Ухвала суду № 137130087, 01.06.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/20373/25

Провадження № 2/369/7197/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м.Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Хацько Н.О.

секретаря судового засідання Погрєбної З.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Від представника позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» до суду надійшла заява про закриття провадження за позовної заяви ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та повернення судового збору, відповідно до п.2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд встановив наступне.

Підстави для закриття провадження у справі визначені ст. 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Зазначені правові висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2021р. у справі № 638/3792/20.

Зокрема, у вказаній постанові Верховний Суд зробив висновок, що закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Зважаючи на те, що відсутній предмет спору, у зв`язку з чим, між сторонами не залишилося неврегульованих питань, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з ч.2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Судом встановлено, що при зверненні до суду із вказаним позовом, позивачем був сплачений судовий збір у розмір 2422,40 грн.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 255, 257, 260, 352-355 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву задовольнити.

Провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області повернути позивача Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплачений ним на розрахунковий рахунок № UA238999980313161206000010790, Казначейство України (ел. адм. подат.)(м. Київ), отримувач коштів - ГУК у Київ.обл/Вишнева міс./22030101, код ЄДРПОУ - 37955989, судового збору, а саме 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. згідно квитанції до платіжної інструкції АТ «СЕНС БАНК» №140060 від 14 жовтня 2025 року, за реквізитами : ПАТ «ТАСкомбанк» IBAN № НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 35625014.

Роз`яснити позивачеві, що його повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Наталя Хацько