Рішення № 137117441, 03.06.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року Справа № 480/6959/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соп`яненка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6959/24 за позовом Приватного підприємства "Агротемп" до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Агротемп" (далі - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів №UА805090/2024/000006/1 від 09.07.2024.

Позовні вимоги мотивовані тим, що декларантом позивача до Сумської митниці подано електронну митну декларацію, згідно з якою пред`являвся до митного оформлення товар "напівпричіп- самоскид, призначений для перевезення вантажів, що використовувався - 1 шт.. Марка MTDK. Модель Т736/00. ".

Позивач вказав, що зазначена ним у митній декларації вартість товару підтверджується наданими митному органу документами, зокрема контрактом від 26.06.2024 № 22, рахунком-фактурою від 26.06.2024 № 458354, платіжною інструкцією в іноземній валюті від 02.07.2024, свідоцтвом про реєстрацію від 10.09.2020 № 1996979620168008, митною декларацією країни відправника від 26.06.2024 24DKYVWMU211W0ULB0, довідкою про транспортні витрати від 03.07.2024 № 03/07-1.

На переконання позивача, первісно надані ним документи містили всі відомості щодо ціни товару і будь-яких розбіжностей у цих документах, які безпосередньо стосуються числових значень складових митної вартості товарів (ч. 3 ст. 53 МК України), митним органом не було виявлено.

Втім, 09.07.2024 посадовою особою відповідача винесено рішення про коригування митної вартості товару № UA805090/2024/000006/1, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість скориговано за резервними методом. При цьому, за основу визначення митної вартості відповідачем взято митну вартість колісного транспортного засобу вартістю 11500 євро за одиницю (митна декларація від 17.08.2023 UA805090/2023/3392).

Однак, позивач зазначив, що відповідачем не враховано комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан транспортного засобу, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон`юнктури ринку регіону, що в свою чергу, свідчить про некоректність визначення митної вартості товару за ціною схожого за характеристиками транспортного засобу.

Вважаючи вищевказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 09.08.2024 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, зазначивши, що на підтвердження заявленої митної вартості товарів, позивачем подано митному органу пакет документів, перелік яких зазначено у графі 44 митної декларації. За результатами вивчення документів, поданих до митного оформлення, порівняння заявленої митної вартості з рівнем митної вартості аналогічних товарів, які раніше оформлювалися, а також з урахуванням рекомендацій профілів ризиків, згенерованих автоматизованою системою аналізу та управління ризиками Держмитслужби (АСАУР), було застосовано профіль ризику 109-4 "Перевiрка правильностi визначення країни походження товарiв" індикатор ризику "Суб`єкт ЗЕД 22590605 пов`язаний з іншим суб`єктом ЗЕД щодо якого виявлено порушення митного законодавства в частині недостовірного декларування країни походження (за результатами проведеної документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи)" .

У ході перевірки документів, поданих під час митного оформлення товару, було встановлено наступне. Так, відповідно до графи 32 МД в описі заявленого товару зазначено про те, що наявні пошкодження: гідравлічний циліндр, кузов у нижній частині, корозія по всій поверхні кузова, що і вплинуло на низьку ціну транспортного засобу. Однак, в жодному документі (ні в контракті, ні в рахунку, ні в банківських документах) про зазначені пошкодження не зазначено.

Акт про проведення митного огляду під час перетину митного кордону України не складався. Разом з тим, наявність акту митного огляду є однією з підстав для прийняття рішення у застосуванні понижуючого коефіцієнту визначення вартості транспортного засобу.

Відповідно до інформації встановленої при проведенні митного огляду 04.07.2024 № 24UA805090001706U1, встановлено, що на напівпричепі відсутні будь які пошкодження, крім відсутності підйомного механізму (гідроциліндр), природнього зносу та іржі.

Також у рахунку - фактурі від 26.06.2024 № 458354, контракті № 22 від 26.06.2024 відсутня інформація щодо його стану та ступеню пошкодження. В той час, як відповідно до пункту 1 контракту № 22 від 26.06.2024 року зазначено про те, що в рахунку вказується: найменування та комплектація техніки, технічний стан (якість), вартість; терміни та умови постачання.

Таким чином, керуючись частинами 2, 3 статті 53 МК України інспектором, який здійснював митне оформлення товару, декларанту було запропоновано надати, зокрема, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію експортної декларації та за власним бажанням інші наявні документи, які стосуються оцінюваних товарів для підтвердження заявленої митної вартості. Однак, декларантом позивача повідомлено митницю про відсутність будь-яких додаткових документів, крім наданих під час митного оформлення разом з митною декларацією.

Отже, як зазначає представник, зважаючи на те, що в поданих документах містяться розбіжності, а також позивач не скористався правом на подання додаткових документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за цей товар контролюючий орган дійшов до правильного висновку про неможливість використання інформації щодо ціни, яка була заявлена декларантом під час митного оформлення товару, відтак відповідачем правомірно винесено рішення про коригування митної вартості товарів, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість товару скориговано за резервним методом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що декларантом позивача подано митну декларацію № №24UA805090001706U1 (а.с.17), згідно якої до митного оформлення пред`явлено товар: "напівпричіп-самоскид вантажний, пошкоджений, призначений для перевезення вантажів, що використовувався - 1шт. Марка MTDK. Модель T736/00. Номер шассі (VIN): НОМЕР_1 . Календарний рік виготовлення-2015. Модельний рік виготовлення-2015. Дата першої реєстрації-10.08.2015. Кількість осей і коліс-4/8. Колір-синій. Максимальна маса з повним навантаженням - 48000 кг. Призначений для перевезення вантажів на дорогах загального користування. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації: відсутній гідравлічний циліндр в зв`язку з пошкодженням та неможливістю ремонту; пошкодження: кузов у нижній частині, корозія по всій поверхні кузова".

Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, а саме: контракт від 26.06.2024 № 22 (а.с.10), рахунок-фактуру від 26.06.2024 № 458354 (а.с.11), платіжну інструкцію в іноземній валюті від 02.07.2024 (а.с.12), свідоцтво про реєстрацію від 10.09.2020 № 1996979620168008 (а.с.13), митну декларацію країни відправника від 26.06.2024 24DKYVWMU211W0ULB0 (а.с.14), довідку про транспортні витрати від 03.07.2024 № 03/07-1 (а.с.16).

За результатами розгляду документів встановлено, що декларантом не подано митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: платіжні документи, банківські документи щодо стосуються оцінюваного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію експортної декларації.

Листами від 09.07.2024, декларантом повідомлено, що надати додаткові документи протягом 10 календарних днів не має можливості та митна вартість КТЗ запропонована митним органом не є прийнятною.

У подальшому, 09.07.2024 відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2024/000006/1 (а.с. 41), згідно з яким заявлену декларантом митну вартість товару скориговано "за резервним методом" (джерело: митна декларація від 17.08.2023 UA805090/2023/3392).

Також, відповідачем на вищевказану митну декларацію винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805090/2024/000066, згідно з якою зобов`язано декларанта заповнити нову митну декларацію з урахуванням вищевказаного рішення (а.с. 9).

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам, суд враховує наступне.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За приписами ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За приписами положень статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Єдиними підставами, які надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.

Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598).

Отже, з системного аналізу наведених норм права вбачається, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18.

Як встановлено судом, декларантом позивача подано митну декларацію № 24UA805090001706U1 (а.с.17), згідно якої до митного оформлення пред`явлено товар: "напівпричіп-самоскид вантажний, пошкоджений, призначений для перевезення вантажів, що використовувався - 1 шт. Марка MTDK. Модель T736/00. Номер шассі (VIN): НОМЕР_1 . Календарний рік виготовлення-2015. Модельний рік виготовлення-2015. Дата першої реєстрації - 10.08.2015. Кількість осей і коліс-4/8. Колір-синій. Максимальна маса з повним навантаженням - 48000кг. Призначений для перевезення вантажів на дорогах загального користування. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації: відсутній гідравлічний циліндр в зв`язку з пошкодженням та неможливістю ремонту; пошкодження: кузов у нижній частині, корозія по всій поверхні кузова".

Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, а саме: контракт від 26.06.2024 № 22 (а.с.10), рахунок-фактуру від 26.06.2024 № 458354 (а.с.11), платіжну інструкцію в іноземній валюті від 02.07.2024 (а.с.12), свідоцтво про реєстрацію від 10.09.2020 № 1996979620168008 (а.с.13), митну декларацію країни відправника від 26.06.2024 24DKYVWMU211W0ULB0 (а.с.14), довідку про транспортні витрати від 03.07.2024 № 03/07-1 (а.с.16).

На переконання суду, надані позивачем до митного оформлення документи кореспондуються між собою та містять інформацію про товар та його ціну, та у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Так, зокрема, контрактом від 26.06.2024 № 22 (а.с.10) (далі - контракт), укладеним між ПП "Агротемп" (покупець) та компанією Gedsted Autohandel A/S (продавець) визначено предмет, суму контракту, умови поставки та оплати товару.

