Рішення № 137122845, 26.05.2026, Новоселицький районний суд Чернівецької області

26.05.2026

Справа № 726/2652/25

Провадження № 2/720/310/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

з участю секретаря Княгницької Ю.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Укр Кредит Фінанс»» про стягнення надмірно сплачених відсотків за кредитними договорами, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2026 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення надмірно сплачених відсотків, посилаючись на те, що в електронній формі між нею та відповідачем в період з 13 червня 2024 року по 04 серпня 2025 року було укладено 8 кредитних договорів на умовах зазначених в кредитних договорах. За вищевказаними кредитними договорами вона здійснила повний розрахунок заборгованості, відповідно до якого заборгованість за відсотками становить 48737 гривень 10 копійок. В той же час, вона є дружиною військовослужбовця Збройних Силах України та до вказаних правовідносин слід застосувати положення, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до яких відповідач не має нараховувати проценти за користування кредитами, а тому має повернути сплачені нею відсотки на загальну суму 48737 гривень 10 копійок. Вона неодноразово зверталась із письмовим заявами до відповідача про перерахунок заборгованості та повернення надмірно сплачених процентів, однак відповідач відмовив з підстав недоведеності. Оскільки, відповідач у добровільному порядку відмовляє у здійсненні перерахунку та поверненні коштів, просила стягнути з нього в примусовому порядку 48737 гривень 10 копійок надмірно сплачених відсотків та судові витрати по справі.

Відповідач направив на адресу суду відзив, в якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що в позивачки відсутні правові підстави для надання пільг передбачених у Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки нею не доведено факт проходження її чоловіком військової служби на теперішній момент. Крім цього, її чоловік не був мобілізований, а проходив службу за контрактом.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

За змістом ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З метою всебічного, повного, об`єктивного, безпосереднього дослідження доказів та з`ясування всіх обставин справи, суд з власної ініціативи викликав сторони в судове засідання.

В судове засідання позивач не з`явився, однак надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити та справу розглянути у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак просив відмовити в позові з підстав викладених у відзиві.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 жовтня 2018 року між позивачкою та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано 07 жовтня 2018 року Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області. Шлюб на теперішній час не розірвано.

Відповідно до посвідчення серії № НОМЕР_1 від 02 травня 2019 чоловік позивачки ОСОБА_2 отримав статус учасника бойових дій (УБД), яке є безтерміновим та дійсним на всій території України.

Окрім того, відповідно до Довідки наданої військовою частиною № НОМЕР_2 № 2377/486/110/лс, яка видана за Формою № 5, старший солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за контрактом з 20 жовтня 2013 року по теперішній час (тобто по дату видачі вказаної довідки) та дати укладення договорів.

В свою чергу в електронній формі між позивачкою та відповідачем було укладено 8 кредитних договорів, а саме № 1407-9966 від 13 червня 2024 року; № 1432-9761 від 10 серпня 2024 року; № 1470-5615 від 11 листопада 2024 року; № 1518-3021 від 26 лютого 2025 року; № 1532-7144 від 29 березня 2025 року; № 1551-2613 від 09 травня 2025 року; № 1579-0946 від 22 липня 2025 року та № 1584-5966 від 04 серпня 2025 року на умовах, строках передбачених договорами.

За вищевказаними кредитними договорами позивачка здійснила повний розрахунок заборгованості, в тому числі сплатила процентів за користування кредитами на загальну суму 46494 гривень.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Позивачка заперечує проти стягнення з неї відсотків за вказаними кредитними договорами, з огляду на те, що її чоловік має статус військовослужбовця та положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» «Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.»

Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року по теперішній час.

Статтею 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Аналіз ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону №1357-IX від 30 березня 2021 року, який набрав чинності 23 квітня 2021 року, свідчить про те, що пільги мають: - військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову; - військовослужбовці під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, вирішено, зокрема оголосити та провести загальну мобілізацію.

Відповідно правової позиції Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у п. 74 його постанови від 04.09.2024 р. у справі № 426/4264/19: "У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Відомостей щодо виключення ОСОБА_2 зі списків військової частини у військовому квитку серії НОМЕР_3 відсутні.

Таким чином, на позивачку як дружину військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, поширюються пільги передбачені частиною 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час його призову.

У зв`язку із тим, що позивачка сплатила відповідачу проценти за користування коштами за кредитними договорами № 1407-9966 від 13 червня 2024 року; № 1432-9761 від 10 серпня 2024 року; № 1470-5615 від 11 листопада 2024 року; № 1518-3021 від 26 лютого 2025 року; № 1532-7144 від 29 березня 2025 року; № 1551-2613 від 09 травня 2025 року; № 1579-0946 від 22 липня 2025 року та № 1584-5966 від 04 серпня 2025 року, на загальну суму 46494 гривень, вказані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, у зв`язку із чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Слід зазначити, що сума надмірно сплачених процентів становить 46494 гривень, що відрізняється від суми ціни позову в розмірі 48737 гривень 10 копійок, яка підраховано позивачкою невірно. Тим самим, позов підлягає частковому задоволенню за мінусом різниці між вказаними сумами.

Крім цього, відповідно до п. 1 ч ст. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір пропорційно до задоволеної суми позову, що становить 1150 гривень 60 копійок.

На підставі ст.ст. 526, 598, 599, 610, 611, 612, 614 1049, 1054 ЦК України, ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 суму надмірно сплачених відсотків в розмірі 46494 (сорок шість тисяч чотириста дев`яносто чотири) гривень за кредитними договорами № 1407-9966 від 13 червня 2024 року; № 1432-9761 від 10 серпня 2024 року; № 1470-5615 від 11 листопада 2024 року; № 1518-3021 від 26 лютого 2025 року; № 1532-7144 від 29 березня 2025 року; № 1551-2613 від 09 травня 2025 року; № 1579-0946 від 22 липня 2025 року та № 1584-5966 від 04 серпня 2025 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору в розмірі 1150 гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ляху Г.О.