Рішення № 137121111, 04.06.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/343/26

Провадження № 2-др/615/7/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» про ухвалення додаткового рішення у справі № 615/343/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Валківського районного суду Харківської області від 05 травня 2026 року частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № 5352700924 від 09 вересня 2024 року у розмірі 6 500 (шість тисяч п`ятсот) грн 00 коп, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп; заборгованість за відсотками у розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн 00 коп.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» судові витрати зі сплаті судового збору у розмірі 1 922 (одна тисяча дев`ятсот двадцять дві) грн 84 коп.

У позові представник позивача зазначив, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, який позивач очікує понести в зв`язку із розглядом справи, становить 5 000,00 грн. Зазначив, що у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК, після ухвалення рішення суду, протягом 5 днів, позивач подасть до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу допомогу разом з підтвердженням розміру судових витрат (витрат на правничу допомогу), які має сплатити відповідач.

11 травня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» - адвокат Андрущенко Михайло Валерійович подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Заява про ухвалення додаткового рішення стосується лише питання про судові витрати, а тому її розгляд здійснюється в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 270 ЦПК України.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали цивільної справи, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Системне тлумачення положень ЦПК України щодо умов, за наявності яких допускається заочний розгляд справи, а також врахування особливостей порядку ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат дозволяють дійти до висновку, що нормами ЦПК України не передбачено ухвалення додаткового заочного рішення за результатами вирішення питання про розподіл судових витрат. Аналогічні висновки викладено у змісті постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 947/32389/21 (провадження № 61-7981св23).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК).

За змістом ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК).

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК).

Частиною першою статті 246 ЦПК визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК).

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною або третьою особою, чи тільки має бути сплачено (див. зокрема, постанови Верховного Суду від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18).

Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення (див. постанову Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 600/752/22-а).

З матеріалів справи вбачається, що при поданні позовної заяви представник позивача заявив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді, становить 5 000,00 грн. Зазначив, що відповідні докази про розмір понесених витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення (а.с. 5 зворот).

До позовної заяви представник позивача додав договір № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06 травня 2025 року, який укладено між адвокатом Андрущенком Михайлом Валерійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (08 вересня 2025 року змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова») (а.с. 7-9) та ордер серії АН № 1906711 від 13 лютого 2026 року про надання адвокатом Андрущенком Михайлом Валерійовичем правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» на підставі договору про надання правничої допомоги № 06-05/2025 від 06 травня 2025 року (а.с. 32).

11 травня 2026 року представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої долучено:

1. заявку № 3447305683 від 13 лютого 2026 року про надання послуг, згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» доручило адвокату Андрущенку Михайлу Валерійовичу надати наступні послуги:

написання позовної заяви;

написання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду;

написання клопотання про залишення клопотання без розгляду;

написання відповіді на відзив.

Вартість таких послуг складає 5 000,00 грн;

2. акт від 07 травня 2026 року № 3447305683 приймання-передачі наданих послуг до договору № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06 травня 2025 року, згідно якого сторони погодили, що виконавцем було надано за заявкою № 3447305683 від 10 лютого 2026 року наступні послуги:

написання позовної заяви; заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду;

клопотання про залишення клопотання без розгляду;

написання відповіді на відзив.

Вартість таких послуг складає 5 000,00 грн.

3. платіжну інструкцію № 3 від 08 травня 2026 року, згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» здійснено перерахунок адвокату Андрущенку Михайлу Валерійовичу згідно заявки № 3447305683 від 13 лютого 2026 року грошових коштів у розмірі 5 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позов підписано та подано адвокатом Андрущенком Михайлом Валерійовичем.

При цьому, матеріали цивільної справи не містять заяви адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду, клопотання про залишення клопотання без розгляду та відповіді на відзив, враховуючи, що відзив на позовну заяву відповідачем не подавався.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

У постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що:

«141. У частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

[…] 144. Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

145. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення».

До того ж Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово висловлювалася з питання розподілу витрат на правничу допомогу між сторонами. Зокрема, у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року, ухваленій за наслідками вирішення справи № 755/9215/15-ц, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що:

«21. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

22. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

[…] 36. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами [цитування частини шостої статті 137 ЦПК України].

37. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

[…] 39. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи».

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Представник позивача у позовній заяві зробив відповідну заяву щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та подав докази на підтвердження таких витрат, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, які на момент ухвалення такого судового рішення ще не існували, відповідно не могли бути подані позивачем до ухвалення заочного рішення по справі.

При цьому, між адвокатом Андрущенком Михайлом Валерійовичем та позивачем узгоджено вартість послуг професійної правничої допомоги у розмірі 5 000 грн, які були сплачені, однак зазначена сума включає послуги, які фактично не надавалися, а саме: підготовка заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, підготовка клопотання про залишення клопотання без розгляду та відповіді на відзив, враховуючи, що відзив на позовну заяву відповідачем не подавався.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування всієї заявленої представником позивача суми судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Враховуючи складність справи, обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності понесених витрат на професійну правничу допомогу та обґрунтованості їх розміру, а також конкретні обставини цієї справи, суд дійшов висновку про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Приймаючи до уваги, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 444,44 грн (6 500 / 9 000 х 2 000 = 1 444,44).

На підставі викладеного , керуючись: 133, 134, 137, 141, 247, 263, 270, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» про ухвалення додаткового рішення у справі № 615/343/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 444 (одна тисяча чотириста сорок чотири) грн 44 коп.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, пов. 2, оф. 5, код ЄДРПОУ: 44127243.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 04 червня 2026 року.

Суддя А.О. Логвінов