Згідно із п.1, 2.1. контракту продавець продає, а покупець купує самосвальний напівпричіп MTDK Т736/00, 2015: (UMTS448TT5AMT3345) вартістю 4200,00 (чотири тисячі двісті) Євро.

Оплата товару, за цим Контрактом, буде здійснена покупцем передоплатою в Євро на рахунок продавця згідно з рахунком, що є невід`ємною частиною цього контракту (п. 3.1 контракту).

Умовами поставки за цим контрактом є FCA Гедстед (Incoterms 2010) (п. 4.2 контракту).

На виконання умов вказаного контракту, згідно із рахунком-фактурою від 26.06.2024 № 458354 (а.с.11) компанія Gedsted Autohandel A/S поставила позивачу самосвальний напівпричіп MTDK Т736/00, 2015 (UMTS448TT5AMT3345) вартістю 4200,00 євро. Ціна товару в рахунку-фактурі від 26.06.2024 № 458354 (4200,00 євро) відповідає загальній фактурній вартості, зазначеній у митній декларації від 04.07.2024 № 24UA805090001706U1 (графа 22) (а.с.17).

Суд зазначає, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Отже, вказаним документом підтверджується, що вартість оцінюваного товару, щодо якого здійснено коригування митної вартості відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі).

Відтак, наданий декларантом позивача рахунок-фактура від 26.06.2024 № 458354 є належним документом, що підтверджує вартість придбаного товару та містить всі необхідні реквізити для його ідентифікації, тобто відповідає вимогам частини другої статті 53 МК України, а саме: містить відомості щодо придбаного напівпричіпу MTDK Т736/00, 2015: (UMTS448TT5AMT3345), які в повному обсязі відповідають відомостям, зазначеним в свідоцтві про реєстрацію КТЗ від 10.09.2020 № 1996979620168008 (а.с.13) та митній декларації країни відправника від 26.06.2024 24DKYVWMU211W0ULB0 (а.с.14),

При цьому, суд вважає безпідставними посилання відповідача у відзиві на те, що в рахунку-фактурі зазначено наявність пошкоджень транспортного засобу, однак не конкретизовано ступінь таких пошкоджень. Суд зазначає, що рахунок-фактура є документом, який надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів, їх кількість і суму коштів, що підлягає сплаті покупцем. Водночас жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язку зазначення у рахунку-фактурі детальної інформації щодо технічного стану транспортного засобу або ступеня його пошкоджень.

Щодо посилань відповідача на те, що під час перетину митного кордону України не складався Акт про проведення митного огляду, як на підставу прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 338 МК України огляд та переогляд товарів, транспортних засобів покладається на митні органи.

Наказом Міністерства фінансів України № 1316 від 12.12.2012 затверджено Порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, згідно з яким, зокрема огляд транспортних засобів під час перетину митного кордону України проводиться митним органом.

Отже, позивач не може бути відповідальним за якість та повноту проведення митним органом митного огляду вказаного автомобіля та вказана обставина не може бути підставою для невизнання заявленої ним митної вартості.

Щодо спрацювання індикаторів ризиків при митному оформленні товару, ввезеного позивачем, то суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17, в якій касаційний суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Втім, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається що на підставі електронних інформаційних ресурсів митних органів, митна вартість подібного (аналогічного) товару складає 11500 євро (джерело: митна декларація 17.08.2023 UA805090/2023/3392).

Втім, суд наголошує, що у разі здійснення коригування митної вартості не за основним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Натомість, відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували подібність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Таким чином, скоригована митна вартість відповідачем здійснена без врахування індивідуальних особливостей придбаного транспортного засобу та, за відсутністю будь-якого розрахунку для обґрунтування визначеної відповідачем вартості транспортного засобу, що не дає можливості встановити правильність визначеної ціни.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості, оскільки надані для митного оформлення документи підтверджують вартість товару.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару та протиправність оскаржуваного рішення.

За таких обставин, суд вважає, що є правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 09.07.2024 № UA805090/2024/000006/1, оскільки таке не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Агротемп" до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товару від 09.07.2024 № UA805090/2024/000006/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 44017631) на користь Приватного підприємства "Агротемп" (вул. Героїв Роменщини, 57, м. Ромни, Роменський район, Сумська область, 42001, код ЄДРПОУ 22590605) суму судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко