Рішення № 13712329, 08.02.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2011 р.

Справа № 5010/2/2011-16/2

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О.

при секретарі судового засідання Попович В.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом ТзОВ "Український промисловий банк"

бульвар Лесі Українки, 26, м.Київ, 01133

до відповідача ТзОВ "Прикарпаття-Петрол"

вул. Незалежності, 4, офіс 504, м.Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості в сумі 6 397 855, 71 грн., що виникла з кредитного договору № 133/К-05 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 19.04.2005р.

за участю представників сторін

Від позивача: Петрушко Я.Р - представник, (довіреність № 506-ГО/10 від 27.12.10р.)

Від відповідача не з'явився.

встановив:

В судовому засіданні 25.01.2011 року , оголошена перерва до 10 год 40 хв. 08.02.2011року.

Позивач, ТзОВ "Український промисловий банк" в особі ліквідатора звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Відповідача, ТзОВ "Прикарпаття-Петрол" заборгованості в сумі 6 397 855, 71 грн., що виникла з невиконанням договірних зобов"язань по кредитному договору № 133/К-05 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 19.04.2005 р.

За умовами вказаного кредитного договору, Позивач зобов"язувався відкрити Відповідачу відновлювальну кредитну лінію у розмірі 1000000,00грн.

В подальшому , відповідно до укладених сторонами додаткових договорів до основного кредитного договору, розмір кредитної лінії змінився, і згідно з договором про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 29.01.2007 року, було встановлено кінцевий ліміт кредитування в розмірі 16800000,00 грн.

На виконання договірних зобов"язань, Позивач відкрив Відповідачу позичковий рахунок та здійснив видачу кредиту шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Відповідача.

Відповідач, в свою чергу зобов"язувався використовувати кредит за цільовим призначенням і повернути його та проценти відповідно до умов Договору до 15.12.2008 року.

Додатковим договором про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 25.12.2008 р. передбачено сплату відсотків нарахованих за період з 28.10.2008 р. по 27.11.2008 р. в строк до 31.03.2009 р; з 28.11.2008 р. по 27.12.2008 р. в строк до 23.01.2009 р.

Пунктом 4.1 Кредитного договору передбачено, що повернення кредиту Відповідачем здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок.

Заборгованість за кредитом повертається Відповідачем не пізніше останнього дня строку кредитної лінії, передбаченого п.1.1 кредитного договору.

Крім цього, в порядку пунктів 1.1, 4.4 кредитного договору, Відповідач зобов"язувався щомісячно в строк з 25-го числа по останній робочий день поточного місяця, оплачувати на рахунок Позивача плату (проценти) за користування кредитом в розмірі 21% річних, а з 19.09.2008 р. в розмірі 22% річних ( відповідно до умов Договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 19.09.2008р.), що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати виникнення до дати її повного погашення.

Пунктом 4.6 кредитного договору передбачено, що у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, Відповідач сплачує проценти з розрахунку 22% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її винесення до дати її повного погашення, а з 19.09.2008 р., відповідно до умов Договору про внесення змін та доповнень від 19.09.2008 р. до кредитного договору в розмірі 23% річних.

Відповідно до п.4.2 кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту по день його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Нарахування процентів здійснюється у валюті кредитування.

Однак, Відповідач в порушення договірних зобов"язань не проводив сплату кредиту та процентів за його користування, а тому, станом на 25.11.2010 року, утворилась заборгованість в сумі 5753301,89 грн., з яких 4515758,76 грн. - заборгованість по кредиту; 1237543,13 грн. проценти за період з 28.10.2008 р. по 25.11.2010 року.

Відповідно до п.8.1 кредитного договору, у разі порушення термінів повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі 0,1% від невчасно сплаченого платежу за кожний день прострочення.

Розмір пені не може перевищувати облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення.

На підставі наведеної договірної умови, Відповідачу нарахована пеня за прострочення сплати кредиту та процентів за користування кредитом в сумі 644553,82 грн., з яких:

- пеня за несвоєчасну сплату кредиту за період з 12.06.2009 р. по 10.12.2009 р. в сумі 564213,14 грн.;

- пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами за період з 28.05.2010 р. по 25.11.2010 р., в сумі 80340,68 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за кредитним договором № 133/К-05 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 19.04.2005 р., станом на 25.11.2010 р. складає 6397855,71 грн., що і є ціною позову.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просить суд позов задоволити повністю.

Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними, свої заперечення виклав у відзиві на позов.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.01.2011року, пояснив, що товариство намагалось виконати свої договірні зобов"язання, однак нестабільна робота банку завадила цьому, в зв"язку з чим, вина відповідача у виникненні заборгованості відсутня.

Постановою правління Національного банку України за №19, припинено з 21.01.2010р. повноваження тимчасового адміністратора , правління, спостережної ради і загальних зборів ТзОВ "Укрпромбанк". Ліквідатором банку призначено фізичну особу- службовця Національного банку України, Раєвського К.Є..

Права первісного кредитора за кредитним договором, з 01.07.2010р. перейшли до АТ "Дельта Банк", а тому провадження у даній справі було порушено безпідставно.

З цих підстав, представник відповідача вважає, що в задоволенні позовної заяви слід відмовити.

Представник позивача висловив свої заперечення стосовно доводів Відповідача, викладені у відзиві на позов, та вказав, що за кредитним договором № 133/К-05 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 19.04.2005 р., право вимоги до іншого кредитора, тобто до АТ "Дельта Банк" не перейшло, оскільки не були укладені відповідні угоди.

Позов до ТзОВ "Прикарпаття-Петрол" про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19.04.2005 року заявлено уповноваженою особою, ліквідатором, який був призначений Національним банком України у передбачений законом спосіб, а тому підстави, які викладені відповідачем в заперечення позовних вимог не є обгрунтованими і не можуть бути підставними для відмови у позові.

Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, дослідивши обставини у справі і подані докази , суд вважає їх належними , а позовні вимоги обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню із слідуючих підстав:

Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Між Позивачем, ТзОВ "Український промисловий банк" та Відповідачем, ТзОВ "Прикарпаття-Петрол" був укладений кредитний договір № 133/К-05 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 19.04.2005 р.

За умовами вказаного кредитного договору, Позивач зобов"язувався відкрити відповідачу позичковий рахунок та здійснити видачу кредиту шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Відповідача .

Відповідач, в свою чергу зобов"язувався використовувати кредит за цільовим призначенням і повернути його та проценти відповідно до умов Договору до 15.12.2008 року.

Статтею 526 ЦК України визначено , що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак , в порушення наведених норм закону та умов договору, Відповідач не виконав своїх зобов"язань за договором в частині повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, а тому, станом на 25.11.2010 року утворилась заборгованість в сумі 5753301,89 грн., з яких 4515758,76 грн. - заборгованість по кредиту; 1237543,13 грн. проценти за період з 28.10.2008 р. по 25.11.2010 року.

Відповідно до п.8.1 кредитного договору, у разі порушення термінів повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі 0,1% від невчасно сплаченого платежу за кожний день прострочення.

На підставі наведеної договірної умови, Позивачем правомірно нараховано Відповідачу пеню в сумі 644553,82 грн., з яких:

- пеня за несвоєчасну сплату кредиту за період з 12.06.2009р. по 10.12.2009р. в сумі 564213,14 грн.;

- пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами за період з 28.05.2010р. по 25.11.2010р., в сумі 80340,68 грн.

Твердження Відповідача про те, що зобов"язання первісного кредитора за кредитним договором № 133/К-05 від 19.04.2005р. перейшли до АТ "Дельта Банк" не відповідають дійсності , а тому не можуть бути прийняті судом.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Однак, ТзОВ "Український промисловий банк" не укладав з АТ "Дельта Банк" угоди про відступлення права вимоги, а отже у зобов"язанні за кредитним договором № 133/К-05 від 19.04.2005р., не відбулась заміна первісного кредитора іншою особою.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позов про стягнення з Відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором заявлено ліквідатором правомірно.

Заперечення Відповідача не спростовують доводів Позивача і не можуть бути підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладені обставини та на підставі наведених норм закону і умов договору, суд вважає , що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на Відповідача , стягнувши їх на користь Позивача.

На підставі викладеного , відповідно до ст. 124 Конституції України, ст.512, 513, 526, 1054 ЦК України , керуючись ст. 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про стягнення з Відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття-Петрол" заборгованості в сумі 6 397 855, 71 грн., що виникла з невиконанням договірних зобов"язань по кредитному договору № 133/К-05 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 19.04.2005р. - задовольнити.

Стягнути з Відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття-Петрол" ( вул. Незалежності, 4, офіс 504, м.Івано-Франківськ, код 33163242) на користь Позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" ( бульвар Лесі Українки, 26, м.Київ, код 19357325) 6 397 855, 71 грн. (шість міліонів триста дев"носто сім тисяч вісімсот п"ятдесят п"ять гривеню 71 коп.) заборгованості по кредитному договору № 133/К-05, з яких :4515758,76 грн. - заборгованість по кредиту; 1237543,13 грн. - прострочена заборгованість по процентам; 564213,14 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту ; 80340,68 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами , а також 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити Позивачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Калашник В. О.

повний текст складено 10.02.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Попович В. В. 10.02.11