Рішення № 137126006, 03.06.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2796/26

Провадження № 2/466/2585/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Зими І.Є.

секретаря судового засідання Васинчик М.О.

представник позивача Лутчин Р.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги,

в с т а н о в и в:

01 квітня 2026 року, ЛМКП «Львівтеплоенеро» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за комунальні послуги: за період з 01.11.2020 року по 28.02.2026 року, за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 16 837 грн. 22 коп., інфляційні нарахування у розмірі 693 грн.65 коп, 3 відсотки річних у розмірі 252 грн. 34 коп., за період з 01.11.2020 по 28.02.2026 року за послуги з постачання гарячої води у розмірі 674 грн., 62 коп., інфляційні нарахування у розмірі 79 грн. 86 коп., 3 відсотки річних у розмірі 22 грн. 95 коп. та судовий збір.

Свої вимоги мотивує тим, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією - суб`єктом господарської діяльності з постачання теплової енергії та гарячої води споживачам у м. Львові. Відповідачка є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 та споживачем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, які надаються ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Для здійснення оплати за надані послуги відповідачці відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , а також щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості наданих послуг.

Позивач зазначає, що мешканці будинку не обрали модель організації договірних відносин, у зв`язку з чим з 01.12.2021 року між сторонами вважаються укладеними індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання.

Проте, згідно п. 5 ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та чинних договорів, відповідачка не виконала свого зобов`язання щодо оплати за отримані послуги з постачання гарячої води, хоча такими користувалась та від них не відмовлялась.

Проте відповідачка, всупереч вимогам чинного законодавства та умовам договорів, належним чином не виконувала свого обов`язку щодо оплати отриманих житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за період з 01.11.2020 року по 28.02.2026 року в загальному розмірі 18 560 грн. 64 коп., яка складається із заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, заборгованості за послуги з постачання гарячої води, інфляційних втрат та трьох відсотків річних. Посилаючись на наведене, позивач просить стягнути з відповідачки вказану заборгованість та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 02.01.2026 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала, покликаючись на аргументи аналогічні викладеним в позовній заяві. Щодо заочного розгляду справи, у зв`язку з повторно неявкою відповідачки, не заперечила.

Відповідачка ОСОБА_1 в судові засідання повторно не з`явилась, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що стверджується рекомендованими повідомленнями, відзиву на позовну заяву не подала.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та відповідно до вимог ст. 280-282 ЦПК України, враховуючи згоду представника позивача, ухвалити в справі заочне рішення.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вказане житлове приміщення підключене до мереж централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання, а тому його власник є споживачем відповідних житлово-комунальних послуг.

ЛМКП «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією та виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та гарячої води на території м. Львова. Для здійснення обліку нарахувань та проведення розрахунків за надані послуги відповідачці відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , на який щомісячно здійснювалися нарахування за фактично спожиті послуги відповідно до діючих тарифів та вимог законодавства.

Судом також встановлено, що житловий будинок за вказаною адресою обладнаний вузлом комерційного обліку теплової енергії та вузлом обліку гарячої води. Обсяг спожитих послуг визначався відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22.11.2018 року, а також відповідно до умов індивідуальних договорів про надання комунальних послуг.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, який є публічним договором приєднання.

Оскільки співвласниками будинку не було обрано іншу модель договірних відносин, з 01.12.2021 року між відповідачкою та ЛМКП «Львівтеплоенерго» вважаються укладеними індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, типові форми яких затверджені постановами Кабінету Міністрів України №1022 та №1023 від 08.09.2021 року.

Відповідно до п. 1.1 договору приєднання виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води за встановленими відповідними уповноваженими органами тарифами для відповідних категорій споживачів, у строки і на умовах, що передбачені договором приєднання.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За умовами зазначених договорів позивач зобов`язався надавати споживачеві послуги належної якості та у необхідному обсязі, а споживач, у свою чергу, зобов`язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати отримані послуги. При цьому отримання житлово-комунальної послуги породжує для споживача обов`язок щодо її оплати незалежно від факту укладення письмового договору, оскільки правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг виникають також із фактичного користування такими послугами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату житлово-комунальних послуг щомісяця та не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Невиконання або неналежне виконання боржником своїх грошових зобов`язань є порушенням цивільного зобов`язання та тягне встановлені законом правові наслідки.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за відповідачкою утворилася заборгованість за період з 01.11.2020 року по 28.02.2026 року , в загальному розмірі 18 560 грн. 64 коп. Наданий розрахунок є детальним, містить відомості про періоди нарахування, складові боргу, інфляційні втрати та три відсотки річних. Будь-яких доказів сплати вказаної заборгованості, контррозрахунку або заперечень щодо правильності здійснених нарахувань відповідачкою суду не подано.

Суд враховує, що відповідно до принципу змагальності сторін кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог, тоді як відповідачка своїм процесуальним правом на подання відзиву та доказів на спростування позовних вимог не скористалася.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми. Таким чином, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних є законними та обґрунтованими.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ЛМКП «Львівтеплоенерго» знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому боржник зобов`язаний вчинити на користь кредитора певну дію, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за відповідачкою рахується заборгованість у загальному розмірі 18 560 грн. 64 коп., а саме: за період з 01.11.2020 року по 28.02.2026 року за послуги з постачання теплової енергії (в тому числі на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення та абонентське обслуговування) у розмірі 16 837 грн. 22 коп., інфляційні нарахування у розмірі 693 грн. 65 коп., три відсотки річних у розмірі 252 грн. 34 коп.; за період з 01.11.2020 року по 28.02.2026 року за послуги з постачання гарячої води (в тому числі витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання та абонентське обслуговування) у розмірі 674 грн. 62 коп., інфляційні нарахування у розмірі 79 грн. 86 коп., три відсотки річних у розмірі 22 грн. 95 коп.

Будь-яких доказів погашення заборгованості або заперечень щодо правильності проведеного розрахунку відповідачкою суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ЛМКП «Львівтеплоенерго» є доведеними, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позов підлягає задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 3328 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 158, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280 -282 ЦПК України, суд ,

у х в а л и в :

позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за комунальні послуги у розмірі 18 560 (вісімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 64 коп., а саме: за період з 01.11.2020 по 28.02.2026 за послуги з постачання теплової енергії (в т.ч. на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, абонентське обслуговування) у розмірі 16 837 грн. 22 коп., інфляційні нарахування у розмірі 693 грн. 65 коп., 3 відсотки річних у розмірі 252 грн. 34 коп.; за період з 01.11.2020 по 28.02.2026 за послуги з постачання гарячої води (в т.ч. витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, абонентське обслуговування) у розмірі 674 грн. 62 коп., інфляційні нарахування у розмірі 79 грн. 86 коп., 3 відсотки річних у розмірі 22 грн. 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Сторони в справі:

Позивач: ЛМКП «Львівтеплоенерго», код ЄДРПОУ - 05506460, 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. Є. Зима