Єдиний державний реєстр судових рішень
ЄУН 337/3187/26
1-кс/337/263/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2026 року Слідчий суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі клопотання слідчого про арешт майна,
ВСТАНОВИВ:
На даний час слідчим відділом ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 17.05.2026 за №12026082070000437, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.358, ч.1 ст.388 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи з корисливих мотивів, а також з метою ухилення від сплати податкового боргу перед державою та заборгованості перед фізичними та юридичними особами, попри наявну заборону на відчуження майна (арешт майна) здійснюють незаконні операції з металоконструкціями, металобрухтом, які вивозяться з території підприємства за адресою: м.Запоріжжя, вул.Василя Стуса,б.12, та транспортуються за документами з ознаками підроблення.
Так, 16.05.2026 приблизно о 16:00год за адресою: м.Запоріжжя, вул. Міська, 1 співробітниками поліції було зупинено автомобіль «Renault «Magnum», д.р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «Schweriner», д.р.н НОМЕР_2 , в якому під час огляду було виявлено металоконструкції та металобрухт масою приблизно 20т. При цьому, надані водієм ТЗ ОСОБА_7 документи щодо транспортних засобів та вантажу містили певні невідповідності, частина документів була відсутня. В подальшому під час досудового розслідування було встановлено, що вказаний автомобіль було завантажено металобрухтом на території підприємства, що розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул.Василя Стуса,б.12.
Крім того, 27.05.2026 о 15:12год навпроти буд. №11-Б по вул.Величара (Тюленіна) м.Запоріжжя співробітниками поліції було зупинено автомобіль «Renault Magnum», р.н. НОМЕР_3 , 2001р.в., з напівпричепом «Renders», р.н. НОМЕР_4 , в якому під час поверхневої перевірки також було виявлено металоконструкції та металобрухт, які за товаросупровідними документами було придбаноАТ «Запорізький Втормет» у ТОВ «Завод БМ «Розквіт» і були завантажені на території вказаного підприємства за адресою: м.Запоріжжя, вул.Василя Стуса,б.12.
27.05.2026 у період часу 18:19-18:53 слідчим СВ ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області в порядку ч.3 ст.233 КПК України був проведений обшук транспортних засобів - спеціалізованого вантажного сідлового тягача «Reno Magnum», д.н.з НОМЕР_3 , з приєднаним напівпричепом «Renders», д.н.з НОМЕР_4 , в ході якого виявлено та вилучено вказані транспортні засоби, з реєстраційними документами на них, ключем запалення, а також завантажений до ТЗ металобрухт та металоконструкції (труби, плити, інші невизначені форми, металеві шафи, станки різного призначення, 2 (два) трансформатори тощо) загальною масою (згідно з товаросупровідними документами) 15000кг, товарно-транспортну накладну №114 від 27.05.2026 на 1 арк. у 3-х примірниках; акт приймання-передачі металів чорних (вторинних) №114 від 27.05.2026 у 2 примірниках на 1 арк. кожен; акт про походження брухту від 27.05.2026 на 1 арк.; копії договору купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів №01/01/2026 від 01.01.2026 на 3-х арк.; посвідчення про вибухонебезпечність, хімічну та радіаційну безпечність брухту №114 від 27.05.2026 на 1-му арк.; копії договору на надання автотранспортних послуг №10/01 від 10.01.2026 в 1-му примірнику на 2-х арк.
Постановою слідчого від 27.05.2026 вилучені під час огляду вказані транспортні засоби, металоконструкції та металобрухт, а також документи визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Згідно з свідоцтвами про реєстрацію ТЗ автомобіль «Renault Magnum», р.н. НОМЕР_3 , 2001р.в.,ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , належить ОСОБА_8 , напівпричеп «Renders», р.н. НОМЕР_4 , 1997р.в., ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , - ОСОБА_9 .
Відповідно до вилучених товаросупровідних документів - договору купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів №01/01/2026 від 01.01.2026, договору на надання автотранспортних послуг №10/01 від 10.01.2026 металоконструкції та металобрухт був придбаний та перевозився на замовлення АТ «Запорізький Втормет».
29.05.2026 слідчий СВ ВП № 5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про накладання арешту на транспортні засоби«Renault Magnum», р.н. НОМЕР_3 , 2001р.в.,ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , напівпричеп «Renders», р.н. НОМЕР_4 , 1997р.в., ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , свідоцтва про реєстрацію вказаних ТЗ, ключі запалення від ТЗ, металобрухт та металоконструкції (труби, плити, інші невизначені форми, металеві шафи, станки різного призначення, 2 (два) трансформатори тощо) загальною масою (згідно з товаросупровідними документами) 15000кг, а такожтоварно-транспортну накладну №114 від 27.05.2026 на 1 арк. у 3-х примірниках; акт приймання-передачі металів чорних (вторинних) №114 від 27.05.2026 у 2 примірниках на 1 арк. кожен; акт про походження брухту від 27.05.2026 на 1 арк.; копії договору купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів №01/01/2026 від 01.01.2026 на 3-х арк.; посвідчення про вибухонебезпечність, хімічну та радіаційну безпечність брухту №114 від 27.05.2026 на 1-му арк.; копії договору на надання автотранспортних послуг №10/01 від 10.01.2026 в 1-му примірнику на 2-х арк.
