Рішення № 137117187, 04.06.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2026 року м. Рівне№460/6603/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 03.12.2012 по 10.08.2017 (в календарному та пільговому обчисленні) у Державній кримінально-виконавчій службі та зобов`язання відповідача зарахувати до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 03.12.2012 по 10.08.2017 (в календарному та пільговому обчисленні) у Державній кримінально-виконавчій службі.

Ухвалою суду від 18.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що в період з 03.12.2012 по 10.08.2017 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі; з 09.10.2017 перебуває на службі у Національній поліції України та звернувся з рапортом про зарахування до вислуги років служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, однак отримав відмову. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки вказана служба має такий же правовий статус як і служба в органах внутрішніх справ на посадах начальницького та рядового складу, тому вважає, що підлягає зарахуванню до вислуги років в поліції на підставі пункту 3 частини другої статті 78 Закону України "Про Національну поліцію". За наведеного, просить позов задовольнити повністю.

Відповідач подав відзив до суду в якому вказав, що статтею 78 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено вичерпний перелік видів та категорії служб, які включаються до стажу служби в поліції і служба в поліції і служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України в цьому переліку відсутня, а тому правових підстав для її включення до стажу служби в поліції немає. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 03.12.2012 по 10.08.2017 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (на час звільнення - в Державній пенітенціарній службі України) та мав спеціальне звання старший лейтенант внутрішньої служби. Вказана обставина підтверджується доданими до позовної заяви трудовою книжкою, витягом з наказу про звільнення, послужним списком.

Відповідно до послужного списку та відповідно ло витягу з наказу Державної установи Городищенська виправна колонія №96 від 10.08.2017 №114/0017 старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 начальника сектору - начальника відділення соціально-психологічної служби сектору для тримання чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі з 10.08.2017 звільнено зі служби на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням).

Відповідно до вищевказаного витягу з наказу про звільнення, вислуга років на день звільнення складає: у календарному обчисленні - 05 років 08 місяців 01 день; у пільговому обчисленні - 09 років 02 місяці 18 днів.

З 09.10.2017 по теперішній час позивач проходить службу в Національній поліції України. З 22.07.2024 перебуває на посаді поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділення поліції №6 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

У березні 2026 року позивач дізнався, що Головне управління Національної поліції в Рівненській області невірно розраховано стаж його служби в поліції, що впливає на розмір встановленої надбавки за вислугу років та надання днів додаткової відпустки.

Відповідно до довідки Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Рівненській області №31116-2026 від 31.03.2026, станом на 31.03.2026 стаж служби позивача в поліції у календарному обчисленні становить 09 років 05 місяців 16 днів .

Наведеним доводиться, що на момент переходу на службу до Національної поліції України, до стажу служби позивача в поліції не було зараховано наявну у нього вислугу років з 03.12.2012 по 10.08.2017 в органах Державної кримінально- виконавчої служби України.

02.04.2026 позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Рівненській області з письмовим рапортом про зарахування до стажу служби в поліції, наявну на момент переходу на службу до Національної поліції України вислугу років з 03.12.2012 по 10.08.2017 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.

06.04.2026, за результатами розгляду рапорту №58679-2026 від 06.04.2026, Головне управління Національної поліції в Рівненській області надало позивачу відповідь, якою відмовило у зарахуванні до стажу служби в поліції, наявну на момент переходу на службу до Національної поліції України вислугу років з 03.12.2012 по 10.08.2017 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України. Свою відмову Головне управління Національної поліції в Рівненській області мотивувало відсутністю Державної кримінально-виконавчої служби в переліку органів та установ, служба в яких зараховується до стажу служби в поліції, який визначений ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію".

Вважаючи порушеним своє право, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02 липня 2015 року визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Приписами статті 78 Закону №580-VIII передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Частиною другою статті 78 Закону № 580-VIII визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Згідно із пунктом 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України, до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

23 червня 2005 року прийнято Закон України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" №2713-IV, який врегульовує питання проходження служби у органах і установах виконання покарань.

Відповідно до частини 6 статті 14 Закону №2713-IV, особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюються такі спеціальні звання:

1) рядовий склад: рядовий внутрішньої служби;

2) молодший начальницький склад: молодший сержант внутрішньої служби, сержант внутрішньої служби, старший сержант внутрішньої служби, старшина внутрішньої служби, прапорщик внутрішньої служби, старший прапорщик внутрішньої служби;

3) середній начальницький склад: молодший лейтенант внутрішньої служби, лейтенант внутрішньої служби, старший лейтенант внутрішньої служби, капітан внутрішньої служби;

4) старший начальницький склад: майор внутрішньої служби, підполковник внутрішньої служби, полковник внутрішньої служби;

5) вищий начальницький склад: генерал-майор внутрішньої служби, генерал-лейтенант внутрішньої служби, генерал-полковник внутрішньої служби.

Частина п`ята статті 23 Закону №2713-IV передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України №3460-IV від 22 лютого 2006 року .

Згідно з преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Крім того, частиною першою статті 6 Закону №2713-IV закріплено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Верховний Суд у постанові від 20.10.2022 у справі №160/11127/20 дійшов правового висновку, що всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.

Аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 у справі №826/16143/18, у якій склалися подібні правовідносини, дійшов висновків про те, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.

Верховний Суд у своїх висновках вказував, що з огляду на тотожність правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в установі виконання покарань, діяльність позивача, функції, які ним виконувались на момент проходження служби, статус позивача, до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, підлягає зарахуванню стаж служби позивача в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Цей висновок підтриманий Верховним Судом у постановах від 20.10.2022 у справі №160/11127/20 та від 01.08.2023 у справі №240/30024/21, де зазначено, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, оскільки здійснювалась в порядку, установленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а тому має такий же правовий статус і повинна в силу пункту 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII зараховуватися до стажу служби в поліції.

Таким чином, враховуючи тотожність правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в установі виконання покарань, діяльність позивача, функції, які ним виконувались на момент проходження служби, статус позивача, суд вважає, що стаж його служби в Державній кримінально-виконавчій службі України підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 06.02.2025 у справі №140/856/24.

Зважаючи на встановлене в ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідач, не зараховуючи до стажу служби позивача в поліції вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі України в період з 03.12.2012 року по 10.08.2017, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, чим допустив протиправну бездіяльність.

З огляду на наведене, з метою належного захисту та відновлення порушеного права позивача слід зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 03.12.2012 по 10.08.2017.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення відповідних позовних вимог ОСОБА_1 .

Водночас, вимоги позивача про зарахування вказаного періоду служби до стажу служби в поліції у пільговому обчисленні суд розцінює як такі, що заявлені передчасно та задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Згідно з преамбулою Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Статтею 12 Закону №2262-XII встановлені умови призначення пенсії за вислугу років, однією з яких є наявність певної вислуги років.

Відповідно до статті 17-1 цього Закону порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, на виконання вищезазначених вимог Закону №2262-XII Кабінетом Міністрів України постановою від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей.

Іншими словами, постанова від 17.07.1992 року №393 не є нормативним актом в розумінні частини 4 статті 78 Закону №580-VIII, який визначає правила обчислення вислуги років для встановлення надбавки за вислугу років та тривалості додаткової оплачуваної відпустки під час проходження служби в поліції, оскільки вона прийнята на виконання Закону №2262-XII, а її положення визначають виключно умови призначення пенсій за вислугу років та порядок обчислення вислуги років для її призначення.

Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 23.05.2024 у справі №640/30284/20.

Як свідчать матеріали справи, позивач продовжує проходження служби в поліції і в рапорті ним не ставилось питання про зарахування пільгової вислуги років до календарної вислуги та призначення пенсії за вислугу років, а відповідач, відповідно, не відмовляв позивачу у підготовці матеріалів в установленому порядку для призначення пенсії на пільгових умовах.

Суд враховує, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, захисту в адміністративному суді підлягають лише порушені права та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин. При цьому порушення прав має бути реальним, стосуватись індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

За наведеного, позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 665,60 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Рівненській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 03.12.2012 по 10.08.2017 у Державній кримінально-виконавчій службі.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 03.12.2012 року по 10.08.2017 у Державній кримінально-виконавчій службі, у календарному обчисленні.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 665,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 04 червня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Миколи Хвильового, буд. 2,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 40108761)

Суддя Н.В. Друзенко