Вирок № 137120537, 04.06.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/6/26

Провадження №: 1-кп/343/74/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Долина Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження 1-кп/343/74/26, справа № 343/6/26, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Долина Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, студента Тернопільського національного університету ім. І.Пулюя, неодруженого, несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю: прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисників - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

В С Т А Н О В И В :

І. Формулювання обвинувачення, яке суд визнав доведеним, із зазначенням місця, часу, форми вини і мотивів, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення:

ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть однієї потерпілої та заподіяло середньої тяжкості тілесне ушкодження другій потерпілій.

Кримінальне правопорушення вчинив при таких обставинах.

11 жовтня 2025 року близько 20 год водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Hyndai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався проїзною частиною автодороги Р-24 сполученням «Долина-Хуст» на відрізку 4 км 300 м зі сторони смт Вигода в напрямку до м. Долина, що в адміністративних межах с. Новоселиця Вигодської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області. У вказаному місці проїзна частина дороги призначена для двох напрямків руху, має по одній смузі для руху в кожному напрямку, що розділені між собою осьовою лінією дорожньої розмітки 1.1 ПДР України. У салоні автомобіля «Hyndai Accent» водій ОСОБА_3 перевозив неповнолітніх пасажирів ОСОБА_8 , яка перебувала на передньому пасажирському сидінні, та ОСОБА_12 , яка сиділа на задньому пасажирському сидінні позаду ОСОБА_8 .

У той час водій ОСОБА_13 , керуючи автомобілем «Toyota Auris», реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухалась у зустрічному напрямку відносно напрямку руху водія ОСОБА_3 вказаною вище ділянкою автодороги. У салоні автомобіля на передньому пасажирському сидінні вона перевозила пасажирку ОСОБА_14 .

Під час руху ділянкою автодороги сполученням «Долина-Хуст» на відрізку 4 км+ 300 м із двостороннім рухом, де зустрічні потоки транспортних засобів розділені між собою горизонтальною лінією дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_3 проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із зустрічним автомобілем «Toyota Auris», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_13 .

Водій ОСОБА_3 порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (зі змінами та доповненнями), а саме:

п. 1.5, відповідно до якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 2.3, згідно із яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

п. 10.1, який зобов`язує водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 12.1, в якому зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 34.1.3, відповідно до якого лінію 1.1 перетинати забороняється.

У результаті порушення водієм ОСОБА_3 зазначених пунктів Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пасажири автомобіля «Hyndai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонки головного мозку, забоєм речовини головного мозку важкого ступеня, синцем та саднами в ділянках обличчя, що призвело до набряку та стиснення головного мозку, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 померла у приміщенні КНП «ОДКЛ ІФ ОР», а ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми грудної клітки та органів черевної порожнини з переломами 1,3,4,5-го ребер справа зі зміщенням, забоєм правої легені, правобічним гемопневмотораксом, з помірними розривами печінки та селезінки, крововиливом у черевну порожнину, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.

ІІ. Позиція учасників кримінального провадження:

в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав, указав, що 11.10.2025, дійсно, керував автомобілем «Hyndai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_2 . У транспортному засобі на передньому сидінні з ним їхала ОСОБА_8 , яка попросила по дорозі підібрати її подругу ОСОБА_12 . Остання сіла на заднє пасажирське сидіння позаду ОСОБА_8 . В цей день падав дощ. Він керував технічно справним автомобілем, їхав зі швидкістю біля 60-62 км/год. Однак на повороті проявив неуважність та виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з іншим транспортним засобом. Він намагався уникнути зіткенння, однак йому це не вдалось. Його стаж водіння на той час був пів року. Оскільки дорога була слизькою, падав дощ, керований ним транспортний засіб винесло на зустрічну смугу руху, а коли він хотів повернутись у свою смугу, відчув удар. Вони не були пристебнуті пасками безпеки. Удар прийшовся у передню стійку з правої сторони, тобто зі сторони, де сиділи дівчата. ОСОБА_15 загинула в його автомобілі, а ОСОБА_16 отримала тілесні ушкодження. Він шкодує з приводу того, що сталось, це для нього травма та урок на все життя. Після удару автомобіль залишився на колесах. Від удару він втратив свідомість, вже на фото побачив, що спрацювали подушки безпеки. Він щиро кається у вчиненому, просить його суворо не карати та не позбавляти права керування, оскільки це єдине, що вміє в даний час робити та за рахунок чого може мати засоби для існування. Шкоду потерпілим відшкодував.

Неповнолітня потерпіла ОСОБА_17 у присутності законного представника ОСОБА_9 у судовому засіданні зазначила, що вона з ОСОБА_3 їхала у автомобілі. По дорозі попросила підібрати свою подругу ОСОБА_12 . Був дощ. Під час поїздки вони з подругою або сиділи в телефоні, або розмовляли. Коли відбувся удар, вони також дивилися в телефони, тому вона не пригадує обставин події. Просить обвинуваченого суворо не карати. Всю завдану їй шкоду він відшкодував, вона пробачила йому вчинене та вважає ДТП нещасним випадком, про що подала відповідну заяву, підписану за участю законного представника (а.п. 55). В наступні судові засідання потерпіла не з`являлася, просила проводити розгляд кримінального провадження за її відсутності та врахувати її заяву про примирення з обвинуваченим (а.п. 88).

В судовому засіданні потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просили суворо не карати ОСОБА_3 та не позбавляти його волі. Вказали, що вони примирились з обвинуваченим, уважають ДТП нещасним випадком, про що подали відповідну заяву (а.п. 49). В наступні судові засідання потерпілі не з`являлися, просили проводити розгляд кримінального провадження за їх відсутності та врахувати їхню заяву про примирення з обвинуваченим (а.п. 87).

ІІІ. Докази на підтвердження обставин, які встановив суд:

враховуючи те, що обвинувачений повністю визнає свою вину, не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість у подальшому оскаржити дані фактичних обставин в апеляційному порядку, про що подав письмову заяву, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та з`ясуванням позиції потерпілих, дослідженням даних, які характеризують його особу, вирішенням питання процесуальних витрат, долі речових доказів.

Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

ІV. Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений:

аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він, будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть однієї потерпілої та заподіяло середньої тяжкості тілесне ушкодження другій потерпілій. Водночас суд ураховує, що порушення водієм п. 34.1.3 Правил дорожнього руху України перебували у причинному зв`язку з настанням наслідків у вигляді смерті однієї потерпілої та завданням середньої тяжкості тілесних ушкоджень іншій потерпілій.

V. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання:

обставинами, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_3 , згідно зі ст. 66 КК України, є визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодуання завданої шкоди.

обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно зі ст. 67 КК України, не встановлено.

VІ. Мотиви призначення покарання:

призначаючи покарання, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 установлено, що він за місцем навчання характеризується позитивно (а.п. 79), за місцем проживання скарг з боку сусідів на нього не поступало (а.п. 80), на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває (а.п. 73), до кримінальної відповідальності притягується вперше (а.п. 87), на час вчинення ДТП був тверезий (а.п. 75), має посвідчення водія (а.п. 72, 76).

Відповідно до даних, які містяться в досудовій доповіді органу пробації про обвинуваченого у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , останній проживає разом із сім`єю, є студентом Тернопільського національного університету ім. І.Пулюя. На даний час перебуває у академічній відпустці за станом здоров`я. За період навчання зарекомендував себе з позитивної сторони. За місцем проживання скарг на його поведінку не поступало. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як низький. Орган пробації дійшов висновку про те, що виправлення ОСОБА_3 можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства (а.п. 51-54).

При призначенні покарання суд бере до уваги положення ст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також положення ст. 65 КК України, згідно з якою, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд також ураховує, що однією із форм правосуддя є відновне правосуддя, основною метою якого є створення умов для примирення потерпілих і правопорушників та усунення наслідків, спричинених злочином.

Таким чином, призначаючи покарання, суд ураховує наведені вище обставини, зважає на відсутність обставин, які обтяжують покарання, та наявність обставин, які пом`якшують покарання, дані про особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку, рахується студентом, однак перебуває у академічній відпустці за станом здоров`я, позитивно характеризується за місцем навчання та проживання, на момент вчинення злочину не перебував у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції, відшкодував потерпілим завдану шкоду, останні пробачили йому вчинене, ввжають ДТП трагічним збігом обставин та просять суворо не карати обвинуваченого (не позбавляти волі та права керування транспортними засобами), тому вважає за необхідне призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Щодо додаткового покарання, то, враховуючи вчинення обвинуваченим злочину, пов`язаного із порушенням правил безпеки дорожнього руху, та наслідків, які настали (загибелі неповнолітньої), незначний водійський стаж та юний вік, що дає йому можливість навчатись, освоювати нові професії, які дозволять заробляти собі на життя, стан здоров`я після ДТП, який в сукупності з іншими обставинами не виключає ризиків для безпеки дорожнього руху у разі керування обвинуваченим транспортним засобом, суд дійшов висновку про необхідність призначення останньому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. При призначенні покарання суд враховує позицію потерпілих, однак така під час вирішення цього питання не є вирішальною.

Призначення саме такого покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, та принципам справедливості, достатності і співрозмірності.

VІІ. Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлено.

VІІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд:

обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту припинив свою дію, клопотань про його обрання обвинуваченому не поступало.

Згідно із ухвалою про арешт майна від 14.10.2025 (а.п. 68-69), слідчий суддя наклав арешт з метою збереження речових доказів із забороною користування, відчуження та розпорядження на тимчасово вилучений 11.10.2025, автомобіль "Hyndai Accent", номерний знак НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_18 , жит. АДРЕСА_2 , та автомобіль "Toyota Auris", номерний знак НОМЕР_3 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_19 , жит. АДРЕСА_3 .

Суд, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, враховуючи міру покарання, яку слід призначити обвинуваченому, майно, на яке накладено арешт, яке не підлягає спеціальній конфіскації, тому вважає, що такий арешт слід скасувати.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

В даному кримінальному провадженні понесено витрати на проведення експертиз на загальну суму 19165,10 гривень, що підтверджується відповідними довідками (а.п. 63-66). Вказану суму слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави, оскільки відповідно дост. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись ст. 100, 373, 374, п. 15 ст. 615 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановити йому іспитовий строк 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_3 передбачені ст. 76 Кримінального кодексу України обов`язки, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертиз у розмірі 19165 (дев`ятнадцять тисяч сто шістдесят п`ять) гривень 10 копійок.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14.10.2025 на автомобіль "Hyndai Accent", номерний знак НОМЕР_2 , та автомобіль "Toyota Auris", номерний знак НОМЕР_3 .

Речові докази після набрання вироком законної сили, а саме:

- автомобіль "Hyndai Accent", номерний знак НОМЕР_2 , який перебуває на майданчику для зберігання тичасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Івано-Франківській області (м. Калуш, вул. Глібова,52 Івано-Франківської області), повернути ОСОБА_18 , жительці АДРЕСА_2 ,

- автомобіль "Toyota Auris", номерний знак НОМЕР_3 , який перебуває на майданчику для зберігання тичасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Івано-Франківській області (м. Калуш, вул. Глібова, 52 Івано-Франківської області), повернути ОСОБА_20 , жителю АДРЕСА_3 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано - Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію повного тексту вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після проголошення його резолютивної частини, відповідно до положень ч. 15 ст. 615 КПК України (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2462-ІХ від 27.07.2022).

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1