Клопотання мотивував тим, що вилучене в ході обшуку майно, документи та інші речі є матеріальними об`єктами, що можуть містити на собі сліди кримінального правопорушення, металобрухт є предметом кримінального посягання, отжемають суттєве значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення і визнані речовими доказами. Оскільки їх повернення володільцям може призвести до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження речових доказів, вважає наявними підстави для накладення арешту на таке майно.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_10 вказане клопотання підтримали повністю, просили його задовольнити.
Додатково слідчий пояснив, що досудовим розслідуванням було виявлено декілька фактів вивезення металобрухту з території за адресою: м.Запоріжжя, вул. Василя Стуса, б.12, де розташовані два підприємства - ТОВ «Запорізький ДБК», ЄДРПОУ 30616508, та ТОВ «Завод БМ «Розквіт» (попередня назва - ТОВ «Чернігівський ДБК»), ЄДРПОУ 40434116. Обидва підприємства є боржниками за зведеними виконавчими провадженнями про стягнення заборгованості на користь фізичних та юридичних осіб, а також держави. ТОВ «Запорізький ДБК» перебуває в стані припинення і його майно перебуває під обтяженням - в податковій заставі. На майно ТОВ «Завод БМ «Розквіт» постановою державного виконавця накладено арешт. Таким чином, у вказаних підприємств відсутні законні підстави відчужувати (продавати, передавати) рухоме та нерухоме майно. В той же час, невстановленими особами, попри наявні обтяження здійснюються незаконні операції з майном вказаних підприємств. В даному випадку встановлення наявності/відсутності складу певного кримінального правопорушення та причетних до цього осіб є обов`язком досудового розслідування. Майно та документи, на які слідчий просить накласти арешт, є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні і мають значення для встановлення суттєвих обставин вчинення кримінального правопорушення. Арешт на зазначені в клопотання речі та предмети слід накласти з метою їх збереження як речових доказів, оскільки існують реальні ризики їх приховування чи знищення.
Представник власника ТЗ ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив та зазначив, що накладання арешту на зазначені транспортні засоби є істотним обмеженням права власності. Власники ТЗ не є учасниками вказаного кримінального провадження. Перевезення металобрухту вказаними автомобілем з напівпричепом здійснювалось на підставі відповідного договору з АТ «Запорізький Втормет», отже на законних підставах. В даному випадку посилання слідчого на те, що ТЗ є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, є безпідставним. ТЗ не підпадає під ознаки речового доказу і наведені слідчим ризики для арешту є необґрунтованими та недоведеними.
Представник власника металобрухту АТ «Запорізький Втормет» - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив та зазначив, що вказане підприємство здійснює ліцензовану діяльність щодо заготівлі, переробку металобрухту чорних металів. Вилучений 27.05.2026 металобрухт був придбаний підприємством у ТОВ «Завод БМ «Розквіт» на підставі відповідного договору купівлі-продажу та перевозився зазначеними автомобілями також відповідно до договору. Вказані договори недійсними не визнані, є чинними. Орган досудового розслідування не може надавати оцінку правомірності укладених договорів. Крім того, на момент укладання договору купівлі-продажу металобрухту АТ «Запорізький Втормет» не було відомо про наявність виконавчих проваджень щодо ТОВ «Завод БМ «Розквіт» та арешт його майна. При цьому, саме на виконавчу службу покладено обов`язок здійснення контролю за арештованим майном та ініціювання питання визнання відповідних договорів недійсними.
Слідчий суддя, вислухавши думку слідчого, прокурора, представників власників майна, дослідивши надані матеріали, приходить до такого.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено недоторканість права власності (ст.7 КПК України).
Відповідно до ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Арешт майна відповідно до ст.131 КПК України є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, в т.ч., на рухоме чи нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Ст.41 Конституції України гарантує, що кожен громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, яка набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Аналогічні положення закріплені в ст. 316-321 ЦК України.
При цьому, відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ втручання в права, захищені ст.1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно відповідати принципу законності і переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є достатньо пропорційними меті, яку намагаються реалізувати.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
З`ясувавши та оцінивши обставини справи, слідчий суддя вважає клопотання слідчого про накладання арешту таким, що підлягає частковому задоволенню.
В даному випадку слідчий суддя виходить з того, що досудове розслідування проводиться у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 17.05.2026 за №12026082070000437, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.358, ч.1 ст.388 КК України, за фактом викрадення металоконструкцій/металобрухту та їх перевезення за підробленими документами, а також за фактом незаконних операцій з майном юридичних осіб, яке перебуває піж арештом та податковою заставою.
