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Статтею 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де:

?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Такий правовий висновок містить постанова Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 569/14819/19.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Загальний період прострочення станом на день подання заяви складає 142291,70 грн.

Враховуючи, що розмір пені перевищує розмір заборгованості, на підставі приписів частини першої статті 196 СК України позивач має право на стягнення пені у розмірі такої заборгованості, тобто 137574,63 грн.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального або сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст.197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги матеріали справи, з яких не можливо встановити матеріальний та сімейний стан відповідача, крім того, відповідачем не подано доказів про те, що заборгованість зі сплати аліментів виникла не з його вини, та не подано доказів, які б могли бути взяті до уваги судом при визначенні розміру неустойки (пені), зменшення розміру пені тощо, тому, позовні вимоги про стягнення пені по заборгованості за аліменти підлягають до задоволення у повному обсязі.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 15 000 грн. 00 коп.

За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Загоруй О.В. здійснювала представництво інтересів позивача, ОСОБА_1 за позовом до відповідача про позбавлення батьківських права та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. На підтвердження витрат на правову допомогу було надано: 1) договір про надання правової (правничої) допомоги від 21.11.2025 року; 2) копії платіжних інструкцій від 01.12.2025 року та від 29.12.2025 року на суму 15 000 грн. 00 коп.

У постанові Верховного Суду від 13.05.2021 року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Отже, беручи до уваги положення ЄСПЛ, висновки Верховного Суду, враховуючи співмірність складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу у заявленому в позові розмірі є співмірними згідно з обставинами цієї справи.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судові витрати у розмірі 1211,20 грн.

Крім того, оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, на підставі п. 3 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», а тому з відповідача підлягають сягненню в дохід держави судові витрати у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Обухівської міської ради, Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав щодо його малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 137574 (сто тридцять сім тисяч пЧятсот сімдесят чотири) грн. 63 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 (пЧятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Роз`яснити відповідачу ОСОБА_3 , що відповідно до ст. 169 Сімейного кодексу України він може звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав після зміни відповідної поведінки як особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т.Г.Сташків