Рішення № 13712859, 02.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.11                                                                                           Справа№ 5015/84/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Тім-колор захід”, с.Нове Село

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Арко-Трейд”, м.Трускавець

про: стягнення 9371грн. 72коп.

                                                   Суддя Гоменюк З.П.

                                                                       Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Ференц О.І.

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю “Тім-колор захід” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Арко-Трейд” про стягнення 8000грн.00коп. основного боргу, 416грн. 00коп. інфляційних втрат, 199грн. 23коп. 3 % річних та 759грн. 49коп. пені.

          Ухвалою суду від 11.01.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.02.2011р.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просить позов задоволити повністю з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився.

На адресу суду повернувся поштові конверти з рекомендованим відправленням відповідачу за адресою: м.Трускавець, вул.Мазепи, 23 ухвали про порушення провадження у справі з відміткою поштового відділення “вибули”.

          На вимогу суду позивачем в судове засідання 02.02.2011р. представлено довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.01.2011р. відповідно до якої місцезнаходженням відповідача є: 82200, Львівська обл., вул.І.Мазепи, буд 23.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006 р. N 01-8/1228).

Отже, господарський суд виконав умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Станом на 02.02.2011р. докази сплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи від відповідача не надходили.

Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Відповідно до укладеного між сторонами договору постачання №14 від 28.11.2008р. відповідач по видатковій накладній № т-00000020 від 28.11.2008р. отримав у позивача товар на суму 9370грн. 30коп. За отриманий товар відповідач розрахувався частково 10.02.2009р. на суму 700грн. 00коп. та 04.03.2009р. на суму 670грн. 30коп.

Станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача становить 8000грн. 00коп.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ч.2 ст.193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.           Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

П.3.3. договору постачання передбачено, що покупець зобов”язаний здійснити оплату товару згідно накладної повністю або частково, по мірі продажу отриманого від постачальника товару у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п.8.1. договору постачання № 14, строк дії договору - до 28.10.2009р.

25.02.2010р. позивачем направлено суду претензію-вимогу від 01.02.2010р. №4 з вимогою здійснити повний розрахунок, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов”язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.(ст. 599 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України – зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Зобов”язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов”язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.7.1 договору та ст.ст.1,3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов”язання за кожний день затримки, розмір якої відповідно до представленого суду розрахунку за період з 04.03.2010р. по 04.09.2010р. становить 756грн. 49коп.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 416грн. 00коп. інфляційних втрат та 199грн. 23коп. 3 % річних за період з 31.12.2010р. по 31.12.2010р. Розглянувши дану вимогу, суд вважає її обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

          Судові витрати покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 509, 530, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст.193,230,231,343, ГК України, ст.ст.33,34,43,44, 49,75,82,84 ГПК України, суд –

                                         ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Арко-Трейд”, м.Трускавець, вул.Мазепи, 23 ( ідентифікаційний код 32464371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тім-колор захід”, вул.Л.Українки, 14, с.Нове Село, Дрогобицький район Львівської області ( ідентифікаційний код 36016104) 8000грн.00коп. основного боргу, 416грн. 00коп. інфляційних втрат, 199грн. 23коп. 3 % річних, 759грн. 49коп. пені, 102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя