Рішення № 137116786, 03.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/40144/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей про виключення ОСОБА_1 за заявою від 16.09.2025 з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів наступні документи: довідку військово лікарської комісії № 77 від 27.04.2023 року, видану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та тимчасове посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_1 , видане ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно з яким ОСОБА_1 непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст. 61 а, 54 б розкладу хвороб згідно Наказу МОУ № 402/2008;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , зняти ОСОБА_1 з розшуку.

Ухвалою суду від 05.12.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно з довідкою військово-лікарської комісії № 77 від 27.04.2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, з зв`язку з чим видано тимчасове посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_1 . 16.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ТЦК, де він перебуває на обліку) заявою про внесення до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів документів, а саме довідки ВЛК № 77 від 27.04.2023 року та тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_1 , засобами Укрпошти, згідно з трекінгом 6501230290103 вказану заяву з додатками вручено одержувачу 17.09.2025 року, відповідь на яку не надійшла. Отримавши вказану заяву з документами 17.09.2025 року, відповідач протиправно 31.10.2025 року оголосив позивача у розшук, у зв`язку з не проходженням (відмовою від проходження) ВЛК. 30.09.2025 року, 08 жовтня 2025 року, 20 жовтня 2025 року, та 04.11.2025 року були надіслані адвокатські запити про стан розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.09.2025 року, і 23.11.2025 року отримано від відповідача лист № 13023 від 17.11.2025 року про те, що для звірки та уточнення облікових даних ОСОБА_1 повинен особисто прибути з документами до відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення заяви. Позивач вважає протиправною та такою, що не ґрунтується на законі, бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних Оберіг, тому звернувся до суду з відповідним позовом.

11.12.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив, в якому відповідач не погоджується з викладеними у позовній заяві підставами, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є військовозобов`язаним та з 11.05.2025 року перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 та та перебуває у розшуку за не проходження (відмова від проходження ) військово- лікарської комісії, згідно із п. 2 Розділу || Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Повідомлення щодо розшуку згенеровано автоматично Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до алгоритму за наявною інформацією в Реєстрі, та надсилається автоматично в електронній формі до органів Національної поліції.

В позовній заяві , позивач вказує на те, що відповідно до відміток у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного він знятий з військового обліку, але відомості про це відсутні у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Натомість, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку як непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час. На думку відповідача, з метою усунення зазначених невідповідностей та внесення інформації до Єдиного реєстру, позивач має вчинити активні дії, а саме: особисто подати відповідну заяву разом з документами про виключення з військового обліку та довідку ВЛК до органу уповноваженого на ведення реєстру та внесення до нього відповідної інформації. Відповідач також звертає увагу суду на формулюванні «особисто». Тобто сам, персонально, безпосередньо, не через когось не через рідних, не через адвокатів, не через пошту. Це не звернення, яке відповідно до Закону «Про звернення громадян» може бути усним чи письмовим. До того ж письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином особисто чи через уповноважену ним особу. А також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку. Заява на внесення відомостей про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, подається лише особисто.

Таким чином, позивач особисто не звертався до уповноважених органів адміністрування володільця Реєстру яким є: оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Представник позивача зазначає про те, що ним на підставі договору про надання правової допомоги позивачу був поданий адвокатський запит в якому викладене прохання внести коректні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку. Відповідач зазначає, що адвокатський запит не є заявою особи у розумінні ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VІІІ, ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів № 1487 та Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а є лише адвокатським запитом. Таким чином, позивач особисто не звертався до уповноважених органів адміністрування володільця Реєстру яким є: оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Щодо довідки військово-лікарської комісії № 77 від 27.04.2023 року, наданої позивачем, то відповідач зазначає, що гідно із наказом Начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 141 від 14.08.2023 року «Про результати службового розслідування за фактом пошкодження документів», що зберігалися в архіві ІНФОРМАЦІЯ_6 , актом № 25 від 19.08.2023 року «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду» повідомляємо, що в розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутня інформація та/або медична документація яка містить відомості про непридатність Позивача до військової служби. В зв`язку з цим, ІНФОРМАЦІЯ_7 немає можливості підтвердити чи спростувати автентичність довідки військово-лікарської комісії від 27.04.2023 року № 77

15.12.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначає наступне. Відповідач тлумачить на власний розсуд не статті, а взагалі Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закон України «Про звернення громадян», приходячи до помилкового, необґрунтованого, без посилань на відповідні статті, висновку, що заява на внесення відомостей про виключення з військового обліку подається лише особисто. Крім того, відповідач не коментує зазначений у позові п. 81 Порядку № 1487, згідно з яким особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова. Однак відповідач не зазначає, чому не надав відповіді позивачу на його власноручну заяву від 16.09.2025 року, яка отримана відповідачем 17.09.2025 року, про що долучені докази до позовної заяви. Крім того, представник позивача звертає увагу на ту обставину, що відповідач зазначаючи у своєму відзиві про неможливість підтвердити чи спростувати автентичність довідки ВЛК № 77, внаслідок пошкодження документів, водночас вказує на те, що відповідно до відомостей Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку як «непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно довідки військово-лікарської комісії №77 від 27.04.2023 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 проведено медичний огляд ОСОБА_1 яким останнього на підставі статті 61а, 64б графи ІІ розкладу хвороб (наказ МОУ №402/08) визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

У тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 наявний запис про те що ОСОБА_1 непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст. 61а, 64б розкладу хвороб згідно Наказу МОУ №402-2008.

Вказані записи засвідчені підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно військово-облікового документу, сформованого 03.11.2025 через застосунок «Резерв+», позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Крім того, в електронному військово-обліковому документі позивача міститься запис: «порушення військового обліку», «Дата початку розшуку: 31.10.2025», Причина розшуку: «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК», Дата уточнення даних: "24.06.2025"

16.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів довідку військово-лікарської комісії №77 від 27.04.2023 та тимчасове посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 . Вказану заяву було вручено одержувачу 17.09.2025, що підтверджується матеріалами справи.

Представник позивача, адвокат Подорожній А.С., неодноразово звертався до відповідача із адвокатськими запитами до ІНФОРМАЦІЯ_10 та до ІНФОРМАЦІЯ_11 щодо повідомлення про стан розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.09.2025.

Листом №13023 від 17.11.2025 представнику було повідомлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 . Відомості щодо виключення з військового обліку громадянина ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_9 відсутні. Для оновлення персональних, військово-облікових даних, та внесення інформації до відомостей ЄДРПВР, з метою приведення облікових даних відповідно до вимог чинного законодавства, запропоновано ОСОБА_1 особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України» на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан, згодом строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ), частиною 1 статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами частини 7 статті 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Частиною 9 статті 1 Закону №2232-XII, серед іншого, визначено, що стосується військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Відповідно до статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилами частини 1 статті 34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII (в редакції чинній на час виключення позивача з військового обліку) виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України) підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу;

2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.

Діюча на час звернення позивача із заявою редакція частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ передбачала наступне: Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;

6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Отже, всі редакції частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ протягом спірних правовідносин передбачали в якості однієї з підстав для виключення військовозобов`язаного з військового обліку визнання такого військовозобов`язаного непридатними до військової служби.

4 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-IX від 21.03.2024.

Цим документом з положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX у первісній редакції було установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Законом № 4235-IX від 12.02.2025, що набрав чинності 15.02.2025, до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX внесено зміни, в силу яких установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).

У статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини 8статті 4 Закону №3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Статтею 22 Закону №3543-XII встановлено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, до яких віднесено, зокрема:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України (частина 5 статті 22 Закону №3543-ХІІ).

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулювання відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Законі України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі Закон №1951-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно зі статтею 3 Закону №1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є, зокрема, обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до статті 5 Закону №1951-VIII, держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно зі статтею 9 Закону №1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до статті 13 Закону №1951-VIII, відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, знищуються суб`єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Згідно зі статтею 14 Закону №1951-VIII, ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Отже, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Надання громадянам України інформації, відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 20 Порядку №1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Згідно з пунктом 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку.

Таким чином, обов`язки щодо ведення обліку військовозобов`язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 81 Порядку №1487, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому, взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року за № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №559) та форму військово-облікового документа. Відповідно до пункту 1 Порядку №559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року за № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку №559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Згідно з абз. 5 п. 7 Порядку № 559, у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, з аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

ІНФОРМАЦІЯ_2 , як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо внесення відповідних змін у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі відомостей, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку, після отримання заяви позивача, за наслідком її розгляду, повинен прийняти рішення про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або ж надати мотивовану відмову у внесенні змін до відповідного Реєстру.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Згідно з наданою позивачем Довідкою військово-лікарської комісії від 24.04.2023 № 77, ОСОБА_1 , 24.04.2023 року проведено медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 . На підставі статті 61а, 64б графи ІІ Розкладу хвороб є непридатним до військової служби з виключенням з в/обліку.

Також позивачем надано до суду копію тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 у якому містяться такі відомості:

- "непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст. 61а, 64б розкладу хвороб згідно Наказу МОУ №402-2008";

-"з 24.04.2026 не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

При цьому, вказаний військово-обліковий документ позивача, сформований 03.11.2025 через застосунок «Резерв+», містить примітку про порушення правил військового обліку та розшук з 31.10.2025, причина розшуку: «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК».

Як вже зазначалося, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Також, з аналізу положень Порядку № 559 вбачається, що у разі виявлення розбіжностей у військово-облікових документах з відомостями які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, така особа повинна звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку із відповідною заявою та всіма необхідними документами, або у паперовій формі або в електронній формі.

Отже, для виключення відомостей про порушення правил військового обліку з боку позивача з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач мав звернутись з мотивованою заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З матеріалів справи вбачається, що 16.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів довідку військово-лікарської комісії №77 від 27.04.2023 та тимчасове посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 . Вказану заяву було вручено одержувачу 17.09.2025, що підтверджується матеріалами справи.

Надалі, у зв`язку з відсутністю доказів розгляду такої заяви, представник позивача, адвокат Подорожній А.С., неодноразово звертався до відповідача із адвокатськими запитами до ІНФОРМАЦІЯ_10 та до ІНФОРМАЦІЯ_11 щодо повідомлення про стан розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.09.2025.

Листом №13023 від 17.11.2025 представнику було повідомлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 . Відомості щодо виключення з військового обліку громадянина ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_9 відсутні. Для оновлення персональних, військово-облікових даних, та внесення інформації до відомостей ЄДРПВР, з метою приведення облікових даних відповідно до вимог чинного законодавства, запропоновано ОСОБА_1 особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як було вже зазначено судом, згідно частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Судом установлено, що згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 24.04.2023 №77 позивач за результатами медичного огляду визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 61а, 64б графи ІІ Розкладу хвороб.

Крім того, відповідні відомості містяться у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 , а саме: запис про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку; відмітка про виключення з військового обліку; відмітки та печатки відповідного ТЦК та СП.

Наведені документи є офіційними документами, оформленими уповноваженим органом у межах його компетенції, а тому відповідно до статей 72, 76 КАС України є належними та допустимими доказами у справі.

При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів скасування або визнання недійсною постанови ВЛК від 24.04.2023, а також доказів скасування внесених до військово-облікових документів позивача записів щодо виключення його з військового обліку.

Посилання відповідача у відзиві на неможливість перевірки об`єктивності довідки ВЛК через знищення документів суд оцінює критично, оскільки: факт проходження ВЛК підтверджується офіційною довідкою; факт виключення позивача з військового обліку підтверджується записами у військовому квитку; відповідач не довів незаконності або недійсності таких документів.

Саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок належного ведення військового обліку та внесення достовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Суд наголошує на важливості дотримання принципу «належного врядування», який неодноразово підкреслювався у практиці ЄСПЛ (зокрема, у справі «Рисовський проти України»).

Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, органи державної влади повинні діяти вчасно, належним чином і якомога послідовніше. Окрім того, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій.

Ризик будь-якої помилки державного органу (зокрема, невнесення або некоректне внесення даних до Реєстру «Оберіг») має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органи ведення Реєстру зобов`язані забезпечувати повноту, актуальність та достовірність відомостей, внесених до Реєстру.

Так, у відзиві відповідач зазначає, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», ОСОБА_1 перебуває на обліку як "непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час", однак доказів щодо визнання позивача непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час не надає.

При цьому, у сформованому через застосунок «Резерв+» військово-обліковому документі позивач продовжує обліковуватись як військовозобов`язаний, у графі "Постанова ВЛК" та "Дата ВЛК" не зазначено жодних даних.

Таким чином, відповідачем не надано оцінки доданим до заяви документам, а саме копії тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 , в якому, як встановлено судом, наявний запис про те, що ОСОБА_1 виключено з військового обліку та довідці військово-лікарської комісії від 24.04.2026 №77.

Саме на відомості, внесені до військового квитка, позивач посилався як на документально підтверджену підставу для внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Водночас зі змісту листа відповідача №13023 від 17.11.2025 не вбачається, що таким відомостям була надана належна правова оцінка у контексті заявлених позивачем вимог, а також не наведено жодних мотивів, з яких відомості, що містяться у тимчасовому посвідченні військовослужбовця, не були враховані при вирішенні питання щодо внесення відповідних записів до Реєстру.

Так, пунктом 4 Порядку № 559 (в редакції чинній на час звернення позивача) встановлено, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру військовозобов`язаних, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.

У разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку у паперовій формі або в електронній формі.

Таким чином, з аналізу положень Порядку № 559 убачається, що у разі виявлення розбіжностей у військово-облікових документах з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, така особа повинна звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку із відповідною заявою та всіма необхідними документами, або у паперовій формі або в електронній формі.

Отже, ані Порядком № 559, ані іншими нормативно-правовими актами не передбачено вимоги особистого прибуття до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За таких обставин, суд уважає, що відповідач мав інформацію про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку, проте не взяв її до уваги.

Водночас, адміністративний суд не може підміняти собою суб`єкта владних повноважень та самостійно вирішувати питання, віднесені законом до його компетенції, зокрема щодо безпосереднього внесення конкретних відомостей до Реєстру без попереднього належного розгляду та прийняття відповідного рішення компетентним органом.

Такий підхід узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відповідно до якої суд не вправі перебирати на себе дискреційні повноваження органу влади, а має перевіряти законність його рішень, дій чи бездіяльності та зобов`язувати суб`єкта владних повноважень вирішити питання по суті відповідно до вимог закону.

При цьому відповідач не прийняв індивідуального адміністративного акта, яким би за результатами розгляду поданих позивачем документів: або вніс відповідні зміни до Реєстру; або мотивовано відмовив у внесенні таких змін із наведенням правових та фактичних підстав.

З огляду на вищенаведене, суд, з урахуванням вимог частини 2 статті 9 КАС України, дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача у цій справі є саме: визнання протиправними дій відповідача щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_2 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про відомостей про непридатність до військової служби ОСОБА_1 та виключення його з військового обліку та зобов`язання відповідача повторно розглянути по суті заяву позивача про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та зняття з розшуку, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем надано довідку ВЛК від 24.04.2023 №77; у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 містяться записи про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку; зазначені записи посвідчені підписами посадових осіб та печатками відповідного ТЦК та СП.

При цьому відповідач фактично не спростував достовірність наведених документів та не надав доказів: скасування постанови ВЛК; визнання недійсними записів у військовому квитку; прийняття будь-якого рішення про поновлення позивача на військовому обліку.

Більше того, зі змісту листа відповідача вбачається, що останній сам визнав неможливість перевірки документів позивача у зв`язку зі знищенням архівних матеріалів.

За таких обставин суд зазначає, що негативні наслідки неналежного ведення, збереження або втрати службової документації не можуть покладатися на позивача.

Сам по собі факт відсутності повторного проходження ВЛК не може автоматично свідчити про порушення правил військового обліку без попереднього встановлення правового статусу особи та перевірки документів, які підтверджують її виключення з військового обліку.

При цьому суд враховує, що саме відповідачем допущено правову невизначеність щодо статусу позивача, оскільки: у військовому квитку наявні відомості про виключення з військового обліку; у Реєстрі одночасно містяться відомості про перебування на військовому обліку; належної перевірки та узгодження цих даних відповідачем проведено не було.

Отже, за відсутності належним чином перевірених та встановлених даних щодо наявності у позивача обов`язку проходження повторного медичного огляду ВЛК, внесення до Реєстру інформації про порушення ним правил військового обліку є передчасним та необґрунтованим.

Суд доходить висновку, що на момент розгляду справи відповідач не мав достатніх та належних правових підстав для збереження у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та його розшук.

За таких обставин ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку та розшук ОСОБА_1 .

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд вважає необхідним у відповідності до вимог статті 139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 968,96 грн.

Необхідно зауважити, що часткове задоволення позовних вимог, у даному випадку, не впливає на розмір судового збору, який підлягає стягненню, оскільки обсяг задоволених вимог фактично не відрізняється від кількості тих, за які такий збір був сплачений.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути по суті заяву ОСОБА_1 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку та розшук ОСОБА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.