Ухвала суду № 137123391, 02.06.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7136/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22025070000000149

В С Т А Н О В И В :

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з якого убачається, що СВ Управління СБ України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025070000000149, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 190 та ч. 2 ст. 359 КК України, у якому досліджуються обставини заволодіння працівниками т.зв. «колл-центрів» коштів громадян ЄС, зокрема Чеської Республіки, шляхом обману (шахрайство), вчиненому в умовах воєнного стану, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, у тому числі з використанням спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, в особливо великих розмірах, а також виведення вказаних коштів, переведення в готівку, отриманих злочинним шляхом. Так, у ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що працівники шахрайських колл-центрів, які функціонують у м. Ужгород, отримують заробітну плату на електронні ідентифікатори у формі віртуальних активів (криптовалюту) та для обміну яких в готівкові кошти використовують нелегальні обмінні пункти, які знаходяться в м. Ужгород. Зокрема, встановлено громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є розпорядником таких обмінних пунктів, через які здійснюється обмін криптовалюти в готівкові кошти, отриманні злочинним шляхом, при цьому, отримуючи комісійні з кожної транзакції.

Слідчий вказує, що 19.05.2026 року, у ході проведеного санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено наступні речі, предмети та документи: мобільний телефон «iPhone 16 Pro Max», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із вставленою сім-карткою мобільного оператора з номером НОМЕР_3 ; мобільний телефон «Samsung Galaxy S10e», ІМЕІ1: НОМЕР_4 ; 8 зошитів та аркуші паперу формату А4, на яких містяться рукописні записи, що стосуються обміну валют, а також інші записи, які можуть мати значення до досліджуваних обставин та дві печатки із відтисками кліше «СПЛАЧЕНО» та «ПрАТ «УФГ» ОК № 14285934.048.366 м. Ужгород, вул. Швабська, 21», у пластиковах тримачах.

Вказані речі, предмети та документи, вилучені 19.05.2026 під час обшуку, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження № 22025070000000149, у зв`язку з чим 19.05.2026 їх визнано речовими доказами.

Обгрунтовуючи заявлене клопотання слідчий зазначає, що на даний час, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що вилучені вищезазначені речі, речовини, предмети та документи містять ознаки речового доказу, як визначено ч. 1 ст. 98 КПК України і будуть використані як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення.

А тому з метою забезпечення збереження речових доказів просить задовольнити клопотання.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив задовольнити клопотання, з наведених у такому підстав.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання.

Заслухавши пояснення слідчого та представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить наступного.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Як встановлено в ході розгляду клопотання, СВ Управління СБ України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025070000000149, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 190 та ч. 2 ст. 359 КК України.

З долученого до матеріалів клопотання протоколу обшуку від 19.05.2026 року, убачається, що в ході указаного обшуку, проведеного у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , за фактичним місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено: мобільний телефон «iPhone 16 Pro Max», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із вставленою сім-карткою мобільного оператора з номером НОМЕР_3 ; мобільний телефон «Samsung Galaxy S10e», ІМЕІ1: НОМЕР_4 ; 8 зошитів та аркуші паперу формату А4, на яких містяться рукописні записи, що стосуються обміну валют, а також інші записи, які можуть мати значення до досліджуваних обставин та дві печатки із відтисками кліше «СПЛАЧЕНО» та «ПрАТ «УФГ» ОК № 14285934.048.366 м. Ужгород, вул. Швабська, 21», у пластиковах тримачах.

Згідно з постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_3 від 19.05.2026 року вищевказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22025070000000149.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вилучені, згідно протоколу обшуку від 19.05.2026 року, речі, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, та матимуть доказове значення у кримінальному провадженні, а тому клопотання по накладення арешту на вищезазначені речі є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було виявлено та вилучено 19.05.2026 в ході обшуку квартири, що за адресою:

АДРЕСА_1 , за фактичним місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон «iPhone 16 Pro Max», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із вставленою сім-карткою мобільного оператора з номером НОМЕР_3 ; мобільний телефон «Samsung Galaxy S10e», ІМЕІ1: НОМЕР_4 ; 8 зошитів та аркуші паперу формату А4, на яких містяться рукописні записи, що стосуються обміну валют, а також інші записи, які можуть мати значення до досліджуваних обставин та дві печатки із відтисками кліше «СПЛАЧЕНО» та «ПрАТ «УФГ» ОК № 14285934.048.366 м. Ужгород, вул. Швабська, 21», у пластиковах тримачах.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1