Рішення № 13712206, 02.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.02.11 р. Справа № 9/227

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Бахрамовій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сончік”, м.Бердичів, Житомирська область

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 2012грн.35коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився.

З 02.02.2011р. о 14год.00хв. по 02.02.2011р. о 16год.40хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Сончік”, м.Бердичів, Житомирська область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 2012грн.35коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на видаткові накладні №1655 від 27.12.2007р., №1701 від 10.07.2008р., прибуткову накладну (повернення) б/н від 01.04.2010р., банківські виписки за 07.07.2008р.13.07.2008р., за 14.07.2008р.20.07.2008р., за 26.04.2010р., претензію №1 від 18.11.2010р., картку рахунку за період 01.10.2006р. по 31.05.2008р.

Відповідач, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, у судові засідання не зявився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №7874893 Фізична особа підприємець ОСОБА_2, м.Донецьк станом на 21.12.2010р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрована як фізична особа -підприємець.

02.02.2011р. позивач через канцелярію суду надав письмові пояснення вих.№27 від 28.01.2011р., відповідно до яких останній підтримує свої позовні вимоги.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

За твердженням позивача, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сончік”, м.Бердичів, Житомирська область та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, м.Донецьк досягнуто згоди про поставку на адресу останнього продукції.

Відповідно до ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписом ч.1 ст.206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Крім того, ст.218 Цивільного кодексу України встановлює, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

За твердженням позивача, на виконання умов домовленості останнім на адресу відповідача 27.12.2007р. та 10.07.2008р. була здійснена поставка продукції на загальну суму 6503грн.29коп., що підтверджується видатковими накладними №1655 від 27.12.2007р., №1701 від 10.07.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Наразі, в матеріалах справи відсутні відомості щодо осіб, якими отримані товарно-матеріальні цінності за наведеними вище накладними, проте суд вважає, що відповідачем отримана продукція за видатковими накладними №1655 від 27.12.2007р., №1701 від 10.07.2008р., оскільки відповідно до наявних у матеріалах справи банківських виписок за 07.07.2008р.13.07.2008р., за 14.07.2008р.20.07.2008р., за 26.04.2010р., картки рахунку за період 01.10.2006р. по 31.05.2008р., підписаної 13.06.2008р. Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, м.Донецьк відповідач частково оплатив вартість продукції отриманої за видатковою накладною №1655 від 27.12.2007р. та відповідно до прибуткової накладної (повернення) б/н від 01.04.2010р. відповідач повернув позивачу продукцію „Матрас Магія 1 (2,0х1,8)” у кількості 1шт. за ціною 1194грн.10коп., яка поставлена відповідачу за видатковою накладною №1701 від 10.07.2008р.

Таким чином, суд вважає, що фактичне отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних №1655 від 27.12.2007р., №1701 від 10.07.2008р. підтверджується підписом представника відповідача на вищезазначених накладних, а отже прийнятий відповідачем без заперечень.

За приписом ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.2 п.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язувальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин.

Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначених видаткових накладних.

Згідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

За твердженням позивача, вартість отриманого товару відповідач оплатив частково на загальну суму 3058грн.02коп. та частково повернув отриману продукцію на суму 1432грн.92коп. (що підтверджує наданими до справи копіями банківських виписок за відповідний період та прибутковою накладною (повернення)), у зв`язку з чим несплаченим залишився борг в розмірі 2012грн.35коп.

У зв`язку з несплатою залишку боргу 18.11.2010р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія №1 від 18.11.2010р. про погашення до 28.11.2010р. заборгованості за поставлений товар (докази направлення претензії наявні у матеріалах справи). Як зазначено позивачем, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, кінцевим строком оплати отриманого товару за видатковими накладними №1655 від 27.12.2007р., №1701 від 10.07.2008р. з урахуванням змісту зазначеної претензії є 28.11.2010р.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання не допускається (ст.525 Цивільного кодексу України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, позивач свої зобов`язання за домовленістю сторін виконав належним чином, здійснивши поставку відповідної продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати отриманої продукції не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду у останнього виникла заборгованість у розмірі 2012грн.35коп.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 2012грн.35коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сончік”, м.Бердичів, Житомирська область щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 2012грн.35коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.11, 205, 206, 218, 509, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.174, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Сончік”, м.Бердичів, Житомирська область до відповідача, Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 2012грн.35коп. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (за адресою: АДРЕСА_1, код ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сончік” (за адресою: вул.Красіна, б.16, м.Бердичів, Житомирська область, 13300, р/р26007300407800 в АТ „УкрСиббанк” м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34126306) суму заборгованості в розмірі 2012грн.35коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 02.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Марченко О.А.

Повне рішення складено 07.02.2011р.