Рішення № 137123488, 03.06.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/16877/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

03 червня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Шепетко І.О.,

за участю секретаря судового засідання - Фітаса А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження за позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, -

в с т а н о в и в:

Директор Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради Даніелла Геворкян звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з відповідача грошові кошти на користь позивача у загальному розмірі 94 567,07 грн. в т.ч. заборгованість за договором № 2547 оренди земельної ділянки у розмірі47 138,87 грн., штраф згідно з п. 14 договору у розмірі 43 085,15 грн., а також пеню у розмірі 4 343,05 грн. та припинити дію договору № 2547 оренди землі від 11.11.2024, шляхом його розірвання, кадастровий номер 2110100000:29:001:0348, площею 0,0909 га, укладений між територіальною громадою міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради від імені якої діяв Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 6 053,00 грн.

Свої позовні вимоги мотивували тим, що рішенням Ужгородської міської ради від 24.10.2024 № 1992 відповідачу затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:29:001:0348 площею 909 кв.м по АДРЕСА_1 та передано її в оренду.

11.11.2024 між Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки № 2547, відповідно до умов якого земельну ділянку передано відповідачу в оренду. Право оренди зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.11.2024.

Позивач вказує, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, у зв`язку з чим за період користування земельною ділянкою утворилася заборгованість. Відповідно до умов договору за прострочення сплати орендної плати передбачено нарахування штрафу та пені.

Зазначає, що станом на дату звернення до суду загальний розмір заборгованості відповідача становить 94 567,07 грн, з яких 47 138,87 грн заборгованість зі сплати орендної плати, 43 085,15 грн штраф та 4 343,05 грн пеня.

Позивач зазначає, що відповідач систематично порушував умови договору оренди в частині внесення орендної плати, що є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання. У зв`язку з цим просить суд стягнути з відповідача заборгованість, штрафні санкції та пеню, а також розірвати договір оренди земельної ділянки.

17.11.2025 ухвалою суду відкрито провадження у справі, призначено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. з повідомленням сторін. Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

11.02.2026 від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 94 567,07 грн., у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Ухвалою суду від 16.02.2026 закрито провадження у справі за позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати, штрафу та пені та припинення договору оренди землі в частині стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди землі №2547, штрафу та пені в загальному розмірі 94 567,07 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи у його відсутності, за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відзиву у визначений судом строк відповідач не надіслав. Згідно з ч.8 ст.178ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

03.06.2026 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області постановлено проводити заочний розгляд справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 11.11.2024 між Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 було укладено договір № 2547, щодо оренди землі кадастровий номер 2110100000:29:001:0348, площею 0,0909 га, укладений між територіальною громадою міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради від імені якої діяв Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради.

Розмір відсоткової ставки орендної плати визначено на підставі рішення Ужгородської міської ради від 19.02.2015 року N? 1651, та встановлено на рівні 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Місячний розмір орендної плати на дату укладання договору становив 3 590,43 грн. Нормативна грошова оцінка за 2024 рік - 615 502,08 грн.

Право оренди земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав від 25.11.2024 року. Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна - 3053039821101.

Пунктом 40 Договору Сторони дійшли згоди щодо зобов?язання Орендаря, а Орендар зобов?язався в свою чергу сплатити плату за землю за фактичне її використання у період від 28.08.2024 року до моменту державної реєстрації права оренди землі. При цьому, розмір місячних нарахувань такої плати встановлюється у відповідності до вимог чинного законодавства, із урахуванням пунктів 5, 10, 11 та 30 даного договору.

При підписанні пункту 40 Сторонами враховано, що у відповідності до відомостей Державного земельного кадастру земельна ділянка (кадастровий номер 2110100000:29:001:0348) зареєстрована в кадастрі саме 28.08.2024 року. Тобто, у відповідності до статті 79-1 Земельного кодексу України саме з 28.08.2024 року вказана земельна ділянка вважається сформованою, та відповідно може бути об?єктом цивільних прав.

Судом встановлено, що у відповідності до рішення Ужгородської міської ради від 08.08.2024 року N? 1908 саме Відповідачу надано дозвіл на розробку проекту відведення вказаної земельної ділянки з подальшою передачею в оренду.

Прийняття органом місцевого самоврядування рішення про надання дозволу на розроблення землевпорядної документації є фактичним початковим на етапом для надання земельної ділянки у користування. Подібний правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі N? 380/624/16-Ц, а саме: «проєкту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку».

У свою чергу, в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.01.2023 у справі N? 580/1300/22 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2024 у справі N? 907/269/22 викладено такі загальні для всіх категорій цивільних і господарських спорів висновки щодо застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року: "Легітимними очікуваннями" (від анг. "legitimate expectations") є розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. У юридичній практиці зазначений термін також має такі альтернативні назви як правомірні, законні, розумні або виправдані сподівання.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.06.2014 у справі "Суханов та Ільченко проти України" зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (п. 35).

Легітимне очікування спрямоване на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечить захист цих сподівань. Однак легітимні очікування не можна ототожнювати із очікуваннями, що виникають на підставі особистого сприйняття або помилкової оцінки певних обставин чи правових норм; не можуть виникати легітимні очікування, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства; обов?язковою умовою, за наявності якої певне сподівання (вимога) особи набуває ознак легітимного очікування є те, що таке очікування (вимога) має належне правове підгрунтя, тобто наявне достатнє джерело для відповідного очікування (вимоги).

Правовим підгрунтям для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норми права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі приписів щодо певного права, яке однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, який визначає механізм реалізації такого права, не може свідчити про відсутність правового підгрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

Також у статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За статтею 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов?язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов?язки відповідно до договору (стаття 631 ЦК України). Як зазначено вище, сторонами при укладанні Договору визначено строк його дії - 10 років. Статтею 19 Закону України «Про оренду землі» визначено, що дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Отже, кінцевим терміном дії договору 11.11.2029 року.

Статтю 629 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що договір є обов?язковим до виконання сторонами. Крім того, статями 526, 204, 509, 598, 599 ЦК України визначено:

-зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов?язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов?язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов?язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін;

-правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним;

-зобов?язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов?язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов?язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;

-зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов?язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов?язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов?язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін;

-зобов?язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом;

-зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає іншої підстави для припинення зобов?язання, як факт його належного виконання.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов?язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

За змістом статті 509 ЦК України зобов?язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов?язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків.

Згідно зі статтями 629, 525, 526 ЦК України договір є обов?язковим для виконання сторонами. Зобов?язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимогами діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов?язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ст. 651 ЦК України істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги його розірвання або зміну.

Судом встановлено, що на час звернення позивача до суду, відповідачем не належним чином виконувався договір, внаслідок чого виникла заборгованівсть, яка в подальшому, під час розгляду справи була сплачена .

Ухвалою суду від 16.02.2026 провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості за договором оренди землі № 2547, а саме орендної плати, штрафу та пені у загальному розмірі 94 567,07 грн, закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Таким чином, предметом розгляду у даній справі залишаються вимоги про розірвання договору оренди землі № 2547 від 11.11.2024.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договору оренди землі № 2547 від 11.11.2024 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільке відповідачем було істотно порушено умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом міської інфраструктури при зверненні з позовом до суду відповідно до платіжної інструкції № 1031 від 05.11.2025 сплачено судовий збір в розмірі 6 056,00 гривень за дві позовні вимоги по 3 028,00 за кожну. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і це сталося після початку розгляду справи по суті). а тому, в зв`язку з закриттям провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України в частині однієї позовної вимоги про стягнення заборгованості, позивачу слід повернути сплачений судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст. 525, 526, 627,651 ЦК України суд,-

у х в а л и в:

Позов Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання задовольнити.

Розірвати договір оренди № 2547 від 11.11.2024 (кадастровий номер 2110100000:29:001:0348, площею 0,0909 га), укладений між територіальною громадою міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради від імені якої діяв Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 , припинивши його дію.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі:

Позивач: Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ 36541721, адреса: 88000, м.Ужгород, пл.Поштова, 3;

Представник позивача: Клещева Світлана Сергіївна, адреса Закарпатська область, м. Ужгород, вул.. Минайська, 19/3, РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І.О. Шепетко