Рішення № 137126787, 01.06.2026, Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" червня 2026 р. Справа № 608/1292/26

Номер провадження2/608/800/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Яковець Н. В.

за участі секретаря Олійник О. С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2026 року ТОВ «ФК «Ейс» подав до суду позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 485899986 від 28.05.2021 на суму 28 470,32 гривень, витрати на професійну правничу допомогу та сплачений судовий збір.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 485899986, за умовами якого Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит на суму 4 000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV427ZF. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, перерахувавши грошові кошти в сумі 4 000 гривень через банк-провайдер. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 8 000 гривень. Відповідач ОСОБА_1 не виконував умови Договору належним чином, не сплачував платежі, у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість.

28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118/-01. Згідно Реєстру прав вимоги № 148 від 25.08.2021 ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 485899986 від 28.05.2021. 27.05.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01, згідно Реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 485899986 від 25.08.2021 року. 15.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Ейс» набуто право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 485899986 від 28.05.2021 року.

Таким чином, оскільки відповідач має непогашену заборгованість, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Ухвалою Чортківського районного суду від 14.05.2026 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (без виклику) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник ТОВ «ФК «Ейс» у позовній заяві просить розгляд справи провести без його участі у спрощеному позовному провадженні, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

Ухвалою суду від 22 травня 2026 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перехід від спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження у справі.

29 травня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу. У відзиві вказує, що з позовними вимогами не погоджується повністю, вважає їх безпідставними, так як позивачем не доведено належного переходу права вимоги за кредитним договором до ТОВ «ФК «Ейс», на момент укладення договору факторингу будь-які права вимоги до відповідча не існували та не могли бути предметом відступлення. Надані позивачем витяги з реєстрів не є належними доказами переходу права вимоги. Позивачем не надано повного реєстру боржників, належним чином оформлених додатків, доказів включення кредитного договору відповідача до предмету факторингу. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами правильність і законність нарахованої заборгованості. Первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» визначався один розмір заборгованості, який станоив 13 588,96 гривень. Після переходу права вимоги до ТОВ «Таліон Плюс» розмірі заборгованості суттєво збільшився за рахунок подальшого нарахування процентів, унаслідок чого сума заборгованості зросла до 20 484,32 гривень. Тому просить у задоволенні позову відмовити повністю.

01 червня 2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник зазначив, що з урахуванням визначених строків дії договору факторингу № 28/1118/-01 від 28.11.2018 та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалоась не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024. 25.08.2021 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 148 до Договору факторингу № 2/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 18 918,96 гривень. Відповідно до умов договору факторингу передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. Реєстр прав вимоги до договору факторингу укладено 25.08.2021, через три місяці після укладення кредитного договору. Таким чином, позивач належним чином підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки виконав умови договору факторингу та надав відповідні документи. А висновок відповідача про відсутність переходу права вимоги ґрунтується на помилковому тлумаченні моменту виникнення права вимоги та його передачі за договором факторингу. Також належним чином позивачем підтверджено перехід права вимоги за договором факторингу № 27/0524-1 від 27.05.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Онлайн Фінанс», а в подальшому за договором факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025 від ТОВ «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс». Щодо витягів з реєстрів боржників (прав вимог), то такі витяги формуються безпосередньо клієнтом та фактором, тобто сторонами договору факторингу. Позивач, як новий кредитор, не має впливу на їх форму чи вигляд, а також доступу до повного реєстру. Вказані витяги відповідають загальним вимогам належності та допустимості доказів, передбаченим вимогами ЦПК України.

Кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом не встановлена та судом недійсним він не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України є правомірним і повинен виконуватися належнич чином, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору. Відповідачем у відзиві не оспорюється факт укладання кредитного договору № 485899986 від 28.05.2021.

У позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст. 1048 ЦК України), так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст. 625 ЦК Ураїни). Тому представник позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Щодо клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу, представник позивача зазначає, що позивачем долучено всі належні докази, які підтверджують належне виконання наданих послуг.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 28.05.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 485899986 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, одноразового ідентифікатора MNV427ZF.

Згідно умов п. 1.1 договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 8 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - «Правила»).

Відповідно п. 1.2 договору, сума кредитного ліміту, вказана в п. 1.1 договору це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.

За змістом п. 1.3 договору, кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 4 000 грн одразу після укладення договору.

У відповідності до умов 1.5 договору загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (траншів) отриманих протягом всього строку дії договору.

Позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту за кожним траншем та до закінчення дії договору чи його дострокового розірвання (п. 1.6 договору).

Згідно п. 4.2 договору строк дії договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п. 1.2 договору. Строк договору може бути продовженим з урахуванням умов продовження строку надання кредиту визначеного в п. 1.2 договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених п. 1 .3 та п. 1.7 договору. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

Згідно п. 1.9 договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

Підпунктом 1.9.1 договору встановлено, що виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 605,90 (шістсот п`ять цілих дев`ять десятих) процентів річних, що становить 1,66 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним;

1.9.2 за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8 Договору, з наступного дня після закінчення вказаного у п. 1.7 Договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 604,99 процентів річних, що ставить 1,66 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті.

Згідно п.п. 1.9.3 договору, у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним договором, щодо виникнення у позичальника зобов`язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього договору. Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору.

У відповідності до п. 1.8 договору сторони погодили, що встановлений п.1.7 договору строк дисконтного періоду та відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.

Згідно п. 3.6 договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, яке мало місце під час дії договору.

На підтвердження укладення кредитного договору стороною позивача надана заявка на отримання грошових коштів в кредит від 28.05.2021 року, оформлена від імені ОСОБА_1 , в якій зазначені: персональні дані позичальника, номер карткового рахунку НОМЕР_1 хх-хххх-3531, адреса проживання, договір кредитної лінії №485899986 від 28.05.2021 року, а також правила надання грошових коштів у позику, в тому у числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Згідно з долученою довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зазначений позичальник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , договір №485899986 від 28.05.2021, сума кредиту 4000,00 грн.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 28.05.2021 року надало відповідачу ОСОБА_1 кредит за договором № 485899986 від 28.05.2021 у сумі 4000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 хх-хххх-3531, що підтверджується платіжним дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 28.05.2021. Також ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 01.06.2021 року надало відповідачу ОСОБА_1 кредит за договором № 485899986 від 28.05.2021 у сумі 4000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 хх-хххх-3531, що підтверджується платіжним дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 01.06.2021.

Зі змісту розрахунку заборгованості, який складений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» видно, що за період з 28.05.2021 року по 25.08.2021 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість: тіло кредиту 8000,00 грн та нараховані відсотки 13 588,96 грн. Також з вказаного розрахунку видно, що на виконання умов договору ОСОБА_1 здійснював оплати, зокрема: 19.06.2021 в сумі 2 670,00 грн.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт відступив факторові зазначені у відповідних реєстрах права вимог, а фактор зобов`язувався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором, що стверджується договором факторингу.

28.11.2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31.12.2020 року між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладання залишена як 28.11.2018 та №28/1118-01.

31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року.

31.12.2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023 року.

31.12.2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору факторингу до 31.12.2024 року. У даній угоді, сторони домовилися доповнити договір факторингу пунктом 11.10 та викладено розділ 3 договору факторингу Фінансування та порядок розрахунків у новій редакції.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 148 від 25.08.2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року від ТОВ «Манівео» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 485899986, де боржником є ОСОБА_1 . Вказаний реєстр містить печатки та підписаний підписами клієнта та фактора.

27.05.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до умов якого клієнт відступив факторові зазначені у відповідних реєстрах права вимог, а фактор зобов`язувався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 485899986 від 28.05.2021 року, складеного ТОВ «Таліон Плюс», за період з 25.08.2021 по 27.05.2024 у ОСОБА_1 наявна заборгованість, яка складається з тіла кредиту в розмірі 7 986 грн; нараховані відсотки 20 484,32 грн.

