Рішення № 137120507, 19.05.2026, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/790/25

Номер провадження 2/341/48/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року місто Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Островська Н. І.,

за участю секретаря судових засідань Гомерди Г.М.,

позивач: ОСОБА_1 , представник за ордером Раврик І.Д.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ТОВ «Акріс-Захід» (юридична адреса: 01032, вул. Жилянська, 106-Б, м. Київ), про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості за орендну плату,

встановив:

07.05.2025 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 01.09.2023, укладений ОСОБА_1 з товариством з обмеженою відповідальністю «Акріс-Захід» на земельну ділянку площею 0,7698 га, що знаходиться на території Блюдниківської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, та зареєстрований 10.06.2024 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 73575969. Також просить стягнути з ТОВ «Акріс-Захід» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі в сумі 6024,54 грн та понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн.

Позов обґрунтовано тим, що позивач є власником земельної ділянки для сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 2621280300:06:001:0771, площею 0,7698 га, яка знаходиться на території Блюдниківської сільської ради Івано-Франківського району, Івано-Франківської області. 01.09.2023 року сторони уклали договір оренди землі б/н, який зареєстровано 10.06.2024 року. Даний договір укладено строком на сім років до 01.09.2030 року. Того ж дня земельна ділянка передана ТОВ «Акріс-Захід» актом приймання передачі 01.09.2023 року.

Відповідно до п.9 договору, орендна плата вноситься Орендарем у встановленій цим договором формі та розмірі 2008,18 грн за один рік оренди земельної ділянки, що складає 10% від суми вказаної в п. 5 цього договору.

Відповідно до п. 11 договору, орендна плата вноситься щорічно за повний календарний рік в строк до 31 грудня поточного року, шляхом її виплати у грошовій формі, а саме готівкою або шляхом перерахування на банківський рахунок орендодавця за додатково вказаними ним реквізитами, або шляхом перерахування на поштове відділення за місцем проживання орендодавця, вказане у цьому договорі, або у натуральній формі. Позивач стверджує, що відповідач зовсім не оплачує орендну плату. Станом на подання позовної заяви розмір заборгованості з орендної плати за 2023-2025 роки становить 6024,54 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки Орендодавець надав, а Орендар прийняв земельну ділянку в строкове платне користування, що розташована в межах Блюдниківської сільської ради Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, загальною площею 0,7698 гектарів кадастровий номер 2621280300:06:001:0771.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав державна реєстрація договору оренди земельної ділянки площею 0,7698 га (кадастровий номер: 2621280300:06:001:0771.), проведена 01.09.2023, дата закінчення дії договору, 01.09.2030.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 19 травня 2025 року відкрито провадження у справі з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про день,час т місце розгляду справи. 10.06.2025 року подав до суду відзив, в якому заперечує щодо задоволення позовних вимог, пославшись на норми Цивільного кодексу України, висновки Верховного Суду, Закону України «Про оренду землі», а також на практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, відповідач, пославшись на частину першу статті 141 Закону України «Про оренду землі», що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати, а отже законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі систематичність невиконання умов договору, в тому числі і несплату орендної плати. Стверджує, що орендну плату за період з 2023 по 2024 рік вчасно нараховано й відповідно видано ОСОБА_1 за визначеним у договорі порядком (в грошовій формі як визначено п. 11 Договору оренди землі). За 2023 рік відповідач нарахував та видав, а позивач одержав орендну плату у загальному розмірі 3387, 00 грн (копія відомості про одержання орендної плати додається). За 2024 рік, станом на час подання відзиву відповідач в службовому архіві не віднайшов відомостей щодо орендної плати. Також відповідач вважає необґрунтованим стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000, 00 грн.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (допустимість доказів).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України).

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Вищезазначеними процесуальними нормами передбачено, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з «Акріс-Захід» 01.09.2023 укладено договір оренди землі. В оренду передалась земельна ділянка з кадастровим номером 2621280300:06:001:0771, яка знаходиться у межах Блюдниківської сільської ради ради Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, загальною площею 0,7698 га. Цільове призначення земельної ділянки - для сільськогосподарського призначення.

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 081,77грн. Орендна плата вноситься орендарем у встановленій договором формі та в розмірі 2008,18 гривень за 1 (один) рік оренди Земельної ділянки, що складає 10 % від суми вказаної в п. 5 договору.

Відповідно до п. 11 договору, орендна плата вноситься щорічно за повний календарний рік в строк до 31 грудня поточного року, шляхом її виплати у грошовій формі, а саме готівкою або шляхом перерахування на банківський рахунок орендодавця за додатково вказаними ним реквізитами, або шляхом перерахування на поштове відділення за місцем проживання орендодавця, вказане у цьому договорі, або у натуральній формі.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державна реєстрація договору оренди земельної ділянки площею 0,7698 га (кадастровий номер: 2621280300:06:001:0771) проведена 10.06.2024, дата закінчення дії договору, 01.09.2030.

Згідно з актом приймання-передачі товариству з обмеженою відповідальністю «Акріс-Захід» передано об`єкт, який перебуває в оренді.

За змістом ч. 1ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них (ст. 792 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 288.1.Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. {Абзац перший пункту 288.1 статті 288 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015}.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (ст. 288.2.ПК України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (ст. 288.4.ПК України).

Згідно з вимогами ст. ст. 285.1, 285.2 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Ст. 287.3 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За статтею 287.4.цього кодексу податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст. 288.7. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287.

Так, однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно зі ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За змістом ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 288.7, 287.3 Податкового кодексу України зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки.

Судом встановлено, що ТОВ «Акріс-Захід» умови договору оренди не виконував, допустив заборгованість по сплаті орендної плати за 2023-2025 роки, що свідчить про систематичну несплату орендної плати. Отже, кошти зі сплати орендної плати за вказаним договором ТОВ «Акріс-Захід» не сплачено за період з 2023-2025 рік у розмірі 6024,54 грн.

Таким чином, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що з ТОВ «Акріс-Захід» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 6024,54 грн заборгованості по сплаті орендної плати.

Суд не прииймає до уваги долучений до відзиву вставний аркуш до додатка № 606, за яким ОСОБА_1 (№ 12 за списком) сплачено 3387,00 грн. з підписом про одержання, оскільки за його змістом незрозуміло за яким бухгалтерським документом, ким сплачено кошти, у відповдності до чого, в якому році і т.і.

В судовому засіданні ОСОБА_1 категорично заперечуав проти інформації, долученій до відзиву, зазначивши, що за три роки жодного разу не отримуав орендної плати, підпис про її отримання ніде не ставив.

Отже доказів належного виконання зобов`язань за договором, укладеним з ОСОБА_1 відповідач суду не надав та не спростував доводи, наведені стороною позивача.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Отже, судом встановлено невиконання обов`язків ТОВ «Акріс-Захід», передбачених ст.ст. 24,25 Закону України «Про оренду землі", що є підставою для розірвання спірного договору.

Відповідно до ст.141ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем сплачено судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача.

Питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом не розглядається, оскільки позивачем не заявлено відповідних вимог та не надано доказів понесення таких витрат. Водночас відповідачем у запереченнях зазначено про необґрунтованість та безпідставність можливого стягнення витрат на правничу допомогу. З огляду на відсутність заявленого клопотання з боку позивача, у суда відсутні правові підстави для надання оцінки аргументам відповідача та здійснення розподілу вказаних витрат.

На підставі викладеного керуючись ст.2,13,15,21,24,32 Закону України «Про оренду землі», ст. ст.24,32,204,526,610,627,628 ЦК України, ст. ст.116,120,206 ЗК України, керуючись ст.ст.13,81,109,141,259,263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 01.09.2023, укладений ОСОБА_1 з товариством з обмеженою відповідальністю «Акріс-Захід» на земельну ділянку площею 0,7698 га, що знаходиться на території Блюдниківської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, та зареєстрований 10.06.2024 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 73575969.

Стягнути з ТОВ «Акріс-Захід» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі в сумі 6024,54 грн.

Стягнути з ТОВ «Акріс-Захід» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА