Ухвала суду № 137124937, 04.06.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/5576/26

Провадження №: 2/336/4168/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Звєздової Н.С., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Щербяк Ю.В. про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача адвокат Щербяк Ю.В. звернулася до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя з позовною заявою про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) з ОСОБА_2 .

Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій адвокат просить вжити заходів забезпечення позову та накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_2 , та знаходяться у неї, у межах суми позовних вимог у розмірі 5 058 288 (п`ять мільйонів п`ятдесят вісім тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 63 коп., а також заборонити ОСОБА_2 відчужувати належний їй на праві власності транспортний засіб BMW 5281 XDRIVE, 2012 року випуску, об`єм двигуна 1997 см. куб., зареєстрований 31.12.2025 р.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя подано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів).

Предметом позову є безпідставно отримані ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 5 058 288 (п`ять мільйонів п`ятдесят вісім тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 63 коп. від військової частини НОМЕР_1 в якості грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 під час його перебування у полоні.

Отже, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти в розмірі 5 058 288 (п`ять мільйонів п`ятдесят вісім тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 63 коп. від військової частини НОМЕР_1 в якості грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 під час його перебування у полоні. Таким чином, ціна позову становить 5 058 288.63 грн.

Фактичні обставини справи свідчать про наявність реального та об`єктивного ризику тоґо' що у разі невжиття заходів забезпечення позову виконання можливого рішення суду може бутй істотно ускладнене або унеможливлене. Сам факт продовження утримання Відповідачкою безпідставно отриманих коштів, відсутність реакції Відповідачки на позасудові вимоги Позивача та ухилення від повернення коштів підтверджують недобросовісну поведінку та створюють обґрунтовані підстави вважати, що у подальшому Відповідачка може вчиняти дії, спрямовані на уникнення виконання рішення суду.

З наявної від військової частини НОМЕР_1 інформації, ОСОБА_2 отримувала зазначені безпідставні грошові кошти на вказаний нею банківський рахунок НОМЕР_2 .

Разом з тим, з отриманої відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях вбачається, що Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - ЄДР ТЗ) станом на 18.05.2026 року за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований 31.12.2025 року автомобіль BMW 5281 XDRIVE, 2012 року випуску, об`єм двигуна 1997 см. куб.

В силу ч. 1 ст. 153 ЦПК України учасники справи про розгляд заяви про забезпечення позову не повідомлялися.

Розглянувши доводи заяви, суд доходить висновку про її часткове задоволення виходячи з таких міркувань.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Нормами статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту.

Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом залежно від конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.200 року № 9 «про застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має пересвідчитись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову, який просять застосувати, заявленим позовним вимогам.

Виходячи з наведених положень цивільного процесуального законодавства, об`єктом судового захисту кожного учасника цивільних правовідносин, наділеного цивільною процесуальною правоздатністю, є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, які і можуть бути підставою для звернення особи за судовим захистом.

Між сторонами виник спір щодо безпідставно отримані ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 5 058 288 (п`ять мільйонів п`ятдесят вісім тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 63 коп. від військової частини НОМЕР_1 в якості грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 під час його перебування у полоні.

Між тим, заявляючи клопотання про накладення арешту на банківські рахунки представником позивача не надано жодних належних та допустимих доказів, належності відповідачці відкриття банківського рахунку, що унеможливлює встановити співмірність заявленим вимогам.

Основоположні вимоги до судового рішення в цивільному процесі України, зокрема щодо його обґрунтованості, закріплені в Цивільному процесуальному кодексі України (далі - ЦПК України). Ці норми створюють законодавчий каркас, який спрямовує суди на ухвалення рішень, що відповідають високим стандартам справедливості та законності.

Стаття 263 ЦПК України є центральною нормою, що визначає фундаментальні вимоги до судового рішення. Частина перша цієї статті встановлює імператив: "Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим". Це положення підкреслює подвійний стандарт якості судового акта.

Законність рішення, згідно з частиною другою статті 263 ЦПК, означає, що воно ухвалене судом "відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права".1 Це вимагає від суду не лише правильного вибору та тлумачення норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, але й суворого дотримання процедурних правил, встановлених ЦПК України, протягом усього розгляду справи.

Визначення обґрунтованості судового рішення, що є ключовим для даного дослідження, надається у частині п`ятій статті 263 ЦПК: "Обґрунтованим є рішення, ухваленe на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні".1 Це визначення прямо пов`язує обґрунтованість із кількома важливими елементами:

Суд зобов`язаний дослідити всі юридично значущі факти, наведені сторонами, не ігноруючи та не розглядаючи їх вибірково. Це передбачає активну роль суду в аналізі представлених матеріалів.

