Рішення № 137123174, 03.06.2026, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/363/26

Номер провадження 2/298/115/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Ротмістренко О.В.,

за участі секретаря судового засідання Каналош М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Великий Березний в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (надалі також ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», Товариство), інтереси якого представляє Ткаченко Ю.О., звернулось до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останнього на користь Товариства заборгованість за Кредитним договором № 77712588 від 26.09.2021 в сумі: 13 556,08 грн., 2 662,4 грн. сплаченого судового збору та 4 500 грн. за витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ідентифікаційний код юридичної особи - 39861924) (надалі - Позикодавець) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний код фізичної особи - НОМЕР_3) (надалі - Позичальник/Відповідач) укладено в електронній формі Договір позики №74238265 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (надалі - Кредитний договір), за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн. строком 21 день зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). на виконання Договору позики №74238265 від 04.02.2022 року, передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 8 000,00 грн. за посередництвом платіжної системи (ТОВ «ФК Фінекспрес».

Водночас, як зазначає позивач, Відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості не вносились, у зв`язку з чим заборгованість останнього за договором позики складає 13 556,08 грн. (розрахунок заборгованості - додається), зокрема: - 8 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 5 556,08 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Як зазначає позивач, на виконання Договору позики №77712588 від 26.09.2021 позикодавець передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн. за посередництвом платіжної системи ТОВ «ФК Фінекспрес». Проте, як зазначив позивач, відповідач належним чином не виконав умови Кредитного договору, у зв`язку з чим у останнього за вказаним договором утворилась заборгованість у розмірі 20 328, 00 грн., з яких 6 000,00 грн. становить сума заборгованості за основною сумою боргу, 14 328,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

В подальшому, Позикодавцем/Первісним кредитором відступлено право вимоги за вказаним вище Договором позики, зокрема: 29.09.2022 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінанс» (ідентифікаційний код юридичної особи - 42827134) уклали Договір факторингу № 028-290922 від 29.09.2022 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №74238265 від 04.02.2022 р. (Договір факторингу №028-290922 від 29.09.2022 р. разом з додатками та витяг з Реєстру прав вимог № 29/09/22 від 29.09.2022 р. - додається ). 05.12.2025 р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи - 44280974) уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р. за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №74238265 від 04.02.2022 р. (Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р. разом з додатками та витяг з Реєстру прав вимог від 30.01.2026 р. - додається ).

Як зазначає позивач, за станом на день звернення до суду відповідач зобов`язання за Кредитним договором не виконав, що, в свою чергу, стало підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача в його користь 4500 грн. понесених ним витрат на правничу допомогу, а також сплачений позивачем судовий збір.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 07.04.2026 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням викликом сторін.

17.04.2026 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому що стосується питань суті спору, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, зокрема, та таке.

Як стверджує відповідач, позивач не надав докази видачі кредиту, при цьому наголосив, що відповідач в силу визначених процесуальних строків позбавлений можливості витребувати відповідні докази та неможливість поновлення таких строків. В свою чергу зауважив, що розрахунок заборгованості за кредитом без надання доказів отримання кредитних коштів відповідачем не можуть бути належними та допустимими доказами її наявності та розміру, а також укладення кредитного договору. Крім того, відповідач зауважив, що є військовослужбовцем, у зв`язку з чим на нього поширюються положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у п. 15 ст. 14 якого закріплено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Також зауважив, що в силу положень Закону України «Про споживче кредитування», а саме - п. 1, 2 ч. 1 ст. 1, ч. 5 ст. 8 вказаного Закону розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої вказаної статті, не може перевищувати 1 %. Також зауважив про неможливість нарахування на суму заборгованості штрафних санкцій, пені та комісії. Крім того, за твердженнями відповідача, вимога про нарахування та сплату відсотків є завищеною та не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам.

Крім того, за твердженнями відповідача, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту переходу права вимоги за договорами факторингу.

Також, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач констатує про заявлена позивачем у розмірі сума на правову допомогу не відповідає критеріям реальності, а також те, що відповідачем не надано доказів оплати послуг адвоката.