За обставинами справи металоконструкції/металобрухт та товаросупровідні документи на нього є предметом кримінальних правопорушень, транспортні засоби, на яких він перевозився, - засобом вчинення кримінального правопорушення. Вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки містить на собі його сліди та має значення для встановлення істотних обставин вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що металоконструкції/металобрухт за товаросупровідними документами був придбаний та вивезений з території підприємства ТОВ «Завод БМ «Розквіт», майно якого перебуває під забороною відчуження, правомірність набуття права власності на них та достовірність відповідних товаросупровідних документів підлягають встановленню під час досудового розслідування шляхом проведення відповідних слідчих (процесуальних) дій, з метою збереження вказаних речей та документів як речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, передачі, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність накласти арешт на вилучені під час обшуку 27.05.2026 металоконструкції/металобрухт та товаросупровідні документи на них.
Накладання арешту на вказане майно в даному випадку відповідає завданням кримінального провадження, визначеним ст.2 КПК України, і направлено на досягнення дієвості кримінального провадження як мети застосування заходів забезпечення цього провадження. Законодавчо визначених заборон для накладання арешту на це майно слідчим суддею не встановлено.
Крім того, слідчий суддя вважає необхідним з метою збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, передачі накласти арешт на спеціалізований вантажний сідловий тягач «Renault Magnum», р.н. НОМЕР_3 , 2001р.в., який належить ОСОБА_8 , та напівпричеп «Renders», р.н. НОМЕР_4 , 1997р.в., який належить ОСОБА_9 , якими здійснювалось перевезення металоконструкцій/металобрухту, законність джерел походження яких наразі не встановлена і підлягає перевірці під час досудового розслідування.
Доводи адвоката ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо безпідставності обмеження власників ТЗ та металоконструкцій у праві власності на зазначене майно, зокрема, через те, що вони не є учасником вказаного кримінального провадження, металобрухт придбаний на законних підставах відповідний договір купівлі-продажу недійсним не визнаний, слідчий суддя вважає безпідставним.
За змістом ст.170 КПК України арешт з метою забезпечення збереження речових доказів може бути накладений на майно, в т.ч. рухоме та нерухоме, будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речового доказу.
В даному випадку, наведені слідчим обставини вказують на існування достатньо переконливих підстав вважати вказані транспортні засоби та металобрухт речовими доказами у кримінальному провадженні, а також існування реальних ризиків їх втрати чи приховування, у зв`язку з чим накладання арешту на них буде відповідати завданням кримінального провадження, визначеним ст.2 КПК України, та є обґрунтованим, розумним втручанням у право особи на мирне володіння майном.
Разом з тим, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування заборони власникам користуватись вказаними транспортними засобами, оскільки слідчим не доведено обставини, які підтверджують, що незастосування такої заборони призведе до втрати, знищення, переховування речового доказу. Вказані транспортні засоби були оглянуті слідчим під час обшуку. Про необхідність проведення будь-яких інших додаткових слідчих дій щодо цього майна слідчий в клопотанні та в судовому засіданні не зазначав.
Також слідчий суддя не знаходить підстав для накладання арешту на свідоцтва про реєстрацію вказаних автомобіля та напівпричепу, ключів від нього, оскільки вони фактично є документами, які підтверджують право власності особи на ТЗ, а ключі технічною складовою автомобіля, не є окремим майном, яке належить особі на праві власності. Крім того, заборона користування ТЗ слідчим суддею не застосована.
На підставі вищевикладеного, клопотання слідчого слід задовольнити частково.
Керуючись ст.2,98, 131,170-173 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Накласти арешт на спеціалізований вантажний сідловий тягач «Renault Magnum», р.н. НОМЕР_3 , 2001р.в., ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_8 , та напівпричеп «Renders», р.н. НОМЕР_4 , 1997р.в., ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_9 , без заборони користування ними.
Накласти арешт на металоконструкції (труби, плити, інші невизначені форми, металеві шафи, станки різного призначення, 2 (два) трансформатори тощо) загальною масою (згідно з товаросупровідними документами) 15000кг, товарно-транспортну накладну №114 від 27.05.2026 на 1 арк. у 3-х примірниках; акт приймання-передачі металів чорних (вторинних) №114 від 27.05.2026 у 2 примірниках на 1 арк. кожен; акт про походження брухту від 27.05.2026 на 1 арк.; копії договору купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів №01/01/2026 від 01.01.2026 на 3-х арк.; посвідчення про вибухонебезпечність, хімічну та радіаційну безпечність брухту №114 від 27.05.2026 на 1-му арк.; копії договору на надання автотранспортних послуг №10/01 від 10.01.2026 в 1-му примірнику на 2-х арк.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали доручити СВ ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.
Повний текст ухвали складено та оголошено учасникам справи 02.06.2026 о 16.50год.
Слідчий суддя ОСОБА_1
01.06.2026
Судове рішення № 137123829, Хортицький районний суд м. Запоріжжя було прийнято 01.06.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 337/3187/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: