Рішення № 137128580, 04.06.2026, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №161/2590/26

Провадження №2/155/430/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2026 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Санакоєва Д.Т., при секретарі судового засідання Федонюк О.М., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

До Горохівського районного суду Волинської області надійшла цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позов обґрунтований тим, що 02 березня 2023 року між Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу Мазда реєстраційний номер НОМЕР_1 (поліс №018160/4605/0000316). Позивач вказує, що 02 лютого 2024 року в м. Луцьк сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_2 та «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , яка відповідно до постанови суду від 28.02.2026 року є винуватцем ДТП. На підставі заяви потерпілої особи ПрАТ «СК «УНІКА» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в розмірі 102436,35 грн, який дорівнює вартості відновлюваного ремонту автомобіля Мазда та який в подальшому перерахований на СТО «Луцк-Експо». Згідно звіту оцінки вартості збитків №34098 вартість відновлювальних робіт ТЗ становить 139519,21 грн, вартість матеріального збитку 76163,11 грн, значення коефіцієнту фізичного зносу 0,5381. Відповідальність ОСОБА_1 на момент скоєння ДТП була застрахована в АТ «СК «Євроінс Україна» поліс ЕР-218509946, ліміт відповідальності 160000 грн, франшиза 3200,00 грн. 29.03.2024 року АТ «СК «Євроінс Україна» здійснено виплату на користь ПрАТ «СК «УНІКА» - 55036,33 грн, яка розрахована із урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Враховуючи наведене просить стягнути з відповідача суму, що не покривається страховиком (знос + франшиза) в розмірі 47399,58 грн та судові витрати у справі 3328 грн сплаченого судового збору та 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заяви, клопотання сторін

Відповідач 31 березня 2025 року подав до суду відзив на позов, в якому визнав позовні вимоги частково виключно у розмірі франшизи, що становить 3200,00 грн. У відзиві вказала, що відшкодування шкоди не може перетворюватися на спосіб покращення майнового стану потерпілої особи, вважала, що сплачена позивачем сума не підтверджена актом виконаних робіт. Вважає, що у межах страхового покриття належним відповідачем є страховик, а не винна особа, оскільки ліміт відповідальності відповідача становив 160 000,00 грн. Також не погоджується із розміром витрат на правничу допомогу позивача. Просила відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з неї шкоди у розмірі 44 199,58 грн, судового збору 3 328,00 грн та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Представник позивача заперечення на відзив у визначений строк не подав.

Процесуальні дії у справі

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте подав до суду клопотання (включив в текст прохально частини позовної заяви), в якому просить розгляд справи проводити у його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами, позовні вимоги підтримує повністю, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, проте подала до суду заяву, в якій провила розгляд справи проводити у її відсутності та при ухваленні рішення врахувати поданий нею відзив.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що згідно договором добровільного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності власників наземного транспорту «КАСКО» №018160/4605/0000316 від 02.03.2023, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_3 , страхова компанія взяла на себе зобов`язання відшкодувати збитки у разі настання страхового випадку (зокрема, дорожньо-транспортної пригоди) за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля «MAZDA 3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.15-24).

Строк дії вищевказаного договору згідно з пунктом 13 триває до 16.03.2024, а страховим ризиком згідно з пунктом 5 договору є, зокрема, ДТП. Відповідно до п.15.2 договору відшкодування збитків здійснюється без урахування зносу деталей, що замінюються при ремонті.

Згідно з інформацією щодо полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР №218509946, станом на 02.02.2024 цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN PASSAT», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована в ПрАТ «СК «Євроінс Україна» зі страховою сумою шкоди, заподіяної майну, в розмірі до 160000 грн (а.с. 50).

Відповідно до копії постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.02.2024 по справі №161/2946/24, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу (а.с.47). Дана обставина відповідачем не заперечувалась (а.с.46-49).

З вищенаведеної постанови суду вбачається, що 02.02.2024 року о 17:06, в м. Луцьку по вул. Гордіюк, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat, державні номерні знаки НОМЕР_3 , в порушення вимог п. 16.11 ПДР України, при виїзді на нерегульоване перехрестя з круговим рухом, не надала переваги в русі транспортному засобу Mazda 3, державні номерні знаки НОМЕР_1 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого допустила з ним зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження, що призвело до матеріальних збитків, чим вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП.

Вказана постанова не змінена, не скасована та набрала законної сили 12.03.2024 року.

ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «СК «УНІКА» із заявою на виплату страхового відшкодування №16537733823(а.с.13).

Відповідно до рахунку НОМЕР_4 від 26.02.2024 року вартість відновлювальних робіт становить 102436,35 грн (а.с.25).

Згідно страхового акту 16537733823 та за умовами договору страхування №018160/4605/0000316/1 від 02.02.2024 ухвалено виплатити страхувальнику ( ОСОБА_3 ) страхове відшкодування в розмірі 102436,35 грн шляхом перерахування безготівкових коштів на СТО партнер UNIQA ТОВ «Луцьк Експо». Відсоток фізичного зносу не вказаний (а.с.11).

Відповідно до платіжної інструкції №146218 від 29.02.2024 ПрАТ «СК «Уніка» виплатила на користь ТОВ «Луцьк Експо» страхове відшкодування за договором страхування №018160/4605/0000316 від 02.03.2023 року в розмірі 102436,35 грн (а.с.12).

Відповідно до звіту №34098 від 04.03.2024 року, дата проведення оцінки 02.02.2024 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 139 519,21 грн, а вартість матеріального збитку 76 163,11 грн (а.с.26, 27).

Зі змісту ремонтної калькуляції № 1653773382 від 04.03.2024 року, складеної щодо автомобіля «MAZDA 3», вбачається, що загальна вартість ремонту становить 139519,21 грн. Вказана ремонтна калькуляція не містить власноручного або електронного підпису будь-якої особи, а також не містить вказівки на особу, яка її склала.

Аварійним комісаром 10 лютого 2024 року було складено акт огляду транспортного засобу «MAZDA 3» в якому вказано опис пошкоджень та долучено їх фото (а.с.36-39).

ПрАТ СК «Євроінс Україна» 29.03.2024 року повідомило ПрАТ «СК «УНІКА» про прийняте рішення по справі №159304/1 щодо виплати страхового відшкодування на користь ПрАТ «СК «Уніка» у розмірі 55 036,33 грн. Розрахунок виплати здійснено з урахуванням вартості робіт, вартості складових та коефіцієнта фізичного зносу 0, 5381., відповідно 20 296,27 грн (вартість робіт) 0,00 грн (вартість матеріалів), - 82 140,08 грн (вартість складових) 0,5381 (коефіцієнт фізичного зносу) = 58 236,77 грн. Розмір страхового відшкодування було зменшено на розмір франшизи 3 200 грн, що передбачений п.5 Полісу №ЕР-2185099946 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.52).

Відповідно до платіжної інструкції № 6531 від 29.03.2024 ПрАТ СК «Євроінс Україна» було виплачено на користь ПрАТ «СК «Уніка» страхове відшкодування в порядку регресної вимоги у сумі 55036,77 грн (а.с.53).

Застосоване судом законодавство та висновки суду

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтями 79-81 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.979, 981 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Частиною першою статті 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до статті 993 ЦК України, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом першим частини першої статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу, відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Згідно ч.ч.3, 4 ст.10, ч.1 ст.11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Заперечуючи щодо належності, допустимості та достовірності вищевказаних доказів, відповідач посилається на ту обставину, що дані документи не містять обґрунтування реальності понесення витрат на відновлення пошкодженого у ДТП автомобіля Mazda 3, державні номерні знаки НОМЕР_1 , однак будь-яких своїх доказів, на їх спростування не надала та з цією метою у ході розгляду справи не заявила клопотання про проведення транспортно-товарознавчої експертизи або про витребування відповідних доказів.

Отже, в такий спосіб сторона відповідача розпорядилася своїми процесуальними правами на власний розсуд.

На переконання суду, надані ПрАТ «СК «УНІКА» докази на обґрунтування вартості відновлювального ремонту автомобіля Mazda 3, державні номерні знаки НОМЕР_1 , оскільки такі співвідносяться із вихідними даними, зафіксованими страховим комісаром після огляду пошкодження автомобіля, у розглядуваній ДТП, та обсягом проведених робіт з його відновлення.

З урахуванням наведеного, ПрАТ «СК «Євроінс Україна», як страхувальник цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, яким на момент ДТП керувала відповідачка, частково, на сумі 55036,77 грн., відшкодував позивачу заподіяну шкоду, тобто в порядку суброгації.

Вищевказана сума коштів виплачена із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Mazda 3, державні номерні знаки НОМЕР_1 , що в повній мірі відповідає приписам ст.29 Закону Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно сталої правової позиції, викладеної у Постанові ВС від 31.05.2017 року у справі №6-2969цс16, з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність. В даній Постанові зазначено, що, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування завданої потерпілому шкоди, то страховик, який виплатив страхове відшкодування, на підставі ст.1194 ЦК України має право звернутися безпосередньо до страхувальника з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Також, аналогічну позицію викладено у Постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі №754/1114/15-ц, де встановлено, що одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 07.02.2019 року в справі №645/3746/16-ц, якщо для відновлення попереднього стану речі, яка мала певну зношеність, зокрема автомобіля, було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків). З урахуванням наведеного, правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахуванням коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці.

Відповідальність винуватця ДТП за завдану шкоду обмежується реальним розміром збитків та у випадку відновлення транспортного засобу можуть відповідати вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.

Таким чином, відповідач, як безпосередньо винна особа у ДТП, зобов`язана відшкодувати ПрАТ «СК «УНІКА» різницю між завданою шкодою та виплатою ПрАТ «СК «Євроінс Україна».

З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ПрАТ «СК «УНІКА» щодо наявності правових підстав для стягнення із відповідачки на свою користь майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП в розмірі 47399,58 грн, а тому приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Таким чином, суд всебічно, повно, об`єктивно розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, обґрунтованими позовні вимоги ПрАТ «СК «УНІКА» щодо наявності правових підстав для стягнення із відповідачки на свою користь майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП в розмірі 47399,58 грн, а тому приходить до висновку про задоволення позову.

Розподіл судових витрат

Статтею 141 ЦПК України визначено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК).

Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають до задоволення вимоги позивача про відшкодування відповідачем понесених банком судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 3328,00 гривень.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. суд зазначає наступне.

За п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст.137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Так, на підтвердження заявлених вимог на правову допомогу представник позивача надав суду наступні докази: договір доручення №1 ВНП на правові (юридичні-консультативні) послуги від 01 листопада 2023 року, додаткову угоду до договору доручення №1 ВНП на правові (юридичні-консультативні) послуги від 01 листопада 2023 року, договір №2/23ю на надання правової допомоги від 02 листопада 2023 року, додаткову угоду №2 до договору №2/23ю на надання правової допомоги від 03 листопада 2025 року, додаток 1 до договору №2/23ю на надання правової допомоги від 02 листопада 2023 року, акт (звіт) прийому-передачі наданих послуг №1/32322 до Договору про надання правової допомоги від 02 листопада 2023 року.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі 211/3113/16-ц (провадження №61-299св17).

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, типовість спірних правовідносин, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого представником часу, враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3000,00 грн правової допомоги.

Керуючись ст.12, 13, 82, 141, 247, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, ст.979, 981, 993, 1187, 1188, 1194 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» шкоду, завдану внаслідок ДТП в розмірі 47399 (сорок сім тисяч триста дев`яносто дев`ять) гривень 58 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір 3328 (три тисячі триста двадцять вісім ) гривень 00 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Позивач: Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. О.Теліги, 6-В, корп.4, код ЄДРПОУ: 20033533.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Рішення у повному обсязі складено 04 червня 2026 року.

Cуддя Горохівського районного суду

Волинської області Д.Т.Санакоєв