Єдиний державний реєстр судових рішень 607/6749/26
Р і ш е н н я
і м е н е м У к р а ї н и
04 червня 2026 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Ромазан Л.С., за участю секретаря судового засідання Будз М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Теребовлі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 22 080,00 грн., з яких: 3 680,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 18 400,00 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, також стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача вказала, що 11.02.2024 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://credos.com.ua) уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1347-2369, який разом з правилами надання споживчих кредитів, паспортом споживчого кредиту складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідач був попередньо ознайомлений.
У позові представник позивача зазначила, що відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 4 600,00 грн. строк кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, промо-ставка 2,25 % в день, пільгова процентна ставка 2,50 % в день, знижена процентна ставка 2,50 % в день, стандартна процентна ставка 2,50 % в день.
Однак, відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому станом на 17.02.2026 у нього утворилась заборгованість в розмірі 38 019,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 3 680,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 34 339,00 грн.
Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 15 939,00 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 22 080,00 грн.
Враховуючи зазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача неповну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом 3 680,00 грн. та прострочену заборгованість за нарахованими процентами 18 400,00 грн., що разом становить 22 080,00 грн., а також понесені судові витрати у справі.
Ухвалою суду від 06.05.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, призначено судове засідання для розгляду справи по суті із викликом сторін.
Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином за адресою зареєстрованого місця проживання, відзиву на позов не подав, про поважність причин неможливості прибуття його в судове засідання суд не повідомив.
Тому суд відповідно до статті 280 ЦПК України вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення, оскільки щодо заочного вирішення справи позивач заперечень не висловив.
У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд згідно частиною другою статті 247 ЦПК України постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є фінансовою установою, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи ІК № 116 від 01.08.2013, яке видане Національним банком України.
11.02.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 1347-2369 на суму 4 600,00 грн., строк кредитування 300 календарних днів, базовий період складав 14 календарних днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом. Того ж дня, тобто 11.02.2024, відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту та правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів).
Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи веб-сайту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (https://credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Встановлено, що відповідач, порушуючи умови договору, своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 4 600,00 грн. підтверджено договором про відкриття кредитної лінії № 1347-2369, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С0493; довідкою про перерахування суми кредиту від 11.02.2024 за № 1347-2369, згідно з якою через платіжну систему LiqPay ОСОБА_1 11.02.2024 видано кредит в сумі 4 600,00 грн. за кредитним договором № 1347-2369, платіж № 2424803251, card_mask НОМЕР_1 ; квитанцією LiqPay, відповідно до якої видано кредитні кошти за договором 1347-2369, 11.02.2024 о 15 год. 43 хв. в сумі 4 600,00 грн., платник УКР КРЕДИТ ФІНАНС В2С, отримувач - номер платіжного інструменту 473121*47, ID операції 2424803251, ідентифікатор еквайра АТ КБ «ПриватБанк»; розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1347-2369 від 11.02.2024 станом на 17.02.2026, відповідно до якого сума основного боргу 3 680,00 грн., залишок відсотків 34 339,00 грн., всього 38 019,00 грн.
Судом встановлено, що відповідач здійснив заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме ним 03.02.2026 проведено часткову сплату по зазначеному кредитному договору на загальну суму 920,00 грн. Під час формування розрахунку суми позовних вимог до позовної заяви позивачем враховано суму здійсненої відповідачем часткової сплати.
При вирішенні спору суд застосовує наступні правові норми.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як слідує зі змісту частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20, які відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
З кредитного договору, укладеного між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем, вбачається, що відповідно до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору і такі дії сторін відповідають приписам закону.
Суд погоджується із заявленими вимогами в частині стягнення основного боргу.
Однак, суд не погоджується із сумою відсотків, яку позивач просить стягнути із відповідача, виходячи з наступного.
При вирішенні позову суд звертає увагу, що загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.
Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» надавачі фінансових послуг, не зазначених у пункті 3 цього розділу (тобто не банки), та надавачі допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Закономповинні привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Зазначений кредитний договір № 1347-2369 було укладено між відповідачем та кредитором 11.02.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.
На момент укладення кредитного договору (11.02.2024) діяла норма статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Таким чином, умовами укладеного між сторонами договору передбачена п. 10.1 промо-ставка 2,25 % в день та передбачена п. 4.10 стандартна процентна ставка 2,50 % в день на підставі ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними.
З огляду на викладене, суд вважає, що слід розрахувати заборгованість відповідача за процентами за укладеним між сторонами договором, виходячи з встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки у розмірі 1 %.
За період з 11.02.2024 по 06.12.2024 (300 днів) проценти за користування кредитом відповідача становлять 13 800,00 грн., що розраховано як: 4 600,00 грн (тіло кредиту) ? 1 % ? 300 днів = 13 800,00 грн.
Таким чином, із відповідача в користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 13 800,00 грн.
Враховуючи, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, суд вважає доведеними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 17 480,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3 680,00 грн; заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом 13 800,00 грн. Отже, позовні вимоги слід задовольнити частково.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6005315564505 від 11.03.2026.
Позовні вимоги задоволені на 79,17 % з розрахунку: 17 480,00 грн (сума задоволених позовних вимог) х 100 % : 22 080,00 грн (сума заявлених позовних вимог) = 79,17 % (відсоток задоволених позовних вимог).
Враховуючи, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 107,82 грн (2 662,40 грн х 79,17 %) сплаченого судового збору, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись статтями 12,13,76,81,141,247,258-259,263-265,273,279,280-284,354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1347-2369 від 11.02.2024 в розмірі 17 480 (сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп., з яких: 3 680,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 13 800,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» сплачений судовий збір в розмірі 2 107 (дві тисячі сто сім) грн. 82 коп.
Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 38548598;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: Л.С. Ромазан
Судове рішення № 137126616, Теребовлянський районний суд Тернопільської області було прийнято 04.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/6749/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: