Рішення № 137117414, 03.06.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року Справа № 480/5836/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соп`яненка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5836/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до Сумської митниці про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" (далі - позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати картку відмови Сумської митниці UA805020/2024/000155 від 22.05.2024 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

- визнати протиправними та скасувати рішення Сумської митниці від 22.05.2024 UA805000/2024/000017/1 про коригування митної вартості товарів, заявленої Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" (код ЄДРПОУ 31397624) згідно митної декларації № 24UA805020004375U7 від 20.05.2024, в результаті чого позивачем необхідно надмірно сплатити до Державного бюджету України 191 232,34 грн., з яких Мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності (15 %) - 75 486,45 грн., Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів (20 %) - 115 745,89 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що декларантом позивача з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту, поставленого на виконання контракту від 03.01.2024 № NG-030124, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" та компанією REFEM MILLERS LIMITED (Нігерія), до Сумської митниці 20.05.2024 було подано митну декларацію № 24UA805020004374U8, відповідно до якої позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Митного кодексу України.

Представник позивача стверджує, що незважаючи на те, що подання передбачених Митним кодексом України документів дозволяло посадовій особі підрозділу митного оформлення відповідача виконати необхідні процедури митного контролю та митного оформлення товарів позивача і відповідно завершити їх митне оформлення, 22.05.2024 відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2024/000017/1, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість товару скориговано «за ціною договору щодо ідентичних товарів».

Позивач не погоджується зі вказаним рішенням та зазначає, що на виконання вимог Митного кодексу України, уповноваженою особою позивача до митного оформлення загалом були надані відповідачу документи для підтвердження митної вартості товару, які за своїм змістом не суперечать один одному, в повному обсязі свідчать про вагу та ціну товару, про проведення оплати за товар у розмірах, визначених укладеним контрактом, про транспортування товару, про складові заявленої позивачем митної вартості товару, а тому таких документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом.

Крім того, представник позивача стверджує, що відповідач, не зазначив належного обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом, а обмежився лише посиланням на номер та дату декларації, яка були взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів. Натомість, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару містить лише загальні посилання і припущення і в ньому відсутні належні обґрунтування підстав прийняття такого рішення.

З урахуванням наведених обставин, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 23.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що за результатами розгляду наданих документів декларантом посадовими особами Сумської митниці виявлено деякі розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Так, у банківській платіжній інструкції в іноземній валюті від 29.01.2024 № 4 здійснюється посилання щодо попередньої оплати за товар на інвойс № RM/SFF/24/01. Разом з тим, вищевказаний документ, декларантом не надавався.

Також існувала невідповідність в заявленому та наявному в документах класифікаційному коді товару. Товар "частини рослин, сушені, не розфасовані для роздрібного продажу: гібіскус сухий (цвіт цілий)" заявлено декларантом за кодом 1212999500 згідно з УКТ ЗЕД. Разом з тим, у рахунку від 14.03.2024 №RM/SF/02/24 товар "гібіскус сухий (цвіт цілий)" класифікується за кодом товару 121190.

Крім того, вказує, що дані відкритих джерел щодо поточних цін на подібну продукцію на зовнішньому ринку, які вказані у висновку ДП "Держзовнішінформ" від 13.05.2024 №3-1/587 не містили інформацію щодо поточних цін на "гібіскус сухий (цвіт цілий)" виробника REFEM MILLERS LIMITED (Нігерія), який є провідним виробником/ експортером високоякісних сільськогосподарських товарів.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що декларантом не надано додаткових документів, що витребовувалися митним органом, відповідно до частин 2, 3 статті 53 Кодексу та не було надано інших додаткових документів за власним бажанням, що наявні у нього, які б переконливо спростували (пояснили) розбіжності у наданих документах, використання заявленого декларантом рівня митної вартості, на переконання представника, є не обґрунтованим.

Представник позивача подав відповідь на відзив (а.с.77-80), в якій висловив незгоду з доводами, викладеними відповідачем у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що декларантом позивача з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту, поставленого на виконання контракту від 03.01.2024 № NG-030124, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" та компанією REFEM MILLERS LIMITED (Нігерія), до Сумської митниці 20.05.2024 було подано митну декларацію № 24UA805020004374U8, відповідно до якої позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Митного кодексу України.

Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, а саме: сертифікат якості від 14.03.2024 (з перекладом) "Гібіск сухий" (а.с.24); пакувальний лист від 14.03.2024 (з перекладом) (а.с.23); комерційний інвойс від 14.03.2024 (з перекладом) (а.с. 22); коносамент (а.с.32-33); CMR Міжнародна товарно-транспортна накладна (а.с.31); фітосанітарний сертифікат від 19.03.2024 (а.с.26); сертифікат походження товару від 19.03.2024 (з перекладом) (а.с.25); акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 17.05.2024 (а.с.30); платіжні інструкції 29.01.2024 (зв. бік а.с.21), 18.04.2024 (а.с.23); рахунок від перевізника ТОВ "Таніт Груп" (а.с.34); додаткові угоди № 1, № 2 від 29.03.2024 до контракту з REFEM MILLERS LIMITED (Нігерія) (а.с.27); специфікація № 1 від 03.01.2024 до контракту з REFEM MILLERS IMITED (Нігерія) (а.с.19); контракт з REFEM MILLERS LIMITED (Нігерія) від 03.01.2024 (а.с.18); договір транспортного експедирування з ТОВ "Таніт Груп" від 02.05.2018 (а.с. 14-17); висновок фітосанітарної служби (з Єдиного вікна), дата, час формування 20.05.2024, 12:54:46 (а.с.36); заявка від 08.04.2024 № 14687 на надання транспортно- експедиторських послуг (а.с.28).

З метою підтвердження числових складових митної вартості, відповідно до вимог ч. 2, 3 та 4 ст.53, ст. 57 Митного Кодексу України, від декларанта було витребувано додаткові документи, зокрема: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини копію митної декларації країни відправлення.

У подальшому, 22.05.2024 було прийнято рішення про коригування митної вартості № UA80500/2024/000017/1 (а.с.44). Відповідно до вказаного рішення відповідачем застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару - митна декларація від 18.04.2024 № UA10060/2024/210946 (вартість товару згідно джерела інформації - 3,20 USD/кг).

Також, відповідачем на подану митну декларацію винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2024/000155, згідно з якою зобов`язано декларанта заповнити нову митну декларацію з урахуванням вищевказаного рішення (а.с. 46).

Вважаючи вищевказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам, суд враховує наступне.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За приписами ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За приписами положень статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Єдиними підставами, які надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.

Судом встановлено, що декларантом позивача з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту, поставленого на виконання контракту від 03.01.2024 № NG-030124, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" та компанією REFEM MILLERS LIMITED (Нігерія), до Сумської митниці 20.05.2024 було подано митну декларацію № 24UA805020004374U8, відповідно до якої позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Митного кодексу України.

Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, а саме: сертифікат якості від 14.03.2024 (з перекладом) "Гібіск сухий" (а.с.24); пакувальний лист від 14.03.2024 (з перекладом) (а.с.23); комерційний інвойс від 14.03.2024 (з перекладом) (а.с. 22); коносамент (а.с.32-33); CMR Міжнародна товарно-транспортна накладна (а.с.31); фітосанітарний сертифікат від 19.03.2024 (а.с.26); сертифікат походження товару від 19.03.2024 (з перекладом) (а.с.25); акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 17.05.2024 (а.с.30); платіжні інструкції 29.01.2024 (зв. бік а.с.21), 18.04.2024 (а.с.23); рахунок від перевізника ТОВ "Таніт Груп" (а.с.34); додаткові угоди № 1, № 2 від 29.03.2024 до контракту з REFEM MILLERS LIMITED (Нігерія) (а.с.27); специфікація № 1 від 03.01.2024 до контракту з REFEM MILLERS IMITED (Нігерія) (а.с.19); контракт з REFEM MILLERS LIMITED (Нігерія) від 03.01.2024 (а.с.18); договір транспортного експедирування з ТОВ "Таніт Груп" від 02.05.2018 (а.с. 14-17); висновок фітосанітарної служби (з Єдиного вікна), дата, час формування 20.05.2024, 12:54:46 (а.с.36); заявка № 14687 від 08.04.2024 на надання транспортно- експедиторських послуг (а.с.28).

На думку суду, подані декларантом документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, зокрема, контрактом від 03.01.2024 № NG-030124, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" та компанією REFEM MILLERS LIMITED (Нігерія) (далі- контракт) (а.с.18), визначено предмет, суму контракту, а також умови поставки та оплати товару.

Згідно умовами Контракту предметом поставки є товар, зазначений у Специфікації до Контракту, загальною вагою 67 500 кг та загальною вартістю 152 550,00 доларів США.

Оплата здійснюється шляхом зазначеним у специфікаціях до контракту (п.4.1 Контракту).

Відповідно до Специфікації від 03.01.2024 № 1 (а.с. 19) (зі змінами, внесеними Додатковою угодою № 1 від 29.03.2024 (а.с.27) товар, що поставляється "гібіск сухий" у кількості 67500 кг, загальною сумою - 152555,00 дол. США.

Умови поставки: CFR, порт Констанца, Румунія. Оплата за даною специфікацією буде здійснена як: 42525 дол. США - попередня оплата; 110025 дол. США - оплати проти копій документів.

На виконання умов вказаного конракту, згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) від 14.03.2024 № RM/SF/02/24 (а.с.22) компанія REFEM MILLERS LIMITED (Нігерія) частково поставила позивачу товар "гібіск сухий" вагою нетто 13500 кг, загальною кількістю 540 шт., по ціні 2,26 $/кг на загальну суму 30510 доларів США.

Суд зазначає, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Отже, вказаним документом підтверджується, що вартість оцінюваного товару, щодо якого здійснено коригування митної вартості відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі).

Відтак, наданий декларантом позивача рахунок-фактура 14.03.2024 № RM/SF/02/24 (а.с. 22) є належним документом, що підтверджує вартість придбаного товару та містить всі необхідні реквізити для його ідентифікації, тобто відповідає вимогам частини другої статті 53 МК України.

Оплата за товар підтверджується долученою платіжною інструкцією від 29.01.2024 № 4 (зв. бік а.с.21).

Щодо посилань митного органу на те, що у банківській платіжній інструкції в іноземній валюті від 29.01.2024 № 4 (зв. бік а.с.21) міститься посилання на інвойс № RM/SFF/24/01, який не був поданий декларантом, суд зазначає наступне.

Інвойс № RM/SFF/24/01 (а.с.20) є рахунком-проформою (Proforma Invoice), який був складений на початковому етапі виконання зовнішньоекономічного контракту.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 53 Митного кодексу України рахунок-проформа подається як документ, що підтверджує митну вартість товарів, лише у випадках, коли товар не є об`єктом купівлі-продажу.

У спірних правовідносинах товар був об`єктом купівлі-продажу за зовнішньоекономічним контрактом, а відтак обов`язок щодо подання рахунку-проформи до митного оформлення у позивача був відсутній.

Натомість, під час митного оформлення позивачем було подано комерційний інвойс від 14.03.2024 № RM/SF/01/24 (а.с.22), який є належним первинним документом, що підтверджує фактичну вартість товару, заявленого до митного оформлення. Саме цей інвойс містить відомості щодо вартості товару, який знаходився у контейнері MSMU5327564 та був предметом декларування.

Суд також враховує пояснення представника позивача про те, що рахунок-проформа від 03.01.2024 № RM/SFF/24/01 був складений на загальну суму поставки п`яти контейнерів та відображав попередні умови поставки, які існували до внесення змін до контракту шляхом укладення додаткової угоди. Зазначений документ визначав загальну вартість закупівлі у сумі 141 750 доларів США та на момент митного оформлення вже не відображав актуальних умов господарської операції.

Відтак, рахунок-проформа від 03.01.2024 № RM/SFF/24/01 мав виключно попередній характер, втратив актуальність після погодження сторонами остаточних умов поставки та оформлення комерційних інвойсів, а тому його неподання митному органу жодним чином не впливало на можливість перевірки числових значень складових митної вартості товару.

Також, митний орган в оскаржуваному рішенні посилається на те, що товар "частини рослин, сушені, не розфасовані для роздрібного продажу: гібіскус сухий (цвіт цілий)" був задекларований за кодом УКТ ЗЕД 1212999500, тоді як у комерційному інвойсі від 14.03.2024 № RM/SF/02/24 зазначено код 121190.

