Постанова № 137127356, 02.06.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/10263/26

Провадження № 3/686/2673/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.26

02 червня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

за ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 , будучи особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, о 00 год. 50 хв. 28 березня 2026 року по вул.Степана Бандери, 59/2, у м.Хмельницькому керував автомобілем марки та моделі «BMW X5», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів) та, в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння.

У судове засідання ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеним про час, дату та місце розгляду справи (що підтверджується розпискою останнього про вручення повістки про виклик до суду), не з`явився, заяв про відкладення розгляду справи або ж про бажання прийняти безпосередню участь у судовому засіданні від ОСОБА_1 до суду не надходило. Частиною 2 статті 268 цього ж Кодексу передбачений виключний перелік статей, при розгляді справ за якими, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.130 КУпАП, до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за цією статтею, у судовому засіданні не є обов`язковою. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»). Разом з тим, судом уживались належні заходи для забезпечення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на участь в розгляді справи, завчасно сповіщаючи його про дату, час і місце судового розгляду, однак, він фактично відмовився від реалізації цього права особисто, в режимі відеоконференції, або ж через захисника, з відповідними клопотаннями до суду не звертався та не проявив зацікавленості у розгляді справи за його участі. Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, розгляд цієї справи, у відповідності до ч.1 ст.268 КУпАП, здійснюється за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного порушення правил дорожнього руху підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, в їх сукупності, а саме даними: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626026 від 28.03.2026 р. (щодо фіксації порушення п.2.5 Правил дорожнього руху ОСОБА_1 ); направлення на медичний огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 , з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, від 28.03.2026 р. та акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у яких відображено наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів) і зафіксовано факти відмови ОСОБА_1 від проходження таких оглядів; здійснених за допомогою відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників поліції відеозаписів, в яких зафіксовані обставини вчинення вищевказаного правопорушення ОСОБА_1 . Зокрема, вказані відеозаписи підтверджують ті обставини, що у вказаний час та місці транспортний засіб марки та моделі «BMW X5», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , під час дії заборон, встановлених режимом комендантської години, було зупинено працівниками поліції, які, у ході спілкування з водієм, після виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, однак ОСОБА_1 , який від проходження таких оглядів тривалий час ухилявся, вимоги поліцейських щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ігнорував та, будучи попередженим про існування відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння і про те, що у випадку зазначеної відмови відносно нього буде складений відповідний протокол, ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння фактично відмовився. І лише після зазначених подій, роз`яснення ОСОБА_1 його прав, працівником поліції було складено відносно ОСОБА_1 , з-поміж іншого, й протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП. Судом не встановлено будь-яких об`єктивних обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції погодитись та пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або ж, за бажанням ОСОБА_1 , пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. Однак, ОСОБА_1 , неодноразові вимоги працівників поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ігнорував та проходити такий огляд категорично відмовився, висловлюючись при цьому нецензурною лайкою на адресу поліцейських, і така поведінка ОСОБА_1 безперечно свідчила про його небажання проходити у будь-якому порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, а тому співробітник поліції, зафіксувавши неодноразові відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, повідомивши останнього про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП, правомірно склав такий протокол відносно ОСОБА_1 . До того ж, варто зазначити, що до обов`язків працівників поліції не входить довготривале вмовляння правопорушників пройти огляд на стан сп`яніння. Натомість, до обов`язку ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу, відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, належало на першу вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення, в даному випадку, стану алкогольного сп`яніння. Повторність вчинення ОСОБА_1 двічі протягом року адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130 КУпАП, за вчинення яких він піддавався адміністративним стягненням, підтверджується довідкою інспектора ВАП УПП в Хмельницькій області ДПП щодо зареєстрованих адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, допущених ОСОБА_1 , витягами з бази «Армор» від 30.03.2026 р., постановами Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.10.2025 р. (у справі №686/9126/25) та від 12.01.2026 р. (у справі №686/35679/25).

Порушень чинного законодавства під час складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, в ході судового розгляду, не встановлено, такий складений у відповідності до положень ст.256 КУпАП, згідно зі ст. 251 цього ж Кодексу, є належним, достовірним і допустимим доказом в справі.

Наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази повністю підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення та відображають обставини, які мають значення для вказаної справи, які, у своїй сукупності з іншими доказами, поза розумним сумнівом підтверджують його вину.

Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (винесення постанови про накладення адміністративного стягнення), суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена і його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, що становить підвищену суспільну небезпеку, особи порушника, який не вперше притягується до адміністративної відповідальності, в зв`язку з систематичним вчиненням адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у ст.23 КУпАП, з дотриманням закріплених у Конституції України принципів законності, гуманізму і справедливості, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.3 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без конфіскації транспортного засобу.

При накладенні на ОСОБА_1 вказаних основного і додаткового стягнення, без конфіскації транспортного засобу, судом враховано положення ч.1 ст.29 КУпАП, відповідно до якої конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України, а також зазначені у довідці інспектора ВАП УПП в Хмельницькій області ДПП відомості про те, що автомобіль марки та моделі «BMW X5», номерний знак НОМЕР_1 , яким 28.03.2026 р. керував ОСОБА_1 , останньому не належить. Окрім вказаної довідки, з-поміж іншого, були досліджені судом й означені вище відеозаписи, постанови суду від 01.10.2025 р. та від 12.01.2026 р., витяги з бази «Армор» від 30.03.2026 р., які в своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 вважається особою, позбавленою права керування транспортними засобами, а видане йому 23.09.2020 р. посвідчення водія серії НОМЕР_2 знаходиться в статусі «зданий на збереження».

Разом з тим, ст.33 КУпАП визначено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з диспозицією ч.3 ст.130 КУпАП, суб`єктом цього правопорушення є особа, яка керує транспортним засобом, а відповідно до санкції вказаної норми (в межах якої накладається стягнення на ОСОБА_1 ) у спірних правовідносинах стягнення слід призначити водієві, як суб`єкту правопорушення.

Суд уважає, що водій у санкції вказаної статті є більш широким терміном, ніж це визначає національне законодавство у п.1.10 Правил дорожнього руху (особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі).

Відповідно до п.q) статті 1 глави I Конвенції про дорожні знаки та сигнали (постанова Ради Міністрів Української РСР від 16 лютого 1973 року №78 «Про приєднання Української РСР до європейських угод, що доповнюють Віденську конвенцію про шляховий рух 1968 року і Віденську конвенцію про дорожні знаки і сигнали 1968 року», дата внесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів: 12.12.2013 Реєстраційний код акта: 70656/2013) термін «водій» («погонич») означає будь-яку особу, яка керує транспортним засобом, автомобілем і т.д. (включаючи велосипеди).

Отже, водій, згідно з санкцією частини третьої статті 130 КУпАП, це особа, що керує транспортним засобом, незалежно від наявності у неї посвідчення водія.

Такий підхід відповідальності різних суб`єктів (з посвідченням водія чи без) є справедливим та однаково дисциплінує усіх громадян до відповідальності перед суспільством, що є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 1 КУпАП).

Відповідно до положень ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в окремих випадках є необхідним, з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам, через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами або ж була позбавлена такого права, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює превентивну мету стягнення.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеним в постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20.

Отже, особі, яку визнано винуватою у вчинення адміністративного правопорушення, суд може призначити передбачене санкцією відповідної статті додаткове стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа, на момент вчинення адміністративного правопорушення, отримане у передбаченому законом порядку посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

На переконання суду, визначене ОСОБА_1 стягнення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без конфіскації транспортного засобу, буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», що становить 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.27, 30, 40-1, 283, 284, 294 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн. (п`ятдесят одну тисячу гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Особа вважається позбавленою права керування транспортними засобами після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 КУпАП, особа, позбавлена права керування транспортними засобами, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.

У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.

Після закінчення строку позбавлення права керування транспортними засобами посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Після набрання постановою законної сили:

стягувачем штрафу є: Управління патрульної поліції у Хмельницькій області, місцезнаходження: м.Хмельницький, пров. Коцюбинського, 35/2;

стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м.Київ, вул.Липська, 18/5;

боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 .

Реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300 (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626026 від 28.03.2026 р.).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5.

Суддя