Рішення № 137116810, 03.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/39303/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Пенсійного фонду України у Вінницькій області №154750007788 від 10.11.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що оскаржуваним рішенням про відмову в перерахунку пенсії фактично скасовано попереднє рішення про призначення їй довічного грошового утримання судді у відставці. Позивачка наголошує, що з серпня по жовтень 2025 року отримувала нараховане довічне утримання в сумі 240 000 грн, проте в листопаді її без жодних пояснень та ознайомлення з документами повернули на колишню пенсію за віком. Позивачка підкреслює, що розрахунок її суддівської винагороди для призначення виплат базувався на рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 року (справа № 420/12452/25), яке набрало законної чинності та є обов`язковим до виконання всіма органами влади. Цим судовим рішенням дії щодо обчислення її винагороди із заниженого прожиткового мінімуму (2102 грн) визнано незаконними та зобов`язано застосувати базовий розмір посадового окладу виходячи з повного прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3028 грн. Спираючись на численні рішення Конституційного Суду України та практику ЄСПЛ, позивачка зазначає, що держава зобов`язана забезпечити повне виконання остаточного судового рішення, а органи Пенсійного фонду не мають права діяти всупереч йому чи самовільно його ігнорувати. Крім того, вона вказує на відсутність будь-яких зловживань чи надання нею недостовірних даних, що виключає правові підстави для скасування виплат або стягнення нібито надміру виплачених сум. З огляду на це, єдиним ефективним засобом захисту її гарантованих Конституцією прав є визнання рішення ПФУ незаконним та його скасування.

Ухвалою судді від 01.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

16.12.2026 до суду від ГУ ПФУ у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що заяву позивачки про перехід з пенсії за віком на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці було розглянуто за принципом екстериторіальності. За результатами цього розгляду орган ПФУ прийняв рішення від 10.11.2025 року про відмову в такому переході, яке було винесене на заміну попереднього рішення від 02.07.2025 року. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що додана до заяви довідка про суддівську винагороду № 194 від 25.06.2025 року не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки посадовий оклад у ній розраховано виходячи з прожиткового мінімуму в розмірі 3028 грн. Управління наголошує, що стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» чітко встановлює спеціальну величину для визначення базового окладу судді - 2102 грн, і ці норми є чинними та конституційними. На підтвердження своєї позиції управління посилається на актуальний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 року у справі № 240/9028/24, де визнано законність застосування саме обмеженого розміру прожиткового мінімуму (2102 грн) для суддівських окладів. Також відповідач зауважує, що попереднє рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 року було винесене щодо іншого суб`єкта і не містило жодних зобов`язань безпосередньо для органів Пенсійного фонду. Додатково відповідач підкреслює, що призначення та обчислення пенсійних виплат є виключною компетенцією та дискреційними повноваженнями органів ПФУ, у які суд не має права втручатися, щоб не порушити принцип розподілу влади.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 року було зупинено провадження по справі № 420/39303/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення - до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України по справі 4/364 (25).

Постановою 5ААС від 25.02.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року скасувати, а справу № 420/39303/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

03.03.2026 ОСОБА_1 подала до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просила прийняти до розгляду заяву про зміну позовних вимог шляхом доповнення позовних вимог додатковою вимогою: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з дати набрання чинності цим рішенням, на підставі довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року № 194 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці. Крім того позивач просила залучити у якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Ухвалою суду від 24.03.2026 року було повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову.

Постановою 5ААС від апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року - без змін.

02.06.2026 справа № 420/39303/25 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду після апеляційного розгляду та передана головуючому судді.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Судом встановлено, що Указом Президента України від 09.01.1996 року ОСОБА_1 була призначена на посаду судді Приморського районного суду м. Одеси строком на п`ять років.

Постановою Верховної Ради України від 22.02.2001 року № 2286-ІІІ ОСОБА_1 була обрана на посаду судді Приморського районного суду м. Одеси безстроково.

На підставі рішення від 25.01.2003 року суддю ОСОБА_1 було переведено на посаду судді новоутвореного (реорганізованого) місцевого Приморського районного суду м. Одеси.

Наказом від 23.06.2009 року суддю ОСОБА_1 було зараховано до штату Одеського апеляційного адміністративного суду.

Указом Президента України від 29.12.2017 року № 455/2017 «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах» Одеський апеляційний адміністративний суд було ліквідовано, а замість нього утворено П`ятий апеляційний адміністративний суд.

Указом Президента України від 28.09.2018 року № 296/2018 суддю ОСОБА_1 з 01 жовтня 2018 року було переведено на роботу на посаду судді новоствореного П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Паралельно зі здійсненням правосуддя та отриманням щомісячної суддівської винагороди, ОСОБА_1 з 2022 року перебувала на обліку в органах Пенсійного фонду та отримувала пенсію за віком, розмір якої складав 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 1094/0/15-25 від 22 травня 2025 року ОСОБА_1 було звільнено з посади судді П`ятого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Згідно довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду за вих. № 160 від 22.04.2025 року про складові суддівської винагороди, виданій заступнику голови суду, судді ОСОБА_1 станом на 01.01.2025 року її суддівська винагорода складає 243 043,75 грн., у т.ч. посадовий оклад 131 375,00 (з урахуванням регіонального коефіцієнту 1.25); доплата за вислугу років 91 962,50 (70%); доплата за перебування на адміністративній посаді в суді 6 568.75 (5%); ; доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 13 137.50 (10%). Довідка видана на підставі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016р. (зі змінами), Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" №4059-IX від 19.11.2024 р., штатного розпису на 2025 рік П?ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішенням ООАС від 19.05.2025 № 420/12452/25, яке набрало законної сили 19.06.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 до П`ятого апеляційного адміністративного суду та Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задоволено:

визнано протиправними дії П`ятого апеляційного адміністративного суду щодо нарахування та виплати судді П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2025, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 102 грн;

зобов`язано П`ятий апеляційний адміністративний суд провести перерахунок та виплату з 01 січня 2025 суддівської винагороди судді П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 на підставі статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2025 року - 3028,00 гривень, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язано Державну судову адміністрацію України забезпечити П`ятий апеляційний адміністративний суд бюджетними асигнуваннями, необхідними та достатніми для проведення видатків з виплати суддівської винагороди судді П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 , нарахованої виходячи з установленого на 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого становить 3028,00 гривень.

На виконання зазначеного судового рішення 5ААС видав позивачці нову довідку № 194 від 25.06.2025 про розмір суддівської винагороди для обчислення довічного утримання, де її посадовий оклад станом на 01.01.2025 року було розраховано з урахуванням прожиткового мінімуму 3 028,00 грн та регіонального коефіцієнта (3028 х 50 х 1,25), що становило 189 250,00 грн.

З метою оформлення виходу у відставку ОСОБА_1 24.06.2025 року звернулася до сервісного центру Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перехід з пенсії за віком на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, додавши до заяви рішення суду від 19.05.2025 року та довідку № 194 від 25.06.2025 року.

Зазначена заява позивачки була зареєстрована та в електронному вигляді розподілена через програмне забезпечення за принципом екстериторіальності на опрацювання до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

За результатами розгляду документів Головним управлінням ПФУ у Вінницькій області спочатку було прийнято рішення № 154750007788 від 02.07.2025 року, яким позивачці з 23.05.2025 року було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 240 000,00 грн.

Зазначені виплати ОСОБА_1 успішно отримувала протягом серпня, вересня та жовтня 2025 року.

21.11.2025 ОСОБА_1 виявила, що на її рахунок без жодного попереднього інформування було зараховано лише 23 610,00 грн, що фактично означало самовільне повернення її органами ПФУ на колишню пенсію за віком та припинення виплати довічного утримання судді у відставці.

Як з`ясувалося згодом, 10.11.2025 Головне управління ПФУ у Вінницькій області (діючи за принципом екстериторіальності) винесло нове рішення під тим самим номером № 154750007788 «про відмову в перерахунку пенсії», яке було прийняте на заміну позитивного рішення від 02.07.2025, та яким ОСОБА_1 повністю відмовили в переході на довічне утримання грошове утримання судді у відставці.

Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що до заяви позивачки долучена довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 25.06.2025 №194 П`ятого апеляційного адміністративного суду, яка видана на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 №420/12452/25, відповідно якої посадовий оклад станом на 01.01.2025 складає 189250,00 грн, обчислений із розміру 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня 2025 року з урахуванням регіонального коефіцієнту (3028,00 x 50 x 1,25).

Враховуючи вище зазначене, відмовити ОСОБА_1 у проведенні перерахунку - перехід з пенсії по віку на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки додана до заяви довідка №194 від 25.06.2025 не відповідає нормам чинного законодавства України, а саме посадовий оклад визначений не з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 гривні.

Зважаючи на протиправність вищезазначеного рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області, яке було прийнято на заміну попереднього, та яким позивачку фактично позбавлено довічного грошового утримання судді у відставці та всупереч судового рішення, яке набрало законної сили, переведено на пенсію за віком, вона звернулася за судовим захистом із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).

Згідно статті 4 Закону України № 1402-VIII встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Після рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. Закон №1402-VIII встановлює суддівську винагороду для суддів та імперативно закріплює, що суддівська винагорода регулюється лише цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами (стаття 135 Закону № 1402-VIII).

Відповідно до частин 1, 3 ст. 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин першої-другої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Частиною п`ятою статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків; більше 5 років - 20 відсотків; більше 10 років - 30 відсотків; більше 15 років - 40 відсотків; більше 20 років - 50 відсотків; більше 25 років - 60 відсотків; більше 30 років - 70 відсотків; більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Базовий розмір посадового окладу судді становить судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Згідно частин третьої-четвертої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України передбачає, що виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України.

Закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду (пункт 24 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України).

Закон України Про Державний бюджет України на 2025 рік від 19.11.2024 №3460-IX у статті 7 встановив на 2025 рік:

1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: 3028 гривні

2) прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: 2102 гривні.

Закон України Про Державний бюджет України на 2026 рік від 03.12.2025 №4695-IX у статті 7 встановив на 2026 рік:

1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: 3328 гривні

2) працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31.12.2025.

В свою чергу, визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень урегульовано Законом України "Про прожитковий мінімум".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Зазначеною нормою Закону України "Про прожитковий мінімум" визначено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Слід зазначити, що Законом України "Про прожитковий мінімум" не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді".

Натомість статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" разом із встановленням на 01.01.2025 та на 01.01.2026 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн та 3328,00 грн був введений такий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102,00 грн.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2025 (3028,00 грн), на 01.01.2026 (3328,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), є протиправною.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах було зроблено в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №200/2309/25: у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання; для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Також у постанові від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25 Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові зазначив:

«у справі № 240/9028/24 на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025, у якій суд апеляційної інстанції посилався на підтвердження своєї позиції щодо застосування положень статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів та статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік, спірні правовідносини стосувались проведення розрахунку при звільненні та виключенні зі штату судді Вищого адміністративного суду України, зокрема, обрахунку розміру суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв`язку з відставкою судді.

Натомість, у справі, яка розглядається, предмет спору стосується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді місцевого суду у відставці, зокрема, наявності підстав для здійснення такого перерахунку, у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на перше січня 2024 року.

Отже, відмінність спірних правовідносин та фактичних обставин у справі № 240/9028/24 та у справі, що розглядається, виключає можливість застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у її постанові від 24.04.2025 у зазначеній справі, під час розгляду цього спору, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції, застосувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в зазначеній постанові, без оцінки її релевантної до встановлених обставин цієї справи, дійшов помилкового висновку щодо правомірності відмови у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці».

Суд наголошує, що справа №280/2189/26 за суб`єктним складом учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм є релевантною до справи №200/2309/25. Так, предмет спору у справі №280/2189/26 стосується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді апеляційного суду у відставці, зокрема, наявності підстав для здійснення такого перерахунку, у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025, 01.01.2026.

В силу положень частини 5 статті 242 КАС України вищезазначений правовий висновок Верхового Суду є обов`язковим для врахування у даній справі.

В свою чергу, відмінність спірних правовідносин та фактичних обставин у справі № 240/9028/24 та у справі, що розглядається, виключає можливість застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у її постанові від 24.04.2025 у зазначеній справі, під час розгляду цього спору.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.

Для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Застосовуючи ці загальні висновки в контексті обставин цієї справи, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області № 154750007788 від 10.11.2025 про відмову у проведенні перерахунку пенсії, яке винесено на заміну рішення про перерахунок пенсії від 02.07.2025, є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, суд зазначає, що винесення пенсійним органом рішення «на заміну» вже реалізованого та законного акта про призначення щомісячного довічного грошового утримання від 02.07.2025 відбулося за повної відсутності правових підстав, оскільки чинне законодавство не наділяє суб`єкта владних повноважень правом в односторонньому порядку та без виявлення зловживань з боку особи позбавляти її встановленого соціального статусу.

Відповідач, мотивуючи відмову невідповідністю довідки 5ААС № 194 від 25.06.2025 вимогам закону, фактично перебрав на себе функції судового контролю та вдався до оцінки рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 по справі № 420/12452/25, яке набрало законної сили.

Таке ігнорування суб`єктом владних повноважень судового акта, який набрав законної сили і став невід`ємною частиною правового статусу позивачки, прямо суперечить засадам верховенства права та статті 129-1 Конституції України.

Щодо способу відновлення порушеного права позивачки суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (далі - Порядок), перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України Про судоустрій і статус суддів, частини другої статті 27 Закону України Про Конституційний Суд України органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.

Пунктом 2 розділу IV Порядку встановлено, що Пенсійний фонд України протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення інформує органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, про підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та про необхідність підготовки списків одержувачів щомісячного довічного грошового утримання (далі - список).

Органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, протягом 5 робочих днів з дня надходження інформації Пенсійного фонду України складають списки за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та подають їх відповідним судам, ліквідаційним комісіям, що здійснюють заходи із ліквідації відповідних судів, або територіальним органам Державної судової адміністрації України (далі - відповідні органи) (пункт 3 розділу IV Порядку).

Згідно пункту 4 розділу IV Порядку на підставі списків відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді / довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди / винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку.

Відповідні органи можуть звертатись до органів, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, із запитами щодо отримання додаткових відомостей, необхідних їм для видачі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

Довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку (пункт 5 розділу IV Порядку).

Водночас, згідно пункту 6 розділу IV Порядку перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.

Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.

Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.

Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

Буквальне тлумачення вказаних положень Порядку №3-1 дає підстави для висновку про те, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється: або (1) на підставі списків, згідно яких відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді/довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди/винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку, або (2) за зверненням судді у відставці шляхом подання до пенсійного органу заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці, видану компетентним органом.

Суд зауважує, що розмір суддівської винагороди, визначений статтею 135 Закону № 1402-VIII, і, відповідно, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, може змінитися лише у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлюється законом України про бюджет на відповідний рік. Про ці зміни пенсійному органу відомо безпосередньо з закону.

В рішенні Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 наведено позицію, що Пенсійний фонд України та/або його органи повинен проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27.10.2022 у справі №640/10564/21, від 12.09.2023 у справі №540/7777/21, від 28.11.2023 у справі №640/16655/21.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що до внесення змін до законодавства на виконання рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, Пенсійний фонд України та/або його органи повинні проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.

Відповідно до вимог пункту 4.2 Порядку №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи.

З матеріалів справи слідує, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачкою заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області, рішенням від 10.11.2025 якого позивачці відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, яке винесено на заміну рішення про перерахунок пенсії від 02.07.2025.

Тож, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання порушене позивачкою, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню з виходом за межі позовних вимог, з метою ефективного захисту прав позивачки.

Аналогічна правова позиція викладена ВС/КАС у постанові від 07 травня 2024 року по справі №460/38580/22.

Отже, у межах спірних правовідносин наявні правові підстави для зобов`язання ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачки, як судді у відставці, на підставі довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року № 194 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (вул. Зодчих 22 , м. Вінниця ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Пенсійного фонду України у Вінницькій області №154750007788 від 10.11.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з дати набрання чинності цим рішенням, на підставі довідки П.ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року № 194 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять грн. 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк