Рішення № 13712852, 01.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.11                                                                                           Справа№ 24/162 (2010)

За позовом: Загону технічної служби Головного управління МНС України у Львівській області, м.Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Пустомити м’ясо”, м.Пустомити

Про стягнення 2138,24грн. основного боргу, 20,38грн. втрат від інфляції та 125,65грн. 3% річних.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Павлів О. Т. –представник

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 2138,24грн. основного боргу, 20,38грн. втрат від інфляції та 125,65грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.10.2008 року сторонами укладено договір №08 на постійне та обов’язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об’єктів та окремих територій, відповідно до умов якого позивач зобов’язується організувати та здійснювати аварійно-рятувальне обслуговування „об’єкта” з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на „об’єкті” надзвичайної ситуації та ліквідації наслідків, а відповідач зобов’язується оплачувати надані послуги. Річна вартість послуг по обслуговуванню становить 25658,88грн.

Згідно із протоколом домовленості, перерахування коштів здійснюється щомісячно в сумі 2138,24грн. в строк до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

Як зазначено у позовній заяві, у відповідача рахується заборгованість в сумі 2138,24грн. за надані послуги в листопаді 2008 року.

Надіслана відповідачу претензія про погашення заборгованості в сумі 2138,24грн., залишена без відповіді та без задоволення, у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Крім того, посилаючись на ст.625 ЦК України, позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 20,38грн. та 3% річних в сумі 125,65грн.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позов чи будь-яких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштових відправлень 30.12.2010 року та 18.01.2011 року, які додано до матеріалів справи.

Розглянувши спір в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

13.10.2008 року сторонами укладено договір №08 на постійне та обов’язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об’єктів та окремих територій, відповідно до умов якого позивач зобов’язується організувати та здійснювати аварійно-рятувальне обслуговування „об’єкта” з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на „об’єкті” надзвичайної ситуації та ліквідації наслідків, а відповідач зобов’язується оплачувати надані послуги.

Згідно з протоколом домовленості сторін про вартість обслуговування від 13.10.2008р., вартість обслуговування на рік становить 25658,88грн., із щомісячною сплатою 2138,24грн. Перерахування коштів повинно здійснюватись щомісячно в розмірі 1/12 річної суми, а саме 2138,24 грн. в строк до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

Відповідно до акту здавання –приймання робіт за договором №08 від 13.10.2008 р., підписаного сторонами 01.12.2008 р., та акту виконання умов договору, який також підписаний сторонами 01.12.2008р., позивач виконав в листопаді 2008р. роботи по обслуговуванню об’єктів замовника на суму 2138,24 грн. (копія акту долучена до матеріалів справи).

Доказів оплати послуг, наданих в листопаді 2008 року вартістю 2138,24 грн., відповідач суду не подав.

На підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 20,38 грн., а також 3% річних в сумі 125,65 грн., які нараховані за період з 10.12.2008 року по 25.11.2010 року.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору №08 від 13.10.2008р. в листопаді 2008 року позивач надав відповідачу послуги на суму 2138,24 грн., які підлягали оплаті до 10.12.2009р., однак, на день вирішення спору доказів оплати послуг суду не подано.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 2138,24 грн. основного боргу, 20,38 грн. втрат від інфляції та 125,65 грн. 3% річних законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Пустомити м’ясо”, ідентифікаційний код 34854137, адреса: 81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Лисенка, 29, на користь Загону технічної служби Головного управління МНС України у Львівській області, ідентифікаційний код 08588837, адреса: 79037, м. Львів, вул. Земельна, 19, - 2138,24 грн. основного боргу, 20,38 грн. втрат від інфляції та 125,65 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           

Повне рішення складене 04.02.2011р.