Рішення № 13712469, 21.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2010 р. Справа № 9/190-10

За позовом Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

До Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

Про стягнення 2905,11 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача предст. Волчек Н.М. (дов. № 227/2010 від 02.08.2010 р.)

Від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 9/190-10 за позовом Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (позивач) до Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (відповідач) про стягнення 2905,11 грн. витрат на виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.11.2010 року порушено провадження у справі № 9/190-10 та призначено її до розгляду на 25.11.2010 року; зобовязано позивача надати в судове засідання оригінали доданих до позовної заяви документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію; відповідача на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки, інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини.

Ухвалою суду від 09.11.2010 р. явку представників сторін в судове засідання визнано обовязковою.

У судовому засіданні 25.11.2010 р. оголошено перерву до 02.12.2010 р.

В судовому засідання 02.12.2010 р. представник відповідача заявив клопотання про витребування у позивача документів; зобовязано позивача надати документи, що підтверджують розмір матеріального збитку, завданого власнику застрахованого транспортного засобу, довідку про обставини ДТП, у звязку з чим судом оголошено перерву до 21.12.2010 р.

Крім того, в судовому засіданні 02.12.2010 р. сторони звернулись до суду з клопотанням про продовження строків розгляду справи на більш тривалий строк.

Статтею 69 ГПК України встановлено, що за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з іншою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено ч. 1 цієї статті.

Судом клопотання сторін розглянуто та задоволено.

В судове засідання 21.12.2010 р. представник відповідача не зявився, про причини неявки в судове засідання не повідомив, представник позивача надав витребувані документи, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

5 лютого 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" та Федосовим Ігорем Анатолійовичем (далі - Страхувальник) був укладений Договір страхування транспортних засобів у формі Полісу 106К№20060 (далі - Договір страхування), відповідно до умов якого позивач зобовязувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля "Мітсубіші", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

Згідно довідки ДАІ, 29 грудня 2008 року в м.Києві на пр-ті Григоренка мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП). Водій Красюк Володимир Васильович, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у Акціонерному товаристві "Українська пожежно-страхова компанія", керуючи транспортним засобом "ВАЗ", державний реєстраційний номер М5909КИ, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним та завчасно не зайняв відповідне крайнє положення, внаслідок чого здійснив зіткнення з застрахованим автомобілем.

29 грудня 2008 року Страхувальник на виконання умов Договору страхування, звернувся до позивача з письмовим повідомленням про подію з застрахованим автомобілем та надав пояснення про обставини виникнення ДТП, надав заяву про виплату страхового відшкодування, а в подальшому представив усі необхідні документи для отримання страхового відшкодування.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України “Про страхування”, страховий випадок це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Винним у зазначеному ДТП, відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 19 січня 2009 (справа №3-649/09) визнано ОСОБА_1.

Доказів про оскарження зазначеної Постанови Дарницького районного суду м. Києва від 19.01.09 р. року суду не надано.

17.02.2009 року позивачем було складено Розрахунок суми страхового відшкодування, що належить до виплати страхувальнику.

Розрахунок розміру страхового відшкодування, яке ПОЗИВАЧ виплатив у результаті пошкодження застрахованого автомобіля відповідно до умов Договору страхування складається з:

·3660,11 грн.- вартість відновлювального ремонту;

·755,00 грн.- безумовна франшиза (підп. "в" п.4.1. Полісу 106К№20060 від 05.02.2008)

3660,11 755,00 = 2905,11 грн.

(дві тисячі дев'ятсот п'ять гривень 11 копійок)

Згідно з даним розрахунком страхове відшкодування складає 2 905,11 гривень.

Зазначена вище подія була визнана страховою, про що 19.02.2009 року було складено Страховий акт № 5466/08/50/ТР25/00/2.

На виконання умов договору страхування, позивачем було виплачено готівкою Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 2905,11 грн. (дві тисячі дев'ятсот п'ять гривень 11 копійок), що підтверджується видатковим касовим ордером №5437 від 12.03.2009 р.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована Акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»відповідно до договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - Поліс №ВВ/5210641, обєктом страхування якого є автомобіль "ВАЗ", державний реєстраційний номер М5909КИ.

Згідно з п.22.1. ст.22 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик (у даному випадку - відповідач) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (в даному випадку Страхувальнику).

Відповідно до Звіту автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, заподіяного власнику застрахованого автомобіля, № Ч10-253 вартість матеріального збитку складає 4240,29 грн.

Зважаючи на те, що винна особа у виникненні ДТП, а саме ОСОБА_1, застрахував свою цивільно-правову відповідальність у ВІДПОВІДАЧА, який взяв на себе зобовязання відшкодувати заподіяний збиток, ПОЗИВАЧ з метою досудового врегулювання спору, 09.09.2009 звернувся до ВІДПОВІДАЧА з заявою про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) №3949 про добровільне відшкодування шкоди, яку було отримано ВІДПОВІДАЧЕМ 14.09.2009, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

16.09.09 р. відповідач направив позивачу відповідь на зазначений лист, в якому повідомив про те, що для належного розгляду претензійної вимоги позивачу необхідно надати довідку ДАІ ф. № 2 про обставини ДТП та Акт авто товарознавчого дослідження.

Позивач в судовому засіданні наголосив на тому, що разом з позовною заявою на адресу відповідача були направлені всі необхідні документи, у тому числі довідка ДАІ ф. № 2 про обставини ДТП та Акт авто товарознавчого дослідження.

Відповідач проти отримання зазначених документів не заперечує.

Позивач, виконавши свої зобовязання перед третьою особою, відповідно до п. 27 Закону України «Про страхування», просить суд стягнути з відповідача 2905,11 грн. збитків в порядку регресу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За ч. 1, 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи,відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов”язків. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.

Відповідно до ст. 49 ГК України, підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта абосуб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх нате підстав.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України( 435-15 ) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1-3 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа -учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 228 ГК України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов'язані вжити заходів щодо стягнення в порядку регресу збитків з інших суб'єктів господарювання або стягнути збитки з винних працівників підприємства відповідно до вимог законодавства про працю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судове засідання 21.12.2010 р. не зявився; вимоги ухвали суду від 20.09.2010 р. не виконав, відзив на позовну заяву не надав, доказів проти існування боргу або погашення заборгованості не надав та не надіслав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про відшкодування збитків у розмірі 2905,11 грн. в порядку регресу є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України, господарський суд Київської області,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(юридична адреса: 08500, Київська обл., м. Фастів, пл. Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 20602681; фактична адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе,40) на користь Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вул.Глибочицька, 33-37, код ЄДРПОУ 19411125) з будь-чкого рахунку, виявленого державним виконавцем, 2 905 (дві тисячі девятсот пять) грн. 11 коп. збитків по виплаті страхового відшкодування, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

СуддяСокуренко Л. В.