Рішення № 137119615, 01.06.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/1126/26

№ 2/207/1673/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м.Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Бушанської О.В.

за участю секретаря судового засідання Трохименко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артеміда-Ф", м.Львів

до ОСОБА_1 , м.Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артеміда-Ф" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 23737,83 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 та витрати на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що 21.09.2020 між ТОВ "Фінансова компанія "Форза" та ОСОБА_1 укладено договір про надання позики на умовах фінансового кредиту №000200917276. На умовах договору позики кредитодавець надав відповідачу грошові кошти (кредит) у гривні на умовах, передбачених договором, у розмірі 6129,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених договором позики, з кінцевим терміном погашення не пізніше 11.10.2020, процентна ставка в день становить 1,85% та процентна ставка 2,50% за кожен день, яка застосовується у разі прострочення (користування коштами поза межами строку на який надано кредит).

30.06.2021 між ТОВ "Фінансова компанія "Форза" та ТОВ "Фінансова компанія "Артеміда-Ф" укладено договір факторингу №20210630-Ф/2 від 30.06.2021, згідно з яким та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ "Фінансова компанія "Артеміда-Ф" набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ "Фінансова компанія "Форза" включно і до ОСОБА_1 , порядковий номер згідно реєстру боржників 689.

У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором позики, станом на 10.03.2026 заборгованість відповідача перед позивачем становить 23737,83 грн, з яких: залишок заборгованості за тілом 6129,00 грн; залишок заборгованості по процентам за користування кредитом 2381,19 грн; залишок заборгованості по простроченим процентам за користування поза межами строку дії договору (нараховано новим кредитором за період 01.07.2021 по 28.09.2021) 13790,25 грн; інфляційне збільшення (нараховано новим кредитором за період 12.10.2020 по 23.02.2022) у розмірі 1437,39 грн.

Ухвалою суду від 18.03.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 23.04.2026 на 10:40 годин.

23.04.2026 розгляд справи відкладено до 01.06.2026 до 11:40 годин.

01.06.2026 сторони у судове засідання не з`явились.

У поданій заяві позивач просить розглянути справу за відсутністю його представника, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлений судом, шляхом надіслання йому повідомлення за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру є зареєстрованим місцем проживання відповідача. Водночас вказані поштові відправлення були повернуті на адресу суду з відміткою органу поштового зв`язку "адресат відсутній".

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляд справи, у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин, відзив на позов не подав, суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, про що постановлено ухвалу від 01.06.2026.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, з урахуванням приписів ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 21.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форза" та ОСОБА_1 укладено договір про надання позики на умовах фінансового кредиту №000200917276, відповідно до п.3.1 якого, товариство на умовах цього договору та правил надає клієнту грошові кошти в сумі, визначеній в п.5 договору, а клієнт в сою чергу зобов`язується повернути грошові кошти у встановлений цим договором строк та сплатити проценти згідно відсоткової ставки за кожен день користування, визначеної п.5.3 даного договору. Кредит надається позичальнику на визначені ним особисті цілі.

У п.5 договору сторони узгодили: загальний розмір кредиту - 6129,00 грн; дата видачі кредиту - 21.09.2020; дата погашення заборгованості - 09.01.2021; мета - споживчі цілі; базова процентна ставка - 1,85% в день; процентна ставка у разі користування поза межами строку дії договору - 2,50% в день.

Вказаний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором b692134w.

Також сторонами підписано додаток до договору про надання позики на умовах фінансового кредиту №000200917276 від 21.09.2020 - графік платежів.

Наведені вище умови договору позики погоджені сторонами у паспорті споживчого кредиту.

У заяві про акцептування оферти від 21.09.2020 відповідачем вказано номер картки НОМЕР_1 .

30.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форза" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артеміда-Ф" укладено договір факторингу №20210630-Ф/2, відповідно до п.2.1 якого, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

У розділі 3 договору сторони узгодили фінансування та порядок розрахунків.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог у формі наведеної в додатку №1 до цього договору.

На виконання умов договору факторингу №20210630-Ф/2 від 30.06.2021 ТОВ "Фінансова компанія "Артеміда-Ф" перераховано ТОВ "Фінансова компанія "Форза" 484618,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №279 від 05.07.2021 та №282 від 14.07.2021.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимог №1 до договору факторингу №20210630-Ф/2 від 30.06.2021, ТОВ "Фінансова компанія "Артеміда-Ф" набуло право вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Форза" до ОСОБА_1 за кредитним договором №000200917276 від 21.09.2020 у загальному розмірі 8150,19 грн, з яких: заборгованість по тілу - 6129,00 грн, заборгованість по відсоткам - 2 381,19 грн.

Листом вих.№207050689 від 09.07.2021 ТОВ "Фінансова компанія "Артеміда-Ф" повідомило ОСОБА_1 про відступлення права вимоги на підставі договору факторингу №20210630-Ф/2 від 30.06.2021.

Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість відповідача за договором №000200917276 від 21.09.2020 становить 23737,83 грн, що складається з: залишок заборгованості за тілом 6129,00 грн; залишок заборгованості по процентам за користування кредитом 2381,19 грн; залишок заборгованості по простроченим процентам за користування поза межами строку дії договору (нараховано новим кредитором за період 01.07.2021 по 28.09.2021) 13790,25 грн; інфляційне збільшення (нараховано новим кредитором за період 12.10.2020 по 23.02.2022) у розмірі 1437,39 грн.

Вказана заборгованість відповідачем не сплачена, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Суд враховує, що у договорі позики сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов для даного виду договорів, договір підписаний сторонами. Отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання. Підписавши даний договір, відповідач надав свою згоду на оплату усіх зазначених у ньому платежів.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Положеннями статей 1077,1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість відповідача за договором позики становить 23737,83 грн, що складається з: залишок заборгованості за тілом 6129,00 грн; залишок заборгованості по процентам за користування кредитом 2381,19 грн; залишок заборгованості по простроченим процентам за користування поза межами строку дії договору (нараховано новим кредитором за період 01.07.2021 по 28.09.2021) 13790,25 грн; інфляційне збільшення (нараховано новим кредитором за період 12.10.2020 по 23.02.2022) у розмірі 1437,39 грн.

Станом на час розгляду даної справи судом, відповідачем не надано належних та допустимих доказів погашення заборгованості за договором позики у загальному розмірі 23737,83 грн.

Таким чином, відповідачем були порушені умови кредитного договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Враховуючи викладене, встановивши факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати заборгованості за договором позики, приймаючи до уваги набуття відповідачем права вимоги заборгованості за вказаним договором на підставі договору факторингу, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, суд враховує наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (див. постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн позивачем надано: ордер на надання правничої допомоги; договір про надання правової допомоги №207050689 від 06.03.2026; розрахунок суми суми судових витрат; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; посвідчення адвоката.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи наведені вище принципи розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, приймаючи до уваги, що у даній категорії справ вже сформувалася стала судова практика, що в свою чергу, не потребує додаткового правового аналізу з боку адвоката для складання документів та формування правової позиції у справі; відсутність судових засідань за участю сторін, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідає як критерію реальності понесення адвокатських витрат, так і критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідно до приписів ст.141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 422,40 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.141,258-259,263-265,268,279,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артеміда-Ф" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артеміда-Ф" (м.Львів, вул.С.Бандери, 87, офіс 54, ЄДРПОУ 42655697) заборгованість за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту №000200917276 від 21.09.2020 у загальному розмірі 23737,83 грн, з яких: залишок заборгованості за тілом 6129 (шість тисяч сто двадцять дев`ять) грн; залишок заборгованості по процентам за користування кредитом 2381 (дві тисячі триста вісімдесят одна) грн 19 коп; залишок заборгованості по простроченим процентам за користування поза межами строку дії договору (нараховано новим кредитором за період 01.07.2021 по 28.09.2021) 13790 (тринадцять тисяч сімсот дев`яносто) грн 25 коп; інфляційне збільшення (нараховано новим кредитором за період 12.10.2020 по 23.02.2022) у розмірі 1437 (одна тисяча чотириста тридцять сім) грн 39 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артеміда-Ф" (м.Львів, вул.С.Бандери, 87, офіс 54, ЄДРПОУ 42655697) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. В задоволенні решти вимог про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку. Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя О.В.Бушанська