Рішення № 13712159, 08.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.02.11 р. Справа № 6/81

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Подколзіної Л.Д.___

при секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Астра” м.Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітел” м.Горлівка, Донецької області

про стягнення 244 486грн. 81коп.

за участю

представників сторін:

від позивача Богачова Н.П.- представник по довіреності від 01.09.2010р.

Вернігора В.Л. представник по довіреності від 07.02.2011р.

від відповідача не з”явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Астра” м.Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітел” м.Горлівка, Донецької області основного боргу у сумі 228 457грн. 34коп. та пені у розмірі 16 029грн. 47коп. відповідно договору №17/2008 поставки, монтажу та налагодження обладнання від 19.02.2008р. (Усього 244 486грн. 81коп.)

Позивач у позовній заяві та поясненнях просив суд в якості забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти в межах суми позову, що знаходяться на рахунках відповідача в банківській установі. Позивач не навів належних обґрунтувань та не підтвердив документально необхідність застосування заходів забезпечення позову, тому клопотання судом задоволено не було.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 08.04.2009р. заперечив проти задоволення позовних вимог та пояснив, що позивач не виконав свої зобовязання по постачанню належного обладнання, а навпаки, поставив обладнання не погоджене в специфікації. Також вважає, що докази поставки товару не відповідають дійсності та не можуть підтверджувати факту поставки товару позивачем. Крім того зазначає, що особа, яка розписалася в накладних від імені відповідача не мала на то належних повноважень та немала право приймати продукцію, обладнання.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

У процесі слухання справи позивач звернувся до суду з заявою про уточнення правових підстав виникнення спірної суми та просить суд стягнути з відповідача основний борг за обладнання у сумі 50 705грн. 07коп., основний борг за послуги з доставки обладнання у сумі 21 960грн., основний борг за матеріали для монтажу у сумі 106 744грн. 27коп., основний борг за послуги з монтажу обладнання у сумі 49 048грн., пеню за прострочення оплати за обладнання у сумі 3 557грн. 67коп., пеню за прострочення оплати за доставку обладнання у сумі 1 540грн. 80коп., пеню за прострочення оплати за матеріали для монтажу обладнання у сумі 7 489грн. 60коп. та пеню за прострочення оплати за монтаж обладнання у сумі 3 441грн. 40коп. (Усього 244486грн. 81коп.)

Ухвалою від 01.07.2009р. господарський суд Донецької області зупинив провадження у справі, у звязку з призначенням по справі судової-товарознавчої експертизи. Проведення експертизи було доручено Донецькому науково-дослідницькому інституту судових експертиз.

10 березня 2010р. матеріали вищевказаної справи повернулися до господарського суду Донецької області з висновком судової-товарознавчої експертизи №3287/30 від 14.01.2010р. У зв”язку з чим ухвалою суду від 10.03.2010р. було поновлено провадження по справі.

7 квітня 2010р відповідач звернувся до суду з листом від 07.04.2010р. в якому зазначив, що одним із питань, яке було поставлене на вирішення експертизи, було питання про якість та комплектність продукції, поставленої на адресу ТОВ „Вітел” підприємством ТОВ „Астра”. Експерт у своєму висновку вказав, що вирішення даного питання не уявляється можливим, у звязку з відсутністю обєктивних даних про якість та комплектність обладнання на дату поставки продукції. Відтак, дана обставина залишилась не зясованою.

Крім того, відповідач пояснив, що посадовими особами ТОВ „Вітел”: директором Пяних І.А. та головним інженером Ченоусовим А.С., а також залученою сторонньою особою приватного підприємця ОСОБА_1 складено дефектний акт від 30.10.2008р. Посилаючись на ст.30 ГПК України відповідач звернувся до суду з клопотанням про виклик у судове засідання зазначених осіб для надання пояснень, щодо якості обладнання на час її поставки. Суд відхилив дане клопотання відповідача, у звязку з тим, що дефектний акт від 30.10.2008р. у необхідній мірі відображає встановлений цими особами факт, щодо не функціонування поставленого обладнання, а отже у повторенні того ж самого шляхом їх особистих пояснень немає необхідності. Положення ст.30 ГПК України не можуть бути застосовані судом до Приватного підприємця Мельников В.П., оскільки останній не є посадовою особою відповідача.

Також відповідач зазначив, що експертом без відповіді було залишено питання №4 судової-товарознавчої експертизи №3287/30. При цьому експерт послався на відсутність компетенції у нього для вирішення даного питання, у звязку з чим відповідач звернувся до суду з клопотанням на підставі ч.3 ст.42 ГПК України про призначення додаткової експертизи для зясування питання щодо відповідності технічних характеристик поставленого обладнання, проведення якої доручити експерту з необхідною компетенцією. Суд відхилив дане клопотання відповідача, оскільки призначення додаткової експертизи, у випадку якщо певне питання не входить до компетенції експерта, не передбачено положеннями ст.42 ГПК України.

Позивач у поясненнях №13-35 від 06.04.2010р. зазначив, що позивачем було вчасно виконано своє зобовязання за договором, а відповідачем порушено свої зобовязання, щодо виконання договору. Також наполягає на тому, що відповідно до ст. 853 ЦК України відповідач позбавлений права заявляти після прийняття продукції про технічні дефекти. Звертає увагу на те, що проведена експертиза підтвердила обґрунтованість позовних вимог позивача. Обладнання знаходиться в повній комплектності та робочому стані.

Експерт, Лушникова Т.М., у судовому засіданні 14.12.2010р. надав усні пояснення стосовно проведеної експертизи №3287/30 від 14.01.2010р.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням, в якому просив суд вдруге призначити по справі судову експертизу, поставивши на її вирішення наступне питання: чи є обладнання, найменування якого вказане у специфікації №2 від 26.06.2008р. до договору №17/2008р. від 19.02.2008р., ідентичним обладнанню, яке було поставлене ТОВ „Вітел” та найменування якого наведене у висновку судово-товарознавчої експертизи №3287/30 від 14.01.2010р. Суд відхилив дане клопотання відповідача, оскільки не було підстав для задоволення даного клопотання, так як у матеріалах справи вже знаходився обґрунтований висновок експерта №3287/30 судово-технічної експертизи від 14.01.2010р.

24 січня 2011р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про колегіальний розгляд справи №6/81 у складі трьох суддів згідно ч.1 ст.4-6 ГПК України. Ухвалою від 25.01.2011р. Виконуючим обов”язки голови господарського суду Донецької області відмовлено заявнику в задоволенні даного клопотання.

Позивач надав пояснення вих.№05/18, №05/19 від 07.02.02.2011р., які прийняті до уваги судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідач у засідання суду не з”явився, про причини неявки суд не повідомив. Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :

19 лютого 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Астра” м.Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вітел” м.Горлівка, Донецької області був укладений договір №17/2008 поставки, монтажу та налагодження обладнання, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) зобов”язується на підставі заявок відповідача поставляти в порядку та на умовах даного договору торгівельне-холодильне, технологічне обладнання, холодильно-морозильні камери, агрегатно-компресорне обладнання, матеріали для монтажу, а також виконувати роботи по монтажу обладнання, його доставці, а позивач (далі по тексту-покупець) прийняв на себе зобов”язання прийняти та оплатити обладнання, матеріали для монтажу, а також прийняти виконанні роботи по монтажу обладнання, його доставку та оплатити їх.

Вартість обладнання, формується в національній валюті, з урахуванням ПДВ, вказується у відповідних додатках, які з моменту підписання є невідємною частиною договору, а також в накладних. У вартість даного обладнання включається вартість тари, пакування, маркування, митні платежі, гарантія, гарантійне обслуговування, послуги зі складання камер та вартість пусконалагоджувальних робіт. У вартість доставки включається доставка обладнання, матеріалів для монтажу (п.2.1 договору).

До вказаного договору сторонами підписана специфікація в якій визначено найменування товару, одиниця виміру, кількість, ціна та загальна сума.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобовязань у повному обсязі, де він у виконання умов договору у період з вересняжовтень 2008р. по накладним №1416 від 22.09.2008р., №1500 від 03.10.2008р., №1503 від 03.10.2008р., №1609 від 23.10.2008р. здійснив поставку товару на адресу відповідача на суму 465 449грн. 34коп., який згідно довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ВИТ№000685 від 03.10.2008р. прийнято уповноваженою особою відповідача. Також позивач виконав для відповідача роботи згідно актів здачі-прийняття (виконання) робіт (надання послуг) №1571 від 23.10.2008р., №1610 від 23.10.2008р. на суму 71 008грн. Відповідачем було здійснено оплату обладнання та робіт на суму 308000грн. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару та виконання робіт, а саме: накладні, довіреність, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) і переконав суд у факті поставки, товару та виконання робіт для Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітел” м.Горлівка, Донецької області.

У процесі розгляду справи суд за клопотанням відповідача вирішив з”ясувати, яка продукція була поставлена відповідачу, згідно документів, які знаходяться у матеріалах справи; чи була продукція, поставлена на адресу ТОВ “Вітел” підприємством ТОВ “Астра” належної якості та комплектності; чи знаходилось обладнання, поставлене на адресу ТОВ “Вітел” підприємством ТОВ “Астра” у технічному несправному стані; чи відповідало обладнання, поставлене на адресу ТОВ “Вітел” технічним характеристикам, властивим такого роду обладнанню. У зв”язку з чим призначив по справі судову-товарознавчу експертизу та доручив її проведення Донецькому науково-дослідницькому інституту судових експертиз.

Згідно висновку експерта №3287/30 складеного 14.01.2010р. встановлено, що відповідачу згідно специфікації (Додаток №2) до договору поставки та монтажу обладнання №17/2008 від 19.02.2008р. була поставлена продукція (перелік вказаний у висновку том 2, арк.60); у зв”язку з відсутністю об”єктивних даних про якість та комплектність обладнання на дату поставки продукції, встановити чи була продукція поставлена на адресу ТОВ „Вітел” підприємством ТОВ „Астра” належної якості та комплектності не уявляється можливим; при дослідженні встановлено, що обладнання, поставлене на адресу ТОВ „Вітел” підприємством ТОВ „Астра”, знаходиться в робочому стані; вирішення питання про те, що відповідає обладнання, поставлене на адресу ТОВ „Вітел” підприємством ТОВ „Астра” технічним характеристикам властивим такого роду обладнанню, не входить до компетенції експерта.

Таким чином, матеріалами справи та вищевказаною експертизою підтверджено, що обладнання знаходиться в повній комплектності та робочому стані.

Пунктом 2.3 договору №17/2008 поставки, монтажу та налагодження обладнання від 19.02.2008р. сторони передбачили, що оплата за обладнання, матеріали для монтажу, роботи по монтажу обладнання та доставку вказана у відповідних додатках, здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок сторони 1 в порядку, вказаному відповідних додатках.

Згідно додатку №2 (специфікація) від 26.06.2008р. до укладеного договору оплата за обладнання здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок постачальника в наступному порядку:

-передоплата-150000грн., у т.ч. ПДВ до 04.09.2008р. включно;

-передоплата-150000грн., у т.ч. ПДВ до 12.09.2008р. включно;

-оплата-150000грн., у т.ч. ПДВ до 10.10.2008р. включно;

-оплата-103 326грн. 57коп., у т.ч. ПДВ на протязі 1- календарних днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт, але не пізніше 28.10.2008р.

На сьогоднішній день заборгованість відповідача перед позивачем за поставлене обладнання та виконанні роботи складає 228457грн. 34коп., у тому числі 50 705грн. 07коп.- борг за обладнання, поставлене за накладною №1503 від 03.10.2008р.; борг за послуги з доставки обладнання у сумі 21 960грн. згідно акту здачі-приймання робіт №1610 від 23.10.2008р.; борг за матеріали для монтажу за накладною №1609 від 23.10.2008р. у сумі 106 744грн. 27коп.; борг за послуги з монтажу обладнання у сумі 49 048грн. згідно акту виконання робіт №1571 від 23.10.2008р.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобовязань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобовязання по оплаті поставленого товару та виконаних робіт своєчасно не виконав.

За приписами ст.692 ЦК України отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у розмірі 228457грн. 34коп. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача відносно стягнення з відповідача пені у розмірі 16 029грн. 47коп. суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволені з наступних підстав.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно статті ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Але, як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору №17/2008 поставки, монтажу та налагодження обладнання від 19.02.2008р. сторони передбачили, що у випадку прострочення чергового етапу оплати (крім передоплати) більше 5 календарних днів Сторона 1 (ТОВ „Астра”) сплачує Стороні 2 (ТОВ „Вітел”) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент оплати, від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Отже, умовами договору сторони не узгодили дану відповідальність саме відповідачем.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судом не приймаються до уваги заперечення та доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву від 08.04.2009р., листах та клопотаннях, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а також проведеною експертизою. Доказів звернення до позивача щодо усунення недоліків обладнання, чи його невідповідності відповідачем суду не представлено. Стосовно заперечень відповідача проти поставки товару на підставі того факту, що особи, які розписалися в накладних за приймання товару, не мали на це повноважень слід зазначити наступне. Розглянувши представлені накладні та акти здачі-прийняття (виконання) робіт (надання послуг) судом встановлено, що вони підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, що є достатнім для засвідчення повноважень осіб для приймання товарно-матеріальних цінностей. Крім того, відповідач мав право звернутися до правоохоронних органів щодо зловживання посадовими обов”язками посадовими особами ТОВ „Вітел”, але не скористався наданим правом.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, треба віднести на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду. Крім того, витрати по проведеній експертизі Донецьким науково-дослідницьким інститутом судових експертиз м.Донецьк слід покласти на відповідача.

Витрати по проведеній Донецьким науково-дослідницьким інститутом судових експертиз м.Донецьк експертизи покласти на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду та експертиза була призначена саме за його клопотанням. Як вбачається з матеріалів справи позивач згідно виставленого НДІ судових експертиз рахунку №2093 від 23.12.2009р. перерахував на рахунок останнього грошові кошти у сумі 1 656грн. 40коп. за експертизу №3287/30, про що свідчить платіжне доручення №853 від 24.02.2010р. Рахунок №2082 від 21.12.2009р. за експертизу №893/23-894/14 на суму 1 491грн. 36коп. не оплачений сторонами по справі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 33, 41, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Астра” м.Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітел” м.Горлівка, Донецької області про стягнення 244486грн. 81коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітел” (84601 м.Горлівка, Донецької області, вул.Озеряновська,4, ЄДРПОУ 25101446) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Астра” (51600 м.Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області, пр.Леніна, 19, ЄДРПОУ 13471936) основний борг за обладнання у сумі 50 705грн. 07коп., основний борг за послуги з доставки обладнання у сумі 21 960грн., основний борг за матеріали для монтажу у сумі 106 744грн. 27коп., основний борг за послуги з монтажу обладнання у сумі 49 048грн., витрати по сплаті держмита у сумі 2284грн. 57коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 110грн. 26коп., витрати по проведеній експертизі у сумі 1 656грн. 40коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітел” (84601 м.Горлівка, Донецької області, вул.Озеряновська,4, ЄДРПОУ 25101446) на користь Донецького науково-дослідницького інституту судових експертиз (83102 м.Донецьк, вул.Лівенка-4, п/р31254272210005 ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 02883147) витрати по проведеній експертизі у сумі 1491грн. 36коп.

В решті частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 08.02.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.02.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.