20.04.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій позивач, наполягаючи на задоволенні позовних вимог, зазначає, зокрема, таке.

Твердження Відповідача, стосовно ненадання позивачем доказів перерахування коштів на картковий рахунок Відповідача - не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи, оскільки в матеріалах справи містяться відповідні документи, які підтверджують перерахування коштів на картковий Відповідача. Посилання Відповідача стосовно відсутності доказів зарахування коштів на картковий рахунок Відповідача є безпідставні, оскільки саме боржник/Відповідач має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, і він мав/має можливість представити суду виписку з свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладених договорів. Щодо пільг військовослужбовцям та членам їх сімей зазначив, що Відповідачем не долучено до матеріалів цивільної справи доказів, які підтверджують проходження військової служби по мобілізації в період з 04.02.2022 по 26.05.2022 року (період нарахування процентів за договором позики №74238265) - не долучено, а отже на думку позивача доводи відповідача враховуючи документи надані на даному етапі - не заслуговують до уваги. Узагальнюючи умови укладеного Договору позики у сукупності з Правилами, які є невід`ємною частиною Договору, слід констатувати, що отримавши суму 8 000,00 грн. позики від ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», ОСОБА_1 допустив неналежне виконання Договору позики протягом 21 днів, тому проценти розраховано за базовою процентною ставкою 1.99%, замість 1,791% (програма лояльності) в порядку умов, визначених правилами. Також зазначив, що обмеження щодо розміру процентної ставки на рівні 1% було запроваджено законодавством лише з 2023 року, тоді як нарахування процентів у даному випадку здійснювалося у 2022 році. Відтак застосування зазначених обмежень до спірних правовідносин є безпідставним, оскільки вони не мають зворотної дії в часі.

Як зазначив позивач, Відповідач доказів на підтвердження або спростування позовних вимог позивача до відзиву долучив (виписку із карткового рахунку Відповідача в якій відображено отримання/неотримання кредитних коштів, відповіді банку про не належність зазначеної у договорі карти Відповідачу, контр розрахунок, тощо), а тому відзив ґрунтується на припущеннях та зводиться до незгоди з доказами Позивача та їх оцінки, тоді як оцінка доказів є виключною компетенцією суду.

Замість надання доказів/пояснень по суті справи, Відповідач надав набір правових висновків, які на думку позивача є помилковими, оскільки зміст цих правовідносин(права й обов`язки сторін спору) та спільні риси між спірними правовідносинами є відмінними та не тотожними із даною справою.

Також позивач вважає, що Позивачем у повному обсязі доведено витрати на правничу допомогу, адже до позовної заяви було додано належні та допустимі докази понесення таких витрат, зокрема договір про надання правничої допомоги, документи, що підтверджують обсяг та характер наданих послуг, а також платіжні документи, які свідчать про фактичну сплату відповідної грошової суми.

В судове засідання, призначене до розгляду на 03.06.2026, представник позивача не з`явився, при цьому подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився, про день та час розгляду справи за його участі повідомлявся належним чином. Про поважні причини своєї неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення судового розгляду, призначеного на 03.06.2026, до суду не подавав.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що справу може бути розглянуто. .

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд встановив таке.

Матеріалами справи підтверджено, що 04.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ідентифікаційний код юридичної особи - 39861924) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний код фізичної особи - НОМЕР_3) укладено Договір позики №74238265 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн. строк позики - 21 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день

Як убачається, Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису s50l5yB7yA, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - dwt1304@gmail.com), що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

За умовами Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним. Всі додатки до цього Договору підписані сторонами є невід`ємною частиною Договору.

Невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі, й на умовах повернення позики в кінці строку позики Товариства з обмеженою відповідальністю « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів»,(нова редакція) Затверджені Наказом №12/08/2021 від 12.08.2021 які розміщені на сайті Товариства. Приймаючи умови цього Договору, Клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Згідно із п. 6.5 Правил про надання грошових коштів у позику від 12.08.2021 у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування.

Таким чином, у договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями.

Отже, укладаючи договір позики, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним поза межами строку кредитування.

На виконання Договору позики Позикодавець передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 8 000, 00 грн. за посередництвом платіжної системи ТОВ «ФК Фінекспрес». Наведена обставина підтверджується електронною платіжною інструкцією № 9bdb77a9-ff5b-4014-8b90-73d7a051f222 від 04.02.2022, яка, у свою чергу, є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі (платіжна інструкція підписана електронно-цифровим підписом платіжної установи № c67294f1-2676-4a3a-a66f-64ab3eb0962c.

Згідно з листом № 30/01/26-29207 від 30.01.2026 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок Відповідача на підставі платіжної інструкції № 9bdb77a9-ff5b-4014-8b90- 73d7a051f222 (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов Договору позики № 74238265.

Як убачається з довідки № КД-000121642/ТНПП від 16.02.2026, ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа) підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією/ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення платіжної операції 04.02.2022 на суму 8 000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу 9bdb77a9-ff5b-4014-8b90-73d7a051f222.

З розрахунку заборгованості за Договором позики № 74238265 від 16.02.2026, наданого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», вбачається, що заборгованість у ОСОБА_1 перед Товариством станом на 29.09.2022 складає 13 556,08 грн., 8 000,00 грн. з яких становить заборгованість за тілом кредиту та 5 556, 06 грн. - за відсотками. Проценти нараховувались по 25.05.2022.

З розрахунку заборгованості за Договором позики № 74238265 від 04.02.2022, наданого ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», вбачається, що за період з 29.09.2022 по 10.02.2026 заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством не погашена та складає 13 556,08 грн.

29.09.2022 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (Фактор) та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Клієнт) укладено договір факторингу № 028-290922, відповідно до якого клієнт ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов`язується відступити фактору ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимог № Реєстр прав вимог № 29/09/22, що відступаються Клієнтом Факторові відповідно до Договору факторингу № 028-290922, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 74238265 в загальному розмірі 13 556,08 грн., з яких: 8 000, 00 грн. складає заборгованість за кредитом, 5 556,08 грн. заборгованість за відсотками. За отримані права вимоги за договором факторингу ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» сплатило ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» грошові кошти, що підтверджується платіжними інструкціями, доданими до позовної заяви..

05.12.2025 ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи 44280974) уклали Договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №77712588 від 26.09.2021, що підтверджується Договором факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 разом з додатками та витяг з Реєстру прав вимог від 05.12.2025.

Так, згідно п.2.1.3. перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді - є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/Позивача вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог №30/01/26 від 30.01.2026 Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах, передбачених Договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025, в тому числі до Відповідача за Кредитним договором № 74238265 в сумі 13 556,08 грн., з яких 8 000,00 грн. складає сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 556,08 грн. сума заборгованості за відсотками. За отримані права вимоги за договором факторингу, ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» сплатило ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» грошові кошти, що підтверджується платіжними інструкціями, доданими до позовної заяви.

Посилаючись на те, що у відповідача перед первісним кредитором за станом на день звернення до суду з вказаним позовом заборгованість за Кредитним договором не погашена, а також те, що позивач набув право вимоги за таким Кредитним договором, позивач звернувся в суд з вказаним позовом.

Вирішуючи порушене перед судом питання, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва;виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15 вбачається, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України). Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін,спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

Судом на підставі належних та достовірних доказів встановлено, що між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики, за умовами якого останньому на умовах строковості та платності видано кредит у сумі 8 000 грн. шляхом перерахування таких коштів на кредитну картку, належну відповідачу.

Факт належності вказаної картки відповідачу з боку останнього не оспорюється.

Доводи відповідача щодо відсутності в матеріалах справи належних доказів отримання ним кредитних коштів суд відхиляє як безпідставні, оскільки вони спростовуються наявними у справі доказами. Крім того, суд враховує, що відповідач не скористався можливістю надати виписку з власного карткового рахунку для підтвердження своїх заперечень, хоча мав реальну можливість це зробити.

Відтак ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання за договором виконало, надавши відповідачу кредит у розмірі та на умовах, встановлених Договором. Натомість відповідач, всупереч умовам договору, свої зобов`язання належним чином не виконав, кредит не повернув, проценти за користування коштами не сплатив.

Розрахунок заборгованості проведений з урахуванням погоджених сторонами умов.

Оцінюючи доводи відповідача щодо неправомірності нарахування процентів з огляду на положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд зазначає, що, посилаючись на необхідність застосування до спірних правовідносин вказаних норм законодавства, відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження свого статусу військовослужбовця.

Крім того, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували проходження відповідачем військової служби за мобілізацією у період з 04.02.2022 по 26.05.2022, за який позивачем здійснено нарахування процентів за договором позики № 74238265. Відповідні докази відповідачем суду також не подані.

Щодо нарахованих за кредитним договором процентів та заперечень відповідача стосовно порядку їх нарахування з посиланням на пункти 1, 2 частини першої статті 1 та частину п`яту статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», суд зазначає таке.

З аналізу наведених норм права вбачається, що законодавче обмеження розміру процентної ставки на рівні 1 відсотка на день було запроваджено з 2023 року. Водночас, як убачається з матеріалів справи, нарахування процентів за спірним кредитним договором здійснювалося у 2022 році, тобто до набрання чинності відповідними законодавчими змінами.

За таких обставин суд констатує, що підстав для застосування зазначених обмежень до спірних правовідносин немає.

Стосовно тверджень позивача про незаконність нарахування на суму заборгованості штрафних санкцій, пені та комісії суд зауважує, що з аналізу розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачу штрафні санкції, пеня та комісія за видачу кредиту не нараховувались.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд констатує, що належними та допустимими доказами у справі підтверджено факт переходу права вимоги до боржника від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та від ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП».

Твердження відповідача про недоведеність факту переходу вимог за Кредитним договором повністю спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов Кредитного договору, укладеного між первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 .

Суд вважає, що позивачем обґрунтовано розраховано суму заборгованості за кредитним договором.

При укладенні вищезазначеного Договору, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, саме на таких умовах, шляхом підписання його за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором, а отже, необхідність їх задоволення.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, суд всебічно та повно з`ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час ухвалення судового рішення суд, відповідно до п. 6 ч. 1ст. 264 ЦПК України, вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Позивач при зверненні до суду поніс витрати на правничу допомогу у сумі 8 000 грн., які просить стягнути з відповідача.

На підтвердження витрат на правничу допомогу, понесених в суді, позивач надав копію договору про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, укладеного між адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», довіреність та свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю, Витяг з Акту №8-ДІЛ від 08.01.2026 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, згідно з яким загальна вартість за послуги з надання правової допомоги наданої адвокатом складає 130 500 грн., зокрема, складання та подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 сума складає 4 500 грн., Акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги; платіжну інструкцію № 579942739.1 від 05.03.2026 на суму 193500.00, де в графі «призначення платежу» зазначено: Оплата за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 р. згідно з Актом приймання-передачі наданої правничої допомоги №8-ДІЛ від 16.02.2026 р. без ПДВ.

Вирішуючи питання щодо задоволення позову в цій частині позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові від 28.09.2023 у справі №686/31892/19 Верховний Суд зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судом відзначається, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 4500 грн. є не обґрунтованим та завищеним.

Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Зокрема, відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020 по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

В силу положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2662, 40 грн. (коефіцієнт 0.8), що підтверджено платіжною інструкцією, доданою до позовної заяви. Відтак з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вказаній сумі.

Керуючись ст. ст. 207, 509, 526, 549, 551, 625, 626-629, 633-634, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 81, 89, 141, 263 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку - 300528) суму заборгованості за Договором позики №74238265 в розмірі 13 556 (тринадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят шість) гривень 08 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» сплачений позивачем судовий збір у сумі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» , код ЄДРПОУ 44280974, адреса: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд.31/33, офіс 40/3.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1

Повний текст рішення суду складено 03.06.2026

Головуюча Ротмістренко О.В.