Рішення № 137116562, 03.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 рокусправа № 380/25027/25Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Гулкевич І.З., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

встановив:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ до Львівської митниці, в якій просить суд :

визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100388/1 від 09.10.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209230/2025/002827;

визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100402/1 від 15.10.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209230/2025/002890.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Не зважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості, надав на вимогу митного органу додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). Стверджує, що при винесенні рішення про коригування митної вартості товарів на ідентичні товари митний орган визначав різну митну вартість товару. З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 05 січня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити. Вказав, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями було встановлено ряд невідповідностей. У зв`язку з тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та достовірно не підтверджують складові митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 МК України. Декларантом не було надано документів, що містилися у вимозі митного органу. Відтак, заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано відповідачем за першим методом. У рішенні про коригування митної вартості зазначено причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, джерело наявної у митного органу інформації стосовно визначеної митної вартості товару та обґрунтування обраного методу визначення митної вартості. Як висновок, митну вартість товару скориговано та визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. На підставі викладеного відповідач вважає, що посадові особи відомства діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із присвоєнням коду ЄДРПОУ 43905160.

Між Компанією GUANGZHOU CLIM CO., LTD (Постачальник) та ТОВ ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ (Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт поставки №0805 від 08.05.2025.

Згідно умов вищевказаного контракту (пункти 1 та 2 Статті 1), Постачальник продає а Покупець купує Товари до найменування асортименту, кількості, цін, вартості та на умовах поставки (згідно правил ІНКОТЕРМС у погодженій сторонами редакції) вказаних у Специфікаціях, які являється невід`ємною частиною даного Контракту. Для організації поставки партії Товару сторони складають Специфікацію, зміст якої погоджується шляхом обміну інформацією електронною поштою. Погодженою вважається Специфікація, якщо її текст підписано обома сторонами, шляхом обміну сканованими копіями по електронній пошті, чи іншими доступними засобами комунікації. Зобов`язанням із поставки у Постачальника виникає з моменту підписання обома сторонами Специфікації. Сторони погоджують, що поставка партії товару погоджена в одній специфікації може поставлятися як однією поставкою так і частинами.

За результатами узгодження замовлення товару на умовах вищевказаного Контракту, між позивачем та Компанією та GUANGZHOU CLIM CO., LTD підписано:

-специфікацію №5 від 08.07.2025 на замовлення партії товару двох видів товару, один з яких CLIMCO CAB 35, хімічна назва - Кокамідопропілбетаїн, в кількості 21 000 кг., загальною вартістю 16 380,00 доларів США (ціна за кілограм 0,780 доларів США), умови оплати 30% попередня оплата, 70% - після отримання коносаменту, умови поставки CIF Гданськ;

-специфікацію №7 від 28.07.2025 на замовлення партії товару двох видів товару, один з яких CLIMCO CAB 35, хімічна назва - Кокамідопропілбетаїн, в кількості 21000 кг., загальною вартістю 16 590,00 доларів США (ціна за кілограм 0,790 доларів США), умови оплати 30% попередня оплата, 70% - після отримання коносаменту, умови поставки CIF Гданськ.

Для реалізації попередньої оплати замовленого згідно Специфікації 5 товару, Постачальник виставив ТОВ ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ Проформу-Інвойс CLIM20250708 від 08.07.2025 на загальну суму специфікації 47250,00 доларів США.

21 травня 2025 року ТОВ ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ здійснило оплату 30% вартості товару в сумі 14080,50 доларів США (SWIFT P2505209831096) та 11 липня 2025 року 70% вартості товару в сумі 32854,50 доларів США (SWIFT P2507109827432).

Для реалізації попередньої оплати замовленого згідно Специфікації 2 товару, Постачальник виставив ТОВ ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ Проформу-Інвойс CLIM20250612 від 12.06.2025 на загальну суму специфікації 76940,00 доларів США.

08 липня 2025 року ТОВ ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ здійснило оплату 30% вартості товару в сумі 14175,00 доларів США (Платіжна інструкція 84 від 08.07.25, SWIFT Р2507083906419 від 09.07.25) та 08 вересня 2025 року 70% вартості товару в сумі 33075,00 доларів США (Платіжна інструкція 122 від 08.09.25, SWIFT P2509089831196).

Постачальник згідно Інвойсу №CLIM20250708-1 від 28.07.2025 відвантажив замовлений та оплачений ТОВ ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ згідно контракту та Специфікації 5 товар CLIMCO CAB 35 в кількості 21 000 кілограм.

Відповідальність за доставку партії товару згідно Специфікації 5 було покладено на Постачальника за морське перевезення до порту міста Гданськ (Польща) умови поставки CIF, на Покупця ТОВ ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ від порту Гданська до України.

Для організації доставки товару згідно Специфікації 5 від Порту призначення на митну територію України, ТОВ ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ скористалося послугами ТОВ ІНАРІ ТРАНС УКРАЇНА, з яким у позивача існують договірні взаємовідносини згідно укладеного договору експедирування №05 від 27.12.2024 року.

На організацію транспортної експедиції вищевказаного вантажу, ТОВ ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ уклало із ТОВ Інарі Транс України 10 вересня 2025 року Замовлення №5 на організацію Транспортного експедирування вантажу: залізницею до ст. Мостиська, автомобільна доставка ст. Мостиська с. Бірки, Львівська область. Підтверджуючими документами вказаного транспортного експедирування вантажу є міжнародна транспортна накладна CMR №081025 (автомобільне перевезення від Мостиська до складу позивача с. Бірки перевізник третя особа ФОП ОСОБА_1 ), довідка про транспортні витрати 149 від 03.10.25 року видана ТОВ Інарі Транс Україна, рахунок експедитора №71 від 03.10.2025 року, договір та заявка до договору.

Для реалізації попередньої оплати замовленого згідно Специфікації 7 товару, Постачальник виставив ТОВ ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ проформу-Інвойс CLIM20250728 від 28.07.2025 на загальну суму специфікації 47880,00 доларів США.

28 липня 2025 року ТОВ ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ здійснило оплату 30% вартості товару в сумі 14364,00 долари США (Платіжна інструкція 99 від 01.08.25, SWIFT P25008019831249) та 07 жовтня 2025 року 70% вартості товару в сумі 33516,00 доларів США (Платіжна інструкція 138 від 07.10.25, SWIFT P2510079829177).

Постачальник згідно Інвойсу CLIM20250728-l від 12.08.2025 відвантажив замовлений та частково на той момент оплачений ТОВ ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ згідно контракту та Специфікації 7 товар CLIMCO CAB 35 в кількості 21 000 кілограм.

Відповідальність за доставку партії товару згідно Специфікації 7 було покладено на Постачальника за морське перевезення до порту міста Гданськ (Польща), на Покупця ТОВ ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ від порту Гданська до України.

Постачальник організував доставку партії Товару до порту призначення м. Гданськ, Польща, підтвердженням чого являється міжнародна транспортна накладна морського перевезення Коносамент №MEDUК7272136.

Для організації доставки товару згідно Специфікації 7 від Порту м. Гданськ на митну територію України, ТОВ ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ скористалося послугами ТОВ СЕЙФЛОДЖИК ФРЕЙТ ЕЙДЖЕН, з яким у позивача існують довготривалі взаємовідносини згідно укладеного Договору транспортного експедирування №05122024 від 05.12.2024.

На організацію експедиції вищевказаного вантажу, ТОВ ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ уклало із ТОВ СЕЙФЛОДЖИК ФРЕЙТ ЕЙДЖЕНСІ 06 жовтня 2025 року Заявку №SL002176 на організацію Транспортного експедирування вантажу: вантажно-розвантажувальні роботи, оформлення транзитних декларацій, перетарування контейнера, перевезення автомобільним транспортом, транспортно-експедиторські послуги по маршруту: Гданськ, Польща - с. Бірки, Львівська область, Україна Підтверджуючими документами вказаного транспортного експедирування вантажу є міжнародна транспортна накладна CMR (автомобільне перевезення), довідка про транспортні витрати 2176/2 від 14.10.2025, рахунок експедитора №420 від 14.10.2025, договір та заявка до договору.

Декларант позивача з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці митну декларацію №25UA209230095488U9 та митну декларацію №25UA209230097680U8.

По митній декларації №25UA209230095488U9 декларантом в інтересах позивача визначено митну вартість товару за основним методом - ціною договору (контракту) та заявлено у митній декларації фактурну вартість на рівні 678 171,31 гривень (вартість товару 16380 Доларів США * 41,4024 курс Долар США до гривні) + 49 269,60 гривень транспортно-експедиторські витрати, загальна вартість в декларації рядок 45-46 визначена 727 440,91 гривень. По заявленій митній вартості нараховано платежів ПДВ 20% = 148397,95 гривень, мито 14548,82 грн. (47 графа митної декларації).

По митній декларації №№25UA209230097680U8 декларантом в інтересах позивача визначено митну вартість товару за основним методом - ціною договору (контракту) та заявлено у митній декларації фактурну вартість на рівні 692 655,73 гривень (вартість товару 16590 Доларів США * 41,7514 курс Долар США до гривні) + 100 280,58 гривень транспортно-експедиторські витрати, загальна вартість в декларації рядок 45-46 визначена 792936,31 гривень. По заявленій митній вартості нараховано платежів ПДВ 20% = 161759,01 гривень, мито 15858,73 грн. (47 графа митної декларації).

На підтвердження заявленої митної вартості по двом деклараціям, декларантом було надано митному органу: Зовнішньоекономічний контракт поставки №0805 від 08 травня 2025 року, Специфікацію №5 та Специфікацію 7, Проформи-інвойси, Інвойси, документи підтвердження оплати (SWIFT та платіжні інструкції), Коносаменти, CMR та транспортні документи (договори, заявки, довідки та рахунки), експортні декларації, інші документи чіткий перелік яких вказаний у графі 44 митних декларацій та на другій сторінці ВМД у додатках.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала декларанту повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Митного кодексу України.

ТОВ ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ на вимогу митниці додатково надало усі наявні первинні документи.

За результатом розгляду МД №25UA209230095488U9 та МД №25UA209230097680U8 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів: UA 209000/2025/100388/1 від 09.10.2025 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209230/2025/002827; UA209000/2025/100402/1 від 15.10.2025 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209230/2025/002890.

В графі 33 рішення №UA209000/2025/100388/1 від 09.10.2025 вказано:

-відповідно до вимог п. 2.1 зовнішньоекономічного договору від 08.05.2025 за № 0805 визначено, що якість товару який поставляється на умовах даного договору повинна відповідати вимогам нормативно технічної документації на товар та підтверджується документами, встановленими для даного виду товару (сертифікат якості, сертифікат відповідності, тощо). Проте документів, які підтверджують якість товару декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог даного договору;

-відповідно до вимог п. 3.4 зовнішньоекономічного договору від 08.05.2025 за № 0805 визначено, що після митного оформлення експорту, Продавець зобов`язаний надати Покупцю якісні копії наступних документів, у тому числі сертифікат походження товару. Проте даний документ, декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог даного договору;

-згідно поданої до митного оформлення Специфікації №5 від 08.07.2025 умовами оплати визначено: 30% передоплата, 70% після отримання коносаменту. Слід зазначити, що надані до митного оформлення копії банківських платіжних документів б/н від 09.07.2025 та б/н від 09.09.2025 не можуть бути взяті до уваги в якості банківських платіжних документів, що стосується оцінюваного товару та підтверджують факт оплати, оскільки: згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII Про валюту і валютні операції та Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2 (далі Положення № 2), для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі Постанова №216), не містять відміток виконавця надавача платіжних послуг, що свідчать про виконання операцій за такими банківськими документами. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, а саме банківських платіжних інструкцій, передбачених Положенням № 2 та Постановою №216;

- експортна декларація країни відправлення №531620250162024436 від 21.07.2025не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними. Крім того, у графах торговельна країна та країна кінцевого призначення експортної декларації зазначено Poland (Польща), що суперечить умовам угоди. Також, у гр. умови поставки вищевказаної митної декларації країни відправлення наведена наступна інформація CIF (3) , що згідно законодавства країни експорту не відповідає умовам поставки CIF. Позначка (3) має відповідати умовам поставки FOB. У графі номер угоди зазначено номер PR0708. Проте до митного оформлення такий документ декларантом не надано. Таким чином, експортна декларація країни відправлення не містить всіх відомостей необхідних для ідентифікації числових значень складових митної вартості по товару і не може бути використана митним органом як додаткова інформація.

На вимогу митного органу декларантом не надано жодного додаткового документу. Підсумовуючи викладене, декларантом: невірно проведено розрахунок митної вартості; не подано всі основні документи, визначені частиною другою статті 53 Кодексу; не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товарів, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ).

Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості: - товару № 1 слугувала мд №UA100060/2025/502588 від 02.02.2025 де митна вартість товару зі схожими характеристиками (Амфотерна поверхнево- активна речовина кокоамідопропілбетаін (Cocoamidopropylbetaine) становить 1.04 дол. США/кг; Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось, у зв`язку з тим, що умови поставки а також обсяг партії товару у наведеному джерелі відповідають умовам заявленим декларантом у митній декларації.

В графі 33 рішення №UA209000/2025/100402/1 від 15.10.2025 вказано:

-відповідно до вимог п. 2.1 зовнішньоекономічного договору від 08.05.2025 за №0805 визначено, що якість товару який поставляється на умовах даного договору повинна відповідати вимогам нормативно технічної документації на товар та підтверджується документами, встановленими для даного виду товару (сертифікат якості, сертифікат відповідності, тощо). Проте документів, які підтверджують якість товару декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог Контракту;

-відповідно до вимог п. 3.4 зовнішньоекономічного договору від 08.05.2025 за № 0805 визначено, що після митного оформлення експорту, Продавець зобов`язаний надати Покупцю якісні копії наступних документів, у тому числі сертифікат походження товару. Проте даний документ, декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог Контракту;

-згідно поданої до митного оформлення Специфікації №7 від 28.07.2025 умовами оплати визначено: 30% передоплата, 70% після отримання коносаменту. Слід зазначити, що надані до митного оформлення копії банківських платіжних документів б/н від 01.08.2025, №99 від 01.08.2025, б/н від 07.10.2025 та №138 від 07.10.2025 не можуть бути взяті до уваги в якості банківських платіжних документів, що стосується оцінюваного товару та підтверджують факт оплати, оскільки: згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII Про валюту і валютні операції та Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2 (далі Положення №2), для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (далі Постанова № 216), не містять відміток виконавця надавача платіжних послуг, що свідчать про виконання операцій за такими банківськими документами. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, а саме банківських платіжних інструкцій, передбачених Положенням №2 та Постановою №216;

-експортна декларація країни відправлення №516620250661040998 від 08.08.2025 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними. Крім того, у графах торговельна країна та країна кінцевого призначення експортної декларації зазначено Poland (Польща), що суперечить умовам угоди. Також, у гр. умови поставки вищевказаної митної декларації країни відправлення наведена наступна інформація CIF (3), що згідно законодавства країни експорту не відповідає умовам поставки CIF. Позначка (3) має відповідати умовам поставки FOB. У графі номер угоди зазначено номер PR0728. Проте до митного оформлення такий документ декларантом не надано. Таким чином, експортна декларація країни відправлення не містить всіх відомостей необхідних для ідентифікації числових значень складових митної вартості по товару і не може бути використана митним органом як додаткова інформація;

- у гр.16 та гр. 23 наданої до митного оформлення CMR б/н від 11.10.2025 наявні штампи перевізника PE Lyаkh Oleh Mikolayjowicz. Однак, документи, які визначають договірні відносини з PE Lyаkh Oleh Mikolayjowicz та передбачають факт погодження вартості, маршруту та способів розрахунку відсутні, що не дає можливості митному органу здійснити контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки відомостей щодо числового значення складових митної вартості в частині отриманих транспортно-експедиційних послуг.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості. На вимогу митного органу декларантом надано заявку на надання транспортно-експедиторських послуг. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не надано. За результатами розгляду всіх наданих документів встановлено неподання документів, а саме: - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - виписку з бухгалтерської документації.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Таким чином, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу.

Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД №UA100060/2025/524315 від 12.08.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками амфотерна поверхнево-активна речовина…. становить 1,04 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії, умови поставки та комерційні рівні не здійснювалось, у зв`язку з тим, що умови поставки а також обсяг партії товару у наведеному джерелі відповідають умовам заявленим декларантом у митній декларації.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості імпортованого товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваних рішень.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно зі статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Окрім цього, суд зазначає, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).

Судом при розгляді справи також взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Даючи оцінку наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд звертає увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Щодо першої та другої підстав відповідача у оскаржуваних рішеннях про те, що відповідно до вимог п. 2.1 зовнішньоекономічного договору від 08.05.2025 за №0805 визначено, що якість товару який поставляється на умовах даного договору повинна відповідати вимогам нормативно технічної документації на товар та підтверджується документами, встановленими для даного виду товару (сертифікат якості, сертифікат відповідності, тощо). Проте документів, які підтверджують якість товару декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог даного договору та відповідно до вимог п. 3.4 зовнішньоекономічного договору від 08.05.2025 №0805 визначено, що після митного оформлення експорту, Продавець зобов`язаний надати Покупцю якісні копії наступних документів, у тому числі сертифікат походження товару. Проте даний документ, декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог Контракту, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 2.1 зовнішньоекономічного договору від 08.05.2025 №0805 якість товару повинна відповідати вимогам нормативно-технічної документації та підтверджуватися відповідними документами, зокрема сертифікатом якості чи сертифікатом відповідності. Разом з тим зазначені документи підтверджують виключно якісні характеристики товару та не містять відомостей щодо його вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України сертифікат якості не входить до переліку основних документів, які підтверджують митну вартість товару. Відтак його ненадання митному органу не може свідчити про недостовірність заявленої митної вартості або бути підставою для її коригування, оскільки такий документ не містить жодних вартісних показників.

Крім того, сертифікати якості та інші супровідні документи були надані Постачальником Покупцю на виконання умов зовнішньоекономічного договору. Більше того, на виконання вимог митного органу Позивач додатково надавав сертифікати Постачальника, що підтверджується заявами про виконання вимог митного органу, долученими до матеріалів справи.

Щодо посилання відповідача на п. 3.4 договору та ненадання сертифіката походження товару, слід зазначити, що сертифікат походження також не є документом, який підтверджує митну вартість товару у розумінні ст. 53 Митного кодексу України. Такий документ підтверджує країну походження товару та використовується для цілей застосування тарифних преференцій чи інших заходів тарифного регулювання, однак сам по собі не впливає на числові значення митної вартості товару.

Щодо третьої підстави оскаржуваних рішень 1 та 2 відповідача у оскаржуваних рішеннях про те, що згідно поданих до митного оформлення Специфікації №5 від 08.07.2025 умовами оплати визначено: 30% передоплата, 70% після отримання коносаменту та Специфікації №7 від 28.07.2025 умовами оплати визначено: 30% передоплата, 70% після отримання коносаменту. Слід зазначити, що надані до митного оформлення копії банківських платіжних документів б/н від 01.08.2025, №99 від 01.08.2025, б/н від 07.10.2025 та №138 від 07.10.2025 та копії банківських платіжних документів б/н від 09.07.2025 та б/н від 09.09.2025 не можуть бути взяті до уваги в якості банківських платіжних документів, що стосується оцінюваного товару та підтверджують факт оплати, оскільки: згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII Про валюту і валютні операції та Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2 (далі Положення № 2), для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (далі Постанова №216), не містять відміток виконавця надавача платіжних послуг, що свідчать про виконання операцій за такими банківськими документами. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, а саме банківських платіжних інструкцій, передбачених Положенням № 2 та Постановою №216, суд зазначає наступне.

Позивачем до митного оформлення було надано банківські платіжні інструкції та SWIFT документи, інформація про які міститься у поданих деклараціях в графі 44, а саме в декларації № 25UA209230095488U9 зазначено, що разом з декларацією було подано платіжні інструкції №84 та 122, а також SWIFT, а по декларації №25UA209230097680U8 подано платіжні інструкції 99 та 138 та SWIFT.

Банківські платіжні документи містять усі необхідні відомості для ідентифікації здійснених платежів, а саме: реквізити платника та отримувача коштів, дати платежів, суми переказів, призначення платежу, а також посилання на відповідний зовнішньоекономічний контракт та специфікації. Вказані документи у сукупності з іншими поданими до митного оформлення документами підтверджують факт здійснення оплати саме за оцінюваний товар.

Крім того, ні положення ст.53 Митного кодексу України, ні інші норми митного законодавства не встановлюють обов`язку декларанта подавати виключно банківські платіжні інструкції із відмітками виконавця банку як єдино можливий доказ здійснення оплати товару. Митний кодекс України передбачає подання банківських платіжних документів у разі, якщо рахунок сплачено, однак не визначає конкретної форми таких документів чи обов`язкової наявності на них окремих технічних реквізитів банківської установи.

Посилання відповідача на Закон України Про валюту і валютні операції, Положення №2 та Постанову НБУ №216 є безпідставним, оскільки зазначені нормативні акти регулюють порядок здійснення банківських валютних операцій між банком та клієнтом, а не визначають виключний перелік документів, які можуть використовуватись для підтвердження митної вартості товару при здійсненні митного контролю.

Більше того, митний орган не навів жодних доказів того, що подані Позивачем платіжні документи є недостовірними, містять ознаки підробки або не стосуються спірної поставки товару. Саме по собі посилання на відсутність окремих банківських відміток не свідчить про відсутність факту оплати та не може бути достатньою підставою для невизнання заявленої митної вартості товару.

Щодо четвертої підстави відповідача в оскаржуваних рішеннях 1 та 2 про те, що експортні декларації країни відправлення №531620250162024436 від 21.07.2025 та №516620250661040998 від 08.08.2025 не можуть бути взяті до уваги як документ, що підтверджує факт експорту через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними. Крім того, у графах торговельна країна та країна кінцевого призначення експортної декларації зазначено Poland (Польща), що суперечить умовам угоди. Також, у гр. умови поставки вищевказаної митної декларації країни відправлення наведена наступна інформація CIF (3) , що згідно законодавства країни експорту не відповідає умовам поставки CIF. Позначка (3) має відповідати умовам поставки FOB. У графі номер угоди зазначено номер PR0708. Проте до митного оформлення такий документ декларантом не надано. Таким чином, експортна декларація країни відправлення не містить всіх відомостей необхідних для ідентифікації числових значень складових митної вартості по товару і не може бути використана митним органом як додаткова інформація, суд зазначає наступне.

Посилання митного органу на те, що експортні декларації не можуть бути використані як документ, який підтверджує числове значення митної вартості товару, саме по собі не заперечується Позивачем, оскільки такі документи дійсно не є первинними документами для визначення митної вартості у розумінні ст. 53 Митного кодексу України. Водночас це не позбавляє їх значення як додаткового джерела інформації для ідентифікації товару та перевірки повноти відомостей, заявлених декларантом.

При цьому доводи відповідача про нібито наявність розбіжностей у зазначених деклараціях є формальними та не впливають на правильність визначення митної вартості, оскільки заповнення експортної декларації здійснюється відповідно до законодавства країни відправлення і перебуває поза межами компетенції декларанта в Україні. Відтак будь-які особливості її оформлення не можуть автоматично свідчити про недостовірність відомостей, заявлених при митному оформленні в Україні.

Натомість із аналізу експортних декларацій вбачається, що вони містять істотні ідентифікаційні реквізити, зокрема номери контейнерів із товаром, найменування та кількість товару, а також умови поставки, що дозволяє однозначно співвіднести їх із конкретною зовнішньоекономічною поставкою. Зазначення Польщі як країни призначення також є логічним з огляду на маршрут постачання та умови поставки, за якими товар приймається у визначеному пункті доставки.

Щодо умов поставки CIF та цифрового коду 3, слід зазначити, що згідно з інформацією, отриманою від постачальника, у митній системі країни відправлення застосовується кодування базисів поставки відповідно до Incoterms, де CIF відповідає коду 3. Отже, зазначення такого коду є стандартною технічною особливістю оформлення і не свідчить про будь-які суперечності чи недостовірність даних.

Крім того, експортні декларації країни відправлення відповідно до вимог Митного кодексу України є додатковими документами, які можуть подаватися декларантом для підтвердження відомостей щодо товару. У даному випадку вони були надані саме з метою підтвердження факту постачання та ідентифікації товару, що узгоджується з іншими поданими документами.

Основним документом для визначення митної вартості є інвойс, за яким Позивач і здійснив визначення митної вартості за ціною договору. На підтвердження заявленої митної вартості декларантом було подано повний пакет документів, передбачений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, який у своїй сукупності підтверджує числові значення складових митної вартості та не містить розбіжностей, що впливали б на її визначення.

Таким чином, посилання відповідача на експортні декларації як на підставу для сумніву у митній вартості є необґрунтованими, оскільки такі документи мають допоміжний характер, а наведені в них особливості оформлення не впливають на достовірність заявленої Позивачем митної вартості товару.

Як підставу винесення рішення, відповідач в оскаржуваному рішенні UA209000/2025/100402/1 від 15.10.2025 зазначив, що у гр.16 та гр. 23 наданої до митного оформлення CMR б/н від 11.10.2025 наявні штампи перевізника PE Lyаkh Oleh Mikolayjowicz. Однак, документи, які визначають договірні відносини з PE Lyаkh Oleh Mikolayjowicz та передбачають факт погодження вартості, маршруту та способів розрахунку відсутні, що не дає можливості митному органу здійснити контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки відомостей щодо числового значення складових митної вартості в частині отриманих транспортно-експедиційних послуг, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач уклав договір транспортно експедиторських послуг із ТОВ СЕЙФЛОДЖИК ФРЕЙТ ЕЙДЖЕНСІ №05122024 від 05.12.2024, згідно умов якого передбачено залучення Експедитором для виконання договору третіх осіб, за дії яких експедитор відповідає перед замовником (пункт 4.2.3. Договору). Таким чином, саме експедитор є стороною, з якою у Позивача виникли фінансові зобов`язання щодо оплати транспортно-експедиторських послуг.

Позивачем до митного оформлення надано документи підтверджуючі транспортні витрати, які відображали повну і достовірну інформацію, давали змогу перевірити суму понесену за транспортування товару до кордону, яка була включена до митної вартості.

Крім того, положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані довідки про транспортно - експедиторські витрати є допустимими доказами розміру таких витрат. Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, чи посередницькі договори), а тому довідки про транспортні витрати, договори з експедиторами є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, затвердженої Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року №2.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18 та від 11.04.2022 року у справі № 1.380.2019.006980, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Встановлені судом фактичні обставини в сукупності із наявними у справі належними та допустимими доказами свідчать про необґрунтованість висновку митного органу про розбіжності у поданих до митного оформлення документах та про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, що дає підстави стверджувати про необґрунтованість коригування митної вартості товару.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач вказаного обов`язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100388/1 від 09.10.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2025/002827; №UA209000/2025/100402/1 від 15.10.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2025/002890.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку спірним рішенням та картам, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100388/1 від 09.10.2025 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2025/002827; що рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100402/1 від 15.10.2025 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2025/002890 прийняті відповідачем без дотримання вимог, встановлених частиною 2 статті 2 КАС України та Митним кодексом України, тому їх слід визнати протиправними та скасувати.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності і мотиви суду, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цілому, тому позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України також підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100388/1 від 09.10.2025, №UA209000/2025/100402/1 від 15.10.2025.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2025/002827, №UA209230/2025/002890.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРАЙМ КЕМІКАЛЗ за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна