Рішення № 137117702, 04.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 р. № 520/5946/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь" (вул. Госпітальна, буд. 18, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 7773293) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Гарнізонної ВЛК № 2 Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» щодо визначення ступеня придатності ОСОБА_1 , оформлено довідкою ВЛК від 24.09.2025 № 20215-0924-1628-3713-3;

- зобов`язати Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» провести медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності ОСОБА_1 до військової служби відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу у лавах Збройних Сил України.

24.09.2025 Гарнізонною ВЛК № 2 Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» проведено медичний огляд позивача з метою визначення ступеня придатності до військової служби, за результатами якого складено довідку військово-лікарської комісії від 24.09.2025 № 20215-0924-1628-3713-3.

Зі змісту вказаної довідки вбачається, що за результатами медичного огляду ВЛК встановлено позивачу відповідні діагнози та на підставі статей 39б, 40б, 55б, 61б, 67б, 10в, 64в, 68в графи II Розкладу хвороб зроблено висновок про придатність ОСОБА_1 до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ВЛК, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час визначення ступеня його придатності до військової служби відповідачем не було належним чином враховано наявні у нього захворювання, скарги на стан здоров`я, а також медичні документи, зокрема висновок комп`ютерної томографії від 01.10.2024, дослідження УЗД від 27.08.2025, консультативний висновок спеціаліста-кардіолога від 15.09.2025, виписку з історії хвороби стаціонарного хворого від 07.08.2025 та консультативний висновок спеціаліста-кардіолога від 22.09.2025.

Позивач вказує, що комісією ВЛК було замінено консультативний висновок спеціаліста-кардіолога від 15.09.2025 на консультативний висновок від 22.09.2025, при цьому останній, на думку позивача, суперечить попередньому діагнозу. Також позивач зазначає, що на додаткове обстеження до кардіолога він не направлявся, у зв`язку з чим вважає оскаржуване рішення необґрунтованим та таким, що прийняте без повного врахування його фактичного стану здоров`я.

На переконання позивача, зазначені обставини свідчать про порушення відповідачем вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, а тому рішення Гарнізонної ВЛК № 2, оформлене довідкою від 24.09.2025 № 20215-0924-1628-3713-3, підлягає скасуванню із зобов`язанням відповідача провести повторний медичний огляд ВЛК.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у відзиві зазначив, що організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, розгляд заяв, пропозицій і скарг з питань військово-лікарської експертизи, а також перегляд постанов ВЛК віднесені до повноважень Центральної військово-лікарської комісії та відповідних штатних військово-лікарських комісій. Постанови гарнізонних ВЛК відповідно до Положення № 402 розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються штатними ВЛК та/або ЦВЛК. НВМКЦ «ГВКГ», на думку відповідача, не наділений повноваженнями щодо скасування чи перегляду постанов військово-лікарських комісій.

Крім того, відповідач зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача, а також визначення ступеня його придатності чи непридатності до військової служби за результатами медичного огляду належить до дискреційних повноважень військово-лікарської комісії та потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Правове регулювання спірних правовідносин здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з метою якісного проведення призову громадян на військову службу, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби наказом Міністерства оборони України затверджується положення про військово-лікарську експертизу.

Пунктом 1.1 глави 1 розділу I Положення № 402 визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм, поранень, контузій, каліцтв з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу I Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні, постійно і тимчасово діючі. Штатні та позаштатні ВЛК приймають постанови, які оформлюються, зокрема, довідкою військово-лікарської комісії.

Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Згідно з підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи, аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК.

Підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 передбачено, що ЦВЛК має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи, перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб, витребовувати необхідні документи, направляти на контрольне обстеження та медичний огляд, а також розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати і контролювати постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Відповідно до пункту 20.1 глави 20 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні і у своїй роботі керуються цим Положенням.

Згідно з пунктом 20.2 глави 20 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.

Пунктом 20.3 глави 20 розділу II Положення № 402 передбачено види постанов, які приймаються ВЛК при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб, у тому числі постанову про придатність до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах, установах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

З аналізу наведених норм вбачається, що визначення ступеня придатності особи до військової служби належить до спеціальних повноважень військово-лікарських комісій, які здійснюють медичний огляд особи, досліджують її стан здоров`я, медичну документацію, результати обстежень та застосовують відповідні статті Розкладу хвороб.

При цьому адміністративний суд, перевіряючи законність рішення ВЛК, не наділений повноваженнями встановлювати медичний діагноз особи, визначати ступінь її придатності до військової служби замість ВЛК або переоцінювати медичні висновки лікарів на предмет відповідності конкретним статтям Розкладу хвороб, оскільки такі питання потребують спеціальних знань у сфері медицини та належать до компетенції відповідного спеціального органу.

Аналогічний правовий підхід викладено Верховним Судом у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16, в якій зазначено, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Суд зазначає, що надання оцінки діагнозу особи на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Судовий контроль у такій категорії спорів здійснюється в межах перевірки дотримання процедури прийняття відповідного висновку ВЛК та повноважень органу, який його прийняв.

Так, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, а тому не можуть здійснювати власну оцінку медичного висновку ВЛК замість уповноваженої військово-лікарської комісії.

Як встановлено судом з матеріалів справи, 24.09.2025 Гарнізонною ВЛК № 2 Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» проведено медичний огляд позивача, за результатами якого оформлено довідку ВЛК від 24.09.2025 № 20215-0924-1628-3713-3.

У зазначеній довідці ВЛК від 24.09.2025 № 20215-0924-1628-3713-3 відображено встановлені позивачу діагнози, зокрема: І25.0 ІХС, дифузний кардіосклероз, недостатність ТК з регургітацією І ст., пароксизмальна форма фібриляції передсердь, пароксизмальна форма тріпотіння передсердь, часта екстрасистолічна аритмія, гіпертонічна хвороба II ст., СН I ст.; N20.0 сечокам`яна хвороба, конкремент лівої нирки; доброякісна гіперплазія передміхурової залози I ст.; вторинний хронічний пієлонефрит; ангіопатія судин сітківки; набута вправима параумбілікальна кила; гемангіоми печінки; поширений міжхребцевий остеохондроз та інші захворювання.

На підставі статей 39б, 40б, 55б, 61б, 67б, 10в, 64в, 68в графи II Розкладу хвороб ВЛК зроблено висновок про придатність позивача до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах, установах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Суд зауважує, що довідка ВЛК від 24.09.2025 № 20215-0924-1628-3713-3 містить відомості про склад ВЛК, голову ВЛК, членів ВЛК, секретаря ВЛК, підпис та печатку.

Позивач, обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення, посилається на те, що ВЛК не врахувала його скарги та медичні документи, зокрема висновок комп`ютерної томографії від 01.10.2024, дослідження УЗД від 27.08.2025, консультативний висновок спеціаліста-кардіолога від 15.09.2025, виписку з історії хвороби стаціонарного хворого від 07.08.2025 та консультативний висновок спеціаліста-кардіолога від 22.09.2025.

Суд дослідив зазначені документи та встановив, що вони дійсно містять відомості про наявність у позивача певних захворювань і станів здоров`я.

Водночас сам факт наявності у позивача медичних документів, які підтверджують певні захворювання, не є самостійною та достатньою підставою для скасування постанови ВЛК, оскільки оцінка медичних показників, встановлення діагнозу, співвіднесення такого діагнозу з відповідними статтями Розкладу хвороб та визначення ступеня придатності до військової служби належать до компетенції ВЛК.

Суд звертає увагу, що у довідці ВЛК від 24.09.2025 № 20215-0924-1628-3713-3 відображено захворювання позивача, які кореспондують із наданими ним медичними документами, зокрема із консультативним висновком спеціаліста-кардіолога від 22.09.2025, дослідженням УЗД від 27.08.2025, випискою з історії хвороби від 07.08.2025 та висновком комп`ютерної томографії від 01.10.2024.

Отже, твердження позивача про повне неврахування ВЛК наявної медичної документації не підтверджені належними та допустимими доказами.

Доводи позивача про те, що консультативний висновок спеціаліста-кардіолога від 22.09.2025 суперечить консультативному висновку спеціаліста-кардіолога від 15.09.2025, фактично зводяться до незгоди позивача з медичною оцінкою стану його здоров`я та з висновком ВЛК щодо ступеня придатності до військової служби.

Однак вирішення питання про те, який із медичних висновків має переважне значення, чи є діагнози взаємовиключними або такими, що змінюють ступінь придатності позивача до військової служби, потребує спеціальних медичних знань та не належить до повноважень адміністративного суду.

Суд також враховує, що позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що під час проведення медичного огляду 24.09.2025 Гарнізонною ВЛК № 2 було порушено встановлену Положенням № 402 процедуру прийняття постанови, зокрема доказів порушення колегіальності прийняття рішення, відсутності повноважень у складу ВЛК, неналежного оформлення довідки, відсутності підписів членів ВЛК, ненадання позивачу можливості подати медичні документи або відмови ВЛК у прийнятті таких документів.

Матеріали справи також не містять доказів того, що позивач звертався до відповідної штатної ВЛК або ЦВЛК зі скаргою на постанову Гарнізонної ВЛК № 2 від 24.09.2025 № 20215-0924-1628-3713-3 чи заявою про перегляд відповідної постанови, а також доказів прийняття ЦВЛК або штатною ВЛК рішення про скасування чи незатвердження спірної постанови.

При цьому Положення № 402 передбачає спеціальний порядок перегляду, контролю та скасування постанов ВЛК відповідними штатними ВЛК та ЦВЛК. Саме ці органи наділені повноваженнями перевіряти висновки підпорядкованих ВЛК, витребовувати медичні документи, направляти особу на контрольне обстеження та, за наявності підстав, переглядати або скасовувати постанови ВЛК.

Оцінюючи доводи відповідача про неналежність Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» як відповідача у справі, суд виходить з того, що позовні вимоги спрямовані до НВМКЦ «ГВКГ» як до юридичної особи, однак оскаржуване рішення оформлено як рішення Гарнізонної ВЛК № 2, а повноваження щодо перегляду, контролю, скасування або затвердження постанов ВЛК Положення № 402 відносить до компетенції відповідних штатних ВЛК та ЦВЛК.

З огляду на це заявлена позивачем вимога про зобов`язання саме Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» провести новий медичний огляд ВЛК не узгоджується з наведеними нормами Положення № 402, оскільки суд не вправі підміняти собою уповноважений орган військово-лікарської експертизи та визначати порядок реалізації дискреційних медико-експертних повноважень поза межами процедур, встановлених Положенням № 402.

Суд зазначає, що під час розгляду справи судом не встановлено обставин, які б свідчили про протиправність довідки ВЛК від 24.09.2025 № 20215-0924-1628-3713-3 саме з підстав порушення процедури її прийняття або прийняття її органом поза межами наданих повноважень.

Доводи позивача переважно стосуються незгоди з медичним висновком ВЛК, оцінкою наявних у нього захворювань та визначеним ступенем придатності до військової служби.

Проте, такі доводи не можуть бути перевірені судом шляхом самостійного встановлення іншого діагнозу чи іншого ступеня придатності, оскільки це означало б втручання суду у дискреційні повноваження військово-лікарської комісії та вихід за межі завдань адміністративного судочинства.

Суд наголошує, що позивач не позбавлений права у порядку, передбаченому Положенням № 402, звернутися до відповідної штатної ВЛК або ЦВЛК із заявою чи скаргою щодо перегляду постанови Гарнізонної ВЛК № 2 від 24.09.2025 № 20215-0924-1628-3713-3, із наданням медичних документів, у тому числі виснову комп`ютерної томографії від 01.10.2024, дослідження УЗД від 27.08.2025, виписки з історії хвороби від 07.08.2025, консультативні висновки спеціаліста-кардіолога від 15.09.2025 та від 22.09.2025, і ставити питання про проведення повторного або контрольного медичного огляду.

Разом з тим у межах цієї адміністративної справи позивачем не доведено, а судом не встановлено наявності правових підстав для визнання протиправним і скасування рішення Гарнізонної ВЛК № 2, оформленого довідкою від 24.09.2025 № 20215-0924-1628-3713-3, та для зобов`язання відповідача провести новий медичний огляд ВЛК.

З урахуванням викладеного, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь" (вул. Госпітальна, буд. 18, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 7773293) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04 червня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях