Ухвала суду № 137125528, 01.06.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2647/26

пр.№ 1-кп/464/382/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

законного представника ОСОБА_5 ,

особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026142410000065 від 27.03.2026, щодо вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України,

встановив:

ОСОБА_6 26.03.2026 приблизно о 19 год 16 хв, перебуваючи у громадському транспорті маршрутному таксі №47А, р.н. НОМЕР_1 , який знаходився на зупинці «Довженка», що навпроти Культурно-освітнього центру імені Олександра Довженка, що за адресою: м. Львів, пр. Червоної Калини, 81, де на ґрунті неприязних відносин, що виникли раптово, з потерпілим ОСОБА_7 , нанесла один удар лівою рукою в праву половину обличчя, а саме ділянку щоки потерпілого, чим спричинила тілесні ушкодження у вигляді підшкірного крововиливу на правій половині обличчя в ділянці щоки.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала, просила суд застосувати до ОСОБА_6 примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

Особа, відносно якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_6 зазначила, що психічного розладу не має. Також пояснила, що завдала удар потерпілому через його неправомірну поведінку, який її принижував та обзивав.

Захисник ОСОБА_4 та законний представник ОСОБА_5 вважали за необхідне застосувати щодо ОСОБА_6 примусовий захід медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги.

З`ясувавши думку учасників судового розгляду, оглянувши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Вчинення ОСОБА_6 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, підтверджується доказами, безпосередньо дослідженими в ході судового розгляду.

Зокрема, потерпілий ОСОБА_7 надав суду показання про те, що станом на 26.03.2026 працював на посаді інспектора-контролера ЛКП «Львівавтодор» та приблизно о 19 год. з колегою ОСОБА_8 здійснювали перевірку у маршрутному таксі №47А на зупинці «Довженка». В цьому маршрутному таксі перебувала ОСОБА_6 , яка до них кричала, агресивно себе поводила та нанесла йому удар кулаком в обличчя. Після цього, було здійснено виклик поліції, а потерпілий висловив думку, що ОСОБА_6 можливо має психічний розлад. Також зазначив, що до цих подій раніше у м. Львові зустрічав ОСОБА_6 , яка, побачивши, що він одягнений у службову форму одягу, висловлювала до нього претензії про те, чому він не реагує на можливе правопорушення невідомих осіб.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надала суду показання про те, що 26.03.2026 приблизно о 19 год. з ОСОБА_7 здійснювали перевірку в маршрутному таксі №47А у Сихівському районі м. Львова. Пасажирка ОСОБА_6 почала до них кричати та вдарила ОСОБА_9 кулаком в обличчя. Після цього було здійснено виклик поліції.

Крім цього, вчинення ОСОБА_6 суспільно-небезпечного діяння підтверджується такими доказами:

-повідомленням на службу «102» про те, що 26.03.2026 о 19.16 год. за адресою: м. Львів, пр. Червоної Калини пасажирка маршрутки №47А вдарила контролера в лице;

-протоколом прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.03.2026, відповідно до якого ОСОБА_7 просив притягнути до кримінальної відповідальності особу жіночої статі, яка 26.03.2026, перебуваючи у громадському транспорті №47А (ВС 2978 ЕТ), який знаходився на зупинці «Довженка», приблизно о 19.15 год., умисно нанесла удар в обличчя;

-відеозаписом події, зафіксованим на нагрудну відеокамеру інспектора-контролера ЛКП «Львівавтодор» ОСОБА_10 , який оглянуто та визнано речовим доказом;

-висновком експерта №234 від 27.03.2026, згідно з яким у ОСОБА_7 виявлено підшкірний крововилив на правій половині обличчя в ділянці щоки, який утворився від дії тупого предмета з обмеженою поверхнею, міг виникнути 26.03.2026 та відноситься до легкого ступеня тяжкості;

-посадовими інструкціями інспекторів-контролерів 1-ої категорії ЛКП «ЛЬвівавтодор»;

-витягом з графіка роботи інспекторів-контролерів 1-ї категорії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 26.03.2026 (з 12.00 год. до 21.00 год.).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №482 від 02.04.2026 Львівської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України», ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним психічним захворюванням у формі параноїдної шизофренії безперервного типу перебігу з вираженим дефектом особи в емоційно-вольовій сфері, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період інкримінованих дій ОСОБА_6 також страждала хронічним психічним захворюванням у формі параноїдної шизофренії безперервного типу перебігу з вираженим дефектом особи в емоційно-вольовій сфері, не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. Потребує застосування стаціонарних примусових заходів медичного характеру у виді поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчинення нею суспільно-небезпечних діянь..

У судовому засіданні шляхом дослідження доказів у кримінальному провадженні, висновку судово-психіатричного експерта та відомостей про особу, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, встановлено, що мало місце суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, яке вчинене ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно зі ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до психіатричного закладу зі звичайним наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом (ст. 94 КК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 512 КПК України судовий розгляд завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні, а згідно з ч. 2 ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 страждає хронічним психічним захворюванням та страждала таким у період інкримінованого їй діяння, не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує застосування примусових заходів медичного характеру, з огляду на характер і тяжкість психічного захворювання, а також ступінь тяжкості вчиненого діяння та небезпечності особи з психічним розладом для себе та інших осіб, суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

Запобіжний захід до ОСОБА_6 не застосовувався.

Питання речових доказів необхідно вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 19, 92 94 Кримінального кодексу України, статтями 503, 506, 513 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

ухвалив:

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Станимир Перемишлянського району Львівської області, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

Речові докази у справі, а саме:

-оптичний диск з відеозаписом, який долучений до матеріалів кримінального провадження, залишити у таких матеріалах.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий ОСОБА_11