Рішення № 137116777, 03.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/22633/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області, Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України, в якому позивач просить:

визнати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №V1-037/2025 від 7 червня 2025 року протиправним (незаконним) та скасувати його.

Ухвалою суду від 15.07.2025 року адміністративний позов залишено без руху та позивачу надано час для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду належним чином оформленого позову (уточненого) із визначеним процесуальним статусом третіх осіб та з обґрунтуванням того, яким чином рішення суду може вплинути на права і обов`язки саме вказаних осіб.

На виконання ухвали суду позивачем подано уточнений адміністративний позов, в якому сторонами є позивач ОСОБА_1 та відповідач Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури. Щодо третіх осіб зазначено, що такі були вказані у первинному позові помилково, оскільки рішення суду не може вплинути на їх права та обов`язки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення КДКА Одеської області № 990/24 від 25 листопада 2024 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи обґрунтовано зокрема Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 року у справі №640/1859/22, якою визнані протиправними та скасовані п.п. 18, 19, 20 п. 2 розділу IV «Перехідних положень» Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03.07.2021 року № 63, у зв`язку з чим невиконання адвокатом вимог пункту 20 Порядку, який передбачає, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього Порядку, зобов`язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів) не є порушенням ст. 65 Правил адвокатської етики, п. 5 ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Таким чином, КДКА Одеської області дійшла правильного висновку, що в діях адвоката ОСОБА_1 відсутні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 34 Закону, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування. А отже рішення ВКДКА № V1-037/2025 від 7 червня 2025 року про скасування Рішення КДКА Одеської області № 990/24 від 25 листопада 2024 року є незаконним, таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України. Позиція Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України щодо нерозповсюдження дії Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 року на правовідносини, пов`язані з можливим дисциплінарним проступком адвоката, вчиненим у 2019 2023 роках, суперечить положенням статті 58 Конституції України (норми якої є нормами прямої дії), відповідно якої, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позивач вказує, що ситуація його не участі у заходах з підвищення кваліфікації та відсутності потрібної кількості балів сталася не з його вини, а з незалежних від нього причин через те що НААУ незрозумілим чином (можливо через якісь технічні неполадки на сайті) «загубила» адресу його електронної пошти, що унеможливило реєстрацію і його подальшу участь у відповідних заходах. У лютому 2022 року Указом Президента України в Україні було оголошено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією РФ проти України. З перших днів вторгнення, після вжиття невідкладних заходів із забезпечення безпеки своїх неповнолітніх дітей (має рідну дочку, а також в 2014 році ним було усиновлено дитину, позбавлену батьківського піклування, рішення Приморського районного суду міста Одеси від 17.06.2014 року у справі №522/9586/14-4), він повністю присвятив себе здійсненню волонтерської діяльності, оскільки є засновником та керівником благодійного фонду «Безпека та захист» (код ЄДРПОУ 39400876, зареєстрований в 2014 році). З лютого 2022 року по теперішній час ним постійно збираються кошти на потреби ЗСУ, здійснюється закупівля військової форми, засобів зв`язку, бронежилетів, дронів та іншого, надається гуманітарна допомога мешканцям прифронтових територій, а також особам, які постраждали від обстрілів. Майже весь свій час він витрачає на волонтерську діяльність.

Відтак, вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 28.07.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 17.11.2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.

Ухвалою суду від 17.11.2025 року у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Ухвалою суду від 17.11.2025 року у задоволенні заяви представника Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про залучення Вищу школу адвокатури Національної асоціації адвокатів України до участі у справі № 420/22633/25 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів відмовлено.

Ухвалою суду від 17.11.2025 року витребувано у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області засвідчені належним чином копії матеріалів дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . Зобов`язано Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Одеської області надати витребувані судом документи у строк до 28.11.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14. Провадження у справі зупинено до отримання витребуваних доказів.

Ухвалою суду від 03.06.2026 року поновлено провадження у справі.

До суду від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача вказує, що вимоги позивача, викладені в адміністративному позові, відповідачем не визнаються повністю.

Представник відповідача зазначає, що визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Відповідно до п. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Також відповідач вказує, що відповідно до п.п.11 Порядку про підвищення кваліфікації адвокатів України ВША НААУ готує і передає НААУ інформацію для розміщення в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами. За поданою інформацією ВША НААУ адвокатом не підвищувалась кваліфікація протягом 2019-2023 років.

Відповідач зазначає, що визначальним при прийнятті рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення у діях адвоката наявності/відсутності ознак дисциплінарного проступку. На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з`ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину та надавати оцінку наданим сторонами доказам. До того ж сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з`ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може.

З урахуванням проведеної перевірки, пояснень, наданих скаржником та адвокатом, ВКДКА прийшла до висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку у діях адвоката, а саме:- порушення правил адвокатської етики (статей 11, 65 Правил адвокатської етики);- неналежного виконання професійних обов`язків, визначених статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в частині дотримання правил адвокатської етики; підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування);- невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (а саме рішення РАУ від 21.09.2019 № №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) з наступними змінами та доповненнями». Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду не охоплювала питання скасування відповідальності адвокатів чи їхнього обов`язку підвищувати кваліфікацію, а стосувалася виключно протиправності окремих пунктів Порядку. Отже, судове рішення у справі № 640/1859/22, яке набрало законної сили, не скасовувало відповідальність адвокатів України за не підвищення свого професійного рівня, як обов`язку, що визначений законом та не пом`якшувало відповідальність в розрізі їх діяння (дисциплінарного проступку).

Позивачем надано додаткові пояснення, в яких позивач, з посилання на судову практику вказує, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» містить перелік повноважень Ради адвокатів України (ч. 4 ст. 55) і безпосередньо не наділяє Раду адвокатів України повноваженнями визначати форми та способи підвищення адвокатом свого професійного рівня. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» взагалі не містить положень, які б передбачали існування в правовому полі України Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не обмежує адвоката в самостійному виборі форм і способів підвищення свого професійного рівня та не ставить перед адвокатом обов`язку скористатися в цьому питанні послугами ВША НААУ. Таким чином, цілком виправданим є посилання на ст. 19 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законами та Конституцією України.

Представником відповідача надано заперечення, в яких відповідач зазначає, що сам обов`язок підвищувати кваліфікацію залишається чинним. Адвокат зобов`язаний виконувати цей професійний обов`язок, хоча його кількісні показники можуть змінюватися. Порядок залишається чинним щодо періодів, які передують 10.09.2024. Зокрема, це стосується і пункту 21 Порядку, що доповнює положення пункту 20, яким встановлено, що адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики. Скасовані пункти 18, 19, 20 Порядку стосуються виключно регулювання модульної програми «Молодий адвокат» та кількісних показників залікових балів. Вони не встановлювали сам обов`язок підвищення кваліфікації чи механізми притягнення адвокатів до відповідальності. Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду не охоплювала питання скасування відповідальності адвокатів чи їхнього обов`язку підвищувати кваліфікацію, а стосувалася виключно протиправності окремих пунктів Порядку. Отже, судове рішення у справі № 640/1859/22, яке набрало законної сили, не скасовувало відповідальність адвокатів України за не підвищення свого професійного рівня, як обов`язку, що визначений законом та не пом`якшувало відповідальність в розрізі їх діяння (дисциплінарного проступку). Чинне законодавство не містить жодної норми, яка б покладала на Вищу школу адвокатури НААУ обов`язок контролювати процес підвищення професійного рівня кожного адвоката. Ради адвокатів регіону відповідно до покладених на них обов`язків є операторами підвищення професійного рівня, та здійснюють підвищення професійного рівня виключно для адвокатів свого регіону. Таким чином, обов`язок щодо підвищення професійного рівня адвоката прямо передбачений положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України. Можливість самостійного підвищення кваліфікації адвокатом передбачено п. 27 Порядку при цьому на адвоката покладено обов`язок зберігати сертифікати (інші підтверджуючі документи) та матеріали про участь у заходах з підвищення кваліфікації, сертифікати про проходження навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатами, інші документи, що підтверджують підвищення його кваліфікації протягом поточного року. При цьому адвокат має надати таку інформацію до Вищої школи адвокатури не пізніше 20 грудня кожного звітного року.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва № 2587 від 22.11.2013 року, виданого Радою адвокатів Одеської області, Орловський Олег Володимирович є адвокатом.

28 серпня 2024 року за вх. № 705/0/7-24 до КДКА Одеської області надійшла скарга директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України Кузьменка С. від 27 серпня 2024 року Вих. №874/0/02-2 на дії адвоката ОСОБА_1

КДКА Одеської області 10 вересня 2024 року за вих. № 567/0/9-24 направила на адресу адвоката Орловського О.В. копію скарги ВША НААУ з пропозицією надати свої письмові пояснення з приводу фактів викладених у скарзі та докази на їх спростування.

04 жовтня 2024 року за вх. № 903/0/7-24 на адресу КДКА Одеської області надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_1

22.11.2024 року за результатами перевірки скарги директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України ОСОБА_2 складено довідку.

Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області № 990/24 від 25 листопада 2024 року було відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 за скаргою директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України Кузьменка С.

06 січня 2025 року директор Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України ОСОБА_3 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою від 02 січня 2025 року Вих. № 95/0/02-2 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області № 990/24 від 25 листопада 2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1

06 січня 2025 року вказана скарга була отримана Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та зареєстрована за Вх. №24891.

20 лютого 2025 року Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяць А. доручив заступнику Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупновій Л.В. провести перевірку відомостей та фактів, викладених у скарзі директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України Кузьменка С. на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області №990/24 від 25 листопада 2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1

09.01.2025 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли пояснення адвоката ОСОБА_1 на скаргу.

02.06.2025 року заступником Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупновій Л.В. складено довідку.

07.06.2025 року Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури прийнято рішення № V1-037/2025, яким скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, задоволено. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 25.11.2024 року (провадження № 990/24) про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 скасовано. Ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . Матеріали дисциплінарної справи направлено до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI, у відповідній редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Частинами першою, третьою статті 2 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно зі статтею 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку (частини друга статті 35 Закону №5076-VI).

Статтею 36 Закону №5076-VI передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Відповідно до статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

За статтею 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Відповідно до частини першої статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Згідно з частиною четвертою статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: 1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

Частиною п`ятою статті 52 Закону №5076-VI передбачено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії (частина п`ята статті 52 Закону №5076-VI).

Відповідно до частини сьомої статті 52 Закону №5076-VI рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Таким чином, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність КДКА, за наслідком розгляду яких вона має право безпосередньо або задовольнити скаргу або залишити скаргу без задоволення.

При цьому, повноваження Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на скасування рішення регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і прийняття нового рішення спрямовані на виправлення помилок, яких могла припуститися регіональна Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури під час прийняття рішення, на яке подано скаргу.

Тлумачення пункту 3 частини п`ятої статті 52 Закону має здійснюватися з огляду на повноваження Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймати нове рішення з метою усунення порушень і помилок, допущених регіональною Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Інше застосування вказаної норми суперечило б її меті.

Отже, виходячи з повноважень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбачених частиною четвертою, пунктом 3 частини п`ятої статті 52 Закону, суд дійшов висновку, що цей орган має право ухвалити нове рішення за результатами розгляду скарги на рішення регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову в порушенні дисциплінарної справи, яким порушити дисциплінарну справу й повернути її матеріали на стадію розгляду до регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Приймаючи таке рішення, Вища Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не перевищує своїх повноважень.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі №0740/807/18 та від 30 січня 2020 року у справі №816/2198/16.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури прийнято рішення № V1-037/2025 від 07.06.2025 року скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, задоволено. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 25.11.2024 року (провадження № 990/24) про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 скасовано. Ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . Матеріали дисциплінарної справи направлено до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Приймаючи вказане рішення Комісія зазначила, що визначальним при прийнятті рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення у діях адвоката наявності/відсутності ознак дисциплінарного проступку. На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з`ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину та надавати оцінку наданим сторонами доказам.

Таким чином, комісія вважала, що в діях адвоката, які виразилася у не підвищенні кваліфікації за 2019-2023 роки, наявні ознаки: порушення правил адвокатської етики (а саме статей 11, 65 Правил адвокатської етики); неналежного виконання професійних обов`язків, визначених статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в частині дотримання правил адвокатської етики; підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування); невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (а саме рішення РАУ від 21.09.2019 № №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) з наступними змінами та доповненнями.

Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів.

Так, у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №810/1972/17, від 24.06.2020 у справі №813/2639/18, від 14.12.2020 у справі №821/1030/17, від 10.06.2021 у справі №826/15590/15 сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності.

Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Водночас правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Суд перевіряє рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям.

Отже, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності чи недостатності.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №826/14291/17 та підтриманий у постановах 26.01.2023 у справі №420/5597/19 та від 19.10.2023 у справі №280/1396/22, від 21.02.2024 у справі №640/33374/21.

У контексті наведених вище правових позицій Верховного Суду щодо меж судового контролю за рішеннями органів адвокатського самоврядування суд зазначає, що КДКА Волинської області є органом адвокатського самоврядування, на який законом покладено виключну компетенцію з розгляду скарг на дій адвоката.

Суд не вправі підмінювати собою КДКА, переоцінювати дисциплінарні ризики чи ступінь вини адвоката, а може перевірити лише законність процедури, дотримання компетенції, форми та способу реалізації повноважень.

В той же час, в позовній заяві позивачем не наведено будь-яких доводів щодо порушення відповідачем процедури та порядку розгляду скарги Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 25.11.2024 року (провадження № 990/24) про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Доводи позивача зводяться до того, що ним не порушувались Правила адвокатської етики та Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

При цьому, суд вважає за можливе зазначити наступне.

Так, згідно з п. 2, п. 3 Положення №120 дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Як передбачено приписами п. 9 Положення №120, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Відповідно до п. 12 Положення №120 дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Вимоги до заяви (скарги) визначені п. 14 Положення №120.

Згідно з п. 31 Положення №120 за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Відповідно до пункту 32 Положення №120 дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктом 34 Положення №120 рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.

Як передбачено у п. 43 Положення №120 розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Пунктом 44 Положення №120 передбачено, що адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Згідно зі статтею 70 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017, при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачяться на його користь.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та порушення дисциплінарної справи є лише першою стадією дисциплінарного провадження, за результатом якої (розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки) дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Отже, завданням першої стадії дисциплінарного провадження є проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та встановлення наявності або ж відсутності ознак вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

При цьому, висновок щодо наявності ознак вчинення адвокатом дисциплінарного проступку не є свідченням факту його вчинення, а є лише констатацією обставин, які свідчать про можливий факт цього, що, у свою чергу, потребує більш детального дослідження відповідних обставин, з метою підтвердження або спростування наявності відповідних дій, що може бути здійснено лише під час розгляду дисциплінарної справи.

Оцінка дій адвоката на даній стадії дисциплінарного провадження не надається, а аналіз та оцінка доказів, дотримання належних процедур при фіксуванні та формуванні доказової бази щодо оскаржуваної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, відноситься до такої стадії дисциплінарного провадження як розгляд дисциплінарної справи.

На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з`ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину.

Тож сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з`ясувати всі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може.

Такий висновок щодо застосування норм матеріального права викладений в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №822/570/17.

За таких підстав, факт скасування відповідачем рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 25.11.2024 року (провадження № 990/24) про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 не є встановленням в його діях факту вчинення ним дисциплінарного проступку, оскільки лише за результатом розгляду дисциплінарної справи по суті дисциплінарною палатою буде виявлено, чи вчинявся адвокатом дисциплінарний проступок, та враховуючи норму пункту 7 Положення №120 вчинення адвокатом дисциплінарного проступку доводиться особою, яка подала скаргу.

Спірне рішення містить лише попередні висновки щодо наявності в діях позивача як адвоката ознак дисциплінарного проступку та не встановлює факт вчинення ним конкретного дисциплінарного проступку. Порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що у процесі перевірки рішення КДКА Одеської області встановлення порушення процедури перевірки скарги та прийняття рішення, виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або ж спростування.

При цьому, суд зауважує, що оскаржуване рішення №V1-037/2025 від 7 червня 2025 року не відповідає критерію юридичної значимості, не створює для адвоката позивача у даній справі жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжує для нього будь-яких обов`язків, оскільки правові наслідки для позивача може створювати виключно рішення, прийняте в подальшому за результатами розгляду дисциплінарної справи.

За такого правового врегулювання та обставин справи суд вважає, що прийняте відповідачем рішення від №V1-037/2025 від 7 червня 2025 року є законним.

Висновки суду у справі узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 10 листопада 2022 року у справі № 826/14291/17, від 24 червня 2020 року у справі № 813/2639/18 та від 4 червня 2020 року № 815/1830/18 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 лютого 2019 року у справі 822/570/17.

За таких підстав, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (код ЄДРПОУ 26080214, адреса: вул. Борисоглібська, 3, м. Київ, 04070).

Суддя П.П. Марин

.