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 485899986 від 28.05.2021. Указаний реєстр містить печатки та підписаний підписами клієнта та фактора.

15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладений договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 15/07/258-Е від 15.07.2025 до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 485899986 від 28.05.2021. Указаний реєстр містить печатки та підписаний підписами клієнта та фактора.

За даними виписки ТОВ «ФК «Ейс» з особового рахунка за кредитним договором № 485899986 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Ейс» за кредитним договором станом на 26.12.2025 не погашена та складає 28 470,32 грн, з яких: 7 986,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту та 20 484,32 грн - прострочена заборгованість за процентами.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положення ч. 1 ст. 1046 ЦК України передбачають, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України зазначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Щодо заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості за кредитним договором, суд зазначає, що нарахування процентів за користування кредитними коштами в період з 28.05.2021 року по 16.10.2021 року здійснено поза межами узгодженого між сторонами строку кредитування.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наведене свідчить, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно п. 1.1 кредитного договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 8 000 грн.

Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 4000 грн одразу після укладення договору (п. 1.3 договору).

Кредитна лінія надається строком на 22 дні від дати отримання кредиту позичальником (далі дисконтний період). У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором (п. 1.7 договору).

Матеріалами справи підтверджується фактичне перерахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - відповідачу на карту кредитних коштів у розмірі 8000 грн.

Разом з тим у п. 1.8 договору сторони погодили, що встановлений п.1.7 договору строк дисконтного періоду та відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.

Докази виконання ОСОБА_1 умов п. 1.8 кредитного договору активації функції продовження строку дисконтного періоду в особистому кабінеті чи терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця у матеріалах справи відсутні, а отже, погоджений сторонами строк кредитування залишається незмінним 22 днів.

Пунктом 1.9.3 кредитного договору передбачено, у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним договором, щодо виникнення у позичальника зобов`язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього договору. Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору.

Враховуючи умови договору, розмір відсотків за користування кредитними коштами за період з 28.05.2021 року по 18.06.2021 року - в межах строку кредитування 22 дні, із розрахунку 1,70 процентів в день від суми кредиту становить 2 523,20 грн.

Із змісту наявного у справі розрахунку видно, що ОСОБА_1 на виконання умов договору 19.06.2021 було сплачено відсотки за користування кредитом у розмірі 2 656 гривень та тіло кредиту у розмірі 14 гривень.

Таким чином, розмір заборгованості по відсотках за користування кредитом з 28.05.2021 року по 18.06.2021 року в межах строку 22 дні, сплачено повністю. Крім того, відповідачем частково оплачено тіло кредиту в сумі 132,80 грн (2 656 грн. 2 523,20 грн.).

Отже, сума заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 в користь ТОВ "Фінансова компанія "Ейс", становить лише тіло кредиту в сумі 7 853,20 грн. (7 986 грн. - 132,80 грн.).

За змістом п. 4.3 договору кредитного договору сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п. 1.7.2 договору є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України.

Кредитний договір не містить п. 1.7.2. А у зв`язку з відсутністю доказів виконання ОСОБА_1 умов п. 1.8 кредитного договору активації функції продовження строку дисконтного періоду в особистому кабінеті чи терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця, нарахування процентів у відповідності до п. 4.3 кредитного договору - після 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду є необґрунтованим.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 922/3578/18 зазначила, що системний аналіз частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що законодавцем не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Однак, диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом обчислення процентів за умовами договору.

Отже, законодавцем передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення (зокрема, в розмірі певного проценту за кожний день прострочення).

Санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань (пункт 8.32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18).

В даному випадку матеріали справи свідчать про те, що позивачем було заявлено до стягнення з відповідача проценти за користування кредитними коштами поза межами строку кредитного договору. При цьому, позовних вимог про стягнення грошових коштів за прострочення виконання зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України позивач не заявляв.

Розрахунку заборгованості в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач не надавав та вимог про стягнення таких коштів не заявляв.

Саме по собі посилання позивача на те, що договором було передбачено нарахування відсотків за користування кредитними коштами до дня фактичного повернення всієї суми кредиту, не є підставою для задоволення позову в означеній частині, оскільки після закінчення строку договору нарахування відсотків за порушення умов договору за своїм змістом передбачено нормою ст. 625 ЦК України.

За неповернення кредитних коштів після закінчення строку, на який вони були видані, може настати відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, проте регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16.

Позивач ототожнює відсотки за користування кредитними коштами та відсотки, які підлягають сплаті боржником за прострочення виконання зобов`язання, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Як вбачається зі змісту позову у даному випадку були заявлені до стягнення саме відсотки, розраховані за ставкою, визначеною умовами договору за користування кредитом, а не відсотки за порушення виконання грошового зобов`язання відповідно до норми ст. 625 ЦК України.

Щодо посилання відповідача на те, що позивачем не підтверджено перехід прав вимоги за кредитним договором від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», такі доводи суд відхиляє з огляду на наступне.

Наявні у справі реєстри містять ключові ідентифікатори, підписи та печатки сторін і цього достатньо для доказу переходу права.

Кожен із наданих документів до договорів факторингу (реєстр № 148 від 25.08.2021; реєстр № 2 від 27.05.2024 року; реєстр до договору факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025) містить: - повні дані сторін (клієнта та фактора); - дату та номер договору факторингу; - ідентифікацію конкретного зобов`язання (ПІБ боржника, № та дата кредитного договору, структура заборгованості тіло/проценти); -підписи уповноважених осіб та відбитки печаток обох контрагентів.

Це саме ті реквізити, які підтверджують юридичний факт відступлення (обсяг і момент переходу права вимоги).

Крім того, за умовами укладених договорів факторингу право грошової вимоги переходить від клієнта до фактора в момент підписання відповідного реєстру прав вимоги. У даній справі такі реєстри підписано і скріплено печатками сторонами, що підтверджує передачу прав вимоги за кредитним договором.

Отже, факт здійснення оплати за договорами факторингу, із урахуванням погодженої між сторонами процедури переходу права вимоги від клієнта до фактора - в день підписання сторонами реєстру прав вимог не впливає на відступлення прав вимоги, тому доводи відповідача щодо відсутності у справі доказів належного переходу права вимоги за договорами факторингу є необґрунтованими.

За таких обставин обставин, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 7 853,20 гривень, тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року; додаткову угоду №25771160023 від 01.09.2025 до договору правничої допомоги № 20/0/25-01 від 20.08.2025 року; акт прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги, де сторонами визначено перелік послуг та погоджено вартість послуг 7000 грн.

Відповідач заперечував щодо такого розміру витрат на правничу допомогу, посилаючись на відсутність належних доказів оплати за договором. Проте суд вважає, що позивачем належним чином пітверджені витрати на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та витрати понесені на правничу допомогу слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги судом задоволено частково, що становить 27,58 % (7 853,20 х 100 : 28 470,32), а тому з відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 734,29 гривень (2 662,40 х 27,58 : 100) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 930,60 гривень (7 000 х 27,58 : 100).

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625, 1046-1050, 1054 Цивільного кодексу України, Кредитним договором № 4858899986 від 28.05.2021, ст.ст. 4, 10, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 268, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6 каб. 13) заборгованість за кредитним договором № 485899986 від 28.05.2021 у розмірі 7 853 (сім тисяч вісімсот п`ятдесят три) гривні 20 копійок, що становить заборгованість по тілу кредиту, а також 734 (сімсот тридцять чотири) гривні 29 копійок витрат по сплаті судового збору та 1 930 (одна тисяча дев`ятсот тридцять) гривень 60 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду через Чортківський районний суд протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом:

Рішення набрало законної сили «___» ______ 2026 року.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1292/26, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: Н. В. Яковець

Копію рішення видано «___»______202__ року.

Секретар: