Ухвала суду № 137128597, 04.06.2026, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/892/26

Провадження №2/155/742/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04.06.2026 м.Горохів

Суддя Горохівського районного суду Волинської області Яремчук С.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ігнатов Дмитро Іванович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИЛА:

29 травня 2026 року до Горохівського районного суду Волинської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ігнатов Дмитро Іванович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Дослідивши вказану позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Згідно з п. 29 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Оскільки представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, поданою через систему «Електронний суд», в порушення п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України останнім не надано доказів надсилання відповідачу ОСОБА_2 копій позовної заяви та долучених документів.

Представнику позивача слід надати суду докази надсилання відповідачу копій наданих суду документів.

При звернені з позовом позивач не сплатив судовий збір за позовну вимогу про розірвання шлюбу, заявив клопотання про відстрочку від сплати судового збору до прийняття рішення по справі.

В обґрунтування заявленого клопотання покликається на скрутне матеріальне становище.

Клопотання позивача задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Згідно з ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за його клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

З наведеного слідує, що єдиною підставою звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, є майновий стан сторони, який унеможливлює сплату ним судового збору.

Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону (позивача).

Верховний Суд у постанові від 20.05.2020 (справа № 613/76/16-ц провадження № 61-21868св18) вказав, що вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Вказані приклади доказів на підтвердження скрутного майнового стану наведено у п. 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26.07.2005; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26.07.2005).

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Разом з тим, позивач ОСОБА_1 не надав жодних документів про доходи за попередній календарний рік, належних і допустимих доказів його скрутного майнового стану, важкого фінансового становища, а відтак не довів обставин, які є підставою для надання відстрочки в сплаті судового збору, а тому його клопотання не підлягає до задоволення.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відмова у відстрочці сплати судового збору не порушує положення п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (про право на справедливий суд), оскільки не перешкоджає вказаній особі у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об`єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2026 відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання позовної заяви про розірвання шлюбу, яка подана фізичною особою, - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 1331,20 гривень).

А згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, за подання позовної заяви про розірвання шлюбу через систему «Електронний суд» позивач ОСОБА_1 повинен був сплатити судовий збір у сумі 1064,96 гривні із застосуванням коефіцієнта 0,8 та долучити до матеріалів позовної заяви відповідний документ, який підтверджує таку сплату.

Таким чином, позивачем ОСОБА_1 не дотримано вимог ч.4 ст.177 ЦПК України.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору за подання заяв до Горохівського районного суду Волинської області наступні:

Отримувач коштів ГУК у Волин.обл/м.Горохiв/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA568999980313181206000003570

Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Горохівський районний суд Волинської області.

Частиною першою статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням викладеного та відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ігнатов Дмитро Іванович, до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, слід залишити без руху, надавши представнику позивача строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочку сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ігнатов Дмитро Іванович, до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу залишити без руху.

Надати представнику позивача строк для усунення недоліків терміном десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Якщо представник позивача відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається представнику позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області С.М. Яремчук