Фактичні обставини, на які посилаються сторони, повинні бути не просто заявлені, а належним чином доведені за допомогою допустимих та достовірних доказів.

Недотримання вимог щодо обґрунтованості, наприклад, ухвалення рішення на неповністю з`ясованих обставинах або на недосліджених доказах, неминуче призводить до порушення норм процесуального, а часто й матеріального права, що робить таке рішення незаконним. Науково-практичний коментар до статті 263 ЦПК також підкреслює, що обґрунтованість вимагає від суду наведення у рішенні мотивів, з яких він дійшов тих чи інших висновків, та врахування всіх доводів сторін.

Законодавчі вимоги до обґрунтованості судового рішення не є сукупністю ізольованих норм. Навпаки, статті 12, 76-81, 89, 263, 264 ЦПК України створюють єдину, взаємопов`язану систему. Стаття 263 ЦПК встановлює загальну вимогу обґрунтованості. Для того, щоб рішення відповідало цій вимозі, воно повинно ґрунтуватися на доказах. Статті 76-80 ЦПК визначають, які саме дані можуть вважатися доказами та яким критеріям (належності, допустимості, достовірності, достатності) вони мають відповідати. Стаття 81 ЦПК покладає на сторони основний обов`язок надати ці докази та, що критично важливо, прямо забороняє суду ґрунтувати доказування на припущеннях. Далі, стаття 89 ЦПК встановлює правила та принципи оцінки цих доказів судом: всебічно, повно, об`єктивно, за внутрішнім переконанням, без заздалегідь встановленої сили для будь-якого доказу, та з обов`язковою мотивацією такої оцінки. Нарешті, стаття 264 ЦПК структурує сам процес ухвалення рішення, змушуючи суд послідовно відповідати на питання про встановлені факти та докази, що їх підтверджують. Таким чином, ці норми діють синергетично, спрямовуючи судовий процес до ухвалення рішення, що базується виключно на ретельно перевірених та належно оцінених доказах.

Верховний Суд послідовно наголошує, що судові рішення мають ґрунтуватися виключно на тих фактах, які були належним чином встановлені під час судового розгляду, та на обставинах, доведеність яких підтверджена допустимими та достовірними доказами.22 У своїй практиці КЦС ВС неодноразово підкреслював, що кожна обставина, на яку посилається сторона як на підставу своїх вимог чи заперечень, підлягає доведенню.

Тому, суд без дослідження всіх доказів у справі не може визначити яке буде ухвалено рішення у справі, тому стягнення будь-яких сум не відповідає розумності та справедливості до ухвалення рішення.

Приймаючи до уваги наведені норми права, суд не вбачає підстав для задоволення заяви в частині накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_2 .

Що стосується забезпечення позову в частині заборони ОСОБА_2 відчужувати належний їй на праві власності транспортний засіб BMW 5281 XDRIVE, 2012 року випуску, об`єм двигуна 1997 см. куб., зареєстрований 31.12.2025 р. то суд вважає за необхідне в цій частині задовольнити заяву виходячи з наступного.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - ЄДР ТЗ) станом на 18.05.2026 року за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований 31.12.2025 року автомобіль BMW 5281 XDRIVE, 2012 року випуску, об`єм двигуна 1997 см. куб.

Досліджуючи матеріали справи, подану заяву про забезпечення позову, документи, якими обґрунтовує викладене, суд вбачає, що з огляду на предмет вказаного позову, враховуючи ціну позову, справедливим заходом забезпечення позову буде накладення арешту на зазначене позивачем майно у виді транспортного засобу, що перебуває власності відповідачки.

При цьому вказаний захід забезпечення позову не обмежує право відповідачки на володіння і користування ним, а лише тимчасово, на час розгляду справи, обмежує її у праві відчуження вказаного автомобіля, що гарантуватиме реальне виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову.

Суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у разі його задоволення може ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду.

Даючи оцінку вказаним обставинам в сукупності, суд приходить до висновку, що такий спосіб забезпечення позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, а відтак заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Щербяк Юії Василівни про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на автомобіль BMW 5281 XDRIVE, 2012 року випуску, об`єм двигуна 1997 см. куб., який зареєстрований 31.12.2025 року та належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Копію ухвали надіслати:

учасникам справи - для відома,

Центральному відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження: 69068, м. Запоріжжя, вул.. Брюллова, буд.5, код. ЄДРПОУ 44993352, Ел.пошта: info_cn@zpm.zp.dys.gov.ua) - для виконання.

Регіональному сервісному центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (33024, м.Рівне, вул.. Вербова 39)

Про результати виконання ухвали - повідомити суд.

Реквізити учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) 60. Адреса для листування: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ,Ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

Суддя Н.С. Звєздова