Рішення № 137118591, 04.06.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року Чернігів Справа № 620/2047/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Падій В. В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України, яка полягає у порушенні строків та у тривалому невиконанні виконавчого листа у справі №620/14415/23 про стягнення з Інформаційного агентства на його користь нарахованого, але невиплаченого грошового забезпечення в розмірі 410418,22 (чотириста десять тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 22 копійки;

-зобов`язати Державну казначейську службу України відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» вчинити дії щодо виконання виконавчого листа у справі №620/14415/23 про стягнення з Інформаційного агентства на його користь нарахованого, але невиплаченого грошового забезпечення в розмірі 410 418,22 (чотириста десять тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 22 копійки»;

-зобов`язати Державну казначейську службу України відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» нарахувати та виплатити йому компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, починаючи зі спливу 3-х місячного терміну надходження виконавчого листа до моменту виконання виконавчого листа у справі №620/14415/23 про стягнення з Інформаційного агентства на його користь нарахованого, але невиплаченого грошового забезпечення в розмірі 410 418,22 (чотириста десять тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 22 копійки»;

-стягнути з Державної казначейської служби України на його користь моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 03.03.2026 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Державна казначейська служба України подала відзив на позов, в якому заперечує проти позову, вважає, що діяла у відповідності до вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 у справі №620/14415/23, яке набрало законної сили 09.07.2024, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Інформаційного агентства щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.12.2018 по 31.12.2022 включно із врахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов`язано Інформаційне агентство нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.12.2018 по 31.12.2022 із врахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; визнано протиправними дії Інформаційного агентства щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 31.12.2022, в тому числі: грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року; зобов`язано Інформаційне агентство нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020, в тому числі: грошову допомогу на оздоровлення за 2020-2022 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням раніше виплачених сум; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.В подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025 змінено спосіб виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 у справі № 620/14415/23 із: «Зобов`язати Інформаційне агентство нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.12.2018 по 31.12.2022 із врахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Зобов`язати Інформаційне агентство нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020, в тому числі: грошову допомогу на оздоровлення за 2020-2022 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням раніше виплачених сум.» на:

«Стягнути з Інформаційного агентства (01015, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 45/1, корпус 33; код ЄДРПОУ 26622615) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховане, але невиплачене грошове забезпечення в розмірі 410 418,22 (чотириста десять тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 22 копійки.».28.10.2025 на адресу Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києві (далі Управління Казначейства) надійшла заява позивача від 16.10.2025 щодо виконання рішення суду від 24.11.2023 та оригінал Виконавчого листа у справі № 620/14415/23.

Управління Казначейства листом від 30.10.2025 № 07-07/2252 надіслало Інформаційному агентству (далі Боржник) запит для встановлення відповідних даних про коди класифікації видатків бюджету або рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.

Інформаційне агентство листом від 27.11.2025 № 522/1795 повідомило Управління Казначейства, що проведення списання коштів на користь ОСОБА_1 згідно рішення суду від 24.11.2023, здійснювати за КПКВ 2101020, КЕКВ 2800, рахунок НОМЕР_2 .

Однак станом на 01.12.2025, за визначеним рахунком були відсутні достатні асигнування для

погашення заборгованості перед позивачем.

Управління Казначейства листом від 01.12.2025 № 01-06/2509 направило Інформаційному агентству вимогу про вжиття заходів для встановлення асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання виконавчих документів, та у разі, коли в результаті здійснення таких заходів не забезпечено виконання зазначеного виконавчого документа у повному обсязі, - надсилати щомісяця повідомлення про вжиті заходи.

Оскільки станом 08.01.2026 у Інформаційного агентства були відсутні асигнування на взяття

зобов`язань за коштами державного бюджету, Південно-Центральне управління Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві передало виконавчий лист у

справі № 620/14415/23 для виконання за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» (далі бюджетна програма КПКВК 3504040).

Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві 13.01.2026 виконавчий лист у справі № 620/14415/23 прийнято на облік за бюджетною програмою КПКВК 3504040 в порядку черговості надходження документів до органу Казначейства.

02.03.2026 листом № 522/336 Інформаційне агентство повідомило Південно-Центральне управління Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, що з

Інформаційного агентства у встановленому порядку проводиться безспірне списання за справою № 620/1441523/23 на користь ОСОБА_1 .

Головне управління Казначейства листом від 02.03.2026 № 25-12/2785 надіслало повідомлення до Інформаційного агентства про безспірне списання коштів з рахунків боржника, в якому зазначило, що керуючись ч. 1 п. 34 Порядку № 845 та на виконання Виконавчого листа у справі № 620/14415/23 на користь ОСОБА_1 проведено часткове стягнення коштів з реєстраційного рахунку загального фонду КПКВ 2101020, рахунок НОМЕР_2 , КЕКВ 2800 нарахованого але не виплаченого грошового забезпечення в розмірі 283809,57 грн, з відрахуванням зборів, податків та інших обов`язкових

платежів з вказаної суми (4 321,97 грн. військовий збір 5% та 51 863,68 грн податок на доходи фізичних осіб 18%).

06.03.2026 листом № 522/367 Інформаційне агентство надало Південно-Центральному управлінню Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві розрахунково- платіжну відомість на виплату грошового забезпечення згідно рішення суду, та повідомив, що не заперечує щодо списання коштів на користь ОСОБА_1 .

Головне управління Казначейства листом від 09.03.2026 № 25-14/3013 надіслало повідомлення до Інформаційного агентства про безспірне списання коштів з рахунків боржника, в якому зазначило, що керуючись ч. 1 п. 34 Порядку № 845 та на виконання виконавчого листа у справі

№ 620/14415/23 на користь ОСОБА_1 проведено часткове стягнення коштів з реєстраційного рахунку загального фонду КПКВ 2101020, рахунок НОМЕР_2 , КЕКВ 2800 нарахованого, але не виплаченого грошового забезпечення в розмірі 120452,8 грн, з відрахуванням зборів, податків та інших обов`язкових

платежів з вказаної суми (1 834,30 грн. військовий збір 5%).

Згідно платіжної інструкції від 25.02.2026 № 683787150 ОСОБА_1 перераховано грошові кошти у розмірі 283 809,57 гривень та згідно платіжної інструкції від 06.03.2026 № 687650127 ОСОБА_1 перераховано грошові кошти у розмірі 120 452,38 гривень,

Станом на час звернення позивача до суду виконавчий лист повністю виконаний.

Позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - Закон №4901-VI) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Частиною другою, четвертою статті 3 Закону № 4901-VI обумовлено, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Пунктом 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №4901-VI встановлено, що заборгованість погашається в такій черговості:

у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;

у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами;

у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок №845).

Відповідно до пункту 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно пунктів 24 -28, 31 Порядку №845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

Безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Для здійснення безспірного списання коштів орган Казначейства відображає в обліку відповідні бюджетні зобов`язання боржника. Погашення таких бюджетних зобов`язань здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань зазначеного боржника. Одночасно боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов`язані привести у відповідність із такими бюджетними зобов`язаннями інші взяті ним бюджетні зобов`язання.

Орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.

З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку.

У разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Якщо у боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, недостатньо відкритих асигнувань (коштів на рахунках) для виконання виконавчого документа, безспірне списання коштів здійснюється частково. На виконавчому документі ставиться відмітка про обсяг списаних коштів, яка засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим гербовою печаткою.

Безспірне списання коштів з рахунків боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, здійснюється органом Казначейства з моменту відкриття відповідних асигнувань (надходження коштів на рахунок) на підставі розрахункового документа, оформленого відповідно до вимог законодавства.

Згідно абз. 2 пп. 1 п. 9 розділу VI Прикінцевих та перехіднмх положення Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку №845 безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Суд зауважує, що згідно усталеного підходу, який знаходить своє підтвердження у судових рішеннях суду касаційної інстанції у справах із подібним предметом спору, де стороною є органи Казначейства, перед тим як констатувати факт протиправної бездіяльності органом Державної казначейської служби України у правовідносинах, які виникають у зв`язку з виконанням судових рішень, за якими боржником є державний орган, потрібно з`ясувати, чи вжили органи Казначейства в межах своїх повноважень усі залежні від них дії, спрямовані на те, щоб сплатити кошти за судовим рішенням, а також чи були для цього об`єктивні підстави та можливості.

Під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного/несвоєчасного виконання обов`язкових дій/ухвалення рішень або невиконання їх узагалі. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Беззаперечним є той факт, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню. Разом з цим, необхідно зауважити, що сам факт невиплати позивачу коштів за судовим рішенням, без з`ясування усіх обставин, які зумовили таку ситуацію, не є достатньою підставою вважати, що органи Казначейства допустили протиправну бездіяльність.

Подібна за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №688/4324/16-а, від 06.11.2019 у справі №803/1449/16, від 12.12.2019 у справі №820/5571/15 та підтримана, зокрема, у постанові від 17.06.2020 у справі №813/4802/17, від 29.04.2024 у справі №380/4698/20.

Зміст спірних правовідносин, які склались у цій справі зводиться до тривалого невиконання, на думку позивача, Державною казначейською службою України рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 у справі №620/14415/23 про стягнення з Інформаційного агентства на користь ОСОБА_1 нараховане, але невиплачене грошове забезпечення в розмірі 410 418,22 (чотириста десять тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 22 копійки.

Судом встановлено, що вищевказане рішення суду набрало законної сили 09.07.2024 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025 встановлено спосіб і порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 у справі №620/14415/23 шляхом стягнення з Інформаційного агентства на користь ОСОБА_1 нараховане, але невиплачене грошове забезпечення в розмірі 410 418,22 грн.

Також судом встановлено, що позивачем 28.10.2025 на адресу Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києві подана заява від 16.10.2025 щодо виконання рішення суду від 24.11.2023 та оригінал виконавчого листа у справі № 620/14415/23.

Управління Казначейства листом від 30.10.2025 № 07-07/2252 надіслало Інформаційному агентству боржнику запит для встановлення відповідних даних про коди класифікації видатків бюджету або рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів, натомість Інформаційне агентство листом від 27.11.2025 №522/1795 повідомило Управління Казначейства, що проведення списання коштів на користь ОСОБА_1 згідно рішення суду від 24.11.2023, здійснювати за КПКВ 2101020, КЕКВ 2800, рахунок НОМЕР_2 .

Однак станом на 01.12.2025 за визначеним рахунком були відсутні достатні асигнування для

погашення заборгованості перед позивачем.

Управління Казначейства листом від 01.12.2025 № 01-06/2509 направило Інформаційному агентству вимогу про вжиття заходів для встановлення асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання виконавчих документів, та у разі, коли в результаті здійснення таких заходів не забезпечено виконання зазначеного виконавчого документа у повному обсязі, - надсилати щомісяця повідомлення про вжиті заходи.

Оскільки станом на 08.01.2026 у Інформаційного агентства були відсутні асигнування на взяття

зобов`язань за коштами державного бюджету, Південно-Центральне управління Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві передало виконавчий лист у

справі № 620/14415/23 для виконання за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» (далі бюджетна програма КПКВК 3504040).

Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві 13.01.2026 виконавчий лист у справі № 620/14415/23 прийнято на облік за бюджетною програмою КПКВК 3504040 в порядку черговості надходження документів до органу Казначейства.

Отже після здійснення органом Казначейства заходів, передбачених пунктом 33 Порядку №845, вищезазначений виконавчий лист знаходився на виконанні за бюджетною програмою КПКВК 3504040.

Суд зазначає, що з огляду на положення пунктів 3 та 47 Порядку №845 безспірне списання коштів державного бюджету та як наслідок виплата стягувачу грошових коштів на підставі виконавчого листа здійснюється у порядку черговості надходження виконавчого документа, а також за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів, тобто в межах відповідних бюджетних асигнувань.

Аналогічна правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду викладеними у постановах від 19.11.2019 у справі № 320/1376/19, від 11.02.2020 у справі № 826/10629/16.

Суд вказує, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на поточний рік за бюджетною програмою КПКВК 3504040 визначено 100,00 млн гривень, Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3504040 також визначено 100,00 млн гривень.

Отже виконання виконавчого листа у справі №620/14415/23 за бюджетною програмою КПКВК 3504040 можливо здійснити тільки після погашення заборгованості по першій черзі, натомість позивач був поставлений у другій черзі.

Проте судом встановлено, що згідно платіжних інструкцій від 25.02.2026 №683787150 та від 06.03.2026 № 687650127 ОСОБА_1 . Управлінням Казначейства безспірно списано з Інформаційного агентства грошові кошти у розмірі 283 809,57 гривень та у розмірі 120 452,38 гривень.

Суд зауважує, що відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

За практикою ЄСПЛ в інших справах проти України встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003).

Навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапівницький та інші проти України», заява №60858/00).

Натомість процес виконання рішення по справі №620/14415/23 тривав з 28.10.2025 та було виконано частково 25.02.2026 та повністю 06.03.2026.

Крім того сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням протягом трьох місяців) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.02.2020 у справі № 826/17656/16, постанові від 30.04.2020 у справі №804/2076/17.

За таких обставин твердження позивача з приводу бездіяльності Казначейства, яка виразилась у невиконанні рішення суду є безпідставним, оскільки Казначейство неухильно дотримувалось вимог законодавства та виконало рішення суду у справі № 620/14415/23, а тому в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Державної казначейської служби України, яка полягає у порушенні строків та у тривалому невиконанні виконавчого листа у справі №620/14415/23 про стягнення з Інформаційного агентства на мою користь нарахованого, але невиплаченого грошового забезпечення в розмірі 410418,22 грн слід відмовити.

Позовна вимога про зобов`язання Державну казначейську службу України відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» вчинити дії щодо виконання виконавчого листа у справі №620/14415/23 про стягнення з Інформаційного агентства на користь позивача нарахованого, але невиплаченого грошового забезпечення в розмірі 410 418,22 (чотириста десять тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 22 копійки» також не підлягає задоволенню, оскільки як встановлено судом відповідачем повністю виконано виконавчий лист у справі №620/14415/23.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державну казначейську службу України відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» нарахувати та виплатити позивачу компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, починаючи зі спливу 3-х місячного терміну надходження виконавчого листа до моменту виконання виконавчого листа у справі №620/14415/23 про стягнення з Інформаційного агентства на користь позивача нарахованого, але невиплаченого грошового забезпечення в розмірі 410 418,22 (чотириста десять тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 22 копійки» суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 3 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Статтею 5 Закону №4901-VI встановлено, що у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи нараховується державним виконавцем протягом п`яти днів з дня отримання ним повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, про перерахування коштів, крім випадку, коли кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Пунктом 50 Порядку №845 встановлено, що компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується за заявами стягувачів: Казначейством, якщо боржником є державний орган; державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку.

Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів за черговістю надходження таких заяв стягувачів та після погашення заборгованості за рішеннями суду відповідно до пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.

Таким чином, з огляду на зміст статті 5 Закону №4901-VI та пункту 50 Порядку № 845, прийняття Казначейством рішення про виплату компенсації можливе виключно після виконання судового рішення шляхом здійснення безспірного списання коштів за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів (КПКВК 3504040).

Оскільки рішення суду у справі № 620/14415/23 виконано за рахунок бюджетних асигнувань боржника Інформаційного агентства, то компенсація за порушення строку перерахування коштів за судовим рішенням може бути окремо нарахована та стягнута за рахунок бюджетних асигнувань безпосередньо боржника, тобто Інформаційного агентства, оскільки рішення суду у справі № 620/14415/23 не виконувалось Казначейством за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів (КПКВК 3504040), а виконувалось шляхом безспірного списання з рахунку Інформаційного агентства, тобто боржника.

За таких обставин вимога позивача про зобов`язання нарахувати та виплати компенсацію за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду у справі №620/14415/23 є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Крім того ураховуючи, що з 16.03.2018 норма пункту 50 Порядку №845 встановлює, що компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується за заявами стягувачів, а такої заяви позивач до ДКС не подавав, оскільки матеріали справи не містять, то суд вважає, що останньому і не відмовлено в нарахуванні такої компенсації.

Позовна вимога про стягнення з Державної казначейської служби України моральної шкоди в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від першої позовної вимоги, в задоволенні якої судом відмовлено.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин справи та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши фактичні обставини справи, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі аргументи учасників справи, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті2та частини 2 статті77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Правові підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Державна казначейська служба України (вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01601, кд ЄДРПОУ - 37567646).

Суддя В.В. Падій