Рішення № 137116573, 03.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 рокусправа № 380/12327/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Львівській області №6482/13-01-24 08 від 18.02.2025 року на суму 2476,70 грн;

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Львівській області №6485/13-01-24 08 від 18.02.2025 року на суму 206,39 грн;

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Львівській області №6487/13-01-24 08 від 18.02.2025 року на суму 340,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Львівській області №6488/13-01-24 08 від 18.02.2025 року на суму 1020,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що на підставі акту документальної планової невиїзної перевірки від 27.01.2025 №2793/13-01-24-08-03/3653302409 відповідачем зроблено висновок про отримання позивачем доходу з джерелом походження поза межами України протягом 2022 року, у зв`язку з чим у позивач виник обов`язок задекларувати вказані доходи, що не було зроблено, а тому прийнято оскаржувані податкові повідомлення рішення. Не погодившись з прийнятими рішеннями позивач звернення до суду. Просила позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 23.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно із ч.9 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до Розпорядження керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від №19/р від 26.02.2026 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ», відповідно до п.4 ст. 24 Закону України «Про призначення суддів», Указу Президента України «Про призначення суддів» №167/2026 від 24.02.2026, наказу №52/К/ТР від 25.02.2026 «Про відрахування із штату суду ОСОБА_2 » до Рішення Вищої ради правосуддя №100/0/15-26 від 22.01.2026 та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України 11.11.2024 №39 (із змінами).

Після автоматизованого розподілу для розгляду цієї справи визначено суддю Лунь З.І.

Ухвалою від 02.03.2026 суддею прийнято адміністративну справу №380/12327/25 до свого провадження.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до наявної податкової інформації платник податків-фізична особа ОСОБА_1 за 2022 рік отримала дохід, який згідно з Податковим кодексом України підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податку в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). У листі Державної податкової служби України №27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024 зазначено про надіслання інформації, наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993, стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі Onli Fans за 2020 - 2022 роки. У додатку до цього листа у переліку фізичних осіб зазначена ОСОБА_1 . За період з 01.01.2022 по 31.12.2022 платник податків - фізична особа ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ), згідно наданої інформації отримала дохід у вигляді - інші доходи, крім зазначених у статті 165 Податкового кодексу України в розмірі 11007,57грн. Водночас, позивач податкову декларацію про майновий стан і доходи до ГУ ДПС у Львівській області за 2022 р. не подала, в тому числі отриманий дохід за 2022 р. від нерезидента британського суб`єкта господарювання «Fenix International LTD» за створення контенту на платформі OnlyFans не декларувала, податок на доходи фізичних осіб не нарахувала та не сплатила. На думку представника, відповідачем дотримано процедуру проведення перевірки, за наслідками якої були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, відсутні підстави для визнання їх протиправними, оскільки на момент складання Акта перевірки позивач усіх первинних документів до перевірки не представив, чим порушив п.44.1, п. 44.3, п. 44.5, п. 44.6 ст. 44 ПК України в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, податки до державного бюджету не сплатила за отриманий дохід. З огляду на викладене, Головне управління ДПС у Львівській області діяло згідно та у відповідності до норм національного законодавства, а доводи позивача викладені у позовній заяві є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач подала до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому просить суд позов задовольнити в повному обсязі. Крім того, зазначила, що пунктом 53-1.4. Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що: «Не вважається податковою інформацією, яка може бути використана контролюючим органом для визначення суми податкових зобов`язань платника податків, інформація, отримана контролюючим органом від іноземних компетентних органів відповідно до Багатосторонньої угоди CRS та яка стосується фінансового рахунку або рахунків громадянина України, відкритих у фінансових установах іноземних юрисдикцій, якщо сукупний залишок або вартість усіх фінансових рахунків, власником яких є одна особа - громадянин України, не перевищує еквівалент 250 тисяч доларів США станом на 31 грудня календарного року, який припадає на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX». Таким чином, відповідач не мав жодних законних підстав здійснювати зазначену перевірку, складати відповідні акти та оскаржувані повідомлення-рішення, оскільки використані відповідачем дані не вважаються податковою інформацією в розумінні ПК України, а тому не є достатньою підставою для нарахування будь-яких податкових зобов`язань. Відповідач самостійно зазначає, що орієнтовний розмір доходу склав 11007,57грн, що прямо свідчить про порушення пункту 53-1.4 підрозділу 10 Податкового кодексу України, оскільки законодавець чітко зазначив, що у випадках коли дохід не перевищує 250000доларів США, отримана інформація не вважається податковою інформацією, яка може бути використана контролюючим органом для визначення суми податкових зобов`язань платника податків. Отже, контролюючий орган вийшов за межі повноважень, наданих йому законом, що є прямим порушенням принципу верховенства права та практики Європейського суду з прав людини щодо передбачуваності втручання у приватне життя особи. З огляду на викладене, Відповідачем допущено порушення норм податкового права щодо порядку проведення податкової перевірки та неправомірно винесено ППР за результатом її проведення, а також здійснено перевищення службових повноважень. Враховуючи зазначене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню як протиправні, а результати перевірки визнанню недійсними.

Також, через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що саме факт неподання декларації є тією обставиною, яка сама по собі становить законну підставу для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідно до підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПКУ. Контролюючий орган звертає увагу, що на відміну від підпункту 78.1.1 цієї ж статті, який вимагає попереднього надсилання платнику обов`язкового письмового запиту з вимогою надати пояснення та їх документальне підтвердження, підпункт 78.1.2 не містить жодної вказівки на необхідність направлення запиту чи очікування відповіді. Законодавець прямо розмежував ці підстави: коли мова йде про отримання податкової інформації, що свідчить про можливі порушення, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до платника із запитом; коли ж порушення вже встановлено у вигляді неподання декларації жодних додаткових дій від податкового органу не вимагається. ГУ ДПС акцентує, що неподання декларації це не припущення про можливе порушення, а встановлений факт, який не потребує додаткового з`ясування через запит чи отримання пояснень платника. Тому призначення перевірки у такому випадку є прямою реалізацією норми закону. Відсутність декларацій підтверджується внутрішньою інформацією податкового органу, а також тим, що позивач не подав жодних документів навіть після отримання повідомлення про перевірку. Крім того, звертає увагу, що отримання інформації від іноземного компетентного органу лише дозволило виявити факт обов`язку декларування іноземних доходів, але безпосередньою підставою для проведення перевірки було не саме надходження цієї інформації, а те, що декларації позивачем фактично не подані. Таким чином, застосування підпункту 78.1.2 ПКУ було повністю правомірним, а вимога про обов`язкове направлення запиту є юридично необґрунтованою, оскільки суперечить буквальному змісту норми закону та порушує логіку розмежування різних підстав для проведення позапланових перевірок. У підсумку позиція ДПС полягає в тому, що податковий орган мав право призначити перевірку негайно після встановлення факту неподання декларацій, без попереднього листування та без надсилання обов`язкового письмового запиту, оскільки закон прямо це дозволяє, а контролюючий орган не може встановлювати додаткові умови, не передбачені Податковим кодексом. Просив у задоволенні позову відмовити.

Інших заяв по суті спору також не надходило.

Суд встановив таке.

Відповідно інформації наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків, що надійшла до ГУ ДПС в Львівській області, листом ДПС України від 02.10.2024 №27331/7/99-00-24-04-03-07 фізичною особою платником податків ОСОБА_1 отримано дохід від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2022 рік у загальній сумі 11007,00 гривень.

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та наказу ГУ ДПС у Львівській області № 6646-ПП від 05.12.2024р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 », ГУ ДПС у Львівській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 року.

Копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 05.12.2024 № 6646-ПП, а також письмове повідомлення від 09.12.2024 № 927/13-01-24-08-08 у якому було зазначено: «що відповідно до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, слід починаючи із зазначеного терміну, забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема первинні та інші документи, які підтверджують отримання доходів і пов`язанні з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС, надіслано платнику податків фізичній особі ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) 10.12.2024р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення через АТ «Укрпошта» , що підтверджується інформацією про відстеження пересилання поштового відправлення за номером штрих кодового ідентифікатора № 0600991771490 на зареєстровану податкову адресу платника податків-фізичної особи, а саме: АДРЕСА_1 .

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 встановлено наступні порушення:

- пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п. «в» п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-ІV із змінами та доповненнями встановлено не подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік.

- пп. 163.1.1, пп.163.1.3 п.163.1. ст.163, пп.164.1.1. п.164.1 ст.164, пп.164.2.20. п.164.2 ст.164, п. 164.4 ст. 164, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2022 рік на загальну суму 1981,36 грн.;

- пп.1.2, пп.1.3, пп.1.5, пп.1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Закону України від 28.12.2014р. №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» в результаті чого донараховано військового збору за 2022 рік на загальну суму 165,11 грн.;

- п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, за незабезпечення зберігання документів та ненадання посадовим особам, які проводять перевірку документів, про що складено відповідний акт №2793/13-01-24-08-03/3653302409 від 27.01.2025.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Львівській області №2793/13-01-24-08-03/3653302409 від 27.01.2025 винесено податкові повідомлення-рішення:

-№6482/13-01-24-08 від 18.02.2025 на суму 2476,70 грн;

-№6485/13-01-24-08 від 18.02.2025 на суму 206,39 грн;

-№6487/13-01-24-08 від 18.02.2025 на суму 340,00 грн;

-№6488/13-01-24-08 від 18.02.2025 року на суму 1020,00 грн.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернулася з вказаним позовом до суду.

Суд при вирішенні спору по суті зазначає таке.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22.09.2020р. у справі №520/8836/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, окрім наведених вище висновків, зазначила, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

З урахуванням зазначеного, а також визначених позивачем підстав позову, першочерговим у даній справі є вирішення питання дотримання контролюючим вимог податкового законодавства щодо процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 .

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податкового кодексу України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК України визначено, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пп.21.1.1 та пп.21.1.4 п.21.1 ст.21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 79.1 статті 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (п.79.3 ст.79 ПК України).

Положення п.42.2 ст.42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з приписами п.42.5 ст.42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З аналізу даних правових норм слідує, що проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, є процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником законодавства у межах податкового контролю.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом, та за умови або надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому особисто чи його уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова, проте брати участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, а відтак з наказом про перевірку та письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.

Податковим законодавством передбачено два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків (без використання електронного кабінету): надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Водночас, у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Верховний Суд у питанні застосування положень п.79.2 ст.79 ПК України у взаємозв`язку з п.42.2 ст.42 ПК України дотримується усталеної позиції, що з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку. Платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.

Також, у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 колегія суддів Великої Палати Верховного Суду дійшла таких висновків: аналізованими нормами Податкового кодексу України (зокрема, пункт 42.2 статті 42, пункт 78.4, пункт 79.2 статті 79) з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Отже, істотною обставиною при вирішенні питання своєчасного повідомлення платника податків про проведення відносно нього перевірки є встановлення факту направлення контролюючим органом до початку перевірки наказу про проведення перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, а також дати, з якої наказ про проведення перевірки та повідомлення вважаються врученими у відповідності до вказаних вимог податкового законодавства.

З матеріалів справи слідує, що згідно даних сайту https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html при перевірці шляху поштового виправлення 0600991771490 (як вказує відповідач у своєму відзиві та акті перевірки, саме цим листом було відправлено копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 05.12.2024р. № 6646-ПП, а також письмове повідомлення від 09.12.2024 № 927/13-01-24-08-08 про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки) вбачається, що дані про відправлення за номером 0600991771490 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі.

Тобто, матеріалами справи підтверджено, що жодного документа, надісланого контролюючим органом платнику податків вручено не було, про що суб`єкт владних повноважень був обізнаний. При цьому, податковий орган не вчинив жодних дій з метою належного повідомлення ОСОБА_1 , незважаючи на встановлений ПКУ обов`язок податкового органу належним чином забезпечити гарантії прав платника податків на об`єктивну, повну та всебічну перевірку.

Станом на дату надіслання позивачу наказу про проведення перевірки та власне і станом на дату проведення перевірки контролюючим органо не повідомлено належним чином про проведення перевірки .

Відтак, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що Головне управління ДПС у Львівській області, розпочавши проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 , не пересвідчилося у дотриманні однієї з обов`язкових визначених п.79.2 ст.79 ПК України умов для початку проведення такої перевірки, якою є вручення платнику податків письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

За усталеною позицією Верховного Суду, не виконання контролюючим органом вимог п.79.2 ст.79 ПК України є істотним порушенням процедури перевірки, тобто, є самостійною та достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та інших рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Зокрема, у постанові від 18.08.2021р. у справі №160/9277/19 Верховний Суд дійшов висновку, що визнання незаконною документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної контролюючим органом, виключає необхідність переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства та є підставою для визнання незаконними і прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №640/9016/20, від 26.09.2024 у справі №600/6022/23-а.

Крім того, суд зазначає, що Правовідносини, які пов`язані із оподаткуванням доходів фізичних осіб податком на доходи, врегульовані розділом IV Податкового кодексу України, який містить, зокрема, такі положення:

- платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (п.162.1.1, п.162.1, ст.162);

- об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.163.1 ст.163);

- базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1. ст.164);

- загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу (п.164.1.3).

Пунктом 164.2 ст.164 ПК України визначаються види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

В акті перевірки дохід від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd за створення контенту на платформі OnlyFans податковий орган відносить до категорії «інші доході», які зазначені в п.164.2.20 ст.164 ПК України.

При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах (п.164.3).

Відповідно до пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Згідно п.164.4 ст.164 ПК України під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Наведені положення Податкового кодексу України відносять отримані фізичною особою іноземні доходи, тобто доходи отримані з джерел за межами України, до об`єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб, які одночасно згідно з п.п. 1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК є також і об`єктом оподаткування військовим збором.

Як вже зазначено вище, в позовній заяві позивач вказала про недоведеність факту отримання нею доходу від зазначеного британського суб`єкта господарювання.

Враховуючи, що позивач заперечує сам факт отримання протягом 2022 року доходу від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd, то отримання позивачем такого доходу є предметом доказування у даній справі.

Відповідно до ч.2 ст.76 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, в рамках даного спору саме відповідач повинен надати суду докази отримання позивачем зазначеного доходу.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.72 КАСУ).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.72 КАСУ).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.73 КАСУ).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.73 КАСУ).

Вирішуючи питання про достатність наданих відповідачем доказів отримання позивачем зазначеного доходу, суд виходить з наступного.

Як вже зазначено вище, на сторінці 5 розділу 2 акту перевірки міститься твердження контролюючого органу про те, що «документом, що підтверджує отримання такого доходу є письмова відповідь компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, яка була надана в порядку обміну податковою інформацією відповідно до Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.»

Також в акті перевірки вказано, що «документом, шо підтверджує отримання доходу громадянами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans є письмова відповідь компетентного органу Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії, яка містить у тому числі персональні дані громадянки ОСОБА_1 , як отримувача зазначеного доходу. При цьому у зазначеній відповіді відсутні відомості щодо порядку здійснення розрахунків британського суб`єкта господарювання «Реnіx International Ltd» громадянкою України ОСОБА_1 за створення контенту на платформі OnlyFans.»

Зі змісту акту перевірки вбачається, що Головним управлінням ДПС у Львівській області отримана інформація, в рамках Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії стосовно одержання доходів фізичними особами резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans.

Вищевказана інформація надано компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 11.08.1993 (зі змінами)

Відповідно до пункту 2 статті 27 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 11.08.1993 (зі змінами), будь-яка інформація, одержана Договірною Державою згідно з пунктом 1, вважається конфіденційною.

Згідно отриманої інформації, громадянка ОСОБА_1 отримала дохід від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans протягом 2022 року у сумі 11007,57грн.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що надані докази не містять достатніх доказів на підтвердження факту отримання позивачем у 2022 році доходів від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd в загальній сумі 11007,57грн.

Суд зазначає, що факт отримання доходу - це момент, коли платник податків набуває право власності або контроль над коштами чи іншими активами.

Оскільки в рамках даного спору мова йде про дохід, який протягом 2022 року був виплачений позивачу, як резиденту України, британським суб`єктом господарювання Fenix International Ltd, то для підтвердження факту отримання позивачем такого доходу суду необхідно встановити, а відповідачу довести всі факти таких платежів (транзакцій).

Встановлення таких фактів можливо на підставі сукупності первинних документів, що відображають суть операції, дату, суму та спосіб платіжу (банківській платіж, готівковий розрахунок, або використання таких альтернативних спосіб оплати, як розрахунок крипто валютою, оплата на електронний гаманець, тощо). Такими первинними документами можуть, зокрема, виписки з банківських рахунків платника коштів та їх отримувача, виписка з електронного гаманця, документи про виплату готівки, договори, тощо.

Документів, які б дали суду можливість достеменно встановити факт здійснення британським суб`єктом господарювання Fenix International Ltd всіх платежів (транзакцій) за результатом яких позивач набула право власності або контроль над коштами в загальній сумі 11007,57грн., суду не надано, і в акті перевірки посилання на такі документи відсутні.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 №727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №300/27745, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Згідно п.1 розділу І Методичних рекомендації щодо оформлення акта (довідки) перевірок, затверджених наказом ДФС 01.06.2017 №396 Акт (довідка) перевірки (разом із додатками) має містити вичерпну інформацію щодо відпрацювання конкретних ризиків у діяльності платника податків із посиланням на фактично перевірені відповідні документи бухгалтерського обліку, первинні документи тощо за відповідний звітний період.

Пунктом 5.1.1. цих же Методичних рекомендацій визначено, що будь-який висновок акта (довідки) перевірки щодо оцінки повноти та своєчасності виконання платником зобов`язань перед бюджетом, дотримання вимог іншого законодавства має ґрунтуватись на визначених статтею 83 Податкового кодексу України належних та допустимих доказах, отриманих безпосередньо від платника податків, а також з інших джерел у встановленому законом порядку. Доведення правомірності висновків перевірки повинно бути переконливим, логічним, аргументованим.

Відображення в акті (довідці) перевірки необґрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджуючих доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб платника податків (наприклад, «приховування об`єкта оподаткування», «розкрадання», «привласнення», «описка» тощо) при оформленні встановлених порушень не допускається.

Суд вважає, що акт перевірки не містить посилань на належні та допустимі докази факту отримання позивачем у 2022 році доходу від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd на загальну суму 11007,57грн., а письмова відповідь компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, на яку контролюючій орган послався в акті перевірки як на доказ такого факту, таким доказом бути не може, оскільки не містить в собі необхідної сукупності даних, на підставі яких було б можливо встановити такий факт.

Крім того, відповідачем також не надано і доказів створення позивачем контенту на платформі OnlyFans, як обставини, яка зумовлює можливість отримання позивачем доходу від власника такої платформи, а факт створення такого контенту позивач заперечує.

Не надано також суду і належних доказів того, що саме позивач була зареєстрована на платформі OnlyFans, як особа, яка розміщує на цій платформі власний контент з метою отримання доходу, адже відповідно до Умов обслуговування на цій платформі, на які відповідач посилається в акті перевірки, для створення акаунту автора на цій платформі обов`язкова потрібна верифікація особи (фото особи з власним паспорт/ID карткою).

Суд зазначає, що отримання відповідачем від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd як доказів здійснення на користь позивача платежів (транзакцій) на загальну суму 11007,57грн., так і доказів створення позивачем контенту на платформі OnlyFans, є можливим в рамках Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, а також в рамках Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що в ході розгляду даної справи відповідачем не доведено належними доказами факту отримання позивачем у 2022 році доходу від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd на загальну суму 11007,57грн.

Крім того суд зазначає, що відповідачем не вживалося жодних заходів щодо встановлення факту отримання позивачем доходів, інших ніж наведені в п. 179.2 ПКУ, у тому числі від британського суб`єкта господарювання «Fenix lnternational Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans.

Так, аналіз відповідей на адвокатські запити свідчить про те, що податковий орган не надсилав спеціального запиту до компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії згідно з вимогами Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах від 25.01.1988, що набрала чинності в Україні з 01.07.2009.

Згідно зі статтею 4 зазначеної Конвенції: «Сторони, зокрема як передбачено в цьому розділі, здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для: а) установлення суми та збору податку, а також стягнення податкової заборгованості й здійснення виконавчих заходів з метою її стягнення; і b) притягнення до адміністративної відповідальності чи порушення кримінального переслідування в судовому органі. Інформація, яка може бути не доречною для таких цілей, обміну за цією Конвенцією не підлягає».

Відповідно до статті 5 Конвенції: «На прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується в статті 4 та стосується конкретних осіб чи операцій».

Сама процедура, якої до речі податковий орган мав би невідступно дотримуватись передбачена Наказом Мінфіну «Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн" від 16.04.2022 № 118, який передбачає, що в спеціальному запиті ДПС до компетентних органів іноземних країн повинні міститися:

ПІБ особи;

ІПН особи;

місце народження;

громадянство;

місце постійного проживання.

Доказів звернення за відповідною інформацією до суду не надано.

Більш того, відповідно до положень пункту 53-1. Підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ: «Багатосторонній автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки здійснюється на підставі Багатосторонньої угоди CRS після приєднання компетентного органу України до Багатосторонньої угоди CRS та у строки, визначені розділом 3 Багатосторонньої угоди CRS.»

При цьому підпункт 53-1.4. (того ж пункту ПКУ) чітко передбачає: «Не вважається податковою інформацією, яка може бути використана контролюючим органом для визначення суми податкових зобов`язань платника податків, інформація, отримана контролюючим органом від іноземних компетентних органів відповідно до Багатосторонньої угоди CRS та яка стосується фінансового рахунку або рахунків громадянина України, відкритих у фінансових установах іноземних юрисдикцій, якщо сукупний залишок або вартість усіх фінансових рахунків, власником яких є одна особа - громадянин України, не перевищує еквівалент 250 тисяч доларів США станом на 31 грудня календарного року, який припадає на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.».

Таким чином, чинне законодавство чітко обмежує можливість для податкового органу застосувати інформацію, отриману в межах автоматичного обміну CRS, для визначення податкових зобов`язань.

З урахуванням викладеного, у відповідача відсутні будь-які належні документальні підтвердження отримання позивачем доходів, отримання яких призводить до необхідності подання декларацій про майновий стан та доходи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 18.02.2025 №6482/13-01-24-08, №6485/13-01-24-08, №6487/13-01-24-08, №6488/13-01-24-08 були прийняті відповідачем без урахування всіх обставин справи, необґрунтовано, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити.

Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі у розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд,

в и р і ш и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Львівській області №6482/13-01-24-08 від 18.02.2025 на суму 2476,70грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Львівській області №6485/13-01-24-08 від 18.02.2025 на суму 206,39грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Львівській області №6487/13-01-24-08 від 18.02.2025 на суму 340,00грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Львівській області №6488/13-01-24-08 від 18.02.2025 на суму 1020,00грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 968 (дев`ятсот шістдесят вісім)грн. 96коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складене 03.06.2026.

Суддя Лунь З.І.