Рішення № 137117593, 04.06.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6890/25

04 червня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за № 192550010993 від 31.10.2025 про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні до його страхового стажу періодів роботи;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 жовтня 2025 року, зарахувавши до його загального страхового стажу періоди роботи в Гусятинському МПВЯ із 03.03.1988 по 07.06.1988, в Хоростківському цукровому заводі з 06.09.1990 по 17.12.1990, в Хоростківському СПТУ-27 із 18.10.1993 по 01.04.1994, в комунальному підприємстві теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" із 01.11.1996 по 31.12.1997.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що неправомірність прийнятого відповідачем рішення, на переконання позивача, полягає в тому, що відповідальність за заповнення та ведення трудових книжок, звітних та облікових документів працівників, бухгалтерських документів, за зазначення у них передбачених законодавством відомостей несе суб`єкт господарювання, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення тієї чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для не зарахування зазначеного періоду до страхового стажу позивача, оскільки право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов`язані вести облік трудового стажу працівників і відповідно забезпечувати зберігання цих даних.

Ухвалою судді від 08.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Також даною ухвалою встановлено відповідача п`ятнадцятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету відповідача 09.12.2025 о 13:50 год., проте у встановлений строк ні відзиву, ні будь-яких клопотань до суду не надходило.

У відповідності до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини.

24.10.2025 позивач звернувся до Гусятинського відділу обслуговування громадян №4 (сервісний центр) Головного управління ПФУ в Тернопільській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком у відповідності до пункту 4 частини першої статті 115 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За принципом екстериторіальності вказану заяву та додані до неї документи передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

За результатами розгляду заяви відповідачем прийнято рішення від 31.10.2025 №192550010993, згідно якого до страхового стажу позивача, серед іншого, не зараховано:

період роботи в Гусятинському МПВЯ із 03.03.1988 по 07.06.1988, оскільки зазначено прізвище заявника ОСОБА_2 ін, що не відповідає паспортним даним ОСОБА_2 ин;

період роботи в Хоростківському цукровому заводі з 06.09.1990 по 17.12.1990, оскільки зазначено наказ на звільнення 14.12.1990;

період роботи в Хоростківському СПТУ-27 із 18.10.1993 по 01.04.1994, оскільки зазначено прізвище заявника ОСОБА_2 ін, що не відповідає паспортним даним ОСОБА_2 ин;

період роботи в комунальному підприємстві теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" із 01.11.1996 по 31.12.1997, оскільки зазначено прізвище заявника ОСОБА_2 ін, що не відповідає паспортним даним ОСОБА_2 ин.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування спірних періодів роботи до його страхового стажу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Згідно п.4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Відповідно до п.4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

При цьому, згідно п.п.3) п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до частини першої та другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як зазначалося вище, оскаржуваним рішенням від 31.10.2025 №192550010993 до страхового стажу позивача не зараховано:

період роботи в Гусятинському МПВЯ із 03.03.1988 по 07.06.1988, оскільки зазначено прізвище заявника ОСОБА_2 , що не відповідає паспортним даним ОСОБА_2 ;

період роботи в ОСОБА_3 цукровому заводі з 06.09.1990 по 17.12.1990, оскільки зазначено наказ на звільнення 14.12.1990;

період роботи в Хоростківському СПТУ-27 із 18.10.1993 по 01.04.1994, оскільки зазначено прізвище заявника ОСОБА_2 , що не відповідає паспортним даним ОСОБА_2 ;

період роботи в комунальному підприємстві теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" із 01.11.1996 по 31.12.1997, оскільки зазначено прізвище заявника ОСОБА_2 , що не відповідає паспортним даним ОСОБА_2 .

Поряд із цим, суд зазначає, що такий недолік у написанні прізвища позивача (" ОСОБА_2 ін" " ОСОБА_2 ин") ніяким чином не впливає на можливість зарахувати спірні періоди до страхового стажу та є надмірним формалізмом.

Незважаючи на таку відмінність, відсутні підстави вважати, що підтверджуючі документи видані не стосовно позивача.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 25.04.2019 в справі № 593/283/17 та від 30.09.2019 в справі №638/18467/15-а, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження органами пенсійного фонду в реалізації особою конституційного права на соціальний захист та призначення пенсії.

Суд зауважує, що обов`язок щодо внесення достовірних, повних та правильних записів у документи первинного обліку підприємства про стаж та заробітну плату працівника в частині відомостей про прізвище, ім`я та по батькові працівника, покладається саме на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. Недотримання цих правил не може мати негативні наслідки для особи, якої такі відомості стосуються, та не може впливати на її особисті права.

Крім цього, вказані періоди співпадають з відомостями трудової книжки, виконані чітко, без виправлень, містять підписи уповноваженої особи, скріплені печаткою підприємства та містять посилання на накази.

Щодо спірного періоду роботи в Хоростківському цукровому заводі з 06.09.1990 по 17.12.1990, а саме зауваження щодо дати наказу на звільнення 14.12.1990, то суд зазначає, що архівною довідкою про трудовий стаж Комунальної установи "Трудовий архів Гусятинської селищної ради" від 01.08.2025 №402 підтверджено, що у вказаний період позивач був прийнятий на сезон слюсарем-ремонтником 3 розряду з 06.09.1990 та був звільнений з 17.12.1990 по закінченню строку трудового договору-сезону згідно наказу №576-о п.1 від 14.12.1990.

Суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку.

Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповненням роботодавцем, іншими органами трудової книжки чи іншої документації, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи іншої документації.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що відповідач обрав упереджений підхід при наданні оцінки архівним довідкам позивача та протиправно відмовив у зарахуванні позивачу страхового стажу спірні періоди роботи на підставі відомостей трудової книжки та архівних довідок.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що спірні періоди трудової діяльності з 03.03.1988 по 07.06.1988, з 06.09.1990 по 17.12.1990, з 18.10.1993 по 01.04.1994, з 01.11.1996 по 31.12.1997 підтверджені належними та допустимими доказами, а тому їх слід врахувати до страхового стажу позивача.

З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в частині відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи з 03.03.1988 по 07.06.1988, з 06.09.1990 по 17.12.1990, з 18.10.1993 по 01.04.1994, з 01.11.1996 по 31.12.1997.

У зв`язку з цим, наявні підстави для зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 03.03.1988 по 07.06.1988, з 06.09.1990 по 17.12.1990, з 18.10.1993 по 01.04.1994, з 01.11.1996 по 31.12.1997.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 31.10.2025 №192550010993, в частині відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 03.03.1988 по 07.06.1988, з 06.09.1990 по 17.12.1990, з 18.10.1993 по 01.04.1994, з 01.11.1996 по 31.12.1997.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 03.03.1988 по 07.06.1988, з 06.09.1990 по 17.12.1990, з 18.10.1993 по 01.04.1994, з 01.11.1996 по 31.12.1997.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 04 червня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавський р-н, Полтавська обл., 36000, код ЄДРПОУ 13967927).

Головуючий суддя Баб`юк П.М.