Рішення № 137120802, 03.06.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/549/26

Провадження № 2/354/470/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

03 червня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Ковалюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Стремінської А.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Яремче цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулось до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 17 304,75 грн, з яких: 9 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2 634,75 грн - сума заборгованості за процентами, 1 350,00 грн - сума заборгованості за комісією, 4 320,00 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 71124655 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора 54701, за умовами якого позикодавець надав відповідачці грошові кошти у розмірі 9 000,00 грн, строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,275 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15,00% від суми наданого Кредиту. У разі порушення позичальником/відповідачкою строків повернення кредиту нараховується 4,00% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.

07.10.2025 між позикодавцем та позичальником/відповідачкою за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду № 15930494 до Договір про надання коштів у кредит № 71124655, предметом якої є пролонгація строку кредитування на 29 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 59 днів, тобто до 06.11.2025) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,775% на 1%. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 36358.

Позивач вказує, що відповідачка належним чином зобов`язання щодо повернення суми боргу за договором позики не виконала ні перед первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що набуло право вимоги за договором кредиту № 71124655 від 09.09.2025 на підставі договору факторингу за № 25/02/26 від 25.02.2026.

Позикодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідачка кредит, не сплачує, у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути.

Таким чином, ОСОБА_1 станом на день подання позовної заяви до суду має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» в загальній сумі 17 304,75 грн, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідачки вказану заборгованість за договором та понесені судові витрати.

Відповідачка своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Яремчанського міського суду Ковалюк О.М. від 21.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, запропоновано відповідачці у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову та витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» необхідну інформацію.

08.05.2026, на виконання ухвали суду від 21.04.2026, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано суду витребувану інформацію, а саме: лист № 20.1.0.0.0/7-260423/76615-БТ від 27.04.2026.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, однак в заявах від 29.04.2026 та 15.05.2026 просить розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час і місце розгляду справи. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається днем вручення судової повістки.

Оскільки відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомила, відзиву не подала, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 09.09.2025 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» договір про надання коштів у кредит № 71124655 (а.с. 13 на звороті - 22).

Відповідно до п. 2.2.1. Договору сума кредиту 9 000,00 грн.

Строк кредитування/строк договору 30 днів (п. 2.2.2. Договору).

Процентна ставка /день 0,275% (п. 2.2.3. Договору).

Комісія за надання кредиту 15% від суми наданого кредиту, що складає 1 350,00 грн (п. 2.2.4. Договору).

Згідно з п. 6.1 Кредитного договору за користуванням кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2 Договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту(включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором.

Відповідно до п. 6.3 Кредитного договору позичальник зобов?язаний повернути повністю суму отриманого кредиту, сплатити проценти в строк, визначений договором та комісію за надання кредиту, будь-яким доступним йому способом.

Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 54701.

07.10.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Додатку угоду № 15930494 до Договору надання коштів у кредит № 71124655, за умовами якої сторони домовилися продовжити строк кредитування на 29 днів (до 06.11.2025) та змінили денну процентну ставку (фіксовану) з 0,775% на 1%. (а.с. 22 на звороті - 24).

Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора 36358.

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком до вказаного вище договору та додаткового договору, доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту та суму процентів за користування кредитом (а.с. 21, 23 на звороті).

З довідки про ідентифікацію, вбачається, що ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»: Договір № 71124655, одноразовий ідентифікатор 54701, час відправки позичальнику - 09.09.2025 о 20:47:00, електронна пошта - tefledzukr@gmail.com, а також додаткова угода № 15930494, одноразовий ідентифікатор 36358, час відправки позичальнику - 07.10.2025 о 12:07:44, електронна пошта - tefledzukr@gmail.com (а.с. 24 на звороті).

З дослідженої судом квитанції, виданої АТ «ТАСКОМБАНК» вбачається, що 09.09.2025 о 20:47:30 год через термінал: ТЕ1374 за допомогою сайту www.mycredit.ua, платником : CMV було здійснено платіж на суму 9 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 (номер транзакції -a6ef9122-448e-4e32-a52e-4a21f66dbf4f) (а.с. 26). Проведення такої транзакції щодо видачі онлайн-позики ОСОБА_1 також підтверджується листом ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» від 25.02.2026, порядковий номер клієнта - 4 (а.с. 25.).

З інформації наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 08.05.2026 встановлено, що на ім?я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 та згідно виписки за договором № б/н від 27.04.2026 за період з 09.09.2025 по 12.09.2025, сума 9 000,00 грн була зарахована 09.09.2025 (а.с. 56-59).

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором № 71124655 від 03.03.2026, наданим ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», заборгованість ОСОБА_1 становить 17 304,75 грн, з яких: 9 000,00 грн - тіло кредиту, 2 634,75 грн - відсотки, 1 350,00 грн - комісія та 4 320,00 грн -проценти нараховані за понадстрокове користування (а.с. 6 на звороті - 7), що відображено також в розрахунку заборгованості, наданим ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (а.с. 8).

25.02.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено Договір факторингу № 25/02/26, відповідно до умов якого

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов?язується відступити ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» права вимоги зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» зобов?язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти (а.с. 27-32).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 25.02.2026 від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 71124655 від 09.09.2025 в розмірі 17 304,75 грн, з яких: 9 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2 634,75 грн - сума заборгованості за процентами, 1 350,00 грн - сума заборгованості за комісією, 4 320,00 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування (а.с. 31-32).

Всупереч умовам договору, відповідачка не виконала зобов`язання, відтак заборгованість відповідачкою на даний час не погашена.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Судом встановлено, що між сторонами виникли цивільно-правові зобов`язання на підставі договору кредиту, які регулюються ЦК України.

Вирішуючи даний спір суд виходить з таких мотивів та правових норм чинного законодавства.

Відповідно статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних праві та обов`язків.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Це кореспондується зі змістом ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами та моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 цього закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 11 зазначеного закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 зазначеного вище закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

У частині 1 статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 512 ЦК України регламентує, що кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги (ст. 1084 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, враховуючи достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про укладеність відповідачкою договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71124655 від 09.09.2025, згідно якого нею отримано фінансові послуги з надання коштів у позику (кредит), та невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення отриманих в борг коштів, що призвело до виникнення в неї заборгованості перед позивачем, на стягнення якої останній набув право за договором факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026.

Суд враховує також, що договір про надання коштів у кредит, укладений між відповідачкою та первісним кредитором, та договір відступлення права вимоги, у встановленому порядку не визнані недійсними, відтак, оскільки згідно норм ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів, суд вважає, що позивач належним чином підтвердив своє право вимоги до відповідачки за спірним кредитним договором.

Судом встановлено, що нарахування процентів за договором надання коштів у кредит № 71124655 від 09.09.2025 за період строку кредитування здійснено відповідно до законодавчо обмеженого розміру 1 % в день. Проценти та комісію нараховано за період з 10.09.2025 по 06.11.2025, всього 59 днів, що відповідає умовам договору та додаткової угоди.

Однак суд не погоджується з наведеним позивачем розрахунком в частині суми заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування, виходячи з наступного.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, зробила наступні висновки.

Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України (пункт 91 постанови). Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає (пункт 92 постанови).

Якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов`язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України (пункт 100 постанови).

У разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором (пункт 103 постанови).

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

З 07.11.2025 по 18.11.2025 первісним кредитором нараховано проценти за понадстрокове користування в розмірі 360,00 грн в день, які загальному розмірі становлять 4320,00 грн.

Сторони у п. 10.7.1. договору Розділу «Відповідальність Сторін, порядок вирішення спорів» погодили, що у разі порушення строків повернення кредиту позичальником якщо сума кредиту, що надається позичальнику за договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, за користування кредитом понад встановлений договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. 2.2. договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, застосовується судом під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Тому, хоча умовами договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71124655 від 09.09.2025 сторони і обумовили у разі порушення строків повернення кредиту нарахування та сплату позичальником процентів за понадстрокове користування кредитом (його частиною) у розмірі 4 %, проте п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники у період воєнного стану звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку із викладеним, не підлягає до задоволення вимога позивача за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71124655 від 09.09.2025 нарахованих процентів за понадстрокове користування кредитом в розмірі 4320,00 грн, як процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором надання коштів у кредит

(з комісією за надання кредиту) №71124655 від 09.09.2025 в розмірі 12 984,75 гривень, яка складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 9 000,00 гривень, простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 2 634,75 гривень та простроченої комісії за видачу кредиту в сумі 1350,00 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Статтею 265 ЦПК України передбачено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу в сумі 4500,00 грн, які є видом судових витрат.

Вирішуючи дану вимогу суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

В даному випадку позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн надано Договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025, витяг з Акту № 10ФП від 25.08.2025, Акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги від 25.08.2025, який є невід`ємною частиною до цього Договору, та платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 579946019.1 від 25.03.2026 на загальну суму 175 500,00 грн (а.с. 33-39).

Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Крім того, згідно пункту 3 частини другої цієї статті у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 579947494.1 від 17.04.2026 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн (а.с. 9).

Загальна ціна позову становила 17 304,75 гривень. Суд задовольнив позовні вимоги на суму 12 984,75 гривень.

Враховуючи вищевикладене, суд з урахуванням часткового задоволення позову, складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часу витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 375,00 гривень відповідатиме принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що сплачений при поданні позовної заяви у розмірі 1 996,80 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 375,00 гривень.

Керуючись ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 288-289 ЦПК України,

у х в а л и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договір про надання коштів у кредит № 71124655 від 09.09.2025 в розмірі 12 984 (дванадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 75 копійок.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 996,80 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 80 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 375,00 (три тисячі триста сімдесят п`ять) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Яремчанським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд ? якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: вул. Садова, буд. № 31/33, м. Ірпінь, Київська область, 08205.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуюча суддя: Оксана КОВАЛЮК