Рішення № 137127528, 03.06.2026, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/760/26

2/689/590/26

РІШЕННЯ

Іменем України

03.06.2026 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого-суддя Кульбаба А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Лебеденко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Ярмолинці цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі26 732,68 грн. за кредитними договором 257734530 від 08.03.2021.

На обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 08.03.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №257734530 на суму 2 000,00 грн, що підписаний відповідачем із використанням одноразового ідентифікатора MNV49RD9. Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 2 000,00 грн, шляхом перерахування через банк-провайдера. Факт надання грошових коштів підтверджується Платіжним дорученням. У подальшому відповідач збільшив суду кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 22 000,00 грн.

28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого первісним кредитором було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 257734530 від 08.03.2021 року.

05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступив, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» набув право грошової вимоги до відповідача за вищезазначеним кредитним договором.

11.07.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладено Договір факторингу №11/07/25-Е, згідно з умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 257734530 від 08.03.2021 року.

Згідно з реєстром боржників Б/Н від 14.07.2025 року за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» становить 26 732,68 грн, з яких: 9 968,59 грн - заборгованість за тілом кредиту, 16 764,09 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

У судове засідання сторони не з`явилися, повідомлені належно, що підтверджено матеріалами справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, 19.05.2026 надіслав до суду заяву, в якій позов визнав частково в частині стягнення з нього тіла кредиту в розмірі 9 968,59грн. та просив відмовити в решті позову, врахувавши те, що ОСОБА_1 на час укладання договору був військовослужбовцем, а тому на нього поширюється ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Представник позивача ТОВ "ЕЙС" 25.05.2026 подав до суду додаткові пояснення у справі та 25.05.2026 заяву про зменшення розміру позовних вимог з 26 732,68 грн на 9 968,59 грн. на підставі ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та просив здійснити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.03.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №257734530 на суму 2 000,00 грн, що підписаний відповідачем із використанням одноразового ідентифікатора MNV49RD9. Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 2 000,00 грн, шляхом перерахування через банк-провайдера. Факт надання грошових коштів підтверджується Платіжним дорученням. У подальшому відповідач збільшив суду кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 22 000,00 грн.

28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого первісним кредитором було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 257734530 від 08.03.2021 року.

05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступив, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» набув право грошової вимоги до відповідача за вищезазначеним кредитним договором.

11.07.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладено Договір факторингу №11/07/25-Е, згідно з умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 257734530 від 08.03.2021 року.

Згідно з реєстром боржників Б/Н від 14.07.2025 року за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» становить 26 732,68 грн, з яких: 9 968,59 грн - заборгованість за тілом кредиту, 16 764,09 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Між первісним кредитором і відповідачем укладено кредитний договір.

Первісний кредитор взяті на себе зобов`язання з надання кредитних коштів виконав, тоді як відповідач прострочив їх повернення і сплату відсотків за користування ними.

Таким чином, у первісного кредитора виникло право вимоги до відповідача на суму прострочення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги.

Новим кредитором відповідача у справі є позивач.

За змістом ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов`язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).

Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 30.04.2020, тобто майже за рік до укладання Кредитного договору №257734530 від 08.03.2021, що підтверджується посвідченням УБД виданого на ім`я ОСОБА_1 .

Таким чином, на відповідача, як на військовослужбовця, який проходить військову службу в особливий період, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - він звільняється від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом та неустойки, а кредитні установи під час дії особливого періоду не мають права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.05.2021 у справі №502/1438/18.

За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом). Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі №642/548/21.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованих процентів за договором №257734530 від 08.03.2021 року в сумі 16 764,09 грн. задоволенню не підлягають, оскільки відповідач, як військовослужбовець, згідно п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати процентів в особливий період.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково та стягнути з відповідача на користь позивача 9 968, 59 грн. заборгованості по тілу кредиту.

Що стосується вимоги представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат, а саме витрат на професійну правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн, суд зазначає наступне.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У позові представник позивача просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 7 000 грн.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141 ЦПК України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар у адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті від повідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.137 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до ЗаконуУкраїни «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч.3 ст.4 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Гонорар є формою винагороди адвоката заздійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням.

Такі висновки викладені Верховним Судом у постанові від 31 травня 2023 року у справі №757/13974/21-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 зазначено, що витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України.

Судом встановлено, що позовну заяву підписано директором ТОВ «ФК "ЕЙС» Сахаровою О.І, в порушення припису п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України представником позивача не надано суду доказів того, що адвокат Соломко О.В. надавали усні консультації позивачу, а також докази підготовки, складання та подачі позовної заяви до суду.

Суд не бере до уваги адвокатський запит, як доказ у справі, оскільки зазначений документ лише підтверджує факт звернення адвоката із запитом про надання інформації та не містить відомостей щодо обставин, які входять до предмета доказування у даній справі. Відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін. Адвокатський запит не підтверджує та не спростовує наявність чи відсутність кредитних правовідносин, розмір заборгованості або інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, а тому не є належним доказом у даній справі. Тому у задоволенні стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 7000 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, оскільки позов задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 6, 512, 514, 516, 526, 530, 612, 625, 1048, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 141, 268, 279, 263 - 265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ"ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС (місцезнаходження: 02094, місто Київ, вул. Юрія Поправки, буд.6, кабінет 13, код ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за Кредитним договором №257734530 від 08.03.2021 року у розмірі 9 968,59 грн (дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят вісім гривень п`ятдесят дев`ять копійок), яка складається з: 9 968,59 грн - заборгованість по тілу кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС (місцезнаходження: 02094, місто Київ, вул. Юрія Поправки, буд.6, кабінет 13, код ЄДРПОУ: 42986956) судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

У задоволенні стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. - відмовити повністю.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 04.06.2026.

Суддя Андрій КУЛЬБАБА