Разом з тим посилання відповідача на відмінність між кодом товару, зазначеним у комерційному інвойсі, та кодом УКТ ЗЕД, заявленим у митній декларації, не стосується предмета спірних правовідносин та не може бути належною підставою для коригування митної вартості товару, оскільки відповідачем не наведено жодних доводів щодо того, яким саме чином зазначена обставина впливає на числові значення складових митної вартості товару або свідчить про недостовірність ціни, фактично сплаченої чи такої, що підлягає сплаті за товар.

Крім того, код 121190, зазначений у комерційному інвойсі контрагентом позивача, є узагальненим кодом Гармонізованої системи опису та кодування товарів, тоді як код 1212999500 є повним кодом УКТ ЗЕД, який був визначений декларантом для цілей митного оформлення в Україні.

Таким чином, наведена відповідачем обставина не свідчить про наявність розбіжностей у документах, які впливають на визначення митної вартості товару, а відтак не може вважатися належним та достатнім обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також, посилання митного органу на те, що дані відкритих джерел щодо поточних цін на подібну продукцію на зовнішньому ринку, які вказані у висновку ДП «Держзовнішінформ» від 13.05.2024 №3-1/587 не містили інформацію щодо поточних цін на «гібіскус сухий (цвіт цілий)» виробника REFEM MILLERS LIMITED (Нігерія), який є провідним виробником/ експортером високоякісних сільськогосподарських товарів, суд вважає безпідставним.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2001 № 310 Державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" (ДП «Держзовнішінформ») належить до сфери управління державних органів та є спеціалізованою державною установою, яка здійснює дослідження товарних ринків, аналіз кон`юнктури зовнішньої торгівлі та моніторинг цін на товари.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.05.2018 № 608 ДП "Держзовнішінформ" уповноважено здійснювати моніторинг цін на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках, досліджувати динаміку цінових процесів та проводити аналіз відповідності контрактних цін кон`юнктурі відповідних ринків.

Саме з метою перевірки відповідності контрактної ціни ринковому рівню позивач звернувся до ДП "Держзовнішінформ", яке за результатами проведеного дослідження підготувало висновок від 13.05.2024 № 3-1/587 (а.с.40).

При цьому чинне законодавство не вимагає, щоб під час проведення такого дослідження аналізувалися виключно ціни конкретного виробника товару. Навпаки, предметом дослідження є ринковий рівень цін на аналогічні або співставні товари на відповідному товарному ринку. Відсутність у відкритих джерелах інформації саме щодо продукції виробника REFEM MILLERS LIMITED не свідчить про недостовірність висновку ДП "Держзовнішінформ" та не спростовує проведеного аналізу ринкової кон`юнктури.

Більше того, відповідачем не надано інших належних доказів, які б свідчили про невідповідність висновків ДП "Держзовнішінформ" фактичній ситуації на ринку. Отже, висновок ДП "Держзовнішінформ" від 13.05.2024 № 3-1/587 є належним та допустимим доказом у справі, який підтверджує відповідність заявленої позивачем вартості товару ринковому рівню цін.

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Крім того, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається що, на підставі електронних інформаційних ресурсів митних органів, митна вартість подібного (аналогічного) товару складає 3,20 дол. США/кг (джерело: митна декларація від 18.04.2024 UА10060/2024/210946).

Втім, суд наголошує, що у разі здійснення коригування митної вартості не за основним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Натомість, відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували подібність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості, оскільки надані для митного оформлення документи підтверджують вартість товару.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару та протиправність оскаржуваного рішення.

Разом з тим картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що є правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 22.05.2024 № UA805000/2024/000017/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2024/000155, оскільки такі не відповідають критеріям, установленим частиною 2 статті 2 КАС України.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6056,00 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до Сумської митниці про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів від 22.05.2024 № UA805000/2024/000017/1.

Визнати протиправним та скасувати картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2024/000155.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 44017631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" (вул. Заливна, 11, поверх 1, м. Суми, Сумська область, 40035, код ЄДРПОУ 31397624) суму судового збору у розмірі 6056,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко