Рішення № 137118560, 03.06.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року Чернігів Справа № 620/1280/26

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене в протоколі засідання комісії Міністерства оборони України № 106/в від 04.12.2025 про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, як члену сім`ї (дружині) померлого внаслідок поранення, пов`язаного з проходженням військової служби, старшого сержанта ОСОБА_2 ;

зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути подані документи та прийняти у відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду у цій справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона, як член сім`ї (дружина) померлого внаслідок поранення, пов`язаного з проходженням військової служби, старшого сержанта ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ) має право на одноразову грошову допомогу, передбачену п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що відповідно до вироку Жовтоводського міського суду у Дніпропетровській обл. від 07.05.2025 у справі № 176/542/24 перебуваючи у місці тимчасового розташування підрозділу солдат ОСОБА_3 разом із старшим сержантом ОСОБА_2 спільно вживали алкогольні напої та між ними виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_3 з особистих мотивів на гранті раптово виниклих неприязних відносин, виник умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 у зв`язку із чим ОСОБА_3 із закріпленої за ним автоматичної зброї завдав вогнепальні поранення не сумісні із життям ОСОБА_2 . Згідно з висновком експерта Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи від 31.12.2024 № 236 під час проведення судово-токсикологічного дослідження в крові та сечі ОСОБА_2 було виявлено етиловий спирт в концентрації 2,63% в крові та 2,5 % відповідно в сечі, що свідчить про сильне алкогольне сп`яніння потерпілого. Статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» так само як і пунктом 29 Порядку № 975, передбачено випадки коли призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, а саме якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність військовослужбовця є наслідком, зокрема діяння у стані алкогольного сп`яніння. Тобто, ураховуючи висновок експерта № 236 від 31.12.2024, а саме виявлення 2,63 % концентрацію в крові етилового спирту, що за загальновизначеними показниками свідчить про сильний ступень алкогольного сп`яніння, та могло сприяти проявам надмірної неконтрольованої агресії з боку потерпілого, зокрема словесного конфлікту, що у свою чергу по суті, є також активними діями, які вчиняє військовослужбовець. Зокрема, стаття 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України затвердженого Законами України від 24.03.1999 року № 548-ХІV - зобов`язує військовослужбовців додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок. Натомість загиблий у порушення ст. 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України вживав спиртні напої, при наявності у нього хронічної ішемічної хвороби серця, знаходячись на території військової частини або місця несення служби, що відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, місць несення служби, військових об`єктів або виконання ними обов`язків військової правопорушенням.

Ухвалою суду від 02.04.2026 залучено до участі у справі № 620/1280/26 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та встановлено 15-денний строк для подачі пояснень.

Третьою особою - ІНФОРМАЦІЯ_1 надано пояснення, в яких просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Третя особа Військова частина НОМЕР_2 правом подачі пояснень не скористалась.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як слідує з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 24.02.2022 №45 відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022 та розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.02.2022 №32/321/501/13Т, зокрема, ОСОБА_2 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 на всі види забезпечення з 24.02.2022 за призовом під час мобілізації.

Так, у період з 2022 року по 2024 рік позивач проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 на посаді санітарного інструктора медичного пункту механізованого батальйону у військовому званні «старший сержант».

Згідно акту службового розслідування за фактом смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 (номер кримінального провадження: НОМЕР_4 ) старшого сержанта військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 , смерть старшого сержанта військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 , санітарного інструктора медичного пункту механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 , сталася за обставин, за яких нещасний випадок не визнається пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби відповідно до пункту 11 розділу II Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, так як смерть військовослужбовця ОСОБА_4 було заподіяно військовослужбовцем ОСОБА_5 , шляхом здійснення декількох пострілів з закріпленого за ним автомату АКСУ № НОМЕР_6 в область черевної порожнини потерпілого на ґрунті раптово виниклого між ними словесного конфлікту, під час їх спільного розпивання спиртних напоїв, внаслідок чого обидва знаходилися в стані сильного алкогольного сп`яніння, що підтверджено відповідним медичним висновком та матеріалами службового розслідування.

Згідно з висновком експерта Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи від 31.12.2024 № 236 під час проведення судово-токсикологічного дослідження в крові та сечі ОСОБА_2 було виявлено етиловий спирт в концентрації 2,63% в крові та 2,5 % відповідно в сечі, що свідчить про сильне алкогольне сп`яніння потерпілого.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 05.02.2025 №267 про результати службового розслідування за фактом смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 (номер кримінального провадження: НОМЕР_4 ) старшого сержанта військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 , смерть старшого сержанта військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 , санітарного інструктора медичного пункту механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 , сталася за обставин, за яких нещасний випадок не визнається пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби відповідно до пункту 11 розділу II Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, так як смерть військовослужбовця ОСОБА_4 було заподіяно військовослужбовцем ОСОБА_5 , шляхом здійснення декількох пострілів з закріпленого за ним автомату АКСУ № НОМЕР_6 в область черевної порожнини потерпілого на ґрунті раптово виниклого між ними словесного конфлікту, під час їх спільного розпивання спиртних напоїв, внаслідок чого обидва знаходилися в стані сильного алкогольного сп`яніння, що підтверджено відповідним медичним висновком та матеріалами службового розслідування.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 22.02.2025 №54 старшого сержанта військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 , санітарного інструктора медичного пункту механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , який помер "15" ІНФОРМАЦІЯ_3 (смерть настала внаслідок нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження) виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 з "16" листопада 2024 року.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 07.03.2025 №889 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, старший сержант ОСОБА_2 , колишній військовослужбовець санітарний інструктор медичного пункту механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно в період з 14.05.2022 по 21.05.2022, з 30.06.2022 по 14.07.2022, з 03.09.2022 по 31.01.2023, з 05.07.2023 по 10.07.2023, з 23.08.2023 по 23.08.2023, з 29.09.2023 по 22.11.2023, з 14.02.2024 по 24.06.2024, 26.09.2024 по 15.10.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи в Донецькій області.

У вироку від 07.05.2025 Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області, зокрема, вказано, що 14.11.2024 в вечірній час приблизно з 17:00 год по 01:30 год 15.11.2024, перебуваючи на місці тимчасового розташування підрозділу, у приміщенні кухні житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , солдат ОСОБА_3 разом з старшим сержантом ОСОБА_2 спільно вживали алкогольні напої та між ними виникнув словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_3 з особистих мотивів, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, виник умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 . Реалізуючи свій злочинний умисел, 15.11.2024 приблизно о 01 годин 30 хвилин ОСОБА_3 направився до приміщення спальні житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , та перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння 2.04 проміле, з правої сторони біля вхідних дверей взяв до рук видану та закріплену за ним бойову нарізну вогнепальну зброю - 5,45-мм автомат Калашникова зі складаним прикладом укороченим «АКС-74У» № НОМЕР_6 , 1990 року виготовлення, споряджений магазином з бойовими припасами - 5,45 мм. проміжними патронами зразка 1974 року у кількості 30 шт., після чого, повернувшись до приміщення кухні, привів вищезазначений автомат у бойову готовність, тобто зняв його з запобіжника та виставив перемикач вогню у положення автоматичної (АВ) стрільби, відвів затворну раму назад до упору й різко відпустив її, дославши тим самим патрон до патронника, після чого, знаходячись у безпосередній близькості до старшого сержанта ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи злочинність вчинюваних дій, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою умисного вбивства останнього, тримаючи автомат Калашникова зі складаним прикладом укороченим «АКС-74У» № НОМЕР_6 у руках, умисно направив його ствол в область живота у місто розташування життєво важливих органів ОСОБА_2 та натиснув на спусковий гачок, здійснивши дві черги із вказаної вогнепальної зброї з вильотом у загальній кількості не менш ніж 17 патронів калібру 5,45 мм., внаслідок чого ОСОБА_2 помер.

В свою чергу позивач 14.08.2025 звернулась до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю її чоловіка старшого сержанта ОСОБА_2 , яка пов`язана із проходженням військової служби. До вказаної заяви додано перелік документів згідно з пунктом 10 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (зі змінами), та пунктом 4.6 розділу IV Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за № 1294/26071 (зі змінами) (а.с.50).

Однак, згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04.12.2025 №106/в позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги. Зазначено, що відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2013 р. № 975: дружині ОСОБА_1 (РНОКГІП - НОМЕР_7 ) померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок поранення, пов`язаного з проходженням військової служби, старшого сержанта ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ). Відповідно до вироку Жовтоводського міського сулу у Дніпропетровській області від 07.05.2025 у справі №176/542/24 перебуваючи у місці тимчасового розташування підрозділу, солдат ОСОБА_3 разом із старшим сержантом ОСОБА_2 спільно вживали алкогольні напої та між ними виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_3 з особистих мотивів, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, виник умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 . В зв`язку із чим ОСОБА_6 , із закріпленої за ним автоматичної зброї, завдав вогнепальні поранення не сумісні із життям ОСОБА_2 . Згідно з висновком експерта Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи від 31.12.2024 № 236 під час проведення судово - токсикологічного дослідження в крові та се-і ОСОБА_2 було виявлено етиловий спирт в концентрації 2.63%о в крові та 2,54%о відповідно в сечі. Відповідно до статті 172-20 Кодексу України про. адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об`єктів або виконання ними обрв`язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням. Згідно зі статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення, або вчинення дій в стані алкогольного сп`яніння.

Вважаючи вказане рішення у формі протоколу протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду з відповідним позовом за захистом їх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України від 25.02.1993 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон України № 2232-XII), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

За приписами статті 41 Закону України №2232-XI виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон України №2011-XII).

Згідно із статтею 16 пунктом 1 Закону України №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до статті 16 пункту 2 Закону України №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1); смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (підпункт 2).

Згідно зі статтею 16-1 Закону України №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Згідно із статтею 16-2 пунктом 1 підпунктом «а» Закону України №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2статті 16 цього Закону.

Згідно із статтею 16-3 пунктами 1, 6, 8 Закону України №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Водночас, статтею 16-4 Закону України № 2011-ХІІ визначені випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються - якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (стаття 16-3 пункт 9 Закону України № 2011-ХІІ).

На виконання Закону України № 2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 (далі по тексту Порядок №975).

Пунктом 4 Порядку № 975 визначено, що одноразова грошова допомога призначається у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

У силу пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть); у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до пункту 10 Порядку № 975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії таких документів:

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

Пунктами 15, 19 Порядку №975 визначено, що рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком:

вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Надаючи оцінку відмові відповідача, суд наголошує, що за змістом статті 16-4 частини 1 Закону України № 2011-ХІІ та пункту 19 Порядку № 975, зазначена допомога не призначається з підстав, наведених цими нормами, а саме: якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння, вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).

Верховний Суд в постанові від 18 березня 2024 року у справі №120/13997/21-а зазначив, що відомості, які зазначені, зокрема, у постанові військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті військовослужбовця та довідці, що свідчить про причини та обставини смерті військовослужбовця, мають важливе значення і є вирішальними для органу, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, на якого покладено обов`язок перевірити, чи не настала смерть військовослужбовця за обставин, що виключають можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги, перелік яких визначений у статті 16-4 Закону України №2011-XII.

Як встановлено судом вище ОСОБА_2 проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_2 .

Згідно з висновком експерта Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи від 31.12.2024 № 236 під час проведення судово-токсикологічного дослідження в крові та сечі ОСОБА_2 було виявлено етиловий спирт в концентрації 2,63% в крові та 2,5 % відповідно в сечі, що свідчить про сильне алкогольне сп`яніння потерпілого.

У вироку від 07.05.2025 Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області, зокрема, вказано, що 14.11.2024 в вечірній час приблизно з 17:00 год по 01:30 год 15.11.2024, перебуваючи на місці тимчасового розташування підрозділу, у приміщенні кухні житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , солдат ОСОБА_3 разом з старшим сержантом ОСОБА_2 спільно вживали алкогольні напої та між ними виникнув словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_3 з особистих мотивів, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, виник умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 . Реалізуючи свій злочинний умисел, 15.11.2024 приблизно о 01 годин 30 хвилин ОСОБА_3 направився до приміщення спальні житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , та перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння 2.04 проміле, з правої сторони біля вхідних дверей взяв до рук видану та закріплену за ним бойову нарізну вогнепальну зброю - 5,45-мм автомат Калашникова зі складаним прикладом укороченим «АКС-74У» № НОМЕР_6 , 1990 року виготовлення, споряджений магазином з бойовими припасами - 5,45 мм. проміжними патронами зразка 1974 року у кількості 30 шт., після чого, повернувшись до приміщення кухні, привів вищезазначений автомат у бойову готовність, тобто зняв його з запобіжника та виставив перемикач вогню у положення автоматичної (АВ) стрільби, відвів затворну раму назад до упору й різко відпустив її, дославши тим самим патрон до патронника, після чого, знаходячись у безпосередній близькості до старшого сержанта ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи злочинність вчинюваних дій, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою умисного вбивства останнього, тримаючи автомат Калашникова зі складаним прикладом укороченим «АКС-74У» № НОМЕР_6 у руках, умисно направив його ствол в область живота у місто розташування життєво важливих органів ОСОБА_2 та натиснув на спусковий гачок, здійснивши дві черги із вказаної вогнепальної зброї з вильотом у загальній кількості не менш ніж 17 патронів калібру 5,45 мм., внаслідок чого ОСОБА_2 помер.

Тобто смерть ОСОБА_2 настала внаслідок умисного вбивства, вчиненого іншим військовослужбовцем під час проходження військової служби у місці тимчасової дислокації підрозділу.

Відмовляючи у призначенні спірної допомоги, Міністерство оборони України виходило з того, що смерть військовослужбовця є наслідком дій у стані алкогольного сп`яніння, посилаючись на статтю 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Надаючи оцінку такій відмові, суд наголошує на тому, що за змістом статті 16-4 частини 1 Закону України №2011-ХІІ та пункту 29 Порядку №975, зазначена допомога не призначається з підстав, наведених такими нормами, лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).

Водночас сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння на час настання смерті не визначається вказаними нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року у справі №640/6477/19, від 18 березня 2024 року у справі №120/13997/21.

Отже, у такому випадку необхідно встановити причинно-наслідковий зв`язок між станом сп`яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю).

Верховний Суд в постанові від 18 березня 2024 року у справі №120/13997/21-а зазначив, що відомості, які зазначені у зокрема, у постанові військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті військовослужбовця та довідці, що свідчить про причини та обставини смерті військовослужбовця, мають важливе значення і є вирішальними для органу, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, на якого покладено обов`язок перевірити, чи не настала смерть військовослужбовця за обставин, що виключають можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги, перелік яких визначений у статті 16-4 Закону України № 2011-XII.

Суд акцентує увагу, що за результатом розгляду даної справи, судом не було встановлено, а відповідачем доведено, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок адміністративного правопорушення або вчинення дій у стані алкогольного сп`яніння.

Будь-які належні та достатні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_2 дій у стані алкогольного сп`яніння, що мали своїм наслідком його смерть, відсутні, та відповідачем до матеріалів справи не долучені, а тому слід зробити висновок про те, що доводи відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу членам його родини із посиланням на статтю 16-4 частину 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не підтверджуються матеріалами справи.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).

Отже, під час судового розгляду справи, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними та достовірними засобами доказування правомірність прийнятого рішення, а тому, суд дійшов висновку про протиправність спірного рішення, оформленого протоколом від 04.12.2025 №106/в, яким було відмовлено позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги, як наслідок позовні вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене в протоколі засідання комісії Міністерства оборони України № 106/в від 04.12.2025 відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги; зобов`язання Міністерства оборони України повторно розглянути заяву позивача від 14.08.2025 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в зв`язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене в протоколі засідання комісії Міністерства оборони України № 106/в від 04.12.2025 про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, як члену сім`ї (дружині) померлого внаслідок поранення, пов`язаного з проходженням військової служби, старшого сержанта ОСОБА_2 та зобов`язання Міністерства оборони України повторно розглянути подані документи та прийняти у відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду у цій справі, то останні задоволенню не підлягають, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи. В спірному рішенні, оформленому протоколом № 106/в від 04.12.2025 про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відсутня інформація про відмову останній в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої саме пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене в протоколі засідання комісії Міністерства оборони України № 106/в від 04.12.2025 про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2025 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в зв`язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 ).

Відповідач: Міністерство оборони України (просп. Повітрофлотський, 6, м.Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022).

Повне судове рішення складено 03.06.2026.

Суддя Оксана ТИХОНЕНКО