Рішення № 13712839, 01.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.11                                                                                           Справа№ 24/163 (2010)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна фірма „Нова справа”, м.Львів

До відповідача: Приватного підприємства „Пап-Сервіс”, м.Львів

Про стягнення 8179,23грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Гринчук Ю.В. –представник

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 8179,23грн., в т.ч.: 5549,77грн. основного боргу, 1664,93грн. штрафу, 561,14грн. пені, 271,91грн. втрат від інфляції та 131,48грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.12.2008 року сторонами укладено договір поставки №892, відповідно до умов якого позивач зобов’язується поставити відповідачу товар, а останній зобов’язується його прийняти та оплатити протягом 7 календарних днів з моменту отримання (п.4.3 договору).

На виконання умов договору за період з 24.02.2010 року по 06.03.2010 року позивач поставив відповідачу товар на суму 7634,33 грн.

Як зазначено в позовній заяві, взяті на себе зобов’язання по оплаті отриманого товару відповідач виконав частково, сплативши позивачу суму 2084,56 грн. Заборгованість становить 5549,77 грн.

За порушення строків оплати товару на підставі п.5.1 та п.5.2 договору позивачем заявлені до стягнення пеня в сумі 561,14 грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, та штраф в сумі 1664,93 грн., що нарахований в розмірі 30% від суми неоплаченого товару.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 271,91 грн. та 3% річних в сумі 131,48 грн.

Представник позивача в судові засідання з’явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позов чи будь-яких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи підтвердженням чого є повідомлення про вручення 24.12.2010 року та 14.01.2011 року поштових відправлень, які додано до матеріалів справи.

31.01.2011р. від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке суд задоволив.

Розглянувши спір в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

24.12.2008 року сторонами укладено договір поставки №892, відповідно до умов якого позивач зобов’язується поставити відповідачу товар, а останній зобов’язується його прийняти та оплатити упродовж 7 календарних днів з моменту отримання (п.4.3 договору).

Ціни на товар встановлюються у видаткових накладних.

На виконання умов договору за період з 24.02.2010 року по 06.03.2010 року позивач поставив відповідачу товар на суму 7634,33грн., що підтверджено видатковими накладними №000004038 від 24.02.10 р., №000004063 від 25.02.10 р., №000004403 від 26.02.10 р., №000005077 від 05.03.10 р., №000005078 від 05.03.10 р., №000005080 від 06.03.10 р., №000005183 від 06.03.10 р. Копії видаткових накладних додано до матеріалів справи.

Взяті на себе зобов’язання по оплаті отриманого товару відповідач виконав частково, сплативши позивачу суму 2084,56 грн. (14.04.2010 р. відповідач перерахував 884,56 грн., 19.04.2010 р. –1200,00 грн.), підтвердженням чого є виписки банку з рахунка клієнта ( копії виписок долучені до матеріалів справи).

Таким чином, заборгованість становить 5549,77 грн.

Крім того, відповідач наддав позивачу гарантійний лист від 23.07.2010 року, яким гарантував повну оплату поставленої продукції на суму 5549,77 грн. до 29.10.2010 р.

На день вирішення спору відповідач не подав доказів сплати боргу в сумі 5549,77 грн.

За порушення термінів оплати товару на підставі п. 5.1 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 561,14 грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 04.03.10 р. по 01.09.2010 р.

На підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 271,91 грн., які нараховані за період з серпня 2010 року по листопад 2010 року, а також 3% річних в сумі 131,48 грн. за період з 04.03.10 р. по 10.12.2010 р.

Крім того, на підставі п. 5.3 договору за ухилення від оплати товару більше, ніж на 60 календарних днів, позивачем заявлений до стягнення штраф у розмірі 30% від вартості отриманого та неоплаченого в строк товару, що становить 1664,93 грн.

Розрахунки пені, втрат від інфляції, 3% річних та штрафу додані до матеріалів справи.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Згідно із п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.

В силу ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору №892 від 24.12.2008 позивач поставив відповідачу за період з 24.02.2010 року по 06.03.2010 року товар на суму 7634,33 грн., який за умовами договору відповідач мав оплатити упродовж 7 календарних днів з моменту отримання, однак відповідач оплатив товар частково. Відповідач не оплатив отриманий товар на суму 5549,77 грн. Згідно з договором у випадку прострочення оплати товару покупець зобов’язаний сплатити пеню, а за прострочення оплати понад 60 днів , крім пені сплачується ще штраф в розмірі 30% від суми боргу.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Пап-Сервіс”, ідентифікаційний код 34814534, адреса: 79055, м.Львів, вул.Суботівська, 6, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна фірма „Нова справа”, ідентифікаційний код 31363286, юридична адреса: 79016, м. Львів, вул. Городоцька, 84, фактична адреса: 79024, м. Львів, вул. Польова, 57 б - 5549,77 грн. основного боргу, 1664,93грн. штрафу, 561,14грн. пені, 271,91грн. втрат від інфляції та 131,48 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя