Ухвала суду № 137117220, 04.06.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за результатами розгляду заяви про зобов`язання суб`єкта владних повноважень

подати звіт про виконання судового рішення

04 червня 2026 р. Р і в н е№460/5812/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про судовий контроль за виконанням рішення, а також зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дійВ С Т А Н О В И В:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 у справі №460/5812/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2025, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(11)/2021 відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 27.09.2024. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 27.09.2024.

27.05.2026 представник позивача подав до суду заяву щодо здійснення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі №460/5812/25 (ст. ст. 381-1-383 КАС України), а також щодо зміни способу і порядку його виконання (ст. 378 КАС України), у якій просить, в тому числі, наступне:

«- визнати протиправною бездіяльності, допущену суб`єктом владних повноважень (боржника) - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області з виконання Рішення у справі 460/5812/25 від 21 травня 2025 року - щодо тривалого та умисного невиконання вказаного Рішення суду та невжиття заходів, не вчинення дій, не прийняття рішень Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області з виконання Рішення суду;

- визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень (боржника) - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з невиконання Рішення у справі 460/5812/25 від 21 травня 2025 року, що виразилися у вчиненні стягувачу перешкод в отриманні інформації та документів про стан виконання Рішення суду, ненаданні такої інформації, не направленні прийнятих ним рішень, а також обмеження стягувача в документах про виконання чи підстави невиконання судового рішення (тобто відсутність інформування відповідачем позивача щодо стану виконання Рішення суду), з метою унеможливлення своєчасного, належного та ефективного процесуального реагування позивача;

- визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень (боржника) - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з невиконання Рішення у справі 460/5812/25 від 21 травня 2025 року, що виразилися у нарахуванні коштів, нібито на виконання Рішення суду, тобто умисному та цілеспрямованому проведенню нарахування коштів всупереч Рішення суду та обов`язку відповідача його виконати, й внесення завідомо недостовірних відомостей до персоніфікованого обліку позивача та даних до інформаційних систем і баз даних про здійснення виплат позивачу та їх отримання як доходів від відповідача на суму 21710,76 гривень;

- визнати протиправним Рішення суб`єкта владних повноважень (боржника) Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виконання Рішення у справі 460/5812/25 від 21 травня 2025 року, що виразилися у здійсненні нарахування коштів, нібито на виконання Рішення суду, тобто всупереч та не у відповідності до цього Рішення суду, без урахування розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який є базовою величиною для визначення мінімальної пенсії, й здійснення нарахування без належного врахування доплат та компенсацій;

- визнати порушення прав позивача, підтверджених Рішенням у справі 460/5812/25 від 21 травня 2025 року, суб`єктом владних повноважень - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, на нарахування та виплату ОСОБА_1 основної пенсії як пенсіонеру по інвалідності ІІ групи, внаслідок аварії Чорнобильської катастрофи, у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком, порушення права позивача на нарахування та реальне отримання нарахованих коштів, у відповідності Рішення суду;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, провести нарахування та виплату ОСОБА_1 основної пенсії як пенсіонеру по інвалідності ІІ групи, внаслідок аварії Чорнобильської катастрофи, у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком, у відповідності Рішення суду у справі 460/5812/25 від 21 травня 2025 року, із належного розрахунку розміру мінімальної пенсії, яка з 1 січня 2026 року становить 2595 гривень, а не застосованої відповідачем 2361 гривня;

- встановити судовий контроль шляхом зобов`язання керівника суб`єкта владних повноважень (боржника) - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - Петняка Василя Васильовича подати звіт про виконання Рішення у справі 460/5812/25 від 21 травня 2025 року, встановити відповідний строк для цього, що становить десять календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної Ухвали;

- розглянути звіт керівника суб`єкта владних повноважень (боржника) - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - Петняка Василя Васильовича про виконання Рішення у справі 460/5812/25 від 21 травня 2025 року, відмовити у його прийнятті. Накласти на керівника суб`єкта владних повноважень керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області ОСОБА_2 штраф у сумі сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, що має становити календарний місяць, з часу подання попереднього звіту. Половину суми штрафу стягнути на користь заявника, іншу половину - до Державного бюджету України;

- розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення в частині стягнення вказаних відповідачем як здійснених доходів позивачу на виконання Рішення суду у травні 2026 року у розмірі 21710,76 гривень та здійснених в дійсності на рахунок позивача у розмірі 11661 гривень, а саме різницю у сумі 10048,24 гривні;

- постановити Окрему Ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Постановити Ухвалу, згідно статті 249 КАС України, за наслідками розгляду цієї заяви, в частині невиконання Рішення суду;

- змінити спосіб та порядок виконання Рішення у справі 460/5812/25 від 21 травня 2025 року та звернути рішення суду до негайного виконання - на негайне стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вказаної відповідачем недостовірної інформації в інформаційних системах та базах даних, а саме доходів і реальних виплат позивачу в розмірі різниці між такими за період з вересня 2024 року по травень 2026 року у сумі 224969,69 гривень.».

Отже, представником позивача в одній заяві одночасно заявлено вимоги в межах статей 378, 382, 383 КАС України, що унеможливлює їх розгляд в одному провадженні, з огляду на різні порядки розгляду заяв, поданих відповідно до цих норм.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Крім того, обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України також передбачена також нормами Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Суд зазначає, що з аналізу наведеного вище вбачається, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини рішення від 26.06.2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 ст. 382 КАС України визначено що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються (ч. 2 ст. 383 КАС України).

Заяву, зазначену в частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч. 4 ст. 383 КАС України).

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена (ч. 5 ст. 383 КАС України).

Суд зазначає, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку про виокремлення у окремі статті таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України). Аналогічно, виокремлена й стаття щодо регулювання питань відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та, відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 16.10.2018 року по справі № 556/2081/17.

Окрім того, приписами ст. 378, ст. 382 та ст. 383 КАС України передбачено і різні порядки розгляду заяв, поданих відповідно до цих норм.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що заяви подані в порядку ст. ст. 378, 382, 383 КАС України не можуть розглядатися та вирішуватися судом сумісно, оскільки такі мають розглядатися та вирішуватися окремо, з ухваленням окремих судових рішень за наслідками розгляду таких заяв.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності підстав для зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Так, у березні 2026 представник позивача подав до суду заяву щодо здійснення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі №460/5812/25 (ст. ст. 381-1-383 КАС України), а також щодо зміни способу і порядку його виконання (ст. 378 КАС України), у якій просив, в тому числі, встановити судовий контроль шляхом зобов`язання керівника суб`єкта владних повноважень (боржника) - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - Петняка Василя Васильовича подати звіт про виконання рішення у справі 460/5812/25 від 21 травня 2025 року.

Ухвалою від 09.03.2026 заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/5812/25 задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/5812/25 протягом тридцяти днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень цієї ухвали.

Ухвалою від 08.04.2026 прийнято поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області звіт про виконання рішення суду по справі №460/5812/25.

При цьому, в судовому рішенні зазначено, що у поданому до суду 03.04.2026 звіті Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, суб`єкт владних повноважень зауважив на тому, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонд України в Рівненській області проведено перерахунок пенсії заявника, внаслідок якого розмір пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків заявника з 27.09.2024 року обраховано із застосуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність 2361,00*8=18888,00 грн.

Станом на 31.03.2026 заборгованість за рішенням суду у справі 460/5812/25 обліковується в Реєстрі судових рішень за №821-54448. Доплата, що нарахована на виконання рішення за період з 27.09.2024 по 31.03.2026 становить 202749,30 грн.

У лютому місяці 2026 року позивачу виплачено 1000,00 грн, а у березні місяці 2026 року 982,00 грн.

Одночасно, у поясненнях відповідача вказано, що виплата пенсії на виконання рішення суду проводиться з урахуванням норм Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Вирішуючи питання про прийняття звіту про виконання судового рішення, суд також враховував, що при розгляді питання про встановлення нового способу виконання судового рішення суд з матеріалів заяви встановив наявність факту невиконання відповідачем рішення суду в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести ОСОБА_1 виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 27.09.2024.

Зокрема, нарахована доплата на виконання рішення суду за період з 27.09.2024 по 31.03.2026 станом на 17.03.2026 становить - 201749,30 грн. Вказані обставини не заперечувалися сторонами.

За результатами розгляду заяви позивача про зміну способу виконання рішення суду Рівненським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу від 18.03.2026, якою змінено спосіб виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 у справі №460/5812/25 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 27.09.2024. Встановлено в цій частині новий спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення із суб`єкта владних повноважень невиплачених сум. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 невиплачену заборгованість по пенсійних виплатах на виконання судового рішення у справі №460/5812/25 в сумі 201749,30 грн.

Суд встановив, що на момент звернення позивача із заявою про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, таке рішення носило зобов`язальний характер. Водночас ухвалою суду від 18.03.2026 змінено спосіб виконання судового рішення із зобов`язання вчинити певні дії на стягнення грошових коштів у визначеному розмірі.

Вирішуючи питання про прийняття поданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області звіту про виконання рішення суду по справі №460/5812/25 суд в ухвалі від 08.04.2026 вказав, що з огляду на зміну способу виконання судового рішення, його подальше виконання має здійснюватися у порядку, встановленому для виконання рішень про стягнення коштів з державних органів, зокрема відповідно до положень Закону України Про виконавче провадження та нормативно-правових актів, що регулюють порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

За таких обставин обов`язок відповідача щодо подання звіту про виконання судового рішення в частині нарахування та виплати пенсії відпав, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для неприйняття поданого 03.04.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області звіту.

У поданій представником позивача заяві від 27.05.2026, останній, зокрема, просив «встановити судовий контроль шляхом зобов`язання керівника суб`єкта владних повноважень (боржника) - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - Петняка Василя Васильовича подати звіт про виконання Рішення у справі 460/5812/25 від 21 травня 2025 року, встановити відповідний строк для цього, що становить десять календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної Ухвали; розглянути звіт керівника суб`єкта владних повноважень (боржника) - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - Петняка Василя Васильовича про виконання Рішення у справі 460/5812/25 від 21 травня 2025 року, відмовити у його прийнятті. Накласти на керівника суб`єкта владних повноважень керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області ОСОБА_2 штраф у сумі сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, що має становити календарний місяць, з часу подання попереднього звіту. Половину суми штрафу стягнути на користь заявника, іншу половину - до Державного бюджету України».

Відповідно до норм статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Норми Конституції України щодо обов`язковості виконання судового рішення знайшли своє відображення також у нормах КАС України та Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII).

Так, згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частини друга - четверта статті 13 Закону № 1402-VIII визначають, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до змісту статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

За нормою частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (абзац перший).

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення (абзац 2).

Таким чином, абзац перший частини першої статті 382 КАС України визначає, що суд першої інстанції може (має право) зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Така можливість пов`язується з поданням письмової заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або з власною ініціативою суду.

Водночас абзац другий частини першої статті 382 КАС України визначає певний перелік справ у яких суд за письмовою заявою заявника зобов`язує (має обов`язок) суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Частина перша статті 382-1 КАС України визначає, що суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина друга вказаної статті).

Підставою для зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є обставини, які ставлять під сумнів виконання цим суб`єктом судового рішення. У такому разі йдеться не про будь-якого суб`єкта владних повноважень і не про будь-який обов`язок, який може виникнути у зв`язку з набранням судовим рішенням законної сили, а саме про виконання відповідачем в адміністративній справі обов`язку (обов`язків), який (які) покладено на нього судовим рішенням.

Норма частини першої статті 382-2 КАС України визначає, що суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини другої вказаної статті звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

Отже, відповідно до змісту вказаних норм логічним є висновок, що задоволення заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення має на меті встановлення, зокрема, таких обставин: чи виконано рішення суду, якщо так, то у який строк, порядок та спосіб.

Суд зазначає, що підставою для застосування механізму судового контролю, передбаченого статтею 382 КАС України, є наявність обставин, які об`єктивно свідчать про невиконання або неналежне виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, що набрало законної сили.

Разом з тим, заявником не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт невиконання відповідачем судового рішення у справі №460/5812/25 або ухилення від його виконання після зміни способу виконання судового рішення ухвалою суду від 18.03.2026.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду відповідачем проведено відповідний перерахунок пенсії позивача, визначено суму заборгованості та подано до суду звіт про виконання судового рішення. Ухвалою суду від 08.04.2026 поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області звіт було прийнято судом. При цьому вказаною ухвалою суд уже надав оцінку обставинам виконання рішення суду, а також наслідкам зміни способу його виконання.

Зокрема, ухвалою від 18.03.2026 змінено спосіб виконання рішення суду із зобов`язання вчинити певні дії на стягнення конкретної грошової суми у розмірі 201749,30 грн, у зв`язку з чим подальше виконання судового рішення має здійснюватися у порядку, визначеному законодавством про виконавче провадження та виконання рішень про стягнення коштів з державних органів.

Таким чином, питання щодо належності поданого відповідачем звіту, факту виконання рішення суду в частині покладених на відповідача обов`язків, а також доцільності подальшого застосування судового контролю вже були предметом судового розгляду та отримали належну правову оцінку в ухвалі суду від 08.04.2026.

Отже, суд враховує, що ухвалою від 08.04.2026 вже було розглянуто поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області звіт про виконання судового рішення у справі №460/5812/25 та прийнято відповідне процесуальне рішення про його прийняття. При цьому судом було надано оцінку як обставинам виконання рішення суду, так і наслідкам зміни способу його виконання ухвалою від 18.03.2026.

Фактично доводи заявника зводяться до незгоди із прийнятим судом процесуальним рішенням щодо прийняття звіту та правових наслідків зміни способу виконання судового рішення, що саме по собі не є підставою для повторного застосування заходів судового контролю, передбачених статтею 382 КАС України.

Крім того, заявником не наведено нових обставин та не подано доказів, які виникли після постановлення ухвали від 08.04.2026 та могли б свідчити про невиконання відповідачем судового рішення або про наявність підстав для повторного зобов`язання суб`єкта владних повноважень подавати звіт про його виконання.

Відтак, за відсутності нових обставин та належних доказів невиконання відповідачем судового рішення, підстави для повторного вирішення питання щодо прийняття або неприйняття звіту, а також для застосування заходів процесуального примусу, передбачених статтею 382 КАС України, відсутні.

Саме по собі незадоволення заявника результатами розгляду попередньої заяви та прийнятим судом процесуальним рішенням не може бути підставою для повторного ініціювання процедури судового контролю та застосування штрафних санкцій до керівника суб`єкта владних повноважень.

З огляду на встановлену судом відсутність правових підстав для повторного встановлення судового контролю та повторного зобов`язання відповідача подати новий звіт про виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні похідних вимог заявника щодо розгляду поданого звіту, відмови у його прийнятті, накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень та встановлення нового строку для подання звіту.

Керуючись ст.ст. 248, 294, 295, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/5812/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 04 червня 2026 року

Суддя Олег ГРЕСЬКО