Рішення № 137127796, 04.06.2026, Сновський районний суд Чернігівської області (до 25.04.2025 - Щорський районний суд Чернігівської області)

Справа № 749/1923/25

Номер провадження 2/749/148/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року (ЗАОЧНЕ)

Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Чигвінцева М.С.

секретаря Михалевич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Сновськ в порядку загального позовного провадженняцивільну справу №749/1923/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернулася до суду з позовною заявою в інтересах ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики посилаючись на те, що 31.05.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір Позики № 71874979. Також 29.04.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір Позики №8949816.

Згідно з умовами Договору про надання коштів у кредит позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Відповідач не повернула своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за договорами позики, відповідач має заборгованість на загальну суму 9036,76 грн., яку добровільно не погашає, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

16.10.2025 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 р. за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №71874979 від 31.05.2025 та договором позики №8949816 від 29.04.2025 року в загальному розмірі 9036,76 грн.

Згідно п.2.1.3 зазначеного вище Договору факторингу встановлено, що перехід від Клієнта до Позивача/Фактора прав вимог відбувається в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до Реєстру прав вимог від 16.10.2025 року до договору факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до Відповідача по двох договорах позики на загальну суму 9036,76 грн.

Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 02 січня 2026 року відкрито провадження у справі.

Представник ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» в судове засідання не з`явилася, до суду надала клопотання про розгляд справи без її участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином у встановленому законом порядку, про що свідчить оголошення на веб-сайті «Судова влада». Не скористалася своїм правом та не направила до суду відзив на позовну заяву, про причину неявки не повідомила.

За вище вказаних обставин суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням достатніх матеріалів про взаємовідносини сторін.

На підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приймає до уваги наступне.

Судом встановлено, що 31.05.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір Позики № 71874979. Також 29.04.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір Позики № 8949816.

Згідно з умовами договорів позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Згідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язків для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

16.10.2025 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 р. за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за кредитним договором №71874979 від 31.05.2025 та кредитним договором №8949816 від 29.04.2025 року.

Згідно п. 2.1.3. зазначеного вище Договору факторингу встановлено, що перехід від Клієнта до Позивача/Фактора прав вимог відбувається в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до Реєстру прав вимог від 16.10.2025 року до договору факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до Відповідача по двох договорах позики №71874979 від 31.05.2025 та №8949816 від 29.04.2025 року в загальному розмірі 9036,76 грн.

Договори кредитування є результатом домовленості сторін і відповідають загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. З ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено: "Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом."

ТОВ «1Безпечне агенство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договорами виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачеві можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договорами.

Згідно відповіді АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 23.03.2026, відповідач ОСОБА_1 отримала на картковий рахунок № НОМЕР_1 , кредитні кошти 29.04.2025 у розмірі 1500,00 грн. та 31.05.2025 у розмірі 1000,00 грн.

Однак зобов`язання за даними договорами належним чином відповідачем не виконуються, що призвело до виникнення заборгованості, яка згідно розрахунку складає: за кредитним договором № 71874979 від 31.05.2025 року - 3240,00 грн., з яких: 1000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 90,00 грн. сума заборгованості за процентами; 150,00 грн. сума заборгованості за комісією; 2000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. За кредитним договором № 8949816 від 29.04.2025 року в розмірі 5796,76 грн., з яких: 1500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1296,75 грн. сума заборгованості за процентами; 0,01 грн. сума заборгованості за комісією; 3000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

З огляду на викладене, враховуючи, що Відповідач не надавав своєчасно кредиторам грошові кошти для погашення заборгованостей за Договором позики, а також процентів відповідно до умов договору, що підтверджується зокрема розрахунками заборгованостей, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, а отже позов підлягає задоволенню в частині стягнення за основною сумою боргу, заборгованості за процентами та комісією за кредитним договором № 71874979 від 31.05.2025 року в розмірі 1090,00 грн., з яких: 1000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 90,00грн. сума заборгованості за процентами; 150,00 грн.. За кредитним договором № 8949816 від 29.04.2025 року в розмірі 2796,75 грн., з яких: 1500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1296,75грн. сума заборгованості за процентами.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (штрафу,пені), то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки ОСОБА_1 уклала договори кредиту з ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" 31.05.2025 та 29.04.2025 р, тобто у період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України неустойка в розмірі 2000,00 грн. за кредитним договором № 71874979 та 3000,00 грн. за кредитним договором № 8949816 не підлягає стягненню з відповідача, а підлягає списанню позивачем.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача комісії у розмірі 150,00 грн. за договором №71874979 та 0,01 грн. за договором № 8949816 то суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 визначено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Враховуючи імперативне врегулюванням законодавством про захист прав споживачів умов щодо нарахування комісії з обслуговування кредитного договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості не підлягає застосуванню, отже відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги в частині стягнення комісії.

А тому, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» підлягає до стягнення за основною сумою боргу та заборгованості за процентами за кредитним договором № 71874979 від 31.05.2025 року в розмірі 1090,00 грн., з яких: 1000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 90,00 грн. сума заборгованості за процентами. За кредитним договором № 8949816 від 29.04.2025 року в розмірі 2796,75 грн., з яких: 1500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1296,75 грн. сума заборгованості за процентами, а всього 3886,75 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн., з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості, а саме у розмірі 3886,76 грн., що становить 43,01% від заявлених позовних вимог, з відповідача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1041,87 грн.(2422,40/100 х 43,01%).

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у постанові від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано суду: - договір №25-08/25/ФП про надання правничої допомоги від 25.08.2025 року, укладений між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О.; - акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги від 25.08.2025 року; витяг з акту №5-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №25-08/25ФП від 25.08.2025 року, відповідно до якого, вартість наданих адвокатських послуг в рамках даної справи становить 4500 грн.; платіжну інструкцію №579939288.1 від 27.10.2025 року; ордер на надання правничої (правової) допомоги; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, видане адвокату Ткаченко Ю.О.

З урахуванням того, що ТОВ «Фінпром Маркет» документально підтвердило витрати на правову допомогу у розмірі 4500 грн., на підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України, вказані витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1935,45 грн. (4500/100*43,01).

На підставі наведеного, керуючись статтями 525-527, 530, 610, 611, 629, 1048- 1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33) суму заборгованості за Договором позики №71874979 від 31.05.2025 року в розмірі 1 090,00грн., за Договором позики № 8949816 від 29.04.2025 року в розмірі 2796,75 грн., 1041,87 грн. повернення сплаченого судового збору та 1935,45 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 6864 (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири)грн. 07 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Чигвінцев