Рішення № 137125549, 03.06.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 461/10873/25

пр.№ 2/464/1288/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.05.2026 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.

секретаря судових засідань Лазар Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №LM785989807 від 14.12.2024 у розмірі 23657,66 грн та понесених судових витрат.

Обґрунтовує позов тим, що 14.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №LM785989807 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Вказує, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового персонального ідентифікатора JFDM-9988, який відправлено на номер мобільного телефону відповідача. Вказаний одноразовий персональний ідентифікатор введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства, що є підписанням договору. Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 8500 грн. Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання у повному обсязі, однак відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав і кредит у визначений строк не повернув, утворилась заборгованість у розмірі 23657,66 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 8498,88 грн, по процентам в розмірі 15158,78 грн.

21.05.2025 ТОВ «Оптимальні кредити»та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № ОК-ТП/36 згідно умов якого, останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №LM785989807 від 14.12.2024.

28.08.2025 ТОВ «Таліон Плюс» та позивач уклали договір факторингу № 28/0825-01 згідно умов якого, останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №LM785989807 від 14.12.2024.

Відповідно до Реєстру боржників №1 за договором факторингу від ТОВ «Таліон Плюс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 23657,66 грн. Проте, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, заборгованість не сплачує. За наведених обставин просить позов задовольнити, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 26.12.2025 вказану цивільну справу направлено до Сихівського районного суду м.Львова за підсудністю.

Справа надійшла до суду 29.01.2026, протоколом автоматизованого розподілу визначено суддю Горбань О.Ю.

Ухвалою від 02.02.2026 прийнято позов до розгляду, відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом відповідача) та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою від 24.02.2026 витребувано з АТ «ПУМБ» письмові докази.

27.02.2026 від відповідача представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Тальчук П.І., яка діє на підставі ордера АР №1280592, на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечила позовні вимоги. Вказує на те, що електронний договір виготовлений та укладений відповідно до вимог законодавства без внесення будь-яких змін позивачем в односторонньому порядку. Не погоджується з правилами кредитування, оскільки до матеріалів справи не долучено підтверджень, що саме ці правила розумів відповідач та ознайомився з ними належним чином. До позову не долучено первинних бухгалтерських документів, а з наданого розрахунку заборгованості неможливо встановити дійсний розмір заборгованості по тілу кредиту та процентах. Відсотки нараховувались поза межами кредиту і немає доказів пролонгації кредитування. Також заперечує стягнення з відповідача штрафних санкцій. Не підтверджено факту переходу прав вимоги. Просить в позові відмовити.

03.03.2026 від представника позивача Полякова О.В. на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Навів обставини, за яких відповідачем отримано кредитні кошти на умовах, зазначених у договорі, з якими відповідач погодився. Докази, які наявні в матеріалах позовної заяви є належними та допустимими. Просить позов задовольнити.

29.05.2026 від представника відповідача адвоката Тальчук П.І. на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив (додаткові пояснення), позовні вимоги заперечила в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача Співак В.Р. в судове засідання не з`явилася, заявою просить розглядати справу за її відсутності, позов підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, заявою просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги не визнала, просить позов залишити без задоволення.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Установлено, що 14.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №LM785989807 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Відповідно до умов кредитного договору позичальнику 25.12.2023 надано кредит у розмірі 8500 грн строком на 45 днів з можливістю пролонгації, відповідно до умов договору.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, а відповідачем порушено умови договору та кредитні кошти не повернуто позичальнику.

Договір укладений сторонами письмовій формі шляхом обміну документами (заявка на отримання кредиту, пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), підтвердження укладення кредитного договору). Такі документи підписані відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора. Згідно з додатком до кредитного договору за даними електронної системи на номер відповідача доставлено SMS-повідомлення.

Згідно з указаним договором кредитор надає позичальнику фінансовий кредит у розмірі 8500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, позичальник бере на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 2, 3, 4, 5 договору). Договір, підписаний сторонами, передбачав строк кредитування 45 днів з дня надання кредиту з пролонгацією; за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти з розрахунку 0,98 % на день (базова процентна ставка). Кредит мав бути наданий позичальнику в безготівковій формі в національній валюті на шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу позичальника.

Згідно з розрахунками про стан заборгованості за вказаним кредитним договором заборгованість відповідача становить: основний борг в розмірі 8498,88 грн; відсотки за користування кредитом в розмірі 15158,78 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Норми ч.5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII (зі змінами) передбачають, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

На підтвердження існування договірних відносин між ОСОБА_1 (як позичальником) та позивачем (як кредитором) у справі надані паспорт споживчого кредиту, правила надання грошових коштів, заявка на отримання кредиту, порядок укладання договорів, підтвердження укладення кредитного договору. Вказані документи підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Як убачається з матеріалів справи, перерахування коштів у сумі, визначеній умовами кредитного договору, кредитором здійснювалось на реквізити банківської картки, яку ОСОБА_1 зазначив у заявці на отримання кредиту, лише після схвалення заявки кредитором укладено договір від 14.12.2024. Належних та допустимих доказів на спростування зазначеного матеріали справи не містять.

З витребуваної судом інформації АТ «ПУМБ» вбачається, що ОСОБА_1 належить банківська картка № НОМЕР_1 , на яку банком-емітентом було успішно зараховано платіж у сумі 8500 грн. Також за ОСОБА_1 закріплений фінансовий номер НОМЕР_2 , на який направлялася інформація про підтвердження здійснення операції за вказаною платіжною карткою.

Отже, суд вважає доведеним той факт, що між ОСОБА_1 та позивачем виникли зобов`язання із договору кредиту, відповідач отримав кошти в розмірі 8500 грн, однак свої зобов`язання щодо повернення коштів за цим договором не виконав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Оскільки між сторонами існують договірні правовідносини щодо отримання кредиту, позичальником не виконані зобов`язання перед кредитодавцем, кошти, отримані в кредит, в обумовлений строк відповідачем добровільно не повернуті, кредитор має право на отримання від позичальника ОСОБА_1 , з урахуванням часткового погашення боргу, простроченої заборгованості за кредитом (основний борг у розмірі 8498,88 грн).

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості до ОСОБА_1 , позивач, крім заборгованості за кредитом, просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Водночас згідно зі ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Зобов`язання в цивільному праві має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності, справедливості (ч.3 ст. 509 ЦК України). Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VIII (зі змінами) визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. Цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит (ч.1 ст. 3 згаданого Закону). Згідно з п.11 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , уклавши кредитний договір, отримав саме споживчий кредит. Для визначення розміру відсотків, що підлягають сплаті позичальником за користування наданим йому кредитом, у договорі застосовані поняття «базова процентна ставка (фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,98% за 1 день користування кредитом), яка виражена у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Вказані процентні ставки узгоджуються із нормами Закону України «Про споживче кредитування», проценти нараховані в межах строку кредитування, оскільки договором передбачена пролонгація, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача у частині стягнення з ОСОБА_1 процентів за користування кредитом в розмірі 15158,78 грн також підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

21.05.2025 ТОВ «Оптимальні кредити»та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № ОК-ТП/36 згідно умов якого, останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №LM785989807 від 14.12.2024.

28.08.2025 ТОВ «Таліон Плюс» та позивач уклали договір факторингу № 28/0825-01 згідно умов якого, останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №LM785989807 від 14.12.2024.

Відповідно до Реєстру боржників №1 за договором факторингу від ТОВ «Таліон Плюс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 23657,66 грн.

Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов`язань, суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено розмір нарахованої заборгованості по тілу кредиту та процентами за користування кредитом, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Судом не приймаються доводи представника відповідача про відсутність грошового зобов`язання відповідача перед позивачем, відсутність доказів укладення кредитного договору, ненадання позивачем доказів нарахування коштів відповідачу, отримання відповідачем коштів у позику та інші доводи, оскільки в матеріалах справи міститься належні та допустимі докази укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, а також порушення відповідачем кредитних зобов`язань.

Разом з тим суд зауважує, що розмір процентів за користування кредитними коштами був визначений умовами договору, в тому числі з пролонгацією кредитування, відповідач погодився на такі умови, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України, при цьому волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним. Відповідач, укладаючи кредитний договір, мав можливість самостійно обрати будь яку фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище.

Суд також відхиляє заперечення представника відповідача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій, оскільки у даній справі позивач вимогу про стягнення таких не заявляв.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість в розмірі 23657,66 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 8498,88 грн; заборгованість за відсотками 15158,78 грн.

Відповідно до вимог ст.141, 142 ЦПК України, задовольняючи позовні вимоги, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.

На підставі статтями 525, 526, 527, 530, 610, 634, 639, 1048, 1054 ЦК України, керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 142, 247, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №LM785989807 від 14.12.2024 в розмірі 23657 (двадцять три тисячі шістсот п`ятдесят сім) грн 66 коп., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8498 грн 88 коп. та заборгованості по відсотках в розмірі 15158 грн 78 коп.; судові витрати в розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: м.Київ, вул.Юрія Проправки, 6, кабінет 13, ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення буде складено до 5 днів.

Суддя Олена ГОРБАНЬ