Рішення № 137122905, 03.06.2026, Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/1264/25

Номер провадження 2/722/46/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Сокиряни

Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Припхан І.І.,

секретаря Козак А.В.,

представника відповідачки Чернової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 07.10.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4037620 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 3000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 350 днів: з 07.10.2023 року по 21.09.2024 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 3000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».

Відповідно до реквізитів Договору № 4037620 від 07.10.2023 року, укладеного між сторонами, Відповідач підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «P565».

За інформацією в листі ТОВ "ПЕЙТЕК УКРАЇНА", відповідно до зазначеного договору про переказ коштів року було успішно перераховано грошові кошти у сумі 3000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 , яку під час укладання Договору було особисто зазначено відповідачем.

З огляду на викладене вище, кредитні кошти Відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку НОМЕР_1 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства.

Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору. Пунктом 1.4.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 1,4 % в день та застосовується на наступних умовах. Якщо Клієнт до встановленого строку, зазначеного в п. 1.4.2. Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Клієнт розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. Відповідно до п. 4.1. Договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору.

За Договором № 4037620 від 07.10.2023 року у період з 07.10.2023 року по 24.05.2024 року включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 13860 грн. У зазначений період Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,00 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у сумі 0,00 грн.

Станом на 24.05.2024 року загальна сума заборгованості Відповідача за Договором № 4037620 від 07.10.2023 року склала: тіло кредиту 3000 грн., заборгованість за процентами 13860 грн., загальною сумою 16860 грн.

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором, 24.05.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 24/05/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до Відповідача. До ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу від 24.05.2024 року №24/05/2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4037620 від 07.10.2023 року загальна сума заборгованості склала 16860 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 3000 грн., заборгованості за процентами 13860 грн.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 4037620 строк кредиту 350 днів: з 07.10.2023 року по 21.09.2024 року. Станом на дату укладання Договору факторингу від 24.05.2024 року №24/05/2024, строк дії Договору № 4037620 від 07.10.2023 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 25.05.2024 року по 21.09.2024 року (120 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 7200 грн. (3000 грн * 2% = 60 грн*120 календарних дні = 7200 грн.).

Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 4037620 від 07.10.2023 року загальною сумою 24060 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 3000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 13860 грн, нараховані Позивачем проценти за 120 календарних днів - 7200 грн.

Крім того, 18.09.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 7082664 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом №205-ОД від 10.02.2022 року та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно умов Кредитного договору. Сума кредиту (загальний розмір) складає 3300 грн (п. 1.3. Кредитного договору); Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (12.09.2024) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 3300 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1

Укладаючи Кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: 1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. 1.5.2. Знижена процентна ставка 1,493 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 18.10.2023 р. або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

18.10.2023 Відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту.

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 27 травня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором

Отже, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі. Заборгованість за Кредитним договором Відповідача склала: сума кредиту 3300 грн, сума процентів за користування кредитом 6041,64 грн, всього 9341,64 грн.

Позивачем нараховано проценти за 109 календарних днів (27.05.2024 - 12.09.2024) в межах строку договору відповідно до наступного: 3300 грн * 1,99% = 65,67 грн*109 календарних днів = 7158,03 грн.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 7082664 від 18.09.2023 року загальною сумою 16499,67 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 3300 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 6041,64 грн., нараховані Позивачем проценти за 109 календарних днів - 7158,03 грн.

Враховуючи наведене, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором № 4037620 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.10.2023 року у розмірі 24060 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 3000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 13860 грн, нараховані Позивачем проценти за 120 календарних днів - 7200 грн.; за договором № 7082664 про надання споживчого кредиту 18.09.2023 року у розмірі 16499,67 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 3300 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 6041,64 грн., нараховані Позивачем проценти за 109 календарних днів - 7158,03 грн. та судові витрати.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2025 року дана позовна заява передана до провадження судді Ратушенка О.М.

Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18.06.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

15.07.2025 року представником відповідача адвокатом Іваницьким А.М. подано відзив на позовну заяву за змістом якої у задоволені позову просив відмовити, мотивуючи тим, що за договорами в матеріалах справи відсутні належні докази виконання Позивачем свого зобов`язання, тобто фактичного надання кредиту Відповідачу. У Позивача відсутні права для нарахування відсотків за Кредитним договором після укладення договорів факторингу. Окрім того, за договором №4037620 позивач встановив денну процентну ставку у розмірі 2,0 % від суми кредиту, на весь період. Відповідач звертає увагу суду на положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», яка встановлює максимальний розмір денної відсоткової ставки не може перевищувати 1%. Згідно з пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», положення частини 5 статті 8 цього Закону щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки, вводиться в дію поетапно, а саме протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22.11.2023 року, який набрав чинності 24.12.2023 року. Таким чином, протягом перших 120 днів з дня набрання чинності зазначеним Законом, тобто до 22.04.2024 року включно, максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2,5%. Протягом наступних 120 днів, тобто з 23.04.2024 року до 20.08.2024 року включно, максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1,5%. Після спливу 240 днів з дня набрання чинності Законом, тобто з 21.08.2024 року, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%. Відповідач не погоджується з вказаною сумою витрат на правову допомогу, оскільки вказана сума є неспівмірною із складністю справи та наданими послугами, адже вказана позовна заява є типовою та використовується у багатьох інших судових справах Позивача щодо стягнення заборгованості з чималої кількості позичальників. Також просив стягнути на користь ОСОБА_2 , понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.

18.07.2025 року представником позивача адвокатом Столітнім М.М. подано відповідь на відзив за змістом якого просив позов задовольнити у повному обсязі, Кредитні кошти Відповідачу перераховувалися за допомогою платіжних провайдерів, що мають відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку НОМЕР_1 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства та підтверджуються належними доказами. Нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Кредитного договору.

21.07.2025 року представником відповідача адвокатом Іваницьким А.М. подано заперечення на відповідь на відзив у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог до відповідача, оскільки позивач не надав доказів переходу права грошової вимоги за Кредитними договором від ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Лінеура Україна» на користь ТОВ «Фінтраст Україна», у зв`язку з чим Позивач недовів належність ТОВ «Фінтраст Капітал» права вимоги до Відповідача за Кредитними договорами. Надані Позивачем довідки щодо підтвердження переказу коштів за договорами за своєю правовою природою та змістом, не відповідають критеріям первинного документа у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Вказані довідки не фіксують факту здійснення господарської операції з видачі кредитних коштів безпосередньо, а отже, не можуть слугувати належними та допустимими доказами фактичного надання кредиту Відповідачу. Позивач не надав належно оформлених доказів для підтвердження факту відступлення йому права вимоги, а тому у Позивача відсутні законні підстави нараховувати відсотки за користування кредитом. Тому, позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми заборгованості процентів, які були нараховані Позивачем, у розмірі 7 158,03 грн. та 7200,00 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Розпорядженням керівника апарату Сокирянського районного суду Чернівецької області Хорошенюка О.І. № 62/2026 від 25 лютого 2026 року «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи», зобов`язано призначити повторний автоматизований розподіл між суддями судової справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2026 року, вказану цивільну справу передано для розгляду судді Сокирянського районного суду Припхан І.І.

Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 27.02.2026 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, просив позов задовольнити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засідані просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а також зменшити заявлені позивачем витрати на правову допомогу, оскільки розгляд даної справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження, як малозначної справи, виходячи з критерію реальності, розумності та не співмірності витрат зі складністю справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого позивач звернувся з позовом про відновлення його прав шляхом стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 14.07.2025 року, 14.07.2025 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у Цифровому офісі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про що зроблено відповідний актовий запис № 7478, прізвище після реєстрації шлюбу дружині присвоєно « ОСОБА_4 ».

Судом встановлено, що 07.10.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № №4037620 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Відповідно до п.1.1 Договору укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний додаток «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІТС Товариства.

Згідно п.1.2.Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 3 000,00 гривень.

Відповідно до п.1.3.Договору строк кредиту: 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Як вбачається з п.1.4. Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: 1.4.1. Стандартна процента ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. 1.4.2. Знижена процентна ставка становить 1,40% в день та застосовується на таких умовах. Якщо Клієнт до 31.10.2023 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

З п.1.5. Договору вбачається, що орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.5.1. за стандартною ставкою за весь строк кредиту 40 262,89% річних. 1.5.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 24 860,18% річних. 1.6. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.6.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 24 000,00 грн. 1.6.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 23 550,00 грн.

З п.1.13.Договору вбачається, що перед укладенням цього Договору Товариством була здійснена електронна ідентифікація Клієнта для входу в Особистий кабінет, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та з метою надання фінансових послуг Клієнту Товариством залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги було використано один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації Клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення фінансового моніторингу: - отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; - отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння РНОКПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої КЕП власника ідентифікаційного документа; - отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, oдноразового ідентифікатора (otp-пароля), надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням КЕП уповноваженим працівником Товариства та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото; - використання інструменту покладання шляхом отримання інформації від третьої особи суб`єкта первинного фінансового моніторингу про ідентифікацію, верифікацію клієнтів.

Відповідно до п.2.1.Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_3 .

Згідно п. 4.1. Договору сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору.

П. 9.3. Договору передбачено, що він вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами з урахуванням особливості його підписання відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та нормативних актів Національного банку України. Договір укладений строком на 365 днів, але у будь-якому випадку Договір припиняється не раніше дати повного повернення/сплати Клієнтом суми кредиту, процентів за користування кредитом та неустойки, у разі наявності штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання, або в дату дострокового повного повернення/сплати Клієнтом суми кредиту, процентів за користування кредитом.

Із розділу 10 Договору вбачається, що відповідачем надано реквізити належного Клієнту платіжного засобу/ поточного рахунку для перерахування коштів Клієнту за даним Договором: НОМЕР_1 , та даний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором P565, 07.10.2023 08:59:46.

Додатком №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4037620 від 07.10.2023 року позивачем долучено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта та реальної процентної ставки, з якої вбачається, що сторонами погоджено вартість кредиту 3000,00 грн., терміном з 07.10.2023 року по 20.09.2024 року із сплатою процентів в розмірі 21000,00 грн. Загальна вартість кредиту становить 24000,00 грн.

Також, 07.10.2023 року ОСОБА_1 підписано одноразовим ідентифікатором P565 паспорт споживчого кредиту в якому сторони погодили умови кредитування.

TOB «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 3000,00 грн, шляхом зарахування 07.10.2023 о 09:01:05 год кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_4 . Зазначене підтверджується довідкою від 31.05.2024 Вих. № 20240531-1661, виданою ТзОВ «Пейтек», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків відповідно до Договору про організацію переказу грошових коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_5 від 03.01.2024 року, укладеного з ТОВ «Лінеура Україна».

Також, на виконання ухвали суду АТ КБ «Приват Банк» надано відповідь №20.1.0.0.0/7-260330/77125-БТ від 03.04.2026 року згідно якої на ім`я ОСОБА_5 в банку емітовано карту № НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ). По рахунку (ах) НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ) було зарахування коштів на суму 3000 UAH за період 07.10.2023-07.10.2023 р.: - від 07.10.2023 р., призначення: Зарахування переказу.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» за кредитним договором №4037620 від 07.10.2023 року за період з 07.10.2023 року по 24.05.2024 року станом на 24.05.2024 заборгованість складає 16860 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 3000 грн., заборгованості за процентами 13860 грн.

24.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором, укладено договір факторингу №24/05/2024, згідно з умовами якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до п. 1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно з додатком №2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п.3.3 цього договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Ціна продажу за договором становить 1709315,92 грн.

Акт прийому-передачі інформації згідно Реєстру боржників в електронному виді за Договором факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024 року був підписаний 24.05.2024 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 24.05.2024 року до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» перейшло право вимоги за кредитним договором № 4037620, сума заборгованості за основною сумою боргу 3000 грн, сума заборгованості за відсотками 13860 грн, , сума заборгованості разом 16860 грн.

Платіжні інструкції №412 від 30.05.2024 року на суму 243000,00 грн., №417 від 31.05.2024 року на суму 300000,00 грн., №418 від 31.05.2024 року на суму 300000,00 грн., №419 від 31.05.2024 року на суму 166315,92 грн., №410 від 30.05.2024 року на суму 350000,00 грн., №411 від 30.05.2024 року на суму 350000,00 грн., підтверджує сплату ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на користь ТОВ «Лінеура Україна» грошових коштів у сумі 1709315,92 грн за договором факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024 року.

Відповідно до рішення єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25 листопада 2024 року вирішено змінити найменування товариства на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за кредитним договором №4037620 від 07.10.2023 року нараховано проценти за користування кредитом за період з 25.05.2024 року по 21.09.2024 року у загальній сумі 7200 грн.

Загальна заборгованість перед Позивачем за Договором № 4037620 від 07.10.2023 року становить 24060 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 3000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 13860 грн, нараховані Позивачем проценти за 120 календарних днів - 7200 грн.

Також, 18.09.2023 року та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 7082664 про надання споживчого кредиту, та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «C9639» 18.09.2023 о 21:41:34.

Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 3 300 гривень (п.1.3. Кредитного договору). Строк кредиту 360 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживача виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. (п.1.4 Кредитного договору).

Пунктом 1.5 договору визначено тип процентної ставки - фіксована.

Пунктом 1.5.1 договору передбачено стандартну проценту ставку в розмірі 1,99 % в день, яка застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4. цього договору.

Згідно п.1.5.2. договору знижена процентна ставка 1,493 % в день та застосовується відповідно до умов вказаних в даному Договорі.

Відповідно до п.2.1. кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_8 .

Перед підписанням Договору відповідач ознайомилася із Паспортом споживчого кредиту, в якому зазначені всі істотній умови надання кредиту та користування кредитними коштами, в тому числі строк на який надається кредит, проценти за користування коштами, порядок повернення кредиту та наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит. Паспорт з боку Позичальника підписаний за допомогою електронного одноразового ідентифікатора: C9639 18.09.2023 о 21:41:34.

Згідно п.1 додаткової угоди від 18.09.2023 року до договору № 7082664 про надання споживчого кредиту від 18.09.2023 року Сторони дійшли згоди викласти перший абзац п.2.1 Договору в редакції наступного змісту: Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Додаткову угоду від 18.09.2023 року підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором C4907 18.09.2023 о 21:56:48.

Факт перерахування відповідачці кредиту підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 29 травня 2024 року № 7/4984 про здійснення успішного переказу 18.09.2024 року о 21:57 годині на суму 3300 гривень на катку відповідачки № НОМЕР_1 , номер транзакції НОМЕР_9 , а також листом АТ КБ «ПриватБанк» від 20.05.2026 року № 20.1.0.0.0/7-260428/113376-БТ, відповідно до якого, на ім`я ОСОБА_1 в Банку емітовано картку № НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ), на яку 18.09.2023 року здійснено переказ коштів в сумі 3300 гривень.

Відповідно до картки обліку Договору (розрахунок заборгованості), наданому ТОВ «Авентус Україна» за договором № 7082664 від 18.09.2023 по позичальнику ОСОБА_1 , за останньою станом на 26.05.2024 обліковується заборгованість на загальну суму 9341,64 грн, в тому числі: 3300,00 грн основний борг та 6041,64 грн проценти, розраховані за стандартною ставкою. Заборгованість розрахована за період з 18.09.2023 року по 26.05.2024 року.

27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна»» укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило) ТОВ «ФК «Фінтраст Україна»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна»» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Згідно з п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 та є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

В день, коли здійснюється Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників, Клієнт зобов`язаний передати Фактору інформацію згідно з Реєстром Боржників в електронному виді за формою, наведеною в Додатку №5 до цього Договору, на підставі Акту прийому-передачі інформації згідно з Реєстром Боржників в електронному виді (Додаток № 6).

Судом встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна»» відповідно до наведеного вище підписали: Додаток №1 до Договору Факторингу № 27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року Реєстр боржників; Додаток № 2 до Договору Факторингу № 27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року Акт прийому-передачі Реєстру Боржників; Додаток № 4 до Договору Факторингу № 27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року Акт прийому-передачі Документації; Додаток № 5 до Договору Факторингу № 27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року Форма надання інформації згідно з Реєстром Боржників в електронному вигляді; Додаток № 6 до Договору Факторингу № 27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року Акт прийому-передачі інформації згідно з Реєстром Боржників в електронному вигляді.

Згідно з Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , за кредитним договором № 7082664 в сумі 9341,64 грн., з яких: 3300,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 6041,64 грн. сума заборгованості за відсотками.

Позивачем нараховано проценти за 109 календарних днів (27.05.2024 - 12.09.2024) в межах строку договору відповідно до наступного: 3300 грн * 1,99% = 65,67 грн*109 календарних днів = 7158,03 грн.

Загальна заборгованість перед Позивачем за Договором № 7082664 від 18.09.2023 року становить 16499,67 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 3300 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 6041,64 грн., нараховані Позивачем проценти за 109 календарних днів - 7158,03 грн.

За правилами ч. 1ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до положень статей 5,15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Зі змісту статей 11,12 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід`ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.

Відповідно до частини третьої статті 11Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11Закону України «Про електронну комерцію»).

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так, кредитні договори № 4037620 від 07.10.2023 року та № 7082664 від 18.09.2023 року між первісними кредиторами та ОСОБА_1 укладені за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи та які були підписані Відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронних підписів одноразовими ідентифікаторами «P565» та «C9639».

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Щодо виконання кредитодавцем обов`язку щодо переказу (надання) кредитних коштів, слід зазначити наступне.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 752/17604/15-ц (провадження № 61-14780св23).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (див. постанову Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 675-VIII розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Згідно з частиною 3 статті 13 Закону № 675-VIII продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року (справа № 372/223/17, провадження № 61-10667св18) міститься правовий висновок, згідно з яким факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.

Відповідач, заперечуючи щодо наявності правових підстав для задоволення позову, заперечує факт надання грошових коштів за даними договорами та посилається, зокрема, на те що позивачем не доведено факт перерахунку кредитних коштів останній.

Разом з тим, матеріалами справи такі доводи спростовуються, так як, відповідно 07.10.2023 року ТОВ «Лінеура Україна» та 18.09.2023 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитними договорами №4037620 та № 7082664 виконало та надало їй кредит в сумі 3000,00 грн. та 3300,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_6 .

Факт перерахування кредитних коштів підтверджено довідкою від 31.05.2024 Вих. № 20240531-1661, виданою ТзОВ «Пейтек», листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 29 травня 2024 року № 7/4984.

Обставина зарахування кредитних коштів на картковий рахунок № НОМЕР_6 , а також про належність платіжної картки саме ОСОБА_1 , підтверджується листами АТ КБ « Приват Банк» від 03.04.2026 року та 20.05.2026 року.

Виходячи з наведеного, позивачем надано належні та допустимі докази про отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 3000,00 грн. та 3300,00 грн.

За встановленої судом обставини перерахування на банківську картку відповідача 07.10.2023 року та 18.09.2023 року коштів на суму 3000,00 грн. та 3300,00 грн., та водночас заперечення факту надання їй кредитних коштів є суперечливими.

У такий спосіб відповідач намагається уникнути належного виконання зобов`язання.

Щодо підстав набуття позивачем права вимоги відповідно до умов договору факторингу, суд враховує, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частин першої-третьої статті 1082 ЦК України зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За обставин цієї справи 24.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором, укладено договір факторингу №24/05/2024, згідно з умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу від 24.05.2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №4037620 від 07.10.2023 року.

27.05.2024 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором, укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, згідно з умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу від 27.05.2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 7082664 від 18.09.2023 року.

Відповідно до рішення єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25 листопада 2024 року вирішено змінити найменування товариства на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Суд враховує, що договори факторингу не визнані недійсним у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена статтею 204 ЦК України, не спростована.

Встановивши, що надані позивачем докази підтверджують дійсне волевиявлення сторін на реальне настання правових наслідків, а саме на передачу прав вимоги за кредитними договорами №4037620 від 07.10.2023 року, № 7082664 від 18.09.2023 року, а також врахувавши відсутність доказів, які підтверджують недійсність договору факторингу та з огляду на невстановлення обставин, які зумовлюють нікчемність цих договорів, суд приходить до висновку про те, що ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» доведено належними та допустимими доказами факт переходу до нього права вимоги до боржника (позичальника) ОСОБА_1 .

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17 серпня 2023 року у справі № 2-634/2011.

Представник відповідача зазначає, що позивачем неправомірно нараховані відсотки за користування кредитними коштами після відступлення прав вимоги, однак суд з даним не погоджується.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену у договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15 (провадження № 61-18379св21).

З урахуванням викладеного, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», як новий кредитор, що набув всіх прав та обов`язків у зобов`язанні на підставі договорів факторингу від 24.05.2024 року та 27.05.2024 року, укладених з ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Авентус Україна», мало право нараховувати передбачені договорами проценти за користування кредитами, а після закінчення строку кредитування - вимагати сплати сум, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.

Суд погоджується із доводами представника позивача в тому, що нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснювалося ним в межах строку користування кредитами з урахуванням вимог чинного законодавства та на підставі умов кредитних договорів.

Варто зазначити, що внаслідок зміни кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад в частині кредитора.

Натомість зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається до закінчення строку кредитування, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин, в тому числі нового кредитора щодо отримання процентів за правомірне користування позичальником грошовими коштами на підставі статті 1048 ЦК України.

Позивач у цій справі є сингулярним правонаступником первісного кредитора за укладеним кредитним договором, відповідно, установлені судом правовідносини продовжували існувати з попереднім змістом, а відбулася виключно заміна сторони кредитора в існуючому зобов`язанні з попереднім змістом та усіма істотними умовами.

З огляду на вищевикладене, наявні підстави для стягнення із відповідача процентів за користування кредитами, нарахованих позивачем після укладання договорів факторингу.

Щодо посилання представника відповідача на положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», яка встановлює максимальний розмір денної відсоткової ставки не може перевищувати 1%, суд зазначає наступне.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 року - денна ставка не більше 1,5%, з 20.08.2024 року- денна ставка не більше 1%.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

У даному ж випадку кредитні договори укладено 07.10.2023 року та 18.09.2023 року, тобто до набрання чинності вказаною вище редакцією ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» 24.12.2023, отже, нарахування за відсотками по кредиту у даній справі здійснено у межах чинного на час його проведення законодавства, при цьому дані договори не пролонговувались після набрання чинності вище зазначеним Законом.

Відтак, оскільки умови кредитних договорів №4037620 від 07.10.2023 року, № 7082664 від 18.09.2023 року відповідачем не виконано, право грошової вимоги за ними на підставі договорів факторингу № 24/05/2025 від 24.05.2024 року та №27.05/24-Ф від 27.05.2024 року перейшло до позивача, суд приходить до висновку, що позов ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов`язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2422,40 грн.

Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено повністю, а відтак з позивача на користь відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір, що становить 2422,40 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу, які представник позивача просив стягнути з відповідача у розмірі 15000,00 грн., то суд враховує, що ч.1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з положеннями частин 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України, визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18, від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц, від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу суду надано: заявку №8667 на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 року; Договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 року, Акт №8667 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг згідно Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 року).

Предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача у загальному розмірі 40559,67 грн.

Враховуючи наведені обставини, предмет спору, складність справи, виходячи із засад реальності та співмірності, колегія апеляційного суду вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 000 грн витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу суду надано: заявку №14265 на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 року; Договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 року, Акт №14265 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг згідно Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 року).

Враховуючи те, що розгляд даної справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження, як малозначної справи, матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час, виходячи з критерію реальності та розумності, а також наявність клопотання відповідача щодо не співмірності витрат, суд вважає, що з відповідача слід стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись 526, 610, 611, 625, 626, 1048,1049 ЦК України, ст.12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», адреса місце знаходження: м.Київ, вул.Загородня, 15 офіс 118/28, код ЄДРПОУ 44559822 заборгованість:

-за Договором № №4037620 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.10.2023 року у розмірі 24060 (двадцять чотири тисячі шістдесят) грн. 00 коп., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 3000 грн. 00 коп., нарахованих процентів первісним кредитором - 13860 грн. 00 коп., нараховані Позивачем проценти за 120 календарних днів - 7200 грн. 00 коп.;

-за Договором № 7082664 про надання споживчого кредиту від 18.09.2023 року у розмірі 16499 (шістнадцять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) грн. 67 коп., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 3300 грн. 00 коп., нарахованих процентів первісним кредитором - 6041 грн. 64 коп., нараховані Позивачем проценти за 109 календарних днів 7158 грн. 03 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», адреса місце знаходження: м.Київ, вул.Загородня, 15 офіс 118/28, код ЄДРПОУ 44559822 судовий збір у розмірі 2442 (дві тисячі чотириста сорок дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.І. Припхан

Повний текст судового рішення складено 04.06.2026 року.