Рішення № 137127202, 03.06.2026, Летичівський районний суд Хмельницької області

Справа №678/550/26

Провадження №2-678-367/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 червня 2026 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Цибульського Д.В.,

при секретарі судового засідання Повх А.А.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Летичів справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Летичівський відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

встановив:

07.04.2026 року на адресу суду надійшла вищевказана позовна заява позивачки ОСОБА_1 від 06.04.2026 року в якій вона просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на її ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , користь неустойку (пеню) у розмірі 301798,20 грн. за прострочення сплати аліментів на неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилаються на те, що 05.09.2018 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2 . Від шлюбу у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Одруження виявилося невдалим, вони з відповідачем не розуміли один одного та припинили шлюбні відносини. Відповідач не надавав матеріальної допомоги на утримання сина, тому 26.02.2020 року рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області (справа №678/1476/19) було стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.12.2019 року до досягнення дитиною повноліття. 05.03.2021 року рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області (справа №678/151/21) шлюб між ними було розірвано. Позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ». Згідно довідки-розрахунку виданої Летичівським відділом Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, станом на 17.03.2026 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів за період з 01.12.2019 року по 17.03.2026 року становить 301798,20 грн., а тому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у відзиві.

08.04.2026 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області по даній справі було відкрито провадження та призначено підготовче засідання, з викликом учасників справи.

11.05.2026 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області було закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду, з викликом учасників справи.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Бригида В.В. не з`явились, від останнього 03.06.2026 року до суду надійшла письмова заява від 03.06.2026 року в якій він позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 підтримує повністю, просить суд проводити розгляд справи без його та позивачки участі, не заперечує щодо заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи неодноразово та належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, також в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України, через офіційний веб-сайт судової влади України Летичівського районного суду Хмельницької області, а також шляхом направлення рекомендованих повісток з повідомленням про їх вручення, як у підготовчі так і у судові засівання не з`явився, відзив на позовну заяву до суду не подавав, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань від нього до суду не надходило.

Справу розглянуто за наявними у справі матеріалами відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якою передбачено розгляд справи за відсутності учасника справи при умові належного його повідомлення про судове засідання проте він не з`явився без поважних причин або без повідомлення причини неявки, оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим, як у підготовчі судові засідання 29.04.2026 року, та 11.05.2026 року, та судові засідання 22.05.2026 року та 03.06.2026 року, зокрема в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України, через офіційний веб-сайт судової влади України Летичівського районного суду Хмельницької області, проте в судові засідання не прибув, причину неприбуття не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзиву на позовну заяву не надав, і відповідно до ст.280 ЦПК України, яка передбачає заочне вирішення справи в разі неявки відповідача належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, який не повідомив причини неявки, не подав відзив і позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, та в порядку ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ч.2 ст.51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Зазначений конституційний припис знайшов відображення у ч.1 ст.180 СК України, відповідно до якої батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття

Згідно абз.1 ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Аналіз абз.1 ч.3 ст.181 СК України, дає підстави для висновку, що у будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. Тобто в разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, наслідком чого є відповідальність у вигляді неустойки.

В силу ч.3 ст.195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно до ч.8 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

За приписами абз.1 ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Ухиленням від сплати аліментів необхідно вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

У абз.1 п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року судам роз`яснено, що передбачена ст.196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

За змістом абз.1 ч.1 ст.196 СК України, відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.

Отже, той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний сплачувати аліменти за рішенням суду, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до цієї особи відповідальності, передбаченої ч.1 ст.196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Згідно ч.9 ст.7 СК України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

В силу ч.1 ст.8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Відповідно до ч.1 ст.9 ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Тлумачення ст.8 СК України та ч.1 ст.9 ЦК України, дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч.1, ч.2 ст.614 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абз.1 ч.1 ст.196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Відповідний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 року у справі №661/905/19, провадження №61-16670сво19.

Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з ч.1 ст.189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

У постанові від 03.04.2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02.11.2016 року у справі №6-1554цс16, від 16.03.2016 року у справі №6-2589цс15, від 03.02.2016 року у справі №6-1477цс15, від 16.03.2016 року у справі №6-300цс16 і зробила висновок про те, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1%.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.

Аналогічно вирішено питання у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №572/1762/15-ц (провадження №14-37цс18), проте помилково наведено формулу, за якою обчислення пені за несплату або прострочення сплати аліментів передбачає врахування кожного місяця окремо, а не за кожен день прострочення сплати аліментів.

У ч.1 ст.20 СК України зазначено, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених ч.2 ст.72, ч.2 ст.129, ч.3 ст.138, ч.3 ст.139 цього Кодексу.

Судом встановлено, що паспортом громадянина України документ № НОМЕР_3 , орган що видав 6823, дата видачі 27.11.2023 року, дійсний до 27.11.2033 року, підтверджується особа позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Свідоцтвом про зміну імені Серія НОМЕР_4 виданого Летичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Київ) 26.10.2023 року на підставі актового запису №2 від 26.10.2023 року встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінила прізвище на ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про народження Серія НОМЕР_5 виданого Летичівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області 05.09.2018 року встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у смт.Летичів, Летичівського району Хмельницької області, про що 05.09.2018 року складено відповідний актовий запис №106, та його батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

Відповідно до Довідки про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 12.10.2018 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 05.03.2021 року підтверджується розірвання шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 зареєстрованого 05.09.2018 року у Летичівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис №4.

Згідно рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 26.02.2020 року (справа №678/1476/19, провадження №2-678-221/20) та виконавчого листа виданого 10.04.2020 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.12.2019 року, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до Постанови ВП №66535822 про відкриття виконавчого провадження від 17.08.2021 року, було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-678-221/20 виданого 10.04.2020 року Летичівським районним судом Хмельницької області.

Згідно розрахунку по сплаті аліментів боржника ОСОБА_2 , станом на 17.03.2026 року заборгованість по сплаті аліментів з 01.12.2019 року по 17.03.2026 року становить 301798,20 грн.

За розрахунком позивачки, з яким суд погоджується, розмір пені за несплату аліментів за період з 01.12.2019 року по 01.04.2026 року, становить 301798,20 грн.

Відповідач до суду у судові засідання не з`являвся, не надав суду інший розрахунок неустойки (пені), не навів об`єктивних підстав, які перешкоджали йому своєчасно сплачувати аліменти на дитину, не надав доказів про сплату аліментів і погашення заборгованості.

Таким чином, саме з вини відповідача, який зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання дитини за рішенням суду, виникла заборгованість зі сплати аліментів, тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з нього неустойки (пені), передбаченої абз.1 ч.1 ст.196 СК України.

Позивачка вірно визначила, що розмір неустойки (пені) за несплату аліментів визначено з, врахуванням вимог абз.1 ч.1 ст.196 СК України, розмір неустойки (пені) за порушення строків сплати аліментів не повинен перевищувати 100 відсотків допущеної відповідачем заборгованості за цей період, тобто не більше, ніж 301798,20 грн.

Суд вважає, що у відповідності до вимог ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України позивачка належними і допустимими доказами довела правомірність своїх вимог, водночас відповідач не надав доказів, які спростовують твердження позивача, а тому позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.20 СК України, позовна давність на правовідносини, які виникають з підстав, визначених абз.1 ч.1 ст.196 СК України, не поширюється.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору у даній справі, тому враховуючи вимоги ч.1, ч.6 ст.141 ЦПК України судовий збір, який підлягав сплаті позивачкою при поданні позовної заяви до суду, підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 43, 49, 76-83, 89, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 272-273, 280-284, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі - 301798,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі - 1331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Летичівський відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 34323534, місцезнаходження селище Летичів, вул.Савіцького Юрія, 14/1, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, п.і.31500.

Повний текст судового рішення складено 03 червня 2026 року.

Суддя: Д.В.Цибульський