Постанова № 13711694, 09.02.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

03.02.11р.

Справа № А27/123-10(А38/69-08)

За позовом Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України»«Мирівський елеватор»(Дніпропетровська область, Томаківський район, с. Мирове)

до Марганецької об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (Дніпропетровська область, м. Марганець)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 10.10.2005р. №№ 000112301/3, 0000122301/3

Суддя Татарчук В.О.

Секретар Дякун А.І.

Представники:

від позивача –не з’явився

від відповідача - Білоножко А.П. дов. від 19.01.10р. №490/7/10-022

Суть спору:

Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії «Хліб України»«Мирівський елеватор»звернулося з позовом до Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 10.10.2005р. №№ 000112301/3, 0000122301/3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- є неправомірним висновок податкової інспекції про порушення підприємством п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

- витрати на маркетингові послуги були правомірно включені до валових витрат та податкового кредиту згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»;

- по операціям з продажу дизельного пального були відсутні підстави для нарахування ПДВ, оскільки суми завищення податкового кредиту дорівнювали сумам завищення податкових зобов’язань;

- позивач мав право відносити до складу валових витрат частку витрат на реконструкцію основних засобів та включати відповідні суми до податкового кредиту.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що підприємство в порушення:

- п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»невірно визначений в ІІІ і ІV кварталах приріст запасів на складах, що вплинуло на скоригований валовий доход на суму 38,3тис.грн.;

- п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»невірно визначений в І і ІІ кварталах 2004р. убуток запасів на складах, що вплинуло на скориговані валові витрати на суму 27,5тис.грн.;

- пп.8.1.2 п.8.1 і пп.8.7.1 п.8.7, пп.8.8.1 п.8.8 ст.8 вказаного Закону, віднесено до складу валових витрат видатки на поліпшення основних фондів у сумі 322,2тис.грн., що призвело до завищення амортизаційних відрахувань у 2004р. на 243,1тис.грн.;

- п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищені валові витрати за період з 1 січня по 31 грудня 2004р. на загальну суму 189572,67грн. та завищено податковий кредит на 48414,01грн.;

- рішенням ДПА України від 28.10.05р №20047/7/25-0215 скасовано нарахування ПДВ та штрафні санкції по операціях з продажу дизельного палива.

Також, відповідач звернувся з клопотанням про відмову в задоволенні позову у зв’язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Позивач не забезпечив явку представника в судове засідання та звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи. Клопотання обґрунтовано неможливістю явки представника підприємства.

В судовому засіданні 03.02.2011р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

встановив:

13.04.2005р. Марганецькою ОДПІ було складено акт №314/230/00953591 «Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства дочірнього підприємства держаної акціонерної компанії «Хліб України»Мирівський елеватор за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р.».

За результатами перевірки встановлено, що позивачем в порушення:

- пп.5.1.2 п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, пп.8.7.1 п.8.7, пп.8.8.1 п.8.8 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 143,01тис.грн.;

- п.1.7 ст.1, пп..7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижене податкове зобов’язання з ПДВ за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р. на суму 237454грн.

На підставі вказаного акту та за результатами апеляційного оскарження позивачем вказаних результатів перевірки (рішення ДПА України від 28.10.05р №20047/7/25-0215) Марганецькою ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.10.2005р.:

- №0000112301/3, яким визначено податкове зобов’язання ДП «Мирівський елеватор»по податку на прибуток в сумі 168160грн., в тому числі: 143100грн. –основний платіж і 25060грн. –штрафні санкції;

- №0000122301/3 з визначенням податкового зобов’язання позивача по податку на додану вартість в сумі 168675,10грн., з яких 116609грн. –основний платіж і 52066,10грн. –штрафні санкції.

Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову з таких підстав.

В ході вирішення спору позивачем не виконані вимоги ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, а також пп.4.2.3 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»та не доведений факт незаконності спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинний на час виникнення спірних правовідносин) платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

За результатами перевірки та в ході вирішення спору встановлено, що ДП «Мирівський елеватор»в порушення наведеної норми невірно визначено в ІІІ та ІV кварталах приріст запасів на складах, що вплинуло на скоригований валовий доход на суму 38,3тис.грн. Так, залишок запасів на кінець 2004 року (2309тис.грн.) зріс по відношенню до залишків запасів на початок 2004 року (1050,0тис.грн.) на 1259,0тис.грн.

Також, позивачем порушено вказану норму шляхом невірного визначення убутку запасів на складах в І і ІІ кварталах 2004 року, що вплинуло на скориговані валові витрати за період, який підлягав перевірці на 27,5тис.грн. Зокрема, залишок запасів на кінець ІІ кварталу 2004 року (988,7тис.грн.) зменшився по відношенню до залишків запасів на початок 2004 року (1050,0тис.грн.) і убуток складав 61,4тис.грн. В той же час за даними ДП «Мирівський елеватор»убуток запасів за вказаний період складав 88,9тис.грн.

Відповідно до пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»амортизації підлягають витрати на:

придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

В порушення наведеного підприємством віднесено до складу валових витрат видатки на поліпшення основних фондів в сумі 322,2тис.грн. в результаті зарахування до складу основних фондів майна, що було отримане від головного підприємства в користування без переходу права власності. Наведене спричинило невірний розрахунок 10% ліміту для віднесення частини витрат на поліпшення основних фондів до складу валових витрат.

Згідно з пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «амортизація»основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 вказаного Закону встановлено, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

ДП «Мирівський елеватор»не надано доказів понесення витрат на придбання основних фондів, отриманих від ДАК «Хліб України».

Крім того, суд погоджується з твердженням відповідача про порушення ДП «Мирівський елеватор»п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при віднесенні до складу валових витрат витрат на маркетингові та інформаційно-консультаційні послуги на підставі договорів від 02.01.03р. №29/01-03 і від 01.10.03р. №6901 з ДАК «Хліб України».

Так, відповідно до п.5.1 ст.5 вказаного Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

На підтвердження виконання договорів від 02.01.03р. №29/01-03 і від 01.10.03р. №6901 з ДАК «Хліб України» позивачем надані лише копії актів виконаних робіт. На думку суду наведені акти не є достатніми доказами виконання угоди. Акти не містять інформації про аналіз ринку, його структури, тенденцій, моніторингу суб’єктів ринку, аналізу бази даних, висновків розрахунків та інш., що могли бути використані позивачем при здійсненні господарських діяльності.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Внаслідок вказаного порушення завищення валових витрат за період з січня по грудень 2004р. склало 189572,67грн.

Наведене дозволяє стверджувати і про наявність порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у вигляді завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 48414,01грн.

З приводу посилань позивача на безпідставність нарахування відповідачем ПДВ по операціях з продажу дизельного палива суд зазначає, що рішенням ДПА України від 28.10.05р. №20047/7/25-0215 скасовано нарахування ПДВ та штрафних санкцій щодо вказаних операцій. Податкове повідомлення-рішення №0000122301/3 від 10.10.2005р. не містить податкового зобов’язання за такими операціями.

Суд враховує, що позивач відмовився від проведення судової експертизи, яка була призначена ухвалою від 07.10.10р. саме за клопотанням ДП «Мирівський елеватор».

Викладені обставини свідчать про відповідність чинному законодавству спірних рішень, що є підставою для відмови в позові.

В той же час суд вважає безпідставним клопотання відповідача про відмову в задоволенні позову у зв’язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

З огляду на положення пп.5.2.4, 5.2.5 п.5.2 ст.5, ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»суд вважає, що строк, передбачений ст.99 КАС України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи також задоволенню не підлягає, оскільки такий розгляд неодноразово відкладався саме за клопотаннями ДП «Мирівський елеватор»і по справі закінчується строк вирішення спору. До того ж матеріалів справи цілком достатньо для вирішення такого спору по суті.

Керуючись ст.ст. 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.186 КАС України.

Суддя В.О. Татарчук

Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України –08.02.2011р.