Рішення № 13711908, 10.02.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.02.11р.Справа № 15/8-10 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжгазифікація", Дніпропетровська обл., Криворізький район, с. Лозуватка

про стягнення 13 400,00 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Кривий Ріг (далі-позивач) звернулась до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжгазифікація", с. Лозуватка (далі-відповідач) про стягнення боргу за оренду нежитлового приміщення в розмірі 6 200,00 грн. та пені в розмірі 7 200,00 грн., всього 13400,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати по справі.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № 5 від 01.11.2009 р.

Ухвалою господарського суду від 01.02.11р. розгляд справи відкладено на 10.02.11р., оскільки в матеріалах справи відсутні докази повідомлення належним чином відповідача про день, час і місце судового засідання. Суд зобов'язав позивача повідомити належним чином відповідача про день, час і місце розгляду справи, докази повідомлення надати у судове засідання; відповідача - виконати вимоги ухвали господарського суду від 16.12.10р.

10.02.11р. до господарського суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно якої позивач просить стягнути з відповідача борг за оренду нежитлового приміщення у розмірі 3200 грн., пеню у розмірі 523,43 грн. та витрати по справі. Сума основного боргу за оренду нежитлового приміщення зменшилась, оскільки відповідачем 02.02.11р. на рахунок позивача перераховано 3000 грн.

Крім того, позивач надав телеграму, яка направлялась 01.02.11р. на адресу відповідача, в якій повідомлялось про день, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджує телеграма та дії відповідача, а саме часткове погашення боргу за оренду нежитлового приміщення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За згодою позивача, в судовому засіданні 10.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди нежилого приміщення № 5 (далі - договір).

Відповідно до умов п. 1 договору, позивач передає, а відповідач бере у строкове платне користування нерухоме майно (далі-майно).

Адреса приміщення, в якому знаходиться орендне приміщення: 50027, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Отто Брозовського, 51. (п. 1.1 договору). Загальна площа орендного приміщення: 24 кв. м. (п. 1.2 договору).

Відповідно п.5.1 договору, розмір орендної плати разом з комунальними послугами та експлуатаційними витратами складає 1 400,00 грн. без ПДВ за місяць.

Крім того, в п. 5. 2 договору зазначено про те, що продовж 5-ти календарних днів після укладення цього договору відповідач сплачує орендну плату згідно п. 5.1 за перший (листопад 2009 року) і останній (вересень 2010року) місяці використання приміщення. В подальшому орендна плата разом з комунальними послугами та експлуатаційними витратами перераховується на розрахунковий рахунок або в касу позивача щомісячно не пізніше 5-го числа поточного місяця. При цьому її розмір за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції.

Відповідно до п.7.1 договору відповідач, зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі.

Позивач належним чином виконав прийняті на себе обов'язки по договору, що підтверджує акт приймання-передачі майна від 01.11.09р.

Пунктом 5.6. договору передбачено, у випадку прострочки по оплаті орендних платежів відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0.5 % від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочки.

Оплата по даному договору відповідачем здійснюється не своєчасно та не в повному обсязі, а тому, станом на 01.11.2010р. по вищезазначеному договору виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 6 200,00 грн., пені в розмірі 7 200,00 грн., всього на суму 13400,00 грн.

10.02.11р. до господарського суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно якої позивач просить стягнути з відповідача борг за оренду нежитлового приміщення у розмірі 3200 грн., пеню у розмірі 523,43 грн. та витрати по справі. Сума основного боргу за оренду нежитлового приміщення зменшилась, оскільки відповідачем 02.02.11р. на рахунок позивача перераховано 3000 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення боргу за оренду нежитлового приміщення в розмірі 3 200,00 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Пунктом 5.6. договору передбачено, у випадку прострочки по оплаті орендних платежів відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до позовної заяви позивачем було нараховано пеню за період з 06.01.10р. по 01.11.10р. у розмірі 7 200,00 грн.

Але, 10.02.11р. позивачем було подано уточнення розрахунку пені, яка за період з 01.06.10 р. по 30.11.10 р. склала 523,43 грн.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст.231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором, а статтями 1 та 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року №543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського кодексу України).

За наведених обставин, господарський суд прийшов висновку, що сторони у договорі передбачили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені в розмірі 0,5 %, але правила ст. 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо обмеження розміру стягнення подвійною обліковою ставкою Національного банку України мають застосовуватися на загальних підставах, а отже, вимога позивача щодо стягнення пені визнається не правомірною.

Після перерахунку відповідно до вимогам чинного законодавства, пеня складає 511,37грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає основний боргу за оренду нежитлового приміщення у розмірі 3 200 грн., пеня у розмірі 511,37 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Стягненню з відповідача підлягають витрати по сплаті державного мита у розмірі 67,11 грн. та 182,20 грн. витрат, повязаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжгазифікація" (53020, Дніпропетровська обл., Криворізький район, с. Лозуватка, вул. Леніна 101, ЄДРПОУ 30847152, р/р 26004154795001 в КФ КБ "Приватбанк", МФО 305750) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , р/р НОМЕР_2 в ВАТ "БГ Банк", м. Київ, МФО 305493) основний борг у розмірі 3 200,00 грн. (три тисячі двісті грн. 00 коп.), пеню у розмірі 511,37 грн. (п'ятсот одинадцять грн. 37 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 67,11 грн. (шістдесят сім грн. 11 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 182,20 грн. (сто вісімдесят дві грн. 20 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 10.02.11