Рішення № 13712387, 12.01.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2011 р. Справа № 14/226-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Фурман В. В. (довіреність № 1 від 05.01.2011 р.);

від відповідача: Мікульський К. В. (довіреність б/н від 13.12.2005 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросфера”, м. Дніпропетровськ

до Закритого акціонерного товариства „Калина”, c. Красне, Згурівський район

про стягнення 24 765, 68 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Агросфера” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ЗАТ „Калина” про стягнення 9 850, 50 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 14 915, 78 грн. індексації заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору купівлі-продажу № 722-К від 07.04.2008 р. та рішення господарського суду Київської області від 17.12.2009 р. у справі № 9/247-09.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.11.2010 р. порушено провадження у справі № 14/226-10 за позовом ТОВ „Агросфера” до ЗАТ „Калина” про стягнення 24 765, 68 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 26.11.2010 р.

26.11.2010 р. у судовому засіданні представник відповідача надав відзив № 1147 від 25.11.2010 р. на позовну заяву, у якому він просить суд припинити провадження у справі.

26.11.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 08.12.2010 р.

08.12.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 22.12.2010 р.

22.12.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 12.01.2011 р.

12.01.2011 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

07.04.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 722-К, згідно умов п. 1.1. якого продавець зобов’язується передати, а покупець зобов’язується прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин, іменованих в подальшому товар, відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору конкретний асортимент, кількість, ціна, дата поставки та умови оплати товару наведені в специфікаціях до даного договору. Специфікації є невід’ємною частиною даного договору. Загальна сума договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, які є його невід’ємною частиною.

Згідно з п. 4.1. договору умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікаціях до договору.

Відповідно до п. 11.1. договору даний договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2008 р., а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов’язань за цим договором.

Сторонами були підписані специфікації № 1 від 07.04.2008 р. на суму 3 337, 85 грн., № 2 від 15.04.2008 р. на суму 11 586, 35 грн., № 3 від 16.04.2008 р. на суму 16 055, 67 грн., № 4 від 02.06.2008 р. на суму 7 817, 93 грн., всього на суму 38 797, 80 грн.

В зазначених специфікаціях сторонами були узгоджені умови поставки та оплати товару. Відповідно до специфікацій покупець повинен в строк до дати, визначеної у специфікаціях, а саме до 10.04.2008 р. –специфікація № 1, до 20.04.2008 р. –специфікації № 2, № 3, до 05.06.2008 р. –специфікація № 4 сплатити 20 % попередньої оплати за товар. Решту суми покупець має сплатити наступним чином: 30 % від суми вартості товару до 25.08.2008 р., 50 % - до 25.10.2008 р.

Позивачем було поставлено, а відповідачем було прийнято товар згідно з видатковими накладними: № 080412/12 від 08.04.2008 р. на суму 3 337, 84 грн., № 1904366/00 від 19.04.2008 р. на суму 22 942, 27 грн., №030602/12 від 03.06.2008 р. на суму 7 818, 20 грн. Всього позивачем було передано відповідачу товар на суму 34 098, 31 грн.

Для отримання товару відповідачем було видано довіреності серії ЯНЦ №851363 від 08.04.2008 р., серії ЯНЦ № 851371 від 17.04.2008 р., серії ЯПД № 764414 від 03.06.2008 р. на свого повноважного представника.

Відповідач, відповідно до умов визначених у специфікаціях, сплатив 20 % вартості (згідно з специфікаціями) товару на загальну суму 6 819, 66 грн.

В строки, визначені в специфікаціях, відповідач не сплатив 30 % до 25.08.2008 р. та 50 % до 25.10.2008 р. від вартості отриманого товару, у зв’язку з чим станом на 17.12.2009 р. у відповідача виникла перед позивачем заборгованість у сумі 26 338, 23 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.12.2009 р. (суддя Сокуренко Л. В.) у справі № 9/247-09 за позовом ТОВ „Агросфера” до ЗАТ „Калина” про стягнення 53 165, 11 грн. позов задоволено частково і присуджено до стягнення з ЗАТ „Калина” на користь позивача 26 338, 23 грн. заборгованості, 9 389, 93 грн. відсотків за користування чужими коштами, 2 015, 79 грн. пені, 377, 47 грн. витрат по сплаті державного мита та 167, 56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 цього ж кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Дана обставина та інші вищевказані обставини були встановлені рішенням господарського суду Київської області від 17.12.2009 р. у справі № 9/247-09 за позовом ТОВ „Агросфера” до ЗАТ „Калина” про стягнення 53 165, 11 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що 04.10.2010 р. на виконання рішення господарського суду Київської області від 17.12.2009 р. у справі № 9/247-09 відповідачем було виконано свій обов’язок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 38 288, 98 грн. - 26 338, 23 грн. заборгованості, 9 389, 93 грн. відсотків за користування чужими коштами, 2 015, 79 грн. пені, 377, 47 грн. витрат по сплаті державного мита та 167, 56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 04.10.2010 р.

У своїй позовній заяві позивач просить стягнути із відповідача проценти за користування товарним кредитом, передбачені договором купівлі-продажу № 722-К від 07.04.2008 р., за період прострочення відповідачем виконання обов’язку по оплаті товару з 25.09.2009 р. по 04.10.2010 р. всього на загальну суму 9 850, 50 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 694 цього ж кодексу передбачено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов’язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Статтею 536 цього ж кодексу передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що товарний кредит з відстрочкою платежу по даному договору надається на умовах сплати 0, 01 % річних за користування товарним кредитом, якщо інший розмір процентів не встановлений умовами оплати товару по специфікації до договору.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 0, 1 % за кожний день прострочення оплати.

Розрахунок процентів від суми заборгованості за користування товарним кредитом, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок процентів від суми заборгованості за користування товарним кредитом за договором наступний:

- період заборгованості - з 25.09.2009 р. –по 04.10.2010 р., сума заборгованості –26 338, 23 грн., кількість днів заборгованості –375 днів, розмір процентів за користування товарним кредитом –0, 1 %.

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір процентів за кожний день прострочення

Сума процентів за період прострочення

26338.23

25.09.2009 - 04.10.2010

375

0.1 %

9876.84

26 338, 23 грн. х 0, 1 % х 375 = 9 876, 84 грн.

Оскільки, розмір процентів від суми заборгованості за користування товарним кредитом, на які претендує позивач, є меншою ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача процентів від суми заборгованості за користування товарним кредитом за договором у розмірі 9 850, 50 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача суму індексації заборгованості, передбачену договором купівлі-продажу № 722-К від 07.04.2008 р., станом на 04.10.2010 р. у розмірі 14 915, 78 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ч. 2 ст. 524 Цивільного кодексу України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 цього ж кодексу якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Частиною 3 ст. 691 цього ж кодексу передбачено, що якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Пунктом 4.6. договору передбачено, що оплата товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях. Сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курса долара США до гривні більше ніж на 2 % від його офіційного курсу встановленому НБУ на момент підписання договору, покупець зобов’язаний сплатити продавцю проіндексовану суму відповідного платежу по договору. Проіндексована сума платежу встановлюється як (А1/А0) х СП = ПСП, де А1 –офіційний курс долара США на дату платежу, А0 - офіційний курс долара США на дату підписання договору, СП - сума поточного платежу, ПСП –проіндексована сума платежу.

Розрахунок суми індексації заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача індексації заборгованості за договором у розмірі 14 915, 78 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Калина” (ідентифікаційний код 30814923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросфера” (ідентифікаційний код 31320991) 9 850 (дев’ять тисяч вісімсот п’ятдесят) грн. 50 (п’ятдесят) коп. процентів за користування товарним кредитом, 14 915 (чотирнадцять тисяч дев’ятсот п’ятнадцять) грн. 78 (сімдесят вісім) коп. індексації заборгованості та судові витрати 247 (двісті сорок сім) грн. 66 (шістдесят шість) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

03 лютого 2011 р.