Рішення № 13712988, 03.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.11                                                                                           Справа№ 28/141

За позовом: Приватного підприємства «ТрастТер», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім», м. Львів

про визнання за Приватним підприємством «ТрастТер»відповідно до договору фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008 р. право користування п’яти залізничних напіввагонів № 562663064, № 56263072, № 56263080, № 562663106, № 56263114 станом на 27.01.2011 р. адже договір фінансового лізингу не розірваний, зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»не чинити перешкод Приватному підприємству «ТрастТер»у користуванні переданим за договором фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008 р. майном п’ятьма залізничними напіввагонами № 562663064, № 56263072, № 56263080, № 562663106, № 56263114

Суддя Морозюк А.Я.

Представники сторін

Від позивача: Яворський В.І. –представник

Від відповідача: Гера Г.Г. - представник

Судом роз’яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

В судовому засіданні 03.02.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено та підписано 08.02.2011 року.

Розглядається справа за позовом Приватного підприємства «ТрастТер»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім», в прохальній частині позовної заяви позивач просить: 1) прийняти позовну заяву до розгляду; 2) визнати за Приватним підприємством «ТрастТер»м.Львів, вул. Широка,69/99,(ідентифікаційний код 19328849) відповідно до договору фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008 р. право користування п’яти залізничних напіввагонів №562663064, № 56263072, № 56263080, № 562663106, № 56263114; 3) зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»м.Львів, вул.Банківська,5 (ідентифікаційний код 31730064) не чинити перешкод Приватному підприємству «ТрастТер»м.Львів, вул. Широка,69/99, (ідентифікаційний код 19328849) у користуванні переданим за договором фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008 р. майном п’ятьма залізничними напіввагонами №562663064, №56263072, №56263080, № 562663106, № 56263114; 4) стягнути з ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»на користь ПП «ТрастТер»судові витрати; 5) по пункту 2 і пункту 3 прохальної частини позовної заяви прийміть рішення.

Ухвалою від 13.12.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 20.01.2011р.

Позивачем подано письмове клопотання про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Також позивачем подано письмову заяву про відвід судді Морозюка А.Я. по справі № 28/141. Ухвалою суду від 20.01.2011 року заяву про відвід судді Морозюка А.Я. у справі № 28/141 відхилено.

Ухвалою суду від 20.01.2011 року розгляд справи відкладено на 27.01.2011 р.

Позивачем 27.01.2011р. подано суду письмову заяву по справі №28/141 про уточнення прохальної частини (підтриману представником позивача в судовому засіданні), якою ПП «ТрастТер»надає уточнення до пункту другого прохальної частини позовної заяви та керуючись ст. ст. 21, 22 ГПК України просить суд –визнати за Приватним підприємством «ТрастТер»м. Львів, вул. Широка, 69/99, (ідентифікаційний код 19325549) відповідно до договору фінансового лізингу №394/0308 від 11.03.2008р. право користування п’яти залізничних напіввагонів №562663064, №56263072, №56263080, №562663106, № 56263114 станом на 27.01.2011 р. адже договір фінансового лізингу не розірваний.

          Ухвалою суду від 27.01.2011 р. розгляд справи відкладено на 03.02.2011 р.

          Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, матеріалах справи та з врахуванням заяви про уточнення прохальної частини. Позивач зазначає, що на виконання укладеного між ПП «ТрастТер»(позивач) та ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»(відповідач) договору фінансового лізингу №394/0308 від 11.03.2008 р. відповідач передав позивачу залізничні напіввагони моделі 12-9745 в кількості 5 штук №562663064, №56263072, №56263080, №562663106, № 56263114. При виконанні договору відповідачем було протиправно вилучено предмет лізингу, тобто 5-ть залізничних напіввагонів. Відповідач здійснив протиправно реєстрацію 5-ти залізничних напіввагонів №562663064, №56263072, №56263080, №562663106, № 56263114 (зі зняттям ознак оренди) це підтверджується листом від ДТГО «Львівська залізниця»і заявкою на реєстрацію від 02 червня 2010 р., листом №265 від 02.06.2010 р. Позивач вважає, що дії відповідача щодо реєстрації залізничних напіввагонів (із зняттям ознак оренди) є протиправними і такі, що порушують права позивача на користування і розпорядження предметом лізингу, адже договір фінансового лізингу №394/0308 від 11.03.2008 р. не розірваний і в силу укладеного договору позивач являється орендарем. Відповідач не надає позивачу можливості користуватися предметом лізингу по договору фінансового лізингу №394/0308 від 11.03.2008 р. Таким чином відповідач не розірвавши договір фінансового лізингу і не надіславши повідомлення про усунення порушень вилучив залізничні напіввагони і не надає можливості позивачу ними користуватися чим порушує права позивача. Покликається на відповідні пункти договору фінансового лізингу, ст.ст.1,2,9,10 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст.ст.15,16,629,651,759,806 ЦК України, ст.ст.20,188 ГК України.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у поданому суду відзиві. Зокрема відповідач вказує на те, що дія договорів фінансового лізингу за згодою сторін припинена і майно добровільно позивачем повернуто. Посилається на рішення господарського суду Львівської області від 17.12.2009 р. у справі №22/241, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2010 р. та постанову Вищого господарського суду України від 29.06.2010 р. у справі №22/241, якими встановлено, що повернення майна здійснено на умовах укладених між сторонами договорів фінансового лізингу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

11 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(лізингодавець) та Приватним підприємством «ТрастТер»(лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу(оренди) № 394/0308, за умовами якого відповідач передав позивачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно - напіввагони 4-вісні –5 штук згідно додатку №1, а саме напіввагон 4-х вісний моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004 в кількості 5 шт. Термін дії договору встановлено з моменту проплати лізингоодержувачем першого лізингового платежу, згідно додатку №3 по 27.02.2013 р. (п.3.2 договору).

З долученого до матеріалів справи акту прийому-передачі майна від 01.07.2009 р. вбачається, що у зв’язку з достроковим припиненням договору №394/0308 фінансового лізингу (оренди) від 11.03.2008 р. лізингоодержувач (ПП «ТрастТер») передає, а лізингодавець (ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім») приймає напіввагон 4-х вісний моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004 в кількості 5 шт (№№56263064, 56263072, 56263080, 56263106, 56263114). Даний акт підписаний повноважними особами та скріплений печатками сторін.

З наявних у матеріалах справи листа №265 від 02.06.2010 р. та заявки на реєстрацію (перереєстрацію) власних вантажних вагонів від 02.06.2010 р. вбачається, що 02.06.2010 р., у зв’язку із достроковим припиненням договору фінансового лізингу №394/0308 від 11 березня 2008 року та відповідно до п. 2.2 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»подала керівнику залізниці заявку на реєстрацію (перереєстрацію) власних вантажних вагонів, в якій відповідач просив зняти з напіввагонів №56263064, №56263072, №56263080, №56263106, №56263114) ознаку оренди в базі Г і ОЦ У З.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач здійснив реєстрацію 5-ти залізничних напіввагонів №56263064, №56263072, №56263080, №56263106, №56263114 (зі зняттям ознак оренди) з порушенням умов договору та Закону України «Про фінансовий лізинг», з мотивів, що договір №394/0308 фінансового лізингу від 11.03.2008 р. сторонами не розірвано, виконувався позивачем належним чином, тому вилучення предмету лізингу з користування позивача та реєстрації залізничних напіввагонів (із зняттям ознак оренди) є протиправними.

Однак, згідно умов договору фінансового лізингу(оренди) №394/0308, зокрема ч. 2 п. 9.1 передбачено, що лізингодавець (відповідач) має право односторонньо достроково припинити дію вказаного договору письмовим повідомленням, якщо лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом двох чергових строків. Пунктом 10.1 договору встановлено, що майно вилучається з користування лізингоодержувача: у випадку одностороннього дострокового припинення дії договору згідно з п. 9.1 договору; лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом двох чергових строків або більше; лізингоодержувач користується майном з порушенням умов договору або призначенням майна. Відповідно до п. 10.2 договору, у випадку виникнення підстав вилучення майна згідно з п. 10.1 договору лізингодавець направляє лізингоодержувачу письмове повідомлення про вилучення майна із зазначенням терміну і місця передачі. Після отримання такого повідомлення лізингоодержувач зобов’язаний за свій кошт здійснити повернення майна, про що складається акт прийому-передачі.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ч. 4 ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 3 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З долученого до матеріалів справи акту прийому –передачі майна від 01.07.2009 року вбачається, що у зв’язку з достроковим припиненням договору №394/0308 фінансового лізингу (оренди) від 11.03.2008 р. лізингоодержувач (ПП «ТрастТер») передав, а лізингодавець (ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім») прийняв напіввагон 4-х вісний моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004 в кількості 5 шт. (№№56263064, 56263072, 56263080, 56263106, 56263114), тобто підписання сторонами акту прийому-передачі майна підтверджує той факт, що саме за погодженням сторін договір достроково припинено, а майно повернуто лізингодавцю, що в свою чергу суперечить доводам позивача, щодо протиправного вилучення відповідачем предмета лізингу з користування позивача.

Доводи позивача про належне виконання умов договору №394/0308 спростовуються Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2010 року у справі № 33/103 за участю тих самих сторін, якою залишено без змін рішення господарського суду Львівської області та постанову Львівського апеляційного господарського суду у справі № 33/103.

Також суд бере до уваги рішення господарського суду Львівської області від 17.12.2009 р. у справі № 22/241 (яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ПП “ТрастТер” до ТзОВ “Компанія Лізинговий Дім” про визнання дій відповідача незаконними щодо вилучення предмету лізингу без розірвання договору фінансового лізингу №394/0308), а також постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2010 р. та постанову Вищого господарського суду України від 29.06.2010 р. у справі № 22/241.

Зокрема у постанові Вищого господарського суду України від 29.06.2010 р. зазначено, що у зв’язку з порушенням позивачем обов’язку сплачувати лізингові платежі (за договорами фінансового лізингу №394/0308 і №396/0308), відповідач вилучив у позивача предмети лізингу. Факт несплати позивачем лізингових платежів встановлений рішенням господарського суду Львівської області у справі №2/137, яке набрали законної сили. Отже, повернення майна здійснено на умовах укладених між сторонами договорів фінансового лізингу і підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 28 вересня 2004 р. №856, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.10.2004 р. за №1316/9915, для реєстрації власних вантажних вагонів власник подає до реєструвального підрозділу заявку згідно з додатком 2 до цих Правил та пакет документів (п.2.2). Також Правилами передбачено, що після закінчення терміну оренди або дострокового розірвання договору оренди власник вантажних вагонів зобов'язаний подати до ГІОЦ Укрзалізниці через реєструвальний підрозділ заявку на повернення орендованого вагона власнику (п.2.3), що в свою чергу суперечить доводам позивача щодо здійснення відповідачем протиправної реєстрації 5-ти залізничних на піввагонів.

У відповідності до ст.33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Недоведення позивачем своїх вимог належними та допустимими доказами є підставою для відмови в їх задоволенні.

Щодо позовної вимоги зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»м.Львів, вул.Банківська,5 (ідентифікаційний код 31730064) не чинити перешкод Приватному підприємству «ТрастТер»м.Львів, вул. Широка,69/99, (ідентифікаційний код 19328849) у користуванні переданим за договором фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008 р. майном п’ятьма залізничними напіввагонами №562663064, №56263072, №56263080, № 562663106, № 56263114, то додатковою підставою для відмови в її задоволенні слід зазначити ще й наступне. Предметом негаторного позову (усунення будь-яких порушень права, в.т.ч. усунення перешкод в користуванні майном) становить вимога володіючого майном власника(титульного володільця) до інших осіб про усунення порушень його права власності (користування), що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою ж такого позову(негаторного) є належне право позивача користуватися і розпоряджатися майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. В даному випадку позивач заявив позовну вимогу про усунення перешкод в користуванні майном, не володіючи фактично при цьому майном.

З огляду на все вищенаведене, позов є безпідставним, необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Судові витрати (витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 35, 43, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

           ВИРІШИВ:

1.          В позові відмовити повністю.

2.           Судові витрати покласти на позивача